Рішення

від 10.05.2019 по справі 908/304/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/35/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2019 Справа № 908/304/19

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-ІМПЕКС» , код ЄДРПОУ 40078313 (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. М.Шепелєва, 5, нежитлове приміщення №191; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , код ЄДРПОУ 34604386 (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, кім. 207; поштова адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114)

про стягнення суми 734839,05 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Пирогов О.В., ордер серія КВ № 075229 від 12.04.2019; Батищева І.П., виконавчий директор, наказ № 2-к від 29.07.2016, довіреність від 26.02.2019;

від відповідача: Притула В.І., довіреність № 19/2019 від 21.12.2018

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-ІМПЕКС» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» заборгованості за договором № 164 від 01.10.2017 в розмірі 824 445,70 грн.

Згідно з витягом протоколу автоматизованого розподілу від 11.02.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 908/304/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 15.02.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/304/17, присвоєний справі номер провадження 9/35/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.04.2019.

За клопотанням відповідача, яке надійшло 18.03.2019, судом постановлено ухвалу від 25.03.2019 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2019. Ухвалою суду від 02.04.2019 підготовче засідання відкладено на 16.04.2019. Ухвалою суду від 16.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.05.2019.

10.05.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем 10.05.2019 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначив, що після надсилання позивачем відповідачу листа № 21 від 09.04.2019 з проханням підписати акт звіряння взаєморозрахунків, відповідач 06.05.2019 повернув оригінал акту звірки на суму 734839,05 грн., підписаний заступником головного бухгалтера ТОВ Український Рітейл , яким підтверджено наявність заборгованості за поставлений за договором товар. Вказана сума співпадає з даними бухгалтерського обліку позивача. У зв`язку із цим, позивач просить прийняти заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість за договором № 164 від 01.10.2017 у розмірі 734839,05 грн.

У судовому засіданні 10.05.2019 позивач підтримав подану заяву, представник відповідача не заперечив проти прийняття судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Суд, розглянувши заяву позивача, дійшов до висновку, що її не було заявлено в підготовчому провадженні з поважних причин, оскільки строк повернення відповідачем підписаного акту звірки від нього не залежав. Тому, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд в порядку ст. 207 ГПК України прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 734839,05 грн. заборгованості.

Позивач підтримав зменшені позовні вимоги, просить суд задовольнити позов з підстав, які викладено у позовній заяві, письмовому поясненні, наданому на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху (т.1 а.с. 94-96), і заяві про зменшення розміру позовних вимог. Вимоги позивача мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору поставки № 164 від 01.10.2017, відповідач не в повному обсязі оплатив товар, отриманий від позивача за видатковими накладними в період з 07 серпня по 25 грудня 2018 року на загальну суму 965235,96 грн. Після здійснення часткової оплати в сумі 190000 грн. та проведення сторонами зарахування зустрічних вимог, заборгованість відповідача становить 734839,05 грн. Позов обґрунтовано умовами договору, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 623-625, 629, 664, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши зокрема про наступне. Товар, вказаний у видаткових накладних, доданих до позовної заяви, не відповідає асортименту товару, визначеному у Специфікації до договору поставки. У наданих позивачем видаткових накладних в графі Отримав містяться підписи та відтиски печатки ТОВ Український Рітейл , проте не зазначено посади та дані осіб, які вчинили підпис. Таким чином, з видаткових накладних та товарно-транспортних накладних неможливо встановити хто саме їх підписав, а отже, встановити особу, яка відвантажила товар, а також повноваження осіб, які підписали ці документи. Тому, вказані документи не можуть бути прийняті судом як первинні документи, які в даному випадку можуть бути належними доказами поставки товару. На підставі п. 3.5 договору поставки відповідач має право відстрочити оплату товару до надання належних документів, що мають супроводжувати товар згідно з п. 3.7. договору. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (Покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВС-Імпекс (Постачальник, позивач у справі) укладено договір поставки № 164 від 01.10.2017, відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього договору. Найменування, асортимент та ціна товару, що поставляється, вказується в Додатку № 1 Специфікація , яке є невід`ємною частиною договору (п.п.1.1, 1.2 договору).

Товар поставляється Постачальником окремим партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від Покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, в кількості та на дату, вказаними у замовленні, власними транспортними засобами та за власний рахунок. Замовлення передаються Покупцем електронним зв`язком шляхом передачі електронного повідомлення, в порядку, визначеному в Додатку № 2 до договору. згідно Зобов`язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцю згідно умов цього договору та діючого законодавства України (п.п. 2.1, 2.2, 2.6 договору).

За змістом п.2.2. договору замовлення передаються Покупцем по електронному зв`язку, порядок оформлення, направлення та прийняття яких обумовлено у Додатках №№2, 3 до договору.

Відповідно до п. 3.7 договору поставки, разом з товаром Постачальник зобов`язаний надати наступні супровідні документи:

- товарно-транспортна накладна;

- видаткова накладна;

- посвідчення якості товару;

- інші документи на товар, передбачені законодавством України.

З пункту 3.5 договору слідує, що при невідповідності супровідних документів Покупець вправі відмовитись від приймання товару або відстрочити дату розрахунків з Постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.

В пункті 6.1 договору зазначено, що ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами Специфікації та може бути змінена виключно за попередньою домовленістю з Покупцем. Нова ціна починає діяти з дати вказаній у специфікації.

Сторонами була підписана Специфікація до договору (додаток №1) з визначенням найменування, асортименту та ціни товару.

Згідно з пунктом 6.5 договору визначено, що вимоги з оплати товару визначаються у Додатку № 6 до цього договору. Вимоги Постачальника з оплати поставленого товару припиняється зарахуванням вимог Покупця по оплаті повернутих чи належних до повернення Постачальнику товарів, вимог Покупця з оплати послуг, визначених у додатку № 6 до договору, вимог Покупця з оплати штрафів, інших зустрічних вимог Покупця по цьому договору та іншим договорам, укладених сторонами. Зарахування здійснюється за письмовою заявою Покупця.

У Додатку № 6 сторони узгодили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів після реалізації товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка Покупця.

За змістом Додатку № 6 до договору поставки сторони також дійшли згоди, що Покупець надає Постачальнику послуги згідно визначеного переліку, в тому числі логістичні, вартість яких вказана у наведеній у додатку таблиці. Оплата послуг (крім логістичних) розраховується в розмірі (відсотках) від загальної кількості поставлених товарів за вирахуванням вартості повернутих Покупцем товарів. Покупець зобов`язаний оплатити надання Постачальником послуги на підставі виставленого рахунка. У випадку неоплати рахунка за надані послуги, Покупець має право провести зарахування в односторонньому порядку за письмовою заявою Покупця.

Відповідно до змісту п.п. 11.1, 11.2 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017. Договір автоматично прологовується на кожний наступний рік у разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку його дії жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору, що мало місце в період його дії.

Надані суду матеріали справи свідчать, що в період з 07.08.2018 по 25.12.2018 позивач згідно з видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.39-77) здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 965235,96 грн.

Позивач, мотивуючи позов зазначив, що відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, в тому числі шляхом проведення взаємозаліку на підставі заяв-повідомлень про зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 734839,05 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема, зазначив, що товар, вказаний у видаткових накладних, доданих до позовної заяви, не відповідає асортименту товару, визначеному у Специфікації до договору, тому ці накладні не є належними доказами здійснення поставки за договором поставки № 164 від 01.10.2017. Позивач, в свою чергу, наполягав на тому, що поставка здійснювалась за договором згідно із замовленнями Покупця.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно приписів п.п. 1, 3 частини 2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини (Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

В даному випадку для правильного вирішення спору, що виник між сторонами, необхідною умовою є встановлення факту наявності господарських правовідносин, виникнення обов`язку відповідача щодо виконання грошового зобов`язання та, відповідно, наявності підстав для захисту порушених прав та інтересів особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує, що позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 164 від 01.10.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 цього Закону первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Матеріали справи свідчать, що за видатковими накладними № VSKV-17065 від 07.08.2018 на суму 25986,96 грн., № VSKV-17661 від 14.08.2018 на суму 12893,28 грн., №VSKV-18218 від 21.08.2018 на суму 26361,12 грн., № VSKV-18856 від 28.08.2018 на суму 17771,04 грн., № VSKV-19453 від 04.09.2018 на суму 37949,28 грн., № VSKV-20116 від 11.09.2018 на суму 15305,52 грн., № VSKV-20516 від 18.09.2018 на суму 25808,88 грн., №VSKV-21140 від 25.09.2018 на суму 22380,36 грн., № VSKV-21534 від 02.10.2018 на суму 23940,60 грн., № VSKV-22015 від 03.10.2018 на суму 7315,20 грн., № VSKV-22124 від 10.10.2018 на суму 68321,40 грн., № VSKV-22897 від 16.10.2018 на суму 28149,00 грн., №VSKV-23559 від 23.10.2018 на суму 38985,72 грн., № VSKV-26071 від 27.11.2018 на суму 302709,84 грн., № VSKV-26070 від 27.11.2018 на суму 8555,76 грн., № VSKV-26650 від 30.11.2018 на суму 43962,60 грн., № VSKV-26797 від 04.12.2018 на суму 6415,08 грн., №VSKV-27362 від 11.12.2018 на суму 12050,16 грн., № VSKV-28060 від 18.12.2018 на суму 228192,96 грн., № VSKV-28578 від 25.12.2018 на суму 12181,20 грн., позивачем було здійснено поставку товару загальною вартістю 965235,96 грн.

Усі видаткові накладні мають найменування юридичних осіб, перелік товару, його вартість, кількість та інші необхідні реквізити, містять посилання на договір 164 з покупцем, номер та дату товарно-транспортної накладної, за якою здійснювалась доставка товару покупцю, підписи в графах Від постачальника та Одержувач , які скріплені печатками. Товарно-транспортні накладні також містять посилання на відповідні видаткові накладні та підписані з боку постачальника та отримувача, скріплені печатками.

Посилання відповідача на незазначення при оформленні видаткових та товарно-транспортних накладних посад та даних осіб, які приймали товар з боку Одержувача не в повній мірі відповідають дійсності, адже у графі накладних Одержувач вказано прізвища. До того ж, вказані недоліки не спростовують факту поставки товару та не звільняють Покупця від обов`язку здійснити оплату за отриманий товар, оскільки усі підписи у накладних скріплені печаткою ТОВ Український Рітейл і представник відповідача в судовому засіданні цього не заперечив.

Отже, вказані документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарської операції та є належними та допустимими доказами поставки позивачем та отримання відповідачем товару. Твердження відповідача про зворотнє спростовуються вищенаведеними висновками суду, а також наступним.

Згідно з п. 3.3 договору поставки визначено, що якщо при передачі товару буде виявлено невідповідність товару вимогам цього договору, покупець вправі відмовитись від отримання даного товару, оформивши акт розбіжностей (в порядку п. 3.6 договору) та зробивши відповідну відмітку в накладній. Якщо при прийманні товару виявиться невідповідність супровідних документів поставляємому товару, умовам договору або вимогам законодавства (кількість, ціна, інші обов`язкові реквізити первісних документів), Покупець вправі відмовитись від приймання товару, оформивши акт розбіжностей, в порядку п. 3.6 цього договору чи відстрочити дату розрахунків з постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.

У випадках, передбачених п. 3.3 та п. 3.5 договору, складається акт розбіжностей, за участю представника Покупця та особи, що безпосередньо здійснює доставку (передачу) товару, в якому зазначається виявлені при прийманні невідповідності (п. 3.6 договору).

Відповідачем належних доказів оформлення відповідних актів розбіжностей щодо невідповідності асортименту товару, що поставлявся за вищевказаними видатковими накладними, умовам договору (Специфікації до договору поставки), із зазначенням у них відповідних відміток, а також невідповідності супровідних документів будь-яким вимогам, не надано. Тому, його твердження про наявність підстав для відстрочки проведення розрахунків з Постачальником є необґрунтованим.

Крім того, із змісту п. 3.9 договору поставки, слідує, що Покупець вправі відмовитися від приймання товару, зокрема, якщо він поставлений без відповідного замовлення Покупця та/або з порушенням умов цього договору.

Стосовно посилання відповідача на те, що поставка товару здійснювалась не за договором поставки № 164 від 01.10.2017, оскільки його асортимент не відповідає Специфікації до цього договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Обов`язок зі сплати отриманого товару за накладними, в силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, виникає одразу після його прийняття.

В п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань (яка є чинною) також зазначено, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Позивачем у підставу своїх позовних вимог було покладено не тільки договір поставки але й усі накладні за якими був поставлений товар.

Із змісту ж п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (є чинною) слідує, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Враховуючи усе вищевикладене, доводи відповідача, що поставка за накладними не відноситься до договору поставки № 164 від 01.10.2017, є позадоговірною поставкою, а тому не є підставою виникнення зобов`язань і належним доказом заборгованості відповідача саме за договором, спростовуються наведеним вище.

Надані суду матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату товару, що підтверджується банківською випискою по рахунку за 26.11.2018 (т. 1 а.с.104-106), згідно якою з ТОВ Український Рітейл було перераховано позивачу суму 190000 грн. із призначенням платежу: оплата за товар по договору поставки № 164 від 01.10.2017 .

Позивачем надано в матеріали справи копії заяв-повідомлень ТОВ Український Рітейл (т. 1 а.с.98-102) згідно з якими, останнє, з посиланням на ст. 610 ЦК України, повідомляло ТОВ ВС-Імпекс про здійснення заліку вимог згідно з Додатком №6 до договору поставки № 164 від 01.10.2017 в рахунок погашення своєї заборгованості за вказаним договором поставки. Також надано копію підписаного акту звірки станом на 31.12.2018 (т.1 а.с.89), в якому сторонами проведено взаєморозрахунки із відображенням взаємозаліків та визначено, що заборгованість відповідача перед позивачем становила 824445,70 грн.

Згідно з актом звірки станом на 31.03.2019 (копія якого додана до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог), що підписаний сторонами та скріплений їх печатками, після проведеного взаємозаліку (18.01.2019 та 28.02.2019), підтверджено наявність заборгованості ТОВ Український Рітейл на користь ТОВ ВС-Іммпекс в сумі 734839,05 грн., яка, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявлена позивачем до стягнення у даній справі. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив (у відповідь на запитання суду), що вказаний акт з боку ТОВ Український Рітейл підписаний заступником головного бухгалтера Саакян.

Також позивачем в матеріали справи надано завірену копію двостороннього акту звірки, згідно з яким заборгованість позивача перед ТОВ Український Рітейл станом на 31.03.2019 відсутня, тобто сторонами враховано усі наявні зустрічні вимоги.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплату отриманого товару здійснив частково, в т.ч., враховуючи зарахування однорідних зустрічних вимог, несплаченою залишилась сума 734839,05 грн., що також, в цілому, не заперечується і відповідачем з огляду на підписання вищевказаних актів звірки.

Відповідач доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми заборгованості за поставлений товар не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Український Рітейл» на користь ТОВ ВС-Імпекс суми 734839,05 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 11022,59 грн. витрат зі сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду за платіжним дорученням № 5784 від 05.02.2019 сплатив суму 12366,69 грн. судового збору - 1,5% від ціни позову (824445,70 грн.). Разом з тим, мала місце заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, з урахуванням якої ціна позову склала 734839,05 грн. (1,5 % від якої становить 11022,59 грн.).

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі зменшення розміру позовних вимог, судовий збір в розмірі переплаченої суми, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, переплачена сума судового збору в розмірі 1344,10 грн. буде повернута позивачу за ухвалою за наявності відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , код ЄДРПОУ 34604386 (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, кім. 207; поштова адреса: 49022, м. Дніпро, АДРЕСА_1 . Маршала АДРЕСА_2 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-ІМПЕКС» , код ЄДРПОУ 40078313 (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. М.Шепелєва, 5, нежитлове приміщення №191; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1а) суму 734839 (сімсот тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн. 05 коп. заборгованості та суму 11022 (одинадцять тисяч двадцять дві) грн. 59 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва