Рішення

від 14.05.2019 по справі 181/257/19

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/257/19

Провадження № 2/181/65/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Юр`єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади про встановлення факту належності особі запису про право на земельну частку (пай) та визнання права на таку земельну частку (пай), -

за участю сторін по справі:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_4 .

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади про встановлення факту належності особі запису про право на земельну частку (пай) та визнання права на таку земельну частку (пай).

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що в період з весни 1993 року по осінь 1997 року перебував у членах аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос Межівського району Дніпропетровської області. Спочатку він працював на посаді помічника механізатора в тракторній бригаді №1 вказаного сільськогосподарського товариства. Потім за рішенням правління товариства його було направлено від підприємства на підвищення кваліфікації в Межівському сільськогосподарському професійно-технічному училищі №76 за спеціальністю механізатора, після закінчення якого він повернувся до сільськогосподарського товариства та ще деякий час перебував з ним у трудових відносинах до кінця осені 1997 року. З членів сільськогосподарського товариства його не виключали, заяву про вихід з його членів він також особисто не подавав. Окрім показань свідків будь-які письмові докази, які б підтверджували його перебування в членах такого підприємства у нього відсутні. Відповідно до чинного законодавства акціонерне товариство Колос Межівського району отримало у колективну власність землі сільськогосподарського призначення, що підтверджується державним актом на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданому 22.02.1996 року на ім`я аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос в с. Преображенка, яке є правонаступником колгоспу імені Калініна Межівського району Дніпропетровської області. На момент отримання вищенаведеного акту він був членом такого підприємства. Після припинення трудових відносин із сільськогосподарським підприємством в 1997 році він більше не поновлював такі відносини саме з цим підприємством та не звертався до державних органів щодо захисту права на земельну ділянку (пай), адже інформацією наданою йому представниками підприємства при звільненні його не було внесено до списку-додатку до державного акту, що надавало йому право на земельну частку (пай). Згідно письмової довідки, наданої йому відділом держгеокадастру у Межівському районі, вбачається, що державний акт на право колективної власності на землю за серією НОМЕР_2 від 22.02.1996 року було видано на користь аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос в с. Преображенка Межівського району Дніпропетровської області та відповідно до списку-додатку до такого акту, який надає право на земельну частку (пай) особам із числа наявних та бувших членів підприємства під номером 238 зазначено громадянина ОСОБА_1 . Окрім того таку особу чомусь було внесено до списку осіб - пенсіонерів сільськогосподарського підприємства. Він вважає, що при складенні вищенаведеного списку-додатку було помилково його дані по-батькові визначено як ОСОБА_5 , адже за його відомостями, в членах акціонерного товариства Колос інші особи під прізвищем ОСОБА_6 не перебували.

Позивач просить суд встановити факт належності йому запису під порядковим номером 238, в списку - додатку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу або товариства до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданому 22.02.1996 року на користь аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос в с. Преображенка Межівського району Дніпропетровської області, відповідно до якого таке право належить - ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , право на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення розміром - 6,91 гектари в умовних кадастрових гектарах із не витребуваних земель сільськогосподарського призначення Преображенської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2019 року провадження у справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду на 25 березня 2019 року.

19 березня 2019 року від представника правонаступника - Межівської селищної ради Дніпропетровської області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача та про застосування строку позовної давності, оскільки зазначають, що за позовом ОСОБА_1 до Преображенської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа: відділ Держземагенства у Межівському районі про визнання права на земельну частку (пай) 23 серпня 2012 року Межівським районним судом Дніпропетровської області було відкрито провадження. За заявою позивача, ухвалою від 27 лютого 2014 року, суд залишив позовну заяву без розгляду. З огляду на вищевикладене вбачається, що позивач станом на 23 серпня 2012 року, подаючи позовну заяву знав про, на його думку, порушене право на земельну частку (пай). Таким чином вважають, що строк позовної давності сплинув 23 серпня 2015 року, про те позивач повторно звернувся до суду 05 березня 2019 року.

25 березня 2019 року ухвалою суду було замінено первісного відповідача Преображенську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області на правонаступника - Межівську селищну раду Дніпропетровської області.

26 березня 2019 року від представника відповідача Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначають, що позов не підлягає задоволенню, оскільки вважають, що позивачем було пропущено строк позовної давності. Також вважають, що докази,які б підтверджували інформацію про прийняття позивача в члени АТ Колос правлінням підприємства та послідуючого затвердження на загальних зборах членів підприємства (зборах уповноважених) та перебування в членах АТ на час видачі державного акта, відсутні. Також на їх думку, Межівська районна державна адміністрація при розгляді даної справи не є належним відповідачем.

Ухвалою суду від 17 квітня 2019 року було виключено з числа відповідачів Межівську районну державну адміністрацію та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1

Судові розгляди справи відкладалися - 25.03.2019 року, 09.04.2019 року, 17 квітня 2019 року, 02 травня 2019 року.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник позивача, ОСОБА_4 підтримав позицію позивача, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача - Межівської селищної об`єднаної територіальної громади у судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, допитавши свідків, перевіривши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України).

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єкта владних повноважень, згідно зі статтею 19 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки вирішуються питання, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність.

Згідно з ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У судовому засіданні встановлено, що з весни 1993 року по осінь 1997 року позивач перебував у членах аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос Межівського району Дніпропетровської області.

Згідно відомостей наданих Межівською районною радою про стаж роботи (вихододні) на ім`я ОСОБА_7 (по батькові не зазначено) за період з січня 1993 року по грудень 1995 року згідно з документами (книги обліку розрахунків по оплаті праці) архівного фонду колективне сільськогосподарське підприємство Колос с. Преображенка Межівського району Дніпропетровської області вбачається, що останній працював у КСП Колос . Інших відомостей про трудову діяльність не виявлено.

Згідно відповіді відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №0-4-0.31-151/109-19 від 26.04.2019 року, в списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю серія НОМЕР_1 виданого 22 лютого 1996 року АТ Колос с. Преображенка Межівського району, з передачею 4859,8 гектарів землі у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва, відповідно до рішення Преображенської сільської ради народних депутатів від 12 лютого 1996 року №ІУ сесія ХХП скликання, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №15, - ОСОБА_1 не значиться.

В книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) членів АТ Колос с. Преображенка Межівського району ОСОБА_1 також не значиться і сертифікат на право на земельну частку (пай) на його прізвище не виготовлявся та не видавався.

Однак згідно довідки №1606 від 31.07.2012 року виданої головним спеціалістом-юрисконсультом заступником голови Комісії з проведення реорганізації відділу Держкомзему у Межівському районі, вбачається що громадянин ОСОБА_1 внесений до списку (колгоспних пенсіонерів) громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, під порядковим номером 238. Даний список додається до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданий аграрно-виробничому акціонерному товаристві Колос с. Преображенка, Межівського району, Дніпропетровської області 22 лютого 1996 року.

Так згідно показів свідків, допитаних у судовому засіданні під присягою, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вбачається, що останні були членами КСП Колос та дійсно ОСОБА_1 працював разом з ними та також перебував у членах аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос Межівського району Дніпропетровської області, однак на відміну від позивача вони отримали сертифікати на право на земельну частку (пай). Пояснили, що іншого ОСОБА_10 в КСП Колос не було.

Згідно відповіді державного реєстратора Попової Н.В. №90 від 25.07.2012 року вбачається, що КСП Колос реорганізовано в товариство з обмеженою відповідальністю Надія . ТОВ Надія є правонаступником КСП Колос . Товариство з обмеженою відповідальністю Надія ліквідовано 24.06.2009 за судовим рішенням щодо визнання особи банкрутом.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки №526 від 17.08.2012 року виданої виконкомом Преображенської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 на території Преображенської сільської ради земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та земельного паю у власності не має.

Частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Під час розгляду справи встановлено, що у списку (колгоспних пенсіонерів) громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який додається до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого аграрно-виробничому акціонерному товариству Колос с. Преображенка, Межівського району, Дніпропетровської області 22 лютого 1996 року, під порядковим номером 238 зазначений громадянин ОСОБА_1 , враховуючи, що дослідженими у судовому засіданні доказами було встановлено, що іншого ОСОБА_10 , окрім позивача в членах аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос не було, суд приходить до висновку, що при складенні вищевказаного списку-додатку було помилково зазначено по батькові позивача як ОСОБА_5 , коли відповідно до правовстановлюючих документів його по батькові записано, як ОСОБА_11 .

Таким чином, виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність вимогам діючого законодавства України, оскільки встановлення даного факту необхідно заявнику для подальшого оформлення права на земельну частку (пай), суд вважає встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , запису під порядковим номером 238 , на ім`я ОСОБА_1 , в списку - додатку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу або товариства до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданому 22.02.1996 року на користь аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос в с. Преображенка Межівського району Дніпропетровської області.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зазначена норма узгоджується з вимогами ст. 41 Конституції України .

Згідно п.2 Указу Президента № 720/95 від 08 серпня 1995 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

З довідки №458 від 26.07.2012 року виданої виконкомом Преображенської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, а також відповіді наданої відділом у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №0-4-0.31-151/109-19 від 26.04.2019 року вбачається, що згідно розпаювання земель АТ Колос Межівського району Дніпропетровської області земельна частка (пай) в умовно кадастрових гектарах становила 6,91 га.

Згідно відповіді наданої відділом у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №0-4-0.31-151/109-19 від 26.04.2019 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки по АТ Колос станом на 01.01.2018 рік складала 233789,72 гривень.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Згідно довідки №457 від 26.07.2012 року виданої виконкомом Преображенської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області вбачається, що дійсно на території сільської ради землі запасу 226,9233 га знаходяться в оренді с/ф господарств, на даний час 12,96 га ніким не використовується.

Абзацом 2 частини 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Суд зазначає, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є. До вручення КСП державного акта на право колективної власності на землю, власником землі була держава, а після передачі його КСП (у колективну власність) земля стала належати на праві спільної часткової власності тим особам, які працювали на ній і були членами цього КСП, та працівникам інших сільськогосподарських утворень. Кожен з них став власником ще не визначеної за розміром частки землі. Всі працівники колишніх господарств (колгоспів, радгоспів, інших утворень), у тому числі й пенсіонери, які залишилися членами нових підприємств, та члени підприємств, які були живими на дату отримання державного акта про передачу землі у колективну власність КСП, починаючи із зазначеної дати стали її власниками у рівних частках згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01 вересня 2003 року.

Пункт 17 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачає, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно зі ст.ст.1, 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Отже, з огляду на вищенаведені положення право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту, у зв`язку з чим вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення розміром - 6,91 гектари в умовних кадастрових гектарах із невитребуваних земель сільськогосподарського призначення Межівського району Дніпропетровської області є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Що стосовно клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, то суд враховує практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме в ухвалі даного суду від 27.08.2014 року по справі № 6-12823св14 та в ухвалі від 06.08.2014 року № 6-12858св14 зазначив, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, Законами України Про місцеві державні адміністрації , Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року №720/95, ст.2-5,9-10,12,28, 223,258-259,263-265, 293 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади (місце знаходження: вул. Грушевського, 9, смт. Межова, Межівський район, Дніпропетровська область) про встановлення факту належності особі запису про право на земельну частку (пай) та визнання права на таку земельну частку (пай) - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , запису під порядковим номером 238 , на ім`я ОСОБА_1 , в списку - додатку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу або товариства до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданому 22.02.1996 року на користь аграрно-виробничого акціонерного товариства Колос в с. Преображенка Межівського району Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення розміром - 6,91 гектари в умовних кадастрових гектарах із невитребуваних земель сільськогосподарського призначення Межівського району Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Межівський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 17 травня 2019 року.

Суддя: О. Ю. Юр`єв