Постанова

від 24.07.2019 по справі 389/1813/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року м. Кропивницький

справа № 389/1813/18

провадження № 22-ц/4809/1147/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

секретар судового засідання Кравченко Я. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Знам`янська міська рада Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2019 року у складі головуючого судді Тьор Є. М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

01.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , Знам`янської міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

05 квітня 2016 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповідав позивачу земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 площею 4,19 га, яка розташована на території Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначив, що про вказаний заповіт не знав, ніколи його не бачив, також не знав про існування спадкового майна. Вказаний заповіт знайшов при перекладанні речей померлого, передивляючись документи та фотокартки, тоді й звернувся до Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, де був посвідчений заповіт.

В сільській раді підтвердили, що вказаний заповіт не змінений, не скасований та є дійсним, про що здійснили відмітку станом на 11 травня 2018 року.

Після чого, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , отримав роз`яснення про те, що заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк до нотаріальної контори не подав, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно не проживав, що перевірено за паспортними даними, тому вважається таким, що спадщину не прийняв. Йому рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання стосовно визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Посилаючись на те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового отроку для прийняття спадщини зазначив, що вимушений звернутися до суду та просити визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини, а також визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про її прийняття.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з його необґрунтованості та безпідставності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Позивач подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення, яким визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначав, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказує, що ОСОБА_3 за життя склав заповіт від 05.04.2016 р., яким заповів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва N НОМЕР_1 площею 4,19 га, яка розташована на території Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

Стверджує, що позивач не є родичем спадкодавця за заповітом, повідомлення про смерть ОСОБА_3 не публікувались у пресі, нотаріусом не було зроблено жодної спроби розшукати спадкоємця за заповітом, про відкриття спадщини йому стало відомо лише після телефонного дзвінка родичів спадкодавця. Після цього позивач звернувся до нотаріуса, який в свою чергу повідомив у видачі свідоцтва мотивуючи тим, що строк на прийняття спадщини пропущено.

Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено питання чи вчиняв нотаріус дії для повідомлення позивача про відкриття спадщини, чи здійснював виклик як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

За цієї підстави позивач не міг об`єктивно реалізувати своє право на подачу заяви про прийняття спадщини, оскільки це можливо тільки тоді, коли йому було б відомо про відкриття спадщини.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бем Ю. Ю. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Знам`янська міська рада відзив на апеляційну скаргу не подала.

Представник Знам`янської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бем Ю. Ю., який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.8).

ОСОБА_3 мав у власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 площею 4,19 га, розташованої на території Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , яку успадкував після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого 20 серпня 2012 року приватним нотаріусом Знам`янського районного нотаріального округу Кіровоградської області Тепляковим В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 917 (а.с.84).

Згідно умов заповіту від 05 квітня 2016 року, посвідченого секретарем Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Студенко О. П., ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 вказану земельну ділянку (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 у травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із усним запитом до нотаріуса щодо порядку оформлення спадщини. На його звернення приватним нотаріусом Знам`янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Гріцик Н. М. надане письмове роз`яснення, за вих. №239/01-16 від 11 травня 2018 року, в якому повідомлено, що заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк до нотаріальної контори він не подав, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно не проживав, що перевірено за даними його паспорта, тому вважається таким, що спадщину не прийняв. В зв`язку з чим ОСОБА_1 запропоновано звернутись до суду для вирішення питання стосовно визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.10).

Відповідно до інформації від 08.08.2018 року Знам`янської міської нотаріальної контори Кіровоградської області після смерті ОСОБА_3 була заведена 13.02.2018 року спадкова справа №4/2018 (а.с.27).

Згідно матеріалів спадкової справи №4/2018, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину і у встановлений законом строк подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_3 (а.с.44-56).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначав у своїй позовній заяві те, що він не був родичем спадкодавця і не знав про заповіт та існування спадкового майна.

Натомість матеріалами справи підтверджено факт обізнаності позивача про існування спадкового майна і заповіту, який зберігався вдома у ОСОБА_1 , про що він особисто повідомив суд.

Вказані в обгрунтування позовних вимог обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи і заперечувались самим позивачем.

За клопотанням позивача до матеріалів справи долучені копії документів, що підтверджують його обізнаність про існування спадкового майна, зокрема: довіреність за якою ОСОБА_3 , поміж іншого, уповноважив ОСОБА_1 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями (а.с.77), на підставі якої був оформлений договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 передає в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 площею 4,19 га, розташовану на території Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.78-82); а також копію заповіту ОСОБА_3 від 05.04.2016 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с.7).

В суді першої інстанції позивач вказував, а також підтвердив в апеляційному суді, що не є родичем спадкодавця, спірну земельну ділянку бажав одержати у власність, і за досягнутою домовленістю передав за неї грошові кошти ОСОБА_3 у визначеному розмірі. Після цього ОСОБА_3 оформив заповіт на ім`я ОСОБА_1 і віддав йому на зберігання. За життя ОСОБА_3 фактично не передав свою земельну ділянку № НОМЕР_2 позивачеві, оскільки з`ясувалось, що земля перебуває в оренді.

Разом з тим, позивач стверджував, що про відкриття спадщини йому стало відомо лише після того, як зателефонували родичі спадкодавця після спливу шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 .

Однак правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Суд першої інстанції встановив і правильно виходив з того, що у позивача були відсутні перешкоди для вчасного подання заяви про прийняття спадщини, і його посилання на те, що він не реалізував своє право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, не дає правових підстав для визначення додаткового строку для для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Позивач не навів інших об`єктивних, непереборних, істотних обставин, які перешкоджали йому у вчиненні дій щодо прийняття спадщини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд першої інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, ухвалив обгрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, і передумови для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а фактично зводяться до переоцінки доказів, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення, не вказують на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко