Ухвала

від 15.05.2019 по справі 688/2174/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/4820/321/19

Справа № 688/2174/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч.1ст.286КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційногосуду в складі :

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 ,

представника цивільного

відповідача ОСОБА_11 ,

представника третьої особи

ПАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017240270001536 від 17.11.2017 року за апеляційними скаргами прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , представника цивільного відповідача Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_11 , представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 21 березня 2019 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Шепетівського міськрайонного суду від 21 березня 2019 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Судилків Шепетівського району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, працюючого водієм Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, одруженого, утримуючого двоє малолітніх дітей, приймав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції сектору, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.286 КК Україниі призначено покарання у виді виправних робіт на строк 2 (два) роки, з відрахуванням на користь держави 20% від заробітку, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Ухвалено, що строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня фактичного звернення вироку до виконання.

Цивільний позов прокурора Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шепетівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шепетівська районна рада, Шепетівська центральна районна лікарня до Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задоволено повністю.

Стягнуто з Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (код юридичної особи 00712060, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні,94, 30400) на користь Шепетівської районної державної адміністрації для зарахування в районний бюджет для перерахування комунальному закладу Шепетівської районної ради «Шепетівська центральна районна лікарня» (р/р 35416055137812 в ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код 24060300) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 у розмірі 11078 (одинадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 84 копійки.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до Шепетівськоїрайонної Державноїлікарні ветеринарноїмедицини, ОСОБА_7 провідшкодування шкоди,завданої джереломпідвищеної небезпеки відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1934 (одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири) гривні 96 копійок.

Арешт накладений на автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. НОМЕР_1 відповідно до ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2017 року знято.

Речовий доказ автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на територію Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області повернуто Шепетівській районній державній лікарні ветеринарної медицини.

За вирокомсуду, 16 листопада 2017 року близько 18 години обвинувачений ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «BA3-21043» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Шепетівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, рухаючись зі швидкістю близько 39,9-41,8 км/год. по вул. Старокостянтинівське шосе, зі сторони вул. Митрополита Шептицького в напрямку вул. Судилківської у місті Шепетівка Хмельницької області, в порушення вимог п.1.5, п.2.3(б), п.12.2, п.12.3 Правил дорожнього руху України, допустив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, при цьому не врахував дорожньої обстановки у вигляді погіршення умов видимості елементів дороги внаслідок темної пори доби, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги, постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, проїжджаючи повз магазину «Копійочка», який розташований в районі перехрестя вул. Старокостянтинівське шосе та пров. Карпенка Карого в м. Шепетівка, допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_9 який перетинав проїжджу частину вул. Старокостянтинівське шосе, зліва на право по ходу руху вказаного автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритих переломів діафізів великої та малогомілкової кісток правої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; забійної рани на поверхні лоба, струсу головного мозку, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я; садна на тильних поверхнях кистей рук, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить скасувати вирок Шепетівського міськрайонного суду від 21.03.2019 р. стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання і скасування арешту накладеного на автомобіль ВАЗ-21043 номерний знак НОМЕР_1 та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

При цьому вказує про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м`якість.

Судом перед виходом до нарадчой кімнати не вирішувалося питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та у вироку суду не вмотивовано належним чином підставин незастосування до обвинуваченого додаткового покарання. Суд лише послався на те, що робота обвинуваченого ОСОБА_7 пов`язана із керуванням транспортними засобами і є єдиним джерелом доходу.

Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що особа та діяння обвинуваченого має підвищену суспільну небезпеку, не повністю врахував конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Вини інших осіб, причетних до даної пригоди під час судового розгляду не встановлено та не відображено у вироку.

Жодних підстав не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами під час розгляду кримінального провадження не встановлено.

Висновки суду в частині призначеного основного покарання ОСОБА_7 не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, його ставленню до скоєного. Так в судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав та вказував. що причиною ДТП та наслідків є неправомірна поведінка потерпілого.

Крім того суд безпідставно скасував арешт, накладений на автомобіль ВАЗ-21043 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який мав забезпечувати позовні вимоги.

Представник цивільного відповідача Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини у поданій ним апеляційній скарзі просить змінити вирок суду в частині цивільного позову Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Шепетівської районної державної адміністрації до Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 у розмірі 11078 грн 48 коп., зменшивши суму стягнення на частину у сумі 5539 грн 42 коп. з урахуванням вимог ч.2 ст.1193 ЦК України та вини потерпілого ОСОБА_9 у вчиненні дородньо-транспортної пригоди.

Зазначає, що заподіяню шкоди здоров`ю потерпілого ОСОБА_9 сприяла його груба необережність, оскільки потерпілий грубо порушив Правила дорожнього руху, а саме п.п. 4.1, 4.4, 4.7, п. 4.14 (а, б, в, г, д), чим створив небезпеку для руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_7 . Такі порушення потерпілим Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Ступінь вини потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді становить 50% та 50% становить вина обвинуваченого, так як він теж порушив Правила дорожнього руху.

Тому відповідно до вимог ч.2 ст.1193 ЦК України суму витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 , яка підлягає стягненню з Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь Шепетівської районної державної адміністрації для зарахування в районний бюджет для перерахування комунальному закладу Шепетівської районної ради «Шепетівська центральна районна лікарня» слід зменшити до 5539 грн 42 коп.

Адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить змінити вирок суду стосовно ОСОБА_7 , пом`якшивши йому покарання, з урахуванням грубої необережності потерпілого ОСОБА_9 , яка призвела до ДТП, до одного року виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 20% від заробітку на користь держави, в решті вирок суду залишити без змін.

Вказує, що в обвинувальному акті та у вироку суду не було надано оцінки діям пішохода потерпілого ОСОБА_9 , який був учасником дорожнього руху та допустив грубу необережність, яка полягає у порушенні ним розділу 4 Правил дорожнього руху «Обовязки і права пішоходів» - п.п.4.1, 4.4., 4.7, п.4.14 (а, б), що знаходиться у прямому причинно наслідковому зв`язку з ДТП та наслідками, які настали. Вказані обставини є пом`якшуючими вину ОСОБА_7 , а тому покарання має бути пом`якшене.

Порушення потерпілим Правил дорожнього руху знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а саме з показів самого потерпілого ОСОБА_9 , показів обвинуваченого, висновків експерта та показів експертав суді, проте не знайшло свого відображення у вироку суду.

Представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 у поданій ним апеляційній скарзі просить: скасувати вирок суду стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покаранняі скасування арешту на автомобіль марки ВАЗ-21043 р.н.з. НОМЕР_1 та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки та накладенням арешту на автомобіль марки ВАЗ-21043 р.н.з. НОМЕР_1 ; стягнути з Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_9 кошти у сумі 200000 грн моральної шкоди та 20000 грн витрачених на правову допомогу адвоката.

При цьому зазначає, що суд безпідставно не застосував до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Не взято до уваги, що протиправні діяння обвинуваченого мають підвищену суспільну небезпеку, не повністю враховано конкретні обставини справи, особа винного, його ставлення до порушень Правил дорожнього руху та поведінка після вчинення злочину.

До дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_9 працював лікарем в двох установах.

Обвинувачений та начальник Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_11 не здійснили відшкодування на оплату лікування потерпілого та на проведену операцію, а також заподіяних моральних страждань.

Внаслідок цинічних відношень обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у 72 річного потерпілого ОСОБА_9 стався нервовий зрив. Через перенесені хвилювання, тривалі стресові ситуації після ДТП у ОСОБА_9 стався серцевий напад. В вересні 2018 р. потерпілому було встановлено 2 групу інвалідності довічно.

Таким чином керуючи джерелом підвищеної небезпеки обвинувачений не в змозі забезпечити у майбутньому безаварійне пересування шляхами загального користування.

Крім того призначене судом основне покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд необґрунтовано відмовив у задоволенні цивільного позову про стягнення з Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини моральної шкоди та витрат на правову допомогу та скасував арешт на автомобіль, який мав забезпечувати позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку доводів поданої ним апеляційної скарги, потерпілого та його представника на підтримку доводів поданої ним апеляційної скарги, представника цивільного відповідача Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на підтримку доводів поданої ним апеляційної скарги, думку прокурора, який не підтримав подану процесуальним прокурором апеляційну скаргу та заперечив щодо задоволення апеляційної скарги представника потерпілого в частині призначення покарання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і не оскаржується будь-ким із учасників судового процесу, в тому числі і самим обвинуваченим.

Кваліфікація дійобвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1ст.286КК України,як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, є вірною.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують покарання.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_7 суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7 суд не встановив, не встановив таких і суд апеляційної інстанції.

При призначенні покарання суд взяв до уваги, що після дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений намагався відшкодувати потерпілому завдані йому матеріальні збитки, що підтверджується показаннями потерпілого у судовому засіданні, проте у зв`язку з тим, що сторони не дійшли згоди щодо розміру такого відшкодування, а також у зв`язку з відмовою потерпілого отримати відшкодування у меншому розмірі, матеріальні збитки обвинуваченим не були відшкодовані. При цьому і обвинувачений, і представник цивільного позивача погодились на відшкодування матеріальних збитків потерпілому у розмірі визначеному рішенням суду.

Також суд врахував, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин середньої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, є учасником проведення антитерористичноїоперації, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, згідно висновку органу пробації, виправлення останнього можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить небезпеку для суспільства, вчинив злочин з необережності, при цьому не перебував в стані алкогольного сп`яніння, робота останнього пов`язана із керуванням транспортними засобами і є єдиним джерелом доходу.

Тому суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з обмеженням волі, у виді виправних робіт, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, і таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи викладене не можуть бути задоволеними доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про призначення обвинуваченому більш суворого покарання у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Не спростовують висновків суду твердження апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про те, що обвинуваченому слід пом`якшити покарання та призначити покарання у виді одного року виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 20% від заробітку на користь держави, з посиланням на те, що причиною ДТП також стала груба необережність потерпілого ОСОБА_9 , яка полягала в порушнні останнім розділу 4 Правил дорожнього руху «Обов`язки і права пішоходів».

Так в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 вину в скоєнні інкримінованого йому злочинувизнав частково, в тому, що травмував потерпілого. Не визнав, що порушив Правила дорожнього руху. Вказав, що рухався з безпечною швидкістю для руху, однак потерпілий створив йомунебезпеку дляруху.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що переходив проїжджу частину дороги не по пішохідному переходу, бо перехід не освітлювався, а завдяки освітленню з магазину, дорога була освітлена, тому переходив дорогу саме у вказаному місці. Вважає, що рухався правильно.

Свідок ОСОБА_11 , яка є представником цивільного відповідача, у судовому засіданні зазначила, що обвинувачений ОСОБА_7 не порушив Правил дорожнього руху, а потерпілий створив аварійну ситуацію, оскільки переходив дорогу не по пішохідному переходу та був одягнений у темний одяг.

Відповіднодо до висновку авто-технічної експертизи від 25 червня 2018 року №10.1-0249:18 при заданих обставинах пригоди та вихідних даних, з урахуванням результатів вирішення попередніх запитань, причиною скоєння даної ДТП з технічної точки зору могло бути несвоєчасне прийняття водієм автомобіля ВАЗ- 21043 р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_13 мір до гальмування керованого ним транспортного засобу, з моменту виникнення йому небезпеки для руху, що заданий у вихідних даних.

Щодо поставленого на вирішення експерта питання як повинен був діяти в даній дорожній обстановці пішохід ОСОБА_9 згідно вимог Правил дорожнього руху України, експерт у висновку вказав, що вирішення зазначеного питання застосування спеціальних авто технічних знань не потребує і може бути вирішене ініціатором призначення даної експертизи самостійно у відповідності до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_14 показав, що при дослідженні враховувалося, що пішохід створив небезпеку для руху, однак водій мав технічну можливість уникнути зіткнення відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху.

З урахуванням вказаних обставин, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і відсутні підстави для пом`якшення покарання, а саме для зменшення строку виправних робіт на один рік, з відрахуванням на користь держави 20% від заробітку.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 працює водієм Судилківської ДЛВМ, на період тимчасової відсутності або основної щорічної відпустки водія ОСОБА_15 , за ним закріплено автомобіль, що підтверджується наказом начальника Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини №14 від 18 червня 2013 року та №74 від 31 липня 2017 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. НОМЕР_1 належить Шепетівській районній державній лікарні ветеринарної медицини.

Згідно дорожнього листка №213 легкового автомобіля від 16 листопада 2017 року ОСОБА_7 у день скоєння ДТП керував автомобілем марки ВАЗ-21043 д.р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до полісу №2899191 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 квітня 2017 року зі строком дії до 15 квітня 2018 року, між Шепетівською районною Державною лікарнею ветеринарної медицини та публічним акціонерним товариством НАСК «ОРАНТА» укладено договір страхування, яким забезпечено транспортний засіб - автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. НОМЕР_1 , що належить Шепетівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 200000 грн., за шкоду заподіяну майну 100000 грн.

Отже відповідальною особою за відшкодування шкоди, в межах суми страхового відшкодування, завданої обвинуваченим, який перебуває у трудових відносинах із Шепетівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, є страховик останньої Публічне акціонерне товариство НАСК «ОРАНТА», яке залучене до участі в справі як третя особа.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність можливе за умови, що згідно з договором страхування або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Потерпілий ОСОБА_16 не звертався до ПАТ НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування та не отримав відмову у виплаті страхового відшкодування, а відразу пред`явив вимогу до відповідача.

Оскільки позивач не надав доказів, що у страховика ПАТ НАСК «ОРАНТА», відповідно до договору страхування чи Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову потерпілого ОСОБА_9 до Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, у тому й числі моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

А тому вимоги представника потерпілого про стягнення з Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини на користь потерпілого моральної шкоди є передчасними.

Оскільки суд першої інстанції відмовив ОСОБА_9 у задоволенні позову до Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини та ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у суду не було підстав для стягнення, відповідно до вимог ст.141 КПК України, з Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини витрат на професійну правничу допомогу.

Не впливають на законність вироку суду твердження апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого про те, що суд безпідставно скасував арешт на автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що у задоволенні позову ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відмовлено, суд першої інстанції правомірно, відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, скасував арешт на автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 17.11.2017 р.

Безпідставними є вимоги апеляційної скарги представника цивільного відповідача Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про зменшення розміру витрат стягнутих на користь Шепетівської райдержадміністрації для зарахування в районний бюджет для перерахування комунальному закладу Шепетівської районної ради «Шепетівська центральна районна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 до 5539 грн 42 коп., оскільки положення ч.2 ст.1193 ЦК України щодо зменшення розміру відшкодування на правовідносини з відшкодування витрат закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину не поширюються.

Підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, в межах довоів апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п ос та но ви ла :

ВирокШепетівського міськрайонногосуду від21березня 2019року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційні скагри прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 , представника цивільного відповідача Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_11 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді: