Рішення

від 08.05.2019 по справі 910/411/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2019Справа № 910/411/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Стелс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пролог - 93" простягнення 175163,36 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники сторін:

від позивачаУпаренко А.О., ордер серії КМ №119765 від 21.02.2019, Савченко С.І., ордер серії КС№609756 від 08.05.2019; від відповідачане з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Стелс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог - 93" 200152,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015 в частині здійснення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/411/19; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.02.2019; встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 01.03.2019; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - 5 днів з дня отримання відзиву на позов; встановлено строк для подання відповідачем заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

11.02.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши, зокрема, про те, що для підтвердження надання послуг за договором про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015 у спірному періоді позивач повинен підтвердити надання цих послуг саме ним/його працівниками-охоронцями, у тому числі, але не виключно, надати відомості про співробітників, які забезпечували охорону об`єкта у 2018 році, а саме: ПІБ, документальне підтвердження проходження даними особами підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, наявності відповідного розряду та досвіду з охорони, документальне підтвердження оформлення виконавцем трудових відносин з даними особами.

Також у відзиві на позов відповідач зауважив, що відповідно до умов додаткової угоди №6 від 28.02.2018 до договору про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015 між контрагентами було погоджено поетапну зміну (зменшення) вартості наданих послуг, а саме з 01.03.2018, 01.06.2018, 01.09.2018 та зменшено кількість годин роботи посту №3 до 12 годин замість 24 годин, а отже розрахунок заборгованості, який наведений позивачем у позовній заяві є невірним.

Крім того у відзиві на позов відповідач, в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України, просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Стелс" докази на підтвердження надання послуг саме працівниками позивача.

15.02.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній, зокрема, стверджував про те, що направляв для підписання на адресу відповідача примірник додаткової угоди №6 від 28.02.2018, однак відповідач підписаний зі свого боку примірник вказаної угоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Стелс" не повернув, внаслідок чого у позивача були відсутні підстави для врахування положень означеної угоди при розрахунку ціни позову.

Крім того 15.02.2019 через канцелярію суду надійшла заява позивача про зменшення розміру заявлених позовних вимог, в якій останній, з урахуванням положень додаткової угоди №6 від 28.02.2018 до договору про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015, просив стягнути з відповідача 173576,00 грн за надані протягом липня - серпня 2018 року послуги, а також просив стягнути 1587,36 грн за додаткові послуги, надані у липні місяці 2018 року, а всього на загальну суму 175163,36 грн.

У судовому засіданні 01.03.2019 було оголошено перерву до 18.03.2019.

14.03.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 вирішено здійснювати розгляд справи №910/411/19 за правилами загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті, призначене на 18.03.2019, підготовчим засіданням.

У підготовчому засіданні 18.03.2019 оголошено перерву до 27.03.2019.

25.03.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, а також заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів, викладене ним у відзиві на позов.

27.03.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів на підтвердження надання послуг саме працівниками позивача.

У підготовчому засіданні 27.03.2019 судом оголошено перерву до 10.04.2019, в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів відмовлено.

09.04.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові документи по справі, які судом прийнято до розгляду.

10.04.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові документи по справі, які судом прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.05.2019.

Представники позивача в судове засідання 08.05.2019 з`явились, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 08.05.2019 свого представника не направив. 08.05.2019 до канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті, у зв`язку із неможливістю явки його представника у вказане судове засідання.

В судовому засіданні 08.05.2019 в задоволенні означеного клопотання відповідача було відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю.

В судовому засіданні 08.05.2019 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Стелс" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог - 93" (замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг з охорони №07-07/15ФО (договір) відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги з охорони об`єкту, визначеного цим договором, а замовник приймає надані послуги та оплачує їх відповідно до умов цього договору. Об`єкт: нежитлова будівля, відома під назвою БЦ "Ігорівський", що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, 13/5 (п.1.1).

Охорона об`єкту забезпечується силами персоналу охорони виконавця шляхом виставлення постів. Місце розташування, кількість постів, а також графік надання охоронних послуг узгоджуються сторонами в додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору. Персонал охорони - працівники, які безпосередньо виконують функції з охорони об`єкту відповідно до свого кваліфікаційного рівня (п.1.2 договору).

Виконавець зобов`язується, зокрема, організовувати та забезпечувати охорону об`єкта замовника у встановленому законодавством порядку та умовами даного договору, призначати для здійснення заходів охорони персонал охорони з числа співробітників виконавця (п.п.2.1.1, 2.1.3 договору), а замовник, зокрема, зобов`язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за послуги з охорони (п.2.2.8 договору).

Відповідно до п.3.1.5 договору виконавець, зокрема, має право у випадку порушення замовником строків оплати, визначених п.4.3 договору, без письмового попередження призупинити надання послуг з охорони, а замовник, в свою чергу, зокрема, має право письмово інформувати виконавця про недоліки у здійсненні персоналом охорони договірних зобов`язань, які негативно впливають на стан забезпечення надійної охорони об`єкту для вживання відповідних заходів та звертатися до виконавця з письмовими поданнями щодо здійснення разових заходів охорони об`єкту, які не передбачені цим договором, на умовах цього договору, з оплатою послуг згідно додаткової угоди до цього договору (п.п.3.2.2, 3.2.4 договору).

Вартість послуг виконавця визначається сторонами окремо, їх сума та порядок розрахунків за виконані роботи визначаються у додатку №1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною та є обов`язковим для виконання сторонами (п.4.1 договору).

Згідно п.4.4 договору по закінченню звітного місяця, але не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, що йде за звітним, сторони підписують акт прийому - передачі наданих послуг. Послуги вважаються прийнятими, якщо замовник підписав акт приймання-передачі наданих послуг; замовник не повідомив виконавця про неприйняття послуг протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг.

Сторони домовились, що остаточна вартість наданих послуг визначається актами прийому-передачі наданих послуг (п.4.6 договору).

Пунктом 10.1 даного договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 00 год. 00 хв. 01.07.2015 і діє до 00 год. 00 хв. 01.0.7.2016.

Дія цього договору може бути продовжена шляхом укладення відповідної додаткової угоди (п.10.2 договору).

Відповідно до п.10.3 договору зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

У додатку №1 до договору сторони погодили місце розташування, кількість постів, графік надання охоронних послуг, їх вартість на суму 122800,00 грн з ПДВ на місяць та визначили, що замовник здійснює попередню оплату послуг в розмірі 100% в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця протягом 5 календарних днів з дня підписання договору між сторонами, включаючи день підписання договору, а в подальшому не пізніше 10 числа звітного місяця в якому надаються послуги на підставі рахунку-фактури виставленого виконавцем, відсутність виставленого рахунку-фактури не є підставою для несплати послуг замовником.

Згідно умов підписаних між сторонами додаткової угоди №1 від 01.04.2016 до договору та додатку №1 до неї сторони, зокрема, домовились збільшити вартість послуг виконавця на 15% до 141220,00 грн з ПДВ на місяць та погодили, що замовник здійснює попередню оплату послуг в розмірі 100% в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця протягом 5 календарних днів з дня підписання договору між сторонами, включаючи день підписання договору, а в подальшому не пізніше 10 числа звітного місяця в якому надаються послуги на підставі рахунку-фактури виставленого виконавцем, відсутність виставленого рахунку-фактури не є підставою для несплати послуг замовником.

Відповідно до умов додаткової угоди №2 від 12.10.2016 до договору сторони погодили, що за зверненням замовника згідно п.3.2.4 договору виконавець додатково здійснює разовий захід охорони об`єкту по супроводу цінного вантажу з 15 до 17 години 12.10.2016 одним працівником персоналу охорони, вартість додаткових послуг оплачується замовником 13.10.2016 та складає 1500 грн у т.ч. ПДВ 20%.

За умовами додаткової угоди №3 від 14.10.2016 до договору сторони домовились, що за зверненням замовника згідно п.3.2.4 договору виконавець додатково здійснює разовий захід охорони об`єкту по супроводу цінного вантажу з 14 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв. 14.10.2016 одним працівником персоналу охорони, вартість додаткових послуг оплачується замовником 15.10.2016 та складає 1500 грн у т.ч. ПДВ 20%.

Умовами додаткової угоди №4 від 24.10.2016 до договору сторони передбачили, що за зверненням замовника згідно п.3.2.4 договору виконавець додатково здійснює разовий захід охорони об`єкту по супроводу цінного вантажу з 14 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв. 24.10.2016 одним працівником персоналу охорони, вартість додаткових послуг оплачується замовником 25.10.2016 та складає 1500 грн у т.ч. ПДВ 20%.

28.02.2018 між сторонами було підписано додаткову угоду №6 та додаток №1 до неї, згідно яких сторони, зокрема, домовились продовжити дію договору до 00 год. 00 хв. 28.02.2018, визначили, що якщо одна із сторін не вимагає розірвання цього договору не менш як за 10 календарних днів до кінцевого терміну дії, дія цього договору продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, кількість пролонгацій договору не обмежена. Також в додатку №1 до вказаної угоди сторони погодили місце розташування, кількість постів, графік надання охоронних послуг з 01.03.2018, їх вартість та визначили, що замовник здійснює попередню оплату послуг в розмірі 100% в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця протягом 5 календарних днів з дня підписання договору між сторонами, включаючи день підписання договору, а в подальшому не пізніше 10 числа звітного місяця в якому надаються послуги на підставі рахунку-фактури виставленого виконавцем, відсутність виставленого рахунку-фактури не є підставою для несплати послуг замовником.

17.09.2018 позивачем було знято об`єкт відповідача з охорони, про що свідчить складений між сторонами акт зняття об`єкту з охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у т.ч. за спірний період з липня місяця 2018 року по вересень місяць 2018 року були складені, підписані та скріплені печаткою господарюючого суб`єкту акти надання послуг за липень, серпень, вересень місяць 2018 року та акт надання додаткових послуг за липень 2018 року, які неодноразово надсилались на адресу відповідача, що, зокрема підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення у цінний лист, накладною відділення зв`язку від 28.09.2018, однак з боку відповідача вказані акти підписані не були як і не було надано мотивованої відмови від їх підписання.

17.09.2018 позивачем було знято об`єкт відповідача з охорони, про що свідчить складений між сторонами акт зняття об`єкту з охорони.

Також 17.09.2018 позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№26 з проханням про оплату заборгованості за надані послуги.

18.10.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання укладеного між сторонами договору про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015.

20.11.2018 на адресу позивача надійшов адвокатський запит представника відповідача від 19.11.2018 про надання документів.

27.11.2018 позивачем було надано відповідь на запит №36 від 26.11.2018 до якого долучено додаткову угоду №1 від 02.11.2018 про припинення дії договору про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015, підписану та скріплену печаткою позивача.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за надані позивачем послуги, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Стелс" просить суд стягнути з відповідача заборгованість на суму 175163,36 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1, ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про охоронну діяльність" унормовано, що суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015 є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги укладений між сторонами договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу послуги з охорони об`єкту, визначеного цим договором, а відповідач приймає надані послуги та оплачує їх відповідно до умов цього договору, об`єкт - нежитлова будівля, БЦ "Ігорівський", що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, 13/5.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив про те, що ним у період з липня по вересень місяць 2018 року були надані відповідачу послуги та додаткові послуги з охорони, які відповідач не оплатив, а отже позивач просив суд стягнути з відповідача 173576,00 грн за надані протягом липня - серпня 2018 року послуги з охорони, 1587,36 грн за додаткові послуги, надані у липні місяці 2018 року, а всього загальну суму у розмірі 175163,36 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, зокрема, про те, що для підтвердження надання послуг за договором про надання послуг з охорони №07-07/15ФО від 01.07.2015 у спірному періоді позивач повинен підтвердити надання цих послуг саме ним/його працівниками-охоронцями, у тому числі, але не виключно, надати відомості про співробітників, які забезпечували охорону об`єкта у 2018 році, а саме: ПІБ, документальне підтвердження проходження даними особами підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, наявності відповідного розряду та досвіду з охорони, документальне підтвердження оформлення виконавцем трудових відносин з даними особами.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача вартості додаткових послуг, наданих у липні місяці 2018 року на суму 1587,36 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.2.4 укладеного між контрагентами правочину передбачено право замовника звертатися до виконавця з письмовими поданнями щодо здійснення разових заходів охорони об`єкту, які не передбачені цим договором, на умовах цього договору, з оплатою послуг згідно додаткової угоди до цього договору.

При цьому суд констатує, що в матеріалах справи відсутня, а позивачем, в свою чергу, не надано суду відповідної додаткової угоди до укладеного між сторонами договору, яка б свідчила про погодження між сторонами вартості та обсягу будь-яких додаткових послуг з охорони у липні місяці 2018 року, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості додаткових послуг, наданих у липні місяці 2018 року на суму 1587,36 грн є такими, що позбавлені належного обґрунтування, а відтак задоволенню не підлягають.

Наразі суд не приймає як належні та допустимі докази замовлення відповідачем додаткових послуг у липні 2018 року витяг з електронної кореспонденції позивача, оскільки згідно умов договору, додаткові послуги надаються на підставі підписаної між сторонами додаткової угоди.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з липня по вересень місяць 2018 року послуги на загальну суму 173576,00 грн, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем, з метою надання послуг охорони у спірний період було затверджено графіки робочих змін в годинах на липень, серпень та вересень місяці 2018, якими визначено перелік працівників позивача - охоронців на об`єкті відповідача та кількість годин, які кожен з них повинен відпрацювати. Крім того на перелічених у графіках осіб (працівників позивача - охоронців) Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Стелс" долучено до матеріалів справи накази по особовому складу про прийняття на роботу, свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації. Сторонами підписано і затверджено інструкцію по організації служби охорони по об`єкту згідно договору, якою, зокрема, визначені обов`язки охоронців з числа працівників позивача.

Судом встановлено, що позивачем, у т.ч. за спірний період з липня місяця 2018 року по вересень місяць 2018 року були складені, підписані та скріплені печаткою господарюючого суб`єкту акти надання послуг за липень, серпень, вересень місяць 2018 року, які неодноразово надсилались на адресу відповідача, що, зокрема, підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення у цінний лист, накладною відділення зв`язку від 28.09.2018, однак з боку відповідача вказані акти підписані не були, як і не було надано мотивованої відмови від їх підписання у визначений п.4.4 договору строк.

Також суд зазначає про те, що в матеріалах справи наявні звернення відповідача до позивача щодо неналежної якості послуг охорони та акти фіксації неналежного виконання своїх обов`язків представниками позивача не у спірний період, внаслідок чого суд не приймає вказані документи як підтвердження неналежної якості наданих послуг.

Доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, як і посилання на недотримання позивачем умов ліцензійної діяльності, не знайшли документального підтвердження в ході розгляду справи.

Як слідує з матеріалів справи, внаслідок долучення відповідачем до матеріалів справи підписаного та скріпленого печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог - 93" примірника додаткової угоди №6 від 28.02.2018 до договору, позивачем було здійснено перерахунок вартості наданих у спірний період послуг, складено відповідні рахунки на оплату, акти надання послуг та направлено їх на адресу відповідача 30.03.2019 із супровідним листом за вих.№14/19 від 28.03.2019, що підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення у цінний лист, накладною відділення зв`язку від 30.03.2019.

Відповідно до витягу з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" відповідач отримав вищевказані документи 05.04.2019, а отже з урахуванням положень п.4.4 укладеного між сторонами правочину та норм ст.254 Цивільного кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог - 93" повинно було надати мотивовану відмову від підписання представлених позивачем актів у строк до 08.04.2019 включно.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено відповідь про відмову у підписанні актів наданих послуг на адресу позивача 10.04.2019, тобто з порушенням погодженого сторонами у договорі строку для надання відповідної відмови.

На думку суду, внаслідок прострочення надання мотивованої відмови від підписання актів наданих послуг, вони вважаються підписаним з боку відповідача, а послуги такими, що надані позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем, що покладає на останнього обов`язок оплатити їх вартість.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 в справі № 911/2341/17.

Отже, враховуючи те, що в матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази надання позивачем відповідних послуг у спірний період, з огляду на приписи ст.530 Цивільного кодексу України та положення додатку №1 в редакції додаткової угоди №6 від 28.02.2018 до договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг станом на момент вирішення спору по суті настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог - 93" своїх зобов`язань по оплаті вартості наданих позивачем послуг належним чином та у строк, встановлений укладеним між сторонами договором та чинним законодавством України, не виконав, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість на суму 173576,00 грн.

Згідно зі ст.ст.8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) суд зазначив: "Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права".

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог - 93" перед позивачем за укладеним між сторонами договором на суму 173576,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами у справі, відповідачем спростовано не було, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог - 93" (04070, м.Київ, вул.Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, будинок 13/5, ідентифікаційний код 16476414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки Стелс" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, будинок 7, ідентифікаційний код 30636236) 173576 (сто сімдесят три тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн 00 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 2603 (дві тисячі шістсот три) грн 64 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 17.05.2019

Суддя Ю.М.Смирнова