Постанова

від 21.05.2019 по справі 826/14311/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 травня 2019 року

справа №826/14311/15

адміністративне провадження №К/9901/26256/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боржава-Інвест"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року у складі судді Гарника К.Ю.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у складі суддів Шостака О.О., Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

у справі №826/14311/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боржава-Інвест"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

17 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Боржава-Інвест" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 04 січня 2015 року № 12426552202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 221000 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 55 250 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

09 грудня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, у задоволені позову Товариства відмовлено з мотивів не підтвердження подальшого використання позивачем придбаних у ТОВ Пром-Тех-Снаб та ТОВ ДІ-Некс послуг у власній господарській діяльності.

05 квітня 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме ненадання відповіді на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів, та процесуального права, а саме не вирішення поданого до суду позивачем клопотання про перенесення судового засідання судом апеляційної інстанції на іншу дату від 11 березня 2016 року, доводить, що суди порушили частини четверту та п`яту статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства в повному обсязі.

06 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувана справа №826/14311/15 з Окружного адміністративного суду міста Києва.

18 травня 2016 року податковим органом надані заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому відповідач просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

16 червня 2016 року справа №826/14311/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 лютого 2018 року справа №826/14311/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/26256/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38928102, перебуває на податковому обліку з 09 жовтня 2013 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у грудні 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Тех-Снаб , Товариством з обмеженою відповідальністю ДІ-Некс за серпень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 20 січня 2015 року №50/26-55-22-02/38928102 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 04 січня 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення №12426552202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 221000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 55250 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов`язання визначені положення статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу (том 1 арк. справи 37).

Апеляційний розгляд справи здійснений у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами з посиланням на статтю 41 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали 15 березня 2016 року, про що зазначено у вступній частині ухвали суду, яка є предметом касаційного перегляду.

11 березня 2016 року представником Товариства подано клопотання до суду апеляційної інстанції з посиланням на положення статей 10, 11, 49 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з зайнятістю представника в інших судових справах, призначених до розгляду саме на 15 березня 2016 року, для всебічного та об`єктивного дослідження матеріалів справи, з метою надання можливості участі представника апелянта в судовому засіданні, представник позивача просив перенести розгляд справи на іншу дату, про що винести відповідну ухвалу. Клопотання зареєстроване канцелярією суду №6640 від 11 березня 2016 року, резолюцією доповідача приєднано до справи (том 4 арк. справи 51).

Заявлене позивачем клопотання судом апеляційної інстанції не розглянуто, в ухвалі суду апеляційної інстанції від 15 березня 2016 року зазначено про те, що сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд визнає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає у не розгляді заявленого позивачем клопотання.

Щодо суті податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій установили, що між позивачем (замовник) та ТОВ ДІ-Некс (виконавець) укладено договір від 01 липня 2014 року № 1407-01, предметом якого є послуги з розробки 3D моделі об`ємного рельєфу частини територій Воловецького та Міжгірського районів згідно топозйомки у відповідності до Технічного завдання (Додаток № 1).

Додатком № 1 до договору визначено технічне завдання 3D моделі об`ємного рельєфу частини територій Воловецького та Міжгірського районів згідно топозйомки, а саме: характеристика об`єкту - частина території Воловецького району, розташованого в Закарпатській області поблизу смт Воловець, села Гукливий та села Пилипець; топографічна зйомка частини територій Воловецького та Міжгірського районів в М 1:5000 (на електричному носії); вимоги до розробки - відобразити в 3D моделі об`ємний рельєф частини територій Воловецького та Міжгірського районів.

Виконання договору з ТОВ ДІ-Некс позивачем підтверджується шляхом надання акта приймання-передачі наданих послуг, CD-диск з результатом наданих послуг, платіжного доручення, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, картки рахунку 631 по ТОВ ДІ-Некс за серпень, вересень 2014 року, податкової накладної.

Також встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ Пром-Тех-Снаб (виконавець) укладено договір про надання послуг № 1406-01 від 27 червня 2014 року, за яким позивач доводить отримання послуг, що споживаються в процесі вчинення певних дій та здійснення певної діяльності, а саме виконавцем здійснена підготовка аналізу спостережень по метеостанції на г. Плай у Воловецькому районі Закарпатської області згідно Технічного завдання (додаток № 1 до договору), розробка аналітичної записки щодо варіантів організації електропостачання бальнеологічного комплексу в с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області згідно Технічного завдання, розробка концепції розвитку всесезонного бальнеологічного курорту згідно технічного завдання.

На підтвердження виконання договору з ТОВ Пром-Тех-Снаб позивачем надано податкову накладну, акт приймання-передачі наданих послуг, CD-диск з результатом наданих послуг, аналітичну довідку, концепцію розвитку всесезонного бальнеологічного курорту на території гірського масиву Боржава , платіжне доручення, оборотно-сальдова відомість по рахунку 311, картка рахунку 311 по ТОВ Пром-Тех-Снаб за серпень, вересень 2014 року.

Аналізуючи умови укладених договорів, надані позивачем документи на їх виконання суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності та економічної доцільності укладення позивачем зазначених вище договорів, подальшого використання ним придбаних послуг у власній господарській діяльності та необхідності залучення контрагентів для виконання послуг.

Позивач доводить, що договір з ТОВ Пром-Тех-Снаб укладений з метою виконання позивачем умов договору про надання послуг № 25-06/1 від 25 червня 2014 року, укладеного з ТОВ Акваенерго , предметом якого є підготовка аналізу спостережень по метеостанції на г. Плай у Воловецькому районі Закарпатської області згідно Технічного завдання (додаток № 1 до договору), розробка аналітичної записки щодо варіантів організації електропостачання бальнеологічного комплексу в с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області згідно Технічного завдання, розробка концепції розвитку всесезонного бальнеологічного курорту згідно технічного завдання.

На підтвердження надання послуг позивачем долучено до справи копію акта приймання - передачі наданих послуг від 07 серпня 2014 року, аналітична довідка та концепція розвитку всесезонного бальнеологічного курорту на території гірського масиву, податкову накладну та докази оплати послуг, результатом цієї господарської операції для позивача є отримання прибутку в розмірі 98 000,00 грн.

Використання у власній господарській діяльності послуг за договором, укладеним з ТОВ ДІ-Некс , позивач обґрунтовує придбанням послуг - 3D моделі об`ємного рельєфу частини територій Воловецького та Міжгірського районів - подальшим використанням з наданням можливості проведення детальних та наглядних презентацій інвестиційного проекту курорту потенційним інвесторам, наміром (метою) побудувати на території Воловецького та Міжгірського районі Закарпатської області гірськолижний комплекс, у зв`язку з чим, після отримання консультацій від архітекторів та проектантів придбано згідно договорів купівлі-продажу земельні ділянки в рамках договору № 1407-01 від 07 липня 2014 року.

За висновком судів попередніх інстанцій наведені позивачем доводи відхиленні з мотивів того, що згідно витягів з ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ Пром-Тех-Снаб , ТОВ ДІ-Некс є неспеціалізована оптова торгівля, що доводить не надання допустимих доказів по справі та не доведенням того, яким саме чином його контрагенти мали змогу виконувати (надати) наведені вище послуги.

Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що він не вбачає економічної доцільності у залученні позивачем зазначених вище контрагентів до своєї діяльності. За його позицією відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 податкового кодексу України.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання зокрема послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи не підтверджується подальше використання позивачем придбаних у ТОВ Пром-Тех-Снаб та ТОВ ДІ-Некс послуг у власній господарській діяльності. За висновком цього суду докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами, а оформлені лише документально, що в свою чергу призвело до встановлення податковим органом порушень формування позивачем податкового кредиту. Відповідачем надано належні докази на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, посилаючись на позиції Вищого адміністративного суду України не дослідили зібрані у цій справі докази, а саме акт перевірки, первинні документи долучені до матеріалів справі, пославшись виключно на те, що в сукупності усі докази вказують на економічну недоцільність замовлення та отримання послуг, а також їх подальшого використання в господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД-2010, які здійснює позивач.

Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні з огляду на їх наявність. Разом із тим, Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи письмові докази (копії первинних документів) не відповідають критеріям належності та допустимості доказів встановлених до них правилами частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення спору судами попередніх інстанцій), яка діяла до 15 грудня 2017 року, оскільки не є оригіналами або засвідченими суддею копіями письмового доказу.

Визнавши судовими рішеннями господарські операції економічно недоцільними, суди втрутились в оцінку господарської компетенції Товариства, як суб`єкта господарювання, не вмотивувавши межі та підстави такого втручання.

Крім того, визнавши відсутність використання придбаних послуг у власній господарській діяльності, суди попередніх інстанцій не надали оцінки відображення даних, прийнятих Товариством до обліку первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку (631,311) та наслідків цього відображенні у фінансовій звітності підприємства.

Відтак, склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України судами попередніх інстанцій не встановлений.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, що зумовлює наявність підстав для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боржава-Інвест" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі №826/14311/15 скасувати.

Справу №826/14311/15 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер