Рішення

від 24.04.2019 по справі 389/1813/18

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.04.2019

Провадження №2/389/559/18

ЄУН 389/1813/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/вступна та резолютивна частини/

24 квітня 2019 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Тьор Є.М.,

при секретарі - Пахуті Н.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Знам`янської міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За життя останній 5 квітня 2016 року склав заповіт, яким заповів йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1 площею 4,19 га, яка розташована на території Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. Зазначив, що про вказаний заповіт він не знав, ніколи його не бачив, не знав також про існування спадкового майна. Однак, при перекладанні речей померлого та передивляючись документи та фотокартки, знайшов вказаний заповіт та звернувся до Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, де він був посвідчений. В сільській раді підтвердили, що вказаний заповіт не змінений, не скасований та є дійсним, про що здійснили відмітку станом на 11 травня 2018 року. Після чого, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , отримав роз`яснення про те, що заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк до нотаріальної контори не подав, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно не проживав, що перевірено за паспортними даними, тому вважається таким, що спадщину не прийняв. Даним рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання стосовно визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Посилаючись на те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового отроку для прийняття спадщини зазначив, що вимушений звернутися до суду та просити визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини, а також визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про її прийняття.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві. Додатково пояснив, що не є родичем спадкодавця, а про відкриття спадщини йому стало відомо лише після того, як йому зателефонували родичі спадкодавця. Також, позивачем подано пояснення до позовної заяви (а.с.118-120).

Представником відповідачаОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано суду заперечення по справі (а.с.117). В судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що наведені позивачем причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Представник відповідача Знам`янської міської ради Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій вирішення питання про задоволення позову залишив на розсуд суду, просив справу розглянути у його відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Знам`янка Кіровоградської області помер ОСОБА_3 (а.с.8).

ОСОБА_3 прийняв спадщину після ОСОБА_5 , яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1 площею 4,19 га, яка розташована на території Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене 20 серпня 2012 року приватним нотаріусом Знам`янського районного нотаріального округу Кіровоградської області Тепляковим В.М., зареєстроване в реєстрі за №917(а.с.84).

Заповітом від 05 квітня 2016 року, посвідченого секретарем Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Студенко О.П., ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 вищезазначену земельну ділянку (а.с.7).

Відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса Знам`янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Гріцик Н.М., за вих.№239/01-16 від 11 травня 2018 року, позивачу роз`яснено, що заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк до нотаріальної контори він не подав, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно не проживав, що перевірено за даними його паспорта, тому вважається таким, що спадщину не прийняв. Даним позивачу запропоновано звернутись до суду для вирішення питання стосовно визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.10).

З витребуваної судом копії спадкової справи №4/2018, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 звернулися із заявою про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_3 (а.с.44-56).

Відповідно до статті 3 ЦК України, серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Цивільний процесуальний кодекс України у статті 2 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою єфективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких є позивач.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин, що кореспондується з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України у п.24 постанови №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування .

Отже, як на основну причину пропускувстановленого статтею 1270 ЦК України строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилався на те, що не знав про заповіт та існування спадкового майна.

Однак, дані обставини не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, оскільки, були спростовані самим позивачем.

Позивачем до матеріалів справи долучено документи, що підтверджують його обізнаність про існування спадкового майна, зокрема: довіреність за якою ОСОБА_3 поміж іншого уповноважив ОСОБА_1 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями; договір оренди землі, за яким ОСОБА_3 передає в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1 площею 4,19 га, яка розташована на території Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_2 .

Крім того, в судовому засіданні позивач пояснив суду, що не є родичем спадкодавця. На запитання, у зв`язку з чим ОСОБА_3 заповів земельну ділянку не дружині, а чужій особі. Вказав, що вищезазначену земельну ділянку придбав у ОСОБА_3 ще за його життя, передавши йому кошти у визначеному розмірі. З ОСОБА_3 домовились, що договір купівлі - продажу офопмлять складанням заповіту, яким заповість йому дану земельну ділянку. Вказав, що за життя ОСОБА_3 його земельну ділянку НОМЕР_2 не обробляв, так як після складення заповіту з`ясувалось, що дана перебуває в оренді. ОСОБА_3 йому повідомляв, що в оренду земельну ділянку не здавав, договір оренди є підробленим і запевняв, що звернеться до суду з цього приводу.

Разом з тим, позивач стверджував, що провідкриття спадщини йому стало відомо лише після того, як зателефонували родичі спадкодавця. Однак, пояснити хто саме з родичів телефонував, з якого приводу та надати будь-які дані щодо останніх, позивач не зміг.

При цьому, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні, про що наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові 12 лютого 2018 року, у справі №712/656/15-ц (провадження № 61-2397св18).

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, якімають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, посилання позивача на зазначені обставини, як на поважність причин пропуску строку для звернення з заявою до нотаріуса, суд не приймає до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що правові підстави для визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Повний текст рішення суду відповідно до ст.259 ЦПК України має бути складено протягом десяти днів. Однак, з урахуванням відпустки головуючого по справі з 02 травня 2019 року по 03 травня 2019 року, повний текст рішення суду складено в перший робочий день після повернення з відпустки.

На підставі викладеного ст.ст.1220, 1222, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 4,12-13, 77,81, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Знам`янської міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.15 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 06 травня 2019 року.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Є.М.Тьор