Рішення

від 07.05.2019 по справі 260/1227/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/1227/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: Міщенко О.О.,

представник відповідача: Фалес Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віст, ЛТД" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Віст, ЛТД (далі - позивач, ТОВ Віст, ЛТД ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК327/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-142 від 02.08.2018 року, якою накладено на товариство з обмеженою відповідальністю Віст, ЛТД штраф у розмірі 111690,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, представник позивача у позовній заяві зазначила, що вважає протиправною постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК327/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-142 від 02.08.2018 року, оскільки наведені в акті перевірки доводи не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи та ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача, до яких він дійшов, що 16.07.2018 року на вимогу Управління Держпраці у Закарпатській області від 15.07.2018 року №48 директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_2 не надав ні трудового, ні цивільно-правового договору, укладеного з громадянином ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 .). Також вважає, що відповідачем безпідставно були відхилені та не прийняті до уваги заперечення позивача від 18.07.2018 року на Акт інспекційного відвідування, відповідно до яких позивач наголошував про відсутність порушень трудового законодавства та надав Управлінню Держпраці у Закарпатській області копію цивільно-правового договору від 01.07.2018 року, укладеного з громадянином ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила суд такий задовольнити повністю.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що станом на 16.07.2018 року директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_2 не надав ні трудового, ні цивільно-правового договору укладеного з громадянином ОСОБА_3 , а тому слід вважати, що громадянин ОСОБА_3 працював в ТОВ Віст, ЛТД без належним чином укладеного трудового або цивільно-правового договору. Звертає увагу суду на те, що договір про надання послуг від 01.07.2018 року був наданий позивачем до Управління Держпраці у Закарпатській області 19.07.2018 року як додаток до заперечення на Акт інспекційного відвідування. Таким чином інспекційним відвідуванням та під час розгляду справи встановлено, що директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_2 . 15.07.2018 року допустив до виконання роботи з реалізації квитків громадянина ОСОБА_3 без укладення з ним трудового договору, чим порушено вимоги ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України. Щодо наданого цивільно-правового договору вважає, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_3 мають ознаки трудових, оскільки їх предметом є процес праці, а не її кінцевий результат.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позов та просив суд відмовити у задоволенні такого. Крім того, зауважив, що за наслідками перевірки було винесено, з-поміж іншого, припис про усунення порушень трудового законодавства. Відповідачем даний припис був фактично виконаний. Такі дії свідчать як згода позивача з порушенням ним трудового законодавства.

10 квітня 2019 року в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_3 Останній повідомив суду що на базарі роздавав флаєра, в той день директор ТОВ Віст, ЛТД попросив його замінити на декілька хвилин і вразі заїзду автомобіля взяти плату і віддати касиру. Як тільки директор відлучився заїхала машина. Свідок взяв гроші і поніс в касу, як тільки вернувся директор - видав клієнту білет. Тоді ж прийшло троє людей (як виявилось інспектори) і представились. Свідок вказав, що ним виконувались обов`язки на підставі цивільно-правового договору про надання послуг від 01.07.2018 року, який на вимогу інспекторів пред`являвся директором товариства. Зазначив, що інспекторами, в день перевірки, від нього пояснення не відбирались, претензій також не було. Прохання директора щодо взяття коштів від клієнта мали разовий характер. Зауважив, що продаж квитків на підприємстві здійснює особисто директор такого. Повідомив, що офіційно не працевлаштований за трудовим договором, а тільки надає послуги за цивільно-правовим договором.

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, здійснивши системний аналіз нормативно правових актів, які підлягають до застосування при наданні правової оцінки спірним правовідносинам, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

В період часу з 15 липня по 16 липня 2018 року працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування ТОВ Віст, ЛТД , результати якого оформлені актом №ЗК327/216/АВ від 16 липня 2018 року - надалі також Акт (а.с.18-22).

Згідно даного Акту, встановлено порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту - КЗпП України). Порушення полягає у тому, що громадянин ОСОБА_3 здійснював реалізацію квитків для реалізації автотранспорту клієнтами. Отже, директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_2 . 15.07.2018 року допустив до виконання роботи з реалізації квитків громадянина ОСОБА_3 без укладення з ним трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України.

Акт підписаний директором ТОВ Віст, ЛТД із запереченнями.

24 липня 2018 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області винесено припис позивачу №ЗК327/216/АВ/П про усунення порушень (а.с.104-105).

Відносно директора ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_2 . 24.07.2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.41 КУпАП (а.с.106-108).

18 липня 2018 року ТОВ Віст, ЛТД направлено заперечення на Акт перевірки, у яких останнє наполягало на відсутності ознак трудового договору у взаємних правовідносинах з громадянином ОСОБА_3 , натомість зазначило, що з таким укладено цивільно-правовий договір. Також зауважило, що гр. ОСОБА_3 не здійснювалась реалізація квитків, він займався розповсюдженням листів-флаєрів. (а.с. 26).

Управлінням Держпраці у Закарпатській області заперечення позивача були відхилені (а.с.25).

За наслідками інспекційного відвідування відповідачем винесено постанову Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК327/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-142 від 02 серпня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 111690,00 грн. на ТОВ Віст, ЛТД за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору (а.с.23-24).

Згідно даної постанови громадянин ОСОБА_3 на авторинку за адресою Ужгородський район , с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, 2 де здійснює діяльність ТОВ Віст, ЛТД здійснював продаж квитків для реалізації автотранспорту клієнтами. В такій зазначено, що станом на 16.07.2018 року директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_2 не надав ні трудового, ні цивільно-правового договору укладеного з громадянином ОСОБА_3 Констатовано, що директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_2 . 15.07.2018 року допустив до виконання роботи з реалізації квитків гр. ОСОБА_3 без укладення з ним трудового договору, чим порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України. На розгляд справи з`явився директор Віст, ЛТД Півень В.М., який заперечив факт використання праці гр. ОСОБА_3 без оформлення трудового договору та повідомив, що на той період гр. ОСОБА_3 перебував із ТОВ Віст, ЛТД у цивільно-правових відносинах та надав договір про надання послуг від 01.07.2018 року. Крім того повідомив що на даний час гр. ОСОБА_3 з 24.07.2018 року прийнятий на роботу у товариство на умовах трудового договору.

Не погодившись із висновками посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області та з прийнятим ними рішенням про накладення штрафу, ТОВ Віст, ЛТД звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК327/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-142 від 02.08.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення № 96).

Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Закарпатській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону № 877-V).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5 п.5 Порядку № 295).

Згідно п.п.8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Статтею 1 Кодексу законів про працю України визначено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частинами 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно частин 1, 2 статті 928 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З аналізу наведених норм випливає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Предметом трудових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Як випливає із матеріалів справи, 01 липня 2018 року між ТОВ Віст, ЛТД в особі директора ОСОБА_2 (Замовник) та громадянином ОСОБА_3 (Виконавець) укладено цивільно-правовий договір № б/н (а.с.31).

Відповідно до п.1.1. Цивільно-правового договору Замовник замовляє, а Виконавець приймає та зобов`язується, протягом строку дії договору надати Замовнику маркетингові послуги визначені цим Договором, та додатково послуги які Замовник замовляє (поручає) Виконавцю: усно, за допомогою засобів електронної пошти, інших засобів зв`язку.

Сторони домовились, що сума винагороди по даному Договору складає 1200 грн., (п.4.1. Цивільно-правового договору). Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку Замовника, а сам організовує свою діяльність за Договором і виконує її на власний ризик (п.1.3. Цивільно-правового договору). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 серпня 2018 року (п.6.1. Цивільно-правового договору).

Відповідно до акту прийому наданих послуг до цивільно-правового договору від 31 серпня 2018 року Виконавцем ( ОСОБА_3 ) була надана, а Замовником (ТОВ Віст ) отримано наступні послуги:

- контроль за сплатою послуг залученими клієнтами відповідно до прийнятих Замовником принципів та стандартів;

- роздавання потенційним клієнтам при в`їзді на авторинок у дні проведення авто ринку рекламної продукції Замовника, а саме листів-флаєрів із зазначенням на них даних Замовника та можливості занесення до них інформації про авто, що продається;

- вивчення шляхом опитування думки населення та відвідувачів авто ринку (як продавців так і покупців) щодо доцільності облаштування цілодобової стоянки автомобілів, з подальшим їх продажем у дні проведення авторинку.

Вартість послуг склала 1200,00 грн. (а.с.32).

Таким чином з огляду на характер виконаних робіт та поняття договору про надання послуг передбаченого ст. 901 ЦК України, суд оцінює дані договори як цивільно-правові з виконанням його сторонами певного визначеного обсягу робіт.

Також судом встановлено, що між позивачем та гр. ОСОБА_3 й раніше укладався цивільно-правовий договір про надання послуг (а.с.28-29).

Частиною 2 ст. 265 КзпП України, встановлюється відповідальність виключно за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Водночас, саме порушення передбачене ч. 2 ст. 265 КЗпП може мати місце лише при наявності всіх його складових. Проте у даному випадку суми ЄСВ, податки позивачем нараховані та виплачені у встановленому порядку, працівники допущені до роботи з оформленням цивільно-правового договору (а.с.33-42).

Суд також зазначає, що укладений цивільно-правовий договір не визнаний у встановленому порядку недійсними. Договір підписаний сторонами та волевиявлення сторін спрямоване на виникнення не відносин трудового найму, а відносин цивільно-правового характеру, при укладенні цивільно-правового договору сторони вільні у формулюванні його умов.

Окремо суд зазначає, що постановою від 07 грудня 2018 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 24 КУпАП стосовно директора Віст, ЛТД ОСОБА_2 , - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП (а.с.123-125). Такою встановлено, що укладений між ТОВ Віст, ЛТД та ОСОБА_3 договір вимогам ч.1 ст.901 ЦК України відповідає, обставин, з якими ст.204 ЦК України пов`язує недійсність правочину відсутні. Жодних, передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність зазначеного правочину укладених ТОВ Віст, ЛТД з зазначеною особою, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається. Прийняття та передача гр. ОСОБА_3 грошових коштів від водія, на прохання директора ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_2 , у зв`язку з відлученням його до туалету, не суперечить умовам договору, оскільки у відповідності до підпункту 2.1.3 договору він зобов`язався, в тому числі, контролювати сплату послуг потенційними клієнтами відповідно до прийнятих Замовником принципів та стандартів. Окрім того, це була разова подія.

Згідно частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд враховує постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2018 року, оскільки висновки, викладені у цій постанові, співпадають із висновками, до яких прийшов суд у даній адміністративній справі при однаково встановлених фактичних обставинах.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова відповідно підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Задовольняючи позов повністю, суд стягує на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору у повному обсязі на підставі правил статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Віст, ЛТД" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК327/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-142 від 02.08.2018 року, якою накладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Віст, ЛТД" штраф у розмірі 111690,00 грн.

3. Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віст, ЛТД" (вул. Фізкультурна, 2, с. Кінчеш, Ужгородський район, Закарпатська область, 89415, код ЄДРПОУ 20462731) судові витрати по справі у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 травня 2019 року.

СуддяЯ.М. Калинич