Рішення

від 14.05.2019 по справі 580/523/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року справа № 580/523/19

17 годин 36 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу № 580/523/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВТ Альянс (вул. Добровольського, 3/4, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41887674) [представник позивача Найда О.Г. - керівник]

до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39292197) [представник відповідачів Зіменко С.М. - за довіреностями]

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

12.02.2019 ТОВ АВТ Альянс , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ АВТ Альянс №1 від 01.11.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 14.12.2018 № 1025885/41887674 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ АВТ Альянс №1 від 01.11.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.11.2018.

Ухвалою від 28.02.2019 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 12.03.2019. Ухвалою від 12.03.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.03.2019. Ухвалою від 20.03.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні, до 17.04.2019. Ухвалою від 17.04.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні, до 19.04.2019. Ухвалою від 19.04.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 14.05.2019.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.10.2018 між ТОВ АВТ АЛЬЯНС (постачальник) та Фермерським господарством Агростар (покупець) укладено договір поставки № 29/10 на виконання якого покупець 01.11.2018 здійснив попередню оплату в сумі 430764 грн, а постачальник поставив покупцю сільськогосподарську продукцію: соняшник сингента неома, соняшник евраліс флорініс, кукурудза монсанто 3511 на загальну суму 430764 грн у тому числі ПДВ 71794 грн. 30.11.2018 позивачем сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 01.11.2018 №1 у сумі 430764 грн, у тому числі ПДВ - 71794 грн. Квитанцією від 30.11.2018 № 9269251175 позивача повідомлено, що реєстрацію зазначеної податкової накладної у ЄРПН зупинено згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс 2755), оскільки обсяг постачання товару 1005, 1206 перевищує величину залишку обсягу його постачання, що відповідає підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку, та відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. 10.12.2018 позивачем надіслано до комісії ДФС України електронним зв`язком повідомлення від 10.12.2018 № 1 про надання пояснення та копії документів щодо податкових накладних із додатками, у тому числі банківські виписки від 01.11.2018, 13.11.2018 та 14.11.2018. 14.12.2018 комісією Головного управління ДФС у Черкаській області відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 в ЄРПН згідно рішення № 1025885/41887674 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. За результатами адміністративного оскарження ДФС України прийнято рішення від 02.01.2019 № 62/41887674/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.

Позивач вважає рішення Головного управління ДФС у Черкаській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 № 1 у ЄРПН неправомірним з огляду на таке. Позивачем на підтвердження правомірності складення та подання податкової накладної надіслано до комісії ДФС України електронним зв`язком повідомлення від 10.12.2018 № 1 про надання пояснення та копій документів щодо податкових накладних. До вказаного повідомлення було прикріплено 19 додатків, у яких відображена вичерпна інформація стосовно реальності даної господарської операції, у тому числі і банківські виписки від 01.11.2018, 13.11.2018 та 14.11.2018. Позивачем надано необхідний та достатній обсяг документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а тому рішення контролюючого органу є протиправним, належить скасувати.

Відповідачі позов не визнали, 18.03.2019 подали до суду відзив на позовну заяву, де зазначили, що реєстрація податкової накладної була зупинена згідно пункту 201.16 статті 201 Кодексу № 2755. Позивачу у автоматичному режимі надіслано (у електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 № 1 та повідомлено про можливість надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі. Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку платник податку подає до органів ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг . Відповідач зазначає, що позивачем до повідомлення було надано такі документи: пояснення від 10.12.2018 № 1; договір оренди адміністративного приміщення від 01.07.2018 №7; акт прийому-передачі орендованого приміщення від 01.07.2018; договір поставки від 01.11.2018 укладений з ТОВ Терра Грейн на купівлю с/г продукції; специфікація від 01.11.2018 № 1 до договору поставки від 01.11.2018; рахунок-фактура від 12.11.2018; видаткова накладна від 13.11.2018; товарно-транспортна накладна від 13.11.2018; податкова накладна від 13.11.2018 №2; договір поставки від 29.10.2018 №29/10 укладений з ФГ Агростар на поставку товару позивачем; специфікація від 14.11.2018 №1 до договору поставки від 29.10.2018 №29/10; рахунок - фактура від 01.11.2018 №СФ-0000001; видаткова накладна від 14.11.2018 №РН-0000001. Відповідачами зазначено, що на підтвердження операції з купівлі товару було додано також інші документи (рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, податкова накладна), проте з наданої видаткової накладної від 13.11.2018 незрозуміло хто отримував товар від позивача, не розшифровано підпис та не зазначено довіреність на підставі якої особа мала права отримувати товар в інтересах позивача. Згідно наданої товарно-транспортної накладної від 13.11.2018 товар було розвантажено за адресою: Драбівський район, с. Бойківщина, вул. Лесі Українки, буд.91, проте адреса позивача м. Черкаси, вул. Добровольського, 3/4. Документів щодо наявності складських приміщень за адресою зазначеною у товарно-транспортній накладній позивачем не надано. Також не надано інших документів з вичерпного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. До повідомлення щодо зазначених документів, що розглядались комісією ГУ ДФС у Черкаській області були надані документи в форматі (pdf), проте під час відкриття було встановлено, що банківський документ відсутній. Відповідач вважає, що твердження позивача щодо неправомірності прийняття рішення від 14.12.2018 №1025885/41887674 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 є необгрунтованими, тому у задоволенні позову належить відмовити. Відповідачем зазначено, що повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним, виключною компетенцією уповноваженого органу. Представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

29.10.2018 між позивачем (постачальник) та фермерським господарством Агростар (покупець) укладено договір поставки № 29/10 на виконання якого покупець 01.11.2018 здійснив попередню оплату в сумі 430764 грн, а постачальник поставив покупцю сільськогосподарську продукцію загальним: соняшник сингента неома (24 мішки), соняшник евраліс флорінс (4 мішки), кукурудза монсанто 3511 (71 мішок) на загальну суму 430764 грн у тому числі ПДВ 71794 грн.

30.11.2018 позивачем сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 01.11.2018 №1 у сумі 430764 грн, у тому числі ПДВ - 71794 грн.

Судом встановлено, що квитанцією від 30.11.2018 № 9269251175 позивача повідомлено (а.с.26), що реєстрацію зазначеної податкової накладної у ЄРПН зупинено згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс 2755), оскільки обсяг постачання товару 1005, 1206 перевищує величину залишку обсягу його постачання, що відповідає підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

10.12.2018 позивачем надіслано електронним зв`язком повідомлення від 10.12.2018 № 1 про надання пояснення та копій документів щодо податкових накладних із додатками, у тому числі банківські виписки від 01.11.2018, 13.11.2018 та 14.11.2018 (а.с.27).

14.12.2018 комісією Головного управління ДФС у Черкаській області відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 в ЄРПН згідно рішення № 1025885/41887674 у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

У подальшому позивач звернувся зі скаргою на рішення № 1025885/41887674 від 14.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 в ЄРПН до Державної фіскальної служби України. До вказаної скарги, зокрема було надано і банківську виписку з особового рахунку від 01.11.2018. Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 02.01.2019 № 62/41887674/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення № 1025885/41887674 від 14.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 в ЄРПН без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття рішень контролюючого органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755-VI.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1-.3 і 200-1-.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Підпунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку № 117 визначено у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 14 Порядку № 117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, відповідно до пункту 15 цього Порядку розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № П/811/1669/17 зазначено, що ДФС повинна надати належні та достатні докази, що зупинення реєстрації податкових накладних вчинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 однією з підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 1025885/41887674 від 14.12.2018 Головного управління ДФС у Черкаській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 в ЄРПН стала обставина ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 10.12.2018 позивачем надіслано до ГУ ДФС у Черкаській області електронним зв`язком повідомлення № 1 про надання пояснення та копій документів щодо податкових накладних із додатками, у тому числі виписки від 01.11.2018, 13.11.2018 та 14.11.2018 по рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий позивачем в АТ УкрСиббанк . На підтвердження відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 в АТ УкрСиббанк , позивачем до матеріалів справи надано копію довідки від 14.05.2019 № 55-5-05-31/175 та копію виписки з особового рахунку НОМЕР_1 , з якої встановлено, що 01.11.2018 на рахунок позивача зараховано кошти у сумі 430764,00 грн, у тому числі ПДВ - 71794,00 грн від ФГ Агростар (код ЄДРПОУ 32989788) за договором поставки від 29.10.2018 № 29/10 за соняшник, кукурудзу згідно рахунку - фактури від 01.11.2018 №СФ-0000001. Вказана обставина направлення позивачем 10.12.2018 банківської виписки від 01.11.2018 не заперечується відповідачем. У відзиві наданому на позов, представник відповідачів вказує, що з повідомленням від 10.12.2018 № 1, крім зазначених документів, що розглядались комісією ГУ ДФС у Черкаській області були надані документи в форматі (pdf), проте під час відкриття електронного файлу було встановлено, що банківські виписки відсутні та не відкриваються, що також підтверджується наданим до матеріалів справи скріншотом витягів із системи АІС Податковий блок . Судом встановлено, що позивачем своєчасно подано до податкового органу пакет документів для прийняття податкової накладної від 01.11.2018 №1, та як наслідок прийняття відповідного рішення про її реєстрацію. Суд також зазначає, що позивач звертаючись до Державної фіскальної служби України зі скаргою на рішення № 1025885/41887674 від 14.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 в ЄРПН, серед інших документів надавав і банківську виписку з особового рахунку від 01.11.2018. Комісією з питань розгляду скарг залишено поза увагою відповідний документ та прийнято рішення від 02.01.2019 № 62/41887674/2 про відмову у скасуванні рішення № 1025885/41887674 від 14.12.2018.

Судом встановлено, що між ТОВ АВТ Альянс (покупець) та ТОВ Терра Грейн (продавець) укладено договір поставки від 01.11.2018, за яким продавець поставив позивачу сільськогосподарську продукцію: соняшник сингента неома (24 мішки), соняшник евраліс флорініс (4 мішки), кукурудза монсанто 3511 (72 мішки) на загальну суму 196400,00 грн. у тому числі ПДВ 32733,33 грн., на виконання вказаного договору до матеріалів справи додано в копіях: специфікацію № 1 від 01.11.2018, рахунок - фактуру від 12.11.2018, видаткову накладну від 13.11.2018, товарно-транспортну накладну від 13.11.2018 виписку по рахунку від 13.11.2018 та від 14.11.2018. Придбану сільськогосподарську продукцію позивач у подальшому реалізував покупцю ФГ Агростар за договором поставки від 29.10.2018 № 29/10 з відображенням у бухгалтерських залишків за рахунком № 281 за листопад 2018 року.

30.11.2018 позивачем отримано квитанцію щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 01.11.2018, оскільки обсяг постачання товару 1005, 1206 перевищує величину залишку обсягу його постачання, що відповідає підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ТОВ Терра Грейн (контрагент, що здійснив позивачу поставку соняшника та кукурудзи) здійснило реєстрацію податкової накладної № 2 від 13.11.2018 у сумі 196400,00 грн. з відповідними обсягами постачання, що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом з АІС Податковий блок (а.с.159), тому інформація щодо спірних правовідносин була відома відповідачеві, враховуючи функцію інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, 29979/04, пункт 71).

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій та обсяги постачання товару за податковою накладною № 1 від 01.11.2018, зокрема на виконання вимог Порядоку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини, як джерело права належить застосуванню національними судами під час розгляду справ.

Суд зазначає, що у пунктах 50-51 рішення Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) ЄСПЛ зазначає: найпершою та найбільш важливою вимогою статті 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише на умовах, передбачених законом і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію законів . Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття закону ) вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні .

У рішенні ЄСПЛ у справі ВАТ Нафтова Компанія ЮКОС проти РФ (№14092/04), у пункті 559 зазначено, що перша і сама важлива вимога статті 1 Протоколу №2 до Конвенції в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

Будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не відповідно до закону.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №390/34/17 у постанові від 10.04.2019 (касаційне провадження №61-22315сво18) дійшов таких висновків про застосування норм права.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Верховним Судом під час розгляду справи застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. У ст. I-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Згідно із пунктом 4 Положення ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів. Одним з принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку: у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Згідно із підпункту 36 пункту 4 Положення ДФС відповідно до покладених завдань здійснює у межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів та баз даних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення ЄРПН, де визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірка, зокрема наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Під час розгляду справи судом встановлено, що обставина направлення позивачем 10.12.2018 банківської виписки від 01.11.2018 не заперечується відповідачем, проте обгрунтовується тим, що під час відкриття електронного файлу було встановлено, що банківські виписки не відкриваються, з підтвердженням скріншотом витягів із системи АІС Податковий блок , що і слугувало причиною зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ АВТ Альянс від 01.11.2018 №1.

Судом взято до уваги, що позивачем своєчасно та у повному обсязі подано до податкового органу документи для прийняття податкової накладної від 01.11.2018 №1, проте відповідач діяв недобросовісно, без урахування усіх обставин, не здійснив належну перевірку відомостей, використав повноваження з метою, з якою це повноваження надано контролюючому органу, відповідач не надав доказів поінформування позивача про проблеми розкриття документів у pdf форматі, натомість прийняв рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної без участі платника податку у прийнятті рішення.

Суд дійшов висновку, що передумовою для зупинення реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 було не вчинення контролюючим органом, дій які би надавали можливість встановити зміст документів, наданих позивачем разом із повідомленням № 1 від 10.12.2018, чи були такі документи достатніми для здійснення реєстрації податкової накладної від 01.11.2018 №1 з використанням інформаційно-аналітичних можливостей контролюючого органу. Суд зазначає, що дії контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ АВТ Альянс від 01.11.2018 №1 є протиправними та не відповідають покладеним на нього завданням і меті реалізації повноважень задля впровадження електронних сервісів для суб`єктів господарювання.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення від 14.12.2018 № 1025885/41887674 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ АВТ Альянс від 01.11.2018 №1, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження не з метою, з якою це повноваження надано, недобросовісно, необґрунтовано, тобто не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо тверджень представника відповідачів, що вимога позивача про зобов`язати Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 01.11.2018 не належить до задоволення, оскільки відповідно до норм чинного законодавства України, повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних є дискреційними та відносяться виключної компетенції уповноваженого органу, суд зазначає таке.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Отже, критеріями, що впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту. Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктом владних повноважень, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, що відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 826/7631/15. Суд дійшов висновку, що вимогу позивача про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.11.2018 № 1 належить задовольнити.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення 30.11.2019 реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю АВТ Альянс від 01.11.2018 №1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 14.12.2018 № 1025885/41887674 про відмову у реєстрації податкової накладної товариству з обмеженою відповідальністю АВТ АЛЬЯНС від 01.11.2018 №1.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю АВТ АЛЬЯНС від 01.11.2018 №1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТ Альянс (вул. Добровольського, 3/4, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41887674) судові витрати із сплати судового збору у сумі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТ Альянс (вул. Добровольського, 3/4, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41887674) судові витрати із сплати судового збору у сумі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю АВТ Альянс [вул. Добровольського, 3/4, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41887674];

відповідач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109];

відповідач: Державна фіскальна служба України [Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39292197].

Повне судове рішення складено 20.05.2019.

Суддя Л.В. Трофімова