Рішення

від 23.04.2019 по справі 761/23259/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23259/17

Провадження № 2/761/603/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участі представника позивача: Вознюк А.С.,

відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Адвокатського об`єднання Клочков та партнери до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором, три проценти річних та інфляційних втрат, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2017 року до суду надійшла зазначена позовна заява, яка була розподілена на суддю Малинникова О.Ф.

В зв`язку з перебуванням судді Малинникова О.Ф. на довготривалому лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.06.2018 року було проведено повторний автоматичний розподіл справи та справа надійшла в провадження судді Притули Н.Г.

В позовних вимогах з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.11.2018 року позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача:

- заборгованість по сплаті гонорару відповідно до Договору про надання правової допомоги №06/01 від 06.01.2017 року та Додаткової угоди №1 від 18.01.2017 року у розмірі 42 600,00 грн.;

- 3% річних в розмірі 222,93 грн.;

- втрати від інфляції в розмірі 229,80 грн.;

- 3% річних за період з 26.04.2017 року до 24.10.2018 року у розмірі 1 912,00 грн.;

- втрати від інфляції за період з 26.04.2017 року до 24.10.2018 року у розмірі 6 595,19 грн.,

а всього 48 854,79 грн.

Вимоги обґрунтовані тим, що 06.01.2017 року між сторонами був укладений договір про надання правової допомоги. 18.01.2017 року до Договору була підписана додаткова угода та сторони погодили розмір гонорару в сумі 28 000,00 грн. щомісячно.

Як зазначає позивач, відповідач власні зобов`язання в частині сплати гонорару не виконував в повному обсязі, що призвело заборгованості в розмірі 42 600,00 грн.

Так як була заборгованість та відповідач повідомив про бажання змінити правову позицію в кримінальній справі, однак не має змоги сплатити правову допомогу, позивач 19.04.2017 року повідомив відповідача про розірвання договору та додаткової угоди.

Крім того, на підставі положень частини 2 статті 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних та інфляційні нараховані на несплачену суму за договором.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог на тій підставі, що після підписання договору адвокату Старості І.І. були передані кошти в сумі 1 000,00 доларів США готівкою, як завдаток та 1 000,00 доларів США була перерахована на рахунок Об`єднання. Тобто фактично було проведено оплату за 2 місяці. А тому проведені позивачем розрахунки заборгованості не відповідають дійсності. Після останньої проплати - 22.02.2017 року, як зазначає відповідач, в нього виникли сумніви щодо належного виконання захисту адвокатом відносно сина, так як він наполягав на лінії захисту - стаття 63 Конституції України - відмова від дачі пояснень та показань. А тому відповідач зробив висновок, що адвокату потрібно було затягувати час, так як за умовами договору позивач мав йому сплачувати по 1 000,00 доларів США щомісячно. Відповідач зазначив, що він неодноразово повідомляв адвоката про бажання розірвати Договір. А тому доводи позивача щодо стягнення заборгованості за третій місяць є необгрунтованими так як з 25 березня він відмовився від послуг адвоката. А пізніше оскільки зрозумів, що позивач продовжує нараховувати кошти за договором, 18.04.2017 року направив лист позивачу про розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як встановлено в судовому засіданні, 06.01.2017 року між Адвокатським об`єднанням Клочков та партнери (далі - Об`єднання) та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - Клієнт) був укладений Договір про надання правової допомоги №06/01.

За умовами договору Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту у кримінальному провадженні.

Згідно з п.2.1 Договору, вартість правової допомоги визначається Сторонами в Додатковій угоді до Договору.

18 січня 2017 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №06/01 від 06.01.2017 року згідно з п.3 якої Сторони погодили наступний порядок оплати гонорару за надання правової допомоги:

-грошова винагорода за правову допомогу що надається на підставі Договору та цієї Угоди оплачується у фіксованій сумі за один календарний місяць;

-розмір гонорару становить 28 000,00 грн. за один календарний місяць;

-календарним місяцем за цією угодою вважається період який починається та закінчується кожного 18-го числа місяця (перший календарний місяць починається з 18 січня 2017 року та закінчується 18 лютого 2017 року і так далі);

-Клієнт оплачує гонорар шляхом внесення грошових коштів на рахунок Об`єднання, зазначений в реквізитах Договору щомісячно один платежем до 25-го числа місяця в якому надається правова допомога. Платіж за перший місяць в розмірі 28 000,00 грн. Клієнт сплачує не пізніше 19 січня 2017 року.

Договір та Додаткова угода підписана сторонами, що свідчить про їх згоду з викладеними умовами.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач на виконання умов Договору сплатив:

19.01.2017 року - 14 900,00 грн.

20.01.2017 року - 13 000,00 грн.

22.02.2017 року - 13 500,00 грн., а всього 41 400,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він неодноразово повідомляв адвоката про розірвання договору. Проте суду не було надано доказів, що дійсно в письмовому вигляді такі повідомлення надходили на адресу позивача.

Позивач у запереченнях зазначав, що в день підписання Договору він передав адвокату Старості І.І. суму 1 000,00 доларів США. Водночас представник позивача в судовому засіданні категорично заперечував факт отримання вказаної суми коштів. Під час слухання справи суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження передачі вказаних коштів як на виконання умов Договору щодо оплати послуг адвоката.

Так як відповідач належним чином не виконував умов Договору щодо сплати гонорару, позивач листом від 19.04.2017 року в порядку, передбаченому п.4 Додаткової угоди повідомив відповідача про розірвання Договору.

Частина 2 статті 29 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначає, що договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Відповідач в судовому засіданні не зазначав, що позивачем належним чином не виконувались умови Договору, проте зазначив, що його не влаштовувала тактика, яка була обрана адвокатом по захисту сина.

В судовому засіданні відповідач надав для огляду лист датований 19.04.2017 року, який направлявся позивачу про розірвання договору. Вказана заява отримана позивачем 25.04.2017 року

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що з боку позивача належним чином виконувались зобов`язання за Договором, проте відповідач належним чином не виконував власні зобов`язання, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 42 600,00 грн. (3 місяці х 28 000,00 грн. - 41 400,00 грн.).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих послуг по наданню правової допомоги, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

А тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача три проценти річних та інфляційних.

Три проценти річних та інфляційні, нараховані згідно розрахунку позивача:

за період з 26.01.2017 року по 19.05.2017 року на суму 100,00 грн. (мала б бути сплачена за період надання послуг з 18.01.2017 року по 18.02.2017 року) - 3% річних становить 0,93 грн., інфляційні - 1,57 грн.

за період з 26.02.2017 року по 19.05.2017 року на суму 14 500,00 грн. (мала б бути сплачена за період надання послуг з 18.02.2017 року по 18.03.2017 року) - 3% річних становить 97,73 грн., інфляційні - 120,53 грн.

за період з 26.03.2017 року по 19.05.2017 року на суму 28 000,00 грн. (мала б бути сплачена за період надання послуг з 18.03.2017 року по 18.04.2017 року) - 3% річних становить 124,27 грн., інфляційні - 107,70 грн.

За період з 20.05.2017 року по 24.10.2018 року на суму 42 600,00 грн. (не сплачена загальна сума за договором) - 3% річних становить 1 831,22 грн., інфляційні - 6 578,71 грн.

А всього три відсотки річних становить 2 054,15 грн., інфляційні - 6 578,71 грн.

На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Адвокатського об`єднання Клочков та партнери (ЄДРПОУ 39313948, м.Київ, вул.Німанська, буд.2 оф.43) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором, три проценти річних та інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання правової допомоги №06/01 від 06.01.2017 року в розмірі 42 600 (сорок дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, три проценти річних в сумі 2 054 (дві тисячі п`ятдесят чотири) гривни 15 копійок, інфляційні втрати в сумі 6 578 (шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 71 копійка, судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2019 року

Суддя: Н.Г.Притула