Рішення

від 13.05.2019 по справі 601/387/19

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/387/19

Провадження № 2/601/296/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря Римар Л.І.,

позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Радосюка В.П.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи адвоката Булави М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Кременецький професійний ліцей , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державного навчального закладу Кременецький професійний ліцей , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про поновлення на роботі на посаді методиста ДНЗ Кременецький професійний ліцей , виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в сумі 50000 гривень та стягнення витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим , що рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року її поновлено на посаду методиста ДНЗ Кременецький професійний ліцей з 21 лютого 2017 року і дане рішення в цій частині допущено до негайного виконання. Вказувала, що ДНЗ Кременецький професійний ліцей не повідомив її про поновлення на роботі, тому вона змушена була звертатись до суду із заявою про видачу виконавчого листа. 21 грудня 2018 року її було ознайомлено з наказом №327 від 13 грудня 2018 року про поновлення на роботі, однак зазначений наказ невідповідав тексту судового рішення, її фактично не було допущено до роботи, а тому 02 січня 2019 року звернулася до Кременецького районного суду Тернопільської області з позовом про зміну формулювання наказу №327 від 13 грудня 2018 року. За її позовом судом було відкрито провадження. Саме це відкриття провадження спонукало відповідача видати наказ про її поновлення на роботі на посаді методиста №118-к нібито від 13 грудня 2018 року, про існування якого їй стало відомо від представника Радосюка В.П. та ознайомилась з цим наказом 23.01.2019 року о 16 год. 45 хв., а отримала 30 січня 2019 року. 24 січня 2019 року приступила до виконання посадових обов`язків методиста. Однак 30 січня 2019 року її звільнено з посади за прогули на підставі п.4 ст.40 КЗпП України у зв`язку з відсутністю на роботі з 04 січня 2019 року по 23 січня 2019 року.

Зазначала, що звільнення є незаконним, оскільки на роботі її було поновлено лише 23.01.2019 року, коли відповідачем було здійснено запис у її трудовій книжці, відсутність на роботі з 04.01.2019 по 23.01.2019 не можна вважати прогулом, тому у відповідача були відсутні підстави для звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

10 квітня 2019 року ДНЗ Кременецький професійний ліцей подав відзив на позовну заяву. У відзиві заперечує проти задоволення позову, оскільки вимоги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими. Зокрема вказує на те, що рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі звернуто до виконання негайно в день ухвалення рішення та було видано два накази: кадровий наказ №118-к про поновлення ОСОБА_1 на роботі та наказ з основної діяльності №327 про сплату судового збору. Позивач була присутня при оголошенні рішення і знала, що рішення виконується негайно, однак на роботу прийшла лише 21 грудня 2018 року та ознайомилася з двома наказами, від підпису про ознайомлення з наказом №118-к відмовилася та відмовилася надати трудову книжку для внесення відповідних записів. До виконання своїх посадових обов`язків позивач приступила 24 січня 2019 року. Жодних документів про відсутність на роботі з поважних причин у період з 04 січня 2019 року по 23 січня 2019 року не надала, а тому була звільнена за прогул.

10 квітня 2019 року третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 надала пояснення та просить в позові ОСОБА_1 відмовити. Позов вважає безпідставним та необґрунтованим з підстав викладених у відзиві відповідача ДНЗ Кременецький професійний ліцей .

26 лютого 2019 року ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

19 березня 2019 року ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Радосюк В.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просять їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 . в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи адвокат Булава М.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить в задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані докази, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що 23 січня 2019 року внесено запис №25 про те, що запис за №24 є недійсним, поновлена на роботі методиста. Підстава Наказ №118-к від 13.12.2018 року. 30 січня 2019 року внесено запис № 26 про те, що звільнена у зв`язку з прогулом без поважних причин п.4 ст.40 КЗпП України. Підстава наказ № 9-к від 30.01.2019 року (а.с.6).

Згідно із наказом ДНЗ Кременецький професійний ліцей №118-к від 30 січня 2019 року Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_1 вбачається, що до методиста ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з 30 січня 2019 року за відсутність без поважних причин на роботі з 04.01.2019 по 23.01.2019 (а.с.7).

Згідно із наказом ДНЗ Кременецький професійний ліцей № 9-к від 30 січня 2019 року Про звільнення за прогул ОСОБА_1 вбачається, що методиста ОСОБА_1 звільнено за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Бухгалтерію зобов`язано провести із ОСОБА_1 повний розрахунок відповідно до чинного законодавства. Підстави: наказ директора ДНЗ КПЛ Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_1 . від 30.01.2019 №118-к, акти від 04.01.2019 - 23.01.2019 (а.с.8).

З листа ДНЗ Кременецький професійний ліцей №53 від 11 лютого 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за відпрацьований період з 24 по 30 січня 2019 року, яка становить 1826,40 грн., з яких утримані податки: ПДФО - 328,75 грн., військовий збір - 27,40 грн., до видачі - 1470,25 грн. (а.с.9).

З наказу ДНЗ Кременецький професійний ліцей №118-к від 13 грудня 2018 року Про поновлення на роботі ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді методиста з 20 лютого 2017 року. Визнано недійсним наказ ДНЗ КПЛ №7-к від 20 лютого 2017 року за рішенням суду. Даний наказ вручено ОСОБА_1 30 січня 2019 року о 17 годині 25 хвилин в присутності директора, інспектора кадрів, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.10).

Згідно із наказом ДНЗ Кременецький професійний ліцей №327 від 13 грудня 2018 року Про поновлення на роботі вбачається, що згідно із змінами у штатному розписі від 24.10.2018 року поновлено на роботі ОСОБА_1 .. Бухгалтерію ліцею зобов`язано виплатити судовий збір в розмірі 1120 грн. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомилась 21 грудня 2018 року (а.с.11).

З листа ДНЗ Кременецький професійний ліцей №493 від 13 грудня 2018 року вбачається, що відповідач пропонує ОСОБА_1 з`явитися у відділ кадрів ДНЗ Кременецький професійний ліцей для ознайомлення з наказом №327 від 13 грудня 2018 року про поновлення на роботі згідно з рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року. ОСОБА_1 отримала лист 25.12.18 о 13 год. 20 хв. (а.с.12).

Згідно супровідного листа № 494 від 13 грудня 2018 року начальнику Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області відповідачем направлено копії наказів про поновлення на роботі ОСОБА_1 (а.с.45).

Листом №503 від 21 грудня 2018 року начальнику Кременецького ВДВС було направлено копію акту про відмову ОСОБА_1 у наданні трудової книжки для внесення запису про поновлення її на роботі (а.с.46).

Згідно актів про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці протягом робочого дня після рішення Кременецького районного суду Тернопільської області про поновлення її на роботі, ОСОБА_1 04.01.2019 року, 08.01.2019 року, 09.01.2019 року, 10.01.2019 року, 11.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 17.01.2019 року, 18.01.2019 року, 21.01.2019 року, 22.01.2019 року, 23.01.2019 року була відсутня на робочому місці (а.с.47-59).

Згідно акту про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення із наказом про поновлення на роботі, 21.12.2018 року ОСОБА_1 відмовилася у приміщенні ДНЗ Кременецький професійний ліцей письмово засвідчити своїм підписом те, що інспектор з кадрів ОСОБА_7 ознайомила її із наказом ДНЗ КПЛ №118-к від 13 грудня 2018 року Про поновлення на роботі ОСОБА_1 , мотивуючи відмову тим, що перед цим засвідчила своїм підписом про ознайомлення з наказом ДНЗ КПЛ з виробничої діяльності №327 від 13.12.2018 року (а.с.60).

Відповідно до акту № 504 від 21.12.2018 ОСОБА_1 , яка згідно рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13.12.2018 року поновлена на посаду методиста, в присутності працівників ДНЗ відмовилася у приміщенні ДНЗ надати трудову книжку інспектору з кадрів ОСОБА_7 для внесення відповідного запису відповідно до законодавства України (а.с.61).

Відповідно до табелів виходу на роботу за грудень 2018 та січень 2019 ОСОБА_1 була присутня на роботі 24.01.2019, 25.01.2019, 28.01.2019, 29.01.2019, 30.01.2019.

Відповідно до доповідної записки інспектора з кадрів ОСОБА_7 від 03.01.2019 ОСОБА_1 21.12.2018 ознайомилася з наказом №327 від 13.12.2018 року, з наказом № 118-к від 13.12.2018 року відмовилася ознайомитися, відмовилася надати трудову книжку та відмовилася пояснити причини не виходу на роботу.

Наказом директора ДНЗ КПЛ за №4 від 4 січня 2019 року створено комісію з рослідування факту систематичного не виходу на роботу ОСОБА_1 (а.с.66).

25 січня 2019 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення згідно яких вказала, що наказ №327 про поновлення її на роботі вона вважала нікчемним і звернулась з позовом до суду. Чекала на рішення суду, а тому не виходила на роботу. 22 січня 2019 року адвокат повідомив їй про наявність наказу №118-к, з яким вона ознайомилась 23 січня 2019 року, а 24 січня вийшла на роботу (а.с.67).

Згідно акту за результатами службового розслідування щодо невиходу на роботу методиста ОСОБА_1 після поновлення її на роботі на посаді методиста за рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року, комісія прийшла до висновку про відсутність поважних причин для не виходу на роботу ОСОБА_1 та порушила перед адміністрацією навчального закладу питання про звільнення з роботи ОСОБА_1 за п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.68-70).

З копії книги наказів ДНЗ Кременецький професійний ліцей вбачається, що 13 грудня 2018 року було винесено наказ № 118-к про поновлення на роботі ОСОБА_1 (а.с.71-72).

З копії книги наказів з основної діяльності ДНЗ Кременецький професійний ліцей 13 грудня було винесено наказ №327 про поновлення ОСОБА_1 на роботі (а.с.73-74).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено у ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , зазначено про те, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.

Як роз`яснено у п. 24 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Прогул є дисциплінарним проступком і до звільнення з даної підстави застосовуються положення статей 147,148 КЗпП України.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення - догана або звільнення.

Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно з вимогами ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, факт відсутності працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня (прогул) має бути належним чином зафіксований власником або уповноваженим ним органом задля того аби унеможливити порушення трудових прав працівника та його безпідставне притягнення до дисциплінарної відповідальності. З огляду на предмет позову, обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця.

Таким чином, крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суд виходить з конкретних обставин і враховує докази, передбачені ст. 76 ЦПК України.

Із змісту наказу про звільнення позивача та даних в судовому засіданні пояснень представника відповідача вбачається, що роботодавець вважає, що ОСОБА_1 без поважних причин не приступила до роботи з 04.01.2019 року по 23.01.2019 року. При цьому роботодавець посилається, зокрема, на складені членами комісії акти.

Судом встановлено, що позивач дійсно не була на своєму робочому з 14.12.2018 року по 23.01.2019 року. Однак, вважати, що позивач була відсутня на робочому місці без поважних причин, не можна.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13.12.2018 року ДНЗ Кременецький професійний ліцей видано наказ №327 від 13 грудня 2018 року Про поновлення на роботі де вказано, що згідно із змінами у штатному розписі від 24.10.2018 року поновлено на роботі ОСОБА_1 .. Бухгалтерію ліцею зобов`язано виплатити судовий збір в розмірі 1120 грн. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомилась 21 грудня 2018 року, але фактично до роботи вона допущена не була, з наказом не погодилася і оскаржила його до Кременецького районного суду Тернопільської області.

Того ж дня згідно з поясненнями представника відповідача був винесений ще один наказ №118-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1 з якого вбачається, що ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді методиста з 20 лютого 2017 року. Визнано недійсним наказ ДНЗ КПЛ №7-к від 20 лютого 2017 року за рішенням суду, про що зробити відповідний запис у трудовій книжці.

В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджувала, що вказаний наказ був винесений пізніше і про нього їй стало відомо лише 23.01.2018 року о 16 год. 25 хв., а сам наказ їй був вручений 30 січня 2019 року в присутності директора, інспектора кадрів, ОСОБА_5 , ОСОБА_6.

Частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома стаття 235 КЗпП України). Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні. Разом з тим, наведене не означає, що дії по виконанню рішення про поновлення на роботі повинні відбуватися негайно після проголошення рішення незалежно від волі працівника, поновленого судом. Визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, тому воно не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Виконання рішення вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. За змістом статті 65 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення працівника на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки останнього. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 року у справі №135/588/17. В судовому засіданні відповідачем не заперечувався той факт, що судом видавався виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі та виконавчий лист звертався ОСОБА_1 до виконання до Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області та запис в трудовій книжці позивача про поновлення її на посаду методиста відповідачем зроблено 23.01.2019, а тому суд вважає, що ознайомлення позивача з наказом про поновлення на роботі та фактичне допущення її до виконання попередніх обов`язків з наданням робочого місця відбулося 23 січня 2019 року. Відтак, суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що позивач без поважних причин не приступила до виконання своїх трудових обов`язків з 14.12.2018 року. Посилання представника відповідача на те, що позивач була присутня при оголошенні рішення і знала, що рішення суду виконується негайно, а тому сама повинна була прийти на роботу без повідомлення, не може свідчити про те, що ОСОБА_1 вже 13.12.2018 знала про те, що в навчальному закладі видано наказ №118-к про її поновлення на роботі. Суд не бере до уваги складені комісією ДНЗ Кременецький професійний ліцей акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 04.01.2019, 08.01.2019, 09.01.2019, 10.01.2019, 11.01.2019, 14.01.2019, 15.01.2019, 16.01.2019, 17.01.2019, 18.01.2019, 21.01.2019, 22.01.2019, 23.01.2019, оскільки днем поновлення на роботі ОСОБА_1 слід вважати 23.01.2019 року. Крім того, суд ставить під сумнів складений комісією ДНЗ Кременецький професійний ліцей акт від 30.01.2019 про відмову ОСОБА_1 21.12.2018 року надати трудову книжку для внесення запису про поновлення її на посаді методиста, доповідну записку ОСОБА_7 від 03.01.2019, оскільки з листа ДНЗ Кременецький професійний ліцей №493 від 13 грудня 2018 року вбачається, що відповідач пропонує ОСОБА_1 з`явитися у відділ кадрів ДНЗ Кременецький професійний ліцей для ознайомлення з наказом №327 від 13 грудня 2018 року, а не з наказом №118-к. Доказів про те, що позивачу пропонувалося надати трудову книжку відповідачем не представлено. При цьому представник відповідача в судовому засіданні не зміг чітко пояснити чому позивач з наказом № 324 ознайомилась, а з наказом №118-к, який відновлював її право на працю, відмовилася ознайомитися. Супровідний лист № 494 від 13 грудня 2018 року начальнику Кременецького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про те, що відповідачем направлено копії наказів про поновлення на роботі ОСОБА_1 не є належним доказом винесення відповідачем наказу №118-к від 13.12.2018 року, оскільки у ньому відсутнє посилання на номери і дати наказів. При цьому позивач неодноразово звертала увагу суду на те, що їй надали для ознайомлення лише наказ № 324 від 13.12.2018 року про скорочення посади методиста та не надавали ознайомлюватись із наказом №118-к від 13.12.2018 року. Про існуванння останнього наказу вона дізналася від свого представника адвоката Радосюка В.П. і зразу ж 23.01.2019 сама з`явилася в заклад та просила ознайомити з наказом. Відтак, суд вважає непідтвердженими належними доказами доводи представника ДНЗ та представника третьої особи про те, що наказ №118-к видавався відповідачем 13.12.2018 року та ОСОБА_1 була належним чином обізнана із цим наказом 21.12.2018 року та свідомо без поважних причин була відсутня на роботі з 04.01.2019 року по 23.01.2019 року. У зв`язку із викладеним, звільнення позивача слід визнати незаконним та поновити ОСОБА_1 на посаді методиста з 30.01.2019 року. Згідно з вимогами ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Згідно з п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, цей Порядок застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу. Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. ( Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1266 ( 1266-2001-п ) від 26.09.2001). З наданих відповідачем даних про розмір заробітної плати позивача вбачається, що їй нарахована заробітна плата за відпрацьований період з 24 по 30 січня 2019 року в розмірі 1826,40 грн., з них утримані податки: ПДФО - 328,75 грн., військовий збір - 27,40 грн., до видачі 1470,25 грн.. Середньоденна заробітна плата, обчислена відповідно до п.5 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 складає 1826.40 грн. : 5 (кількість робочих днів у січні 2019 року) = 365,28 грн.. Кількість робочих днів з дня звільнення (31.01.2019 року) по день винесення судом рішення становить 62 робочих днів, зокрема: січень - 1 день; лютий - 20 днів; березень - 20 днів; квітень - 20 день, травень - 8 днів. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: 365.28х69 = 25 204.32 грн. без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів. За вимогами ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. В судовому засіданні не встановлено обставин, що порушення законних прав ОСОБА_1 призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому суд зважає на те, що самим по собі задоволенням позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30 січня 2019 року по день поновлення на роботі, позивач отримала достойну сатисфакцію щодо порушених прав у сфері трудових правовідносин. А тому у у стягненні моральної шкоди, слід відмовити. Згідно із ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Як передбачено ст.ст.15, 60, 62 ЦПК України та Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером. Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4608 грн., додавши угоду про надання правничої допомоги від 18.02.2019, акт виконання робіт (наданих юридичних послуг), квитанції до прибуткових касових ордерів. Заявлені вимоги щодо стягнення професійної правничої допомоги підлягають частковому задоволенню на суму 3608 грн. з урахуванням вимог ст.137 ЦПК України, а саме: складності справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, ознайомлення з матеріалами справи, детальне вивчення та аналіз правовідносин, консультацій, здійснення збору інформацій та документів, вивчення та узагальнення законодавства у подібних правовідносинах, підготовка, написання позовної заяви та інших процесуальних документів у справі, участь у судових засіданнях. Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України за результатами розгляду справи, виходячи з встановлених ст.4 Закону України Про судовий збір ставок судового збору за подання до суду позовних заяв фізичною особою, враховуючи що вимоги позову ОСОБА_1 щодо поновлення на роботі є немайновою вимогою, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є майновою вимогою, необхідно стягнути з ДНЗ Кременецький професійний ліцей в дохід держави 1536,80 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40, 147, 149, 235 КЗпП України, п. 18, 22, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , ст.ст. 12, 76-81, 89, 185, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаду методиста Державного навчального закладу Кременецький професійний ліцей з 30 січня 2019 року.

Стягнути з Державного навчального закладу Кременецький професійний ліцей (вул. Санаторійна,1 м.Кременець Тернопільської області, код ЄД

РПОУ 02547607) на користь ОСОБА_1 21003 гривень 60 копійок заробітної плати за час вимушеного прогулу без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного навчального закладу Кременецький професійний ліцей (вул. Санаторійна,1 м.Кременець Тернопільської області, код ЄД

РПОУ 02547607) на користь ОСОБА_1 3 608 гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Державного навчального закладу Кременецький професійний ліцей (вул. Санаторійна,1 м.Кременець Тернопільської області, код ЄД

РПОУ 02547607) на користь держави 2 461 гривню 16 копійок судового збору.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вказане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (номер картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 ), жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державний навальний заклад Кременецький професійний ліцей , місце розташування вул. Санаторійна, 1 м. Кременець Тернопільської області, код 02547607.

Третя особа: ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 17 травня 2019 року .

Головуючий