Ухвала

від 21.05.2019 по справі 0640/3875/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2019 року

Київ

справа №0640/3875/18

адміністративне провадження №К/9901/8722/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 0640/3875/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РАВІД до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю РАВІД звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 04.01.2018 № 0000011202 та податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 № 0000021202.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу податкового органу без задоволення.

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 0640/3875/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідач приймаючи оскаржувані податкові повідомлення рішення 4 січня 2018 року не врахував право позивача на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу. З урахуванням залишення заперечень без розгляду, позивач був позбавлений будь-якої можливості надати зауваження щодо акту перевірки та прийняти участь у розгляді матеріалів.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 0640/3875/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко