Постанова

від 20.05.2019 по справі 914/1848/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. Справа №914/1848/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Дубник О.П.

секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» , б/н від 15.02.2019 (вх.№ 01-05/801/19 від 28.02.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 (повний текст складено 28.01.2019)

у справі №914/1848/18 (суддя Пазичев В.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» , м. Сколе, Львівська область

про: зміну Договору № 28040-01 від 11 липня 2008 року або його розірвання.

За участю представників від:

позивача: не з`явився;

відповідача: Мацух Ю.І. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» про зміну Договору № 28040-01 від 11 липня 2008 року або його розірвання.

2 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» подало до Господарського суду Львівської області заяву про уточнення позовних вимог, якою просив суд змінити договір №28040-01 від 11.07.2018 шляхом внесення запропонованих позивачем змін до договору.

В обгрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» покликалось на те, що у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем щодо монтажу та передачі товару (краново-маніпуляційної установки) по договору № 28040-01 від 11.07.2008. Товар, відповідно до п. 1.1. Договору № 28040-01 від 11.07.2008 повинен бути змонтований на надану позивачем автотехніку. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» не має відповідної автотехніки та не має грошових коштів для її придбання, навіть, у прогнозованому майбутньому. Таким чином, виконання Договору № 28040-01 від 11.07.2008 в погодженій сторонами редакції є неможливим.

18.10.2018 р. за вх. № 39373/18 представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 у справі №914/1848/18 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що законодавство передбачає можливість зміни чи розірвання договору у судовому порядку виключно з підстав, передбачених ЦК України, якими є істотне порушення договору другою стороною (ч.2 ст. 651 ЦК України) або істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ч. 1 ст. 652 ЦК України). Однак, позивачем не надано жодних пояснень та доказів, які обґрунтовують наявність вказаних підстав для зміни договору.

При цьому, суд визнав необгрунтованими посилання позивача на відсутність відповідної автотехніки та коштів для придбання такої, адже позивач, як сторона договору, набув обов`язок із виконання власних зобов`язань за Договором № 28040-01, а також несе ризики із належним виконанням такого обов`язку. Відтак, відсутність коштів у позивача на придбання автотехніки для монтажу краново-маніпуляційної установки відсутність персоналу у позивача для перевірки її якості, а також місця для зберігання не є обставинами, що автоматично без погодження з відповідачем можуть розширити його зобов`язання за Договором в односторонньому порядку.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущенні строки позовної давності для звернення з позовом, оскільки Договір № 28040-01 датований 11.07.2008, крайнім терміном звернення сторони Договору № 28040-01 з вимогою про його зміну/розірвання є 12.07.2011, позовна заява ж датована 18.09.2018 роком, а провадження у справі відкрите 04.10.2018 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 у справі №914/1848/18 скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, позивач зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс наявне зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія АОС щодо передачі та монтажу товару (краново-маніпуляційної установки) на автотехніку позивача. Оскільки, відповідна автотехніка у позивача відсутня та відсутня можливість її придбати, що свідчить про неможливість виконання сторонами свої договірних зобов`язань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» прийняло рішення про відмову від монтажу товару на автотехніку та направило відповідачу пропозицію від 03.02.2016 щодо зміни договору.

При цьому, скаржник зазначає, що з моменту отримання відповідачем пропозиції щодо зміни договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» звільнило Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс від обов`язку монтажу краново-маніпуляційної установки на підставі ст. 605 ЦК України, а укладений між сторонами договір є зміненим, однак відповідач ухиляється від визнання факту зміни договору та необхідності передачі товару без його монтажу.

13 березня 2019 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 у справі №914/1848/18 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що укладеним між сторонами договором не передбачено можливості передачі товару без проведення його монтажу на автомобільне шасі, оскільки це суперечить предмету договору. Оскільки апелянтом не виконано умов договору та не надано відповідачу автотехніки, то Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс не є боржником, що унеможливлює застосування ст. 605 ЦК України.

При цьому, відповідач зазначає, що наслідком надіслання пропозиції про зміну (розірвання) договору та неодержання відповіді на неї у визначений ст. 188 ГК України строк є не зміна договору, а виникнення права на звернення до суду для вирішення спору між сторонами договору.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1848/18 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Плотніцького Б.Д. та Кравчук Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» на рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 у справі №914/1848/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 призначено справу № 914/1848/18 до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2019

У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Плотніцького Б.Д., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів, за результатами якого справу №914/1848/18 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Дубник О.П. та Кравчук Н.М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.04.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.05.2019.

В судове засідання прибув представник відповідача.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні повторно не забезпечив.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

Ухвали суду, надіслані на адресу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» ( відповідно до відомостей про юридичну особу, розміщених у ЄДРЮОФОПГО та зазначених в апеляційній скарзі) повернулись на адресу суду з відміткою на поштовому конверті не розшукано (не зареєстровано) .

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п.п.4,5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на наведене, а також враховуючи те, що апелянтом подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 у справі №914/1848/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» (далі - виконавець) було укладено Договір № 28040-01 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов`язується виконати роботи з поставки та монтажу краново-маніпуляторної установки (надалі - Товар) на автомобільне шасі МАЗ-630305-220, яке повинно бути обладнано коробкою відбору потужності (надалі - автотехніка), надане замовником, а замовник зобов`язується прийняти роботи і оплатити їх.

Пунктами 1.2.,2.1. Договору сторони погодили, що ціна робіт з поставки та монтажу Товару загалом складає 386016,00 грн.

Відповідно до п.2.2. Договору оплата робіт з поставки та монтажу Товару здійснюється в наступному порядку:

- оплата в сумі 25% від суми Договору, що становить 96504,00 грн. здійснюється протягом 5 днів з моменту підписання вищезазначеного договору (п.2.2.1. Договору);

- оплата в розмірі 55% від загальної суми договору, що становить 212308,80 грн. здійснюється протягом 5 днів з дня повідомлення виконавцем замовника про готовність товару до відвантаження із Зальцбурга, Австрія, виконаного в письмовій формі і переданого замовнику факсимільним способом чи по електронній пошті (п.2.2.2. Договору);

- оплата у розмірі 20% від загальної суми договору, що складає 77203,20 грн., здійснюється протягом 5 днів з дня повідомлення замовника про готовність встановленого товару на автотехніку замовника, виконаного у письмовій формі і переданого відповідачу факсимільним способом чи по електронній пошті (п.2.2.3. Договору).

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 Договору виконавець зобов`язується поставити товар протягом 26 (двадцяти шести) тижнів з моменту виконання замовником п. 2.2.1 даного договору. Виконавець зобов`язується провести монтаж товару на автотехніку замовника протягом десяти робочих днів з моменту надання авто техніки замовником, яка поставляється замовником на умовах СРТ -Львівська обл., м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 4 (згідно правилам Інкотермс - 2000). Датою надання автотехніки замовником є дата підписання сторонами акту приймання-передачі автотехніки на дообладнання. Датою поставки товару являється lага його отримання згідно видаткової накладної. Датою виконання робіт по монтажу товару та повернення автотехніки замовнику є дата підписання сторонами акту виконаних робіт. Встановлений товар передається замовнику на умовах EXW-франко-завод виконавця, Львівська обл., вул. Героїв Маківки, 4 (згідно правилам Інкотермс - 2000) на умовах самовивозу.

Відповідно до п. 6.1 Договору строк дії даного договору: з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання зобов`язань по договору обома сторонами.

На виконання п. 2.2.1. Договору, платіжним дорученням №48833 від 07.08.2008 ТОВ «Ласка Лізинг» перераховано відповідачу кошти у розмірі 96504,00 грн.

Відповідачем, у свою чергу, здійснено закупівлю краново- манінуляторної установки та повідомлено 05.11.2008 року ТОВ «Ласка Лізинг» про необхідність надання відповідного автомобільного шасі для проведення монтажу кранового обладнання. ТОВ «Ласка Лізинг» не надало автомобільного шасі та відмовилось здійснювати подальшу оплату, згідно умов Договору.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" основного боргу у розмірі 289512,00 грн. (2 та 3 етапи оплати за Договором), збитків від інфляції у розмірі 19976,33 грн., 3% річних у розмірі 2990,04 грн., пені у розмірі 38505,09 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 у справі №12/145, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2010, позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ "Ласка Лізинг" на користь ТОВ "Спецтехсервіс" основного боргу у розмірі 289512,00 грн., збитків від інфляції у розмірі 19976,33 грн., 3% річних у розмірі 2990,04 грн., пені у розмірі 38505,09 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2010 скасовано в частині стягнення основного боргу у розмірі 77 203,20 грн. (3 етап оплати по Договору), збитків від інфляції у розмірі 19976,33 грн., 3% річних у розмірі 2990,04 грн., пеню у розмірі 38505,09 грн. та передано справу №12/145 в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2010 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2010 залишені без змін.

За наслідками нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 у справі №12/145-48/669 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Ласка Лізинг" на користь ТОВ "Спецтехсервіс" пеню у розмірі 26 563 грн. 21 коп., індекс інфляції у розмірі 19 976 (грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 2 990 грн. 04 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехсервіс" на виконання Договору отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" 308 812,80 грн. (80% від договірної ціни, 2 та 3 етап оплати), що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» зобов`язання щодо передачі Товару по Договору не виконано у зв`язку із тим, що Товар повинен бути змонтований на надану Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» Автотехніку, а відповідна Автотехніка надана не була.

25 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (надалі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» (надалі - Набувач) було укладено Договір відступлення права вимоги № 07/02-2009, відповідно до п. 1.1. якого Кредитор передає, а Набувач приймає на себе право вимоги виконання зобов`язань, що виникли або можуть виникнути у майбутньому за Договором № 28040-01 від 11.07.2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» , яке іменується далі - Боржник.

Пунктом 1.2. Договору відступлення права вимоги № 07/02-2009 від 25 лютого 2009 року встановлено, що за цим Договором Набувач отримує право вимоги виконання зобов`язання, що виникло, або виникне у майбутньому за Договором № 28040-01 від 11.07.2008 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» , в тому числі: отримання Товару від Боржника в повному обсязі (під поняттям «Товар» розуміється краново- маніпуляторна установка згідно умов та комплектації, визначених у п. 1.1. та 1.2. Договору № 28040-01 від 11.07.2008 р.).

Відповідно до пункту 3.1. Договору відступлення права вимоги № 07/02-2009 від 25 лютого 2009 року, встановлено, що цей договір для Набувача та Кредитора вступає в силу після його підписання сторонами, а для Боржника з дати отримання письмового повідомлення від Кредитора про уступку права вимоги. Таким чином, уступка права вимоги за даним Договором вважається здійсненою, а право вимоги, відповідно, вважається таким, що перейшло до Набувача з дати отримання Боржником письмового повідомлення від Кредитора про уступку права вимоги.

Повідомлення про відступлення права вимоги від 25.02.2009 по Договору відступлення права вимоги № 07/02-2009 від 25 лютого 2009 року було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» 28.12.2015, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, з 28.12.2015 право вимоги виконання зобов`язань, що виникли або можуть виникнути у майбутньому за Договором № 28040-01 від 11.07.2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» .

04.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» пропозицію щодо зміни Договору № 28040-01 від 11.07.2008 (пропозиція щодо укладення додаткової угоди до Договору № 28040-01 від 11.07.2008) від 03.02.2016, мотивуючи таку пропозицію неможливістю виконання договору у зв`язку з відсутністю у Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» автотехніки, на яку повинна бути змонтована Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» краново-маніпуляційна установка.

09.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» повторну пропозицію від 07.02.2018 щодо зміни Договору № 28040-01 від 11.07.2008 або його розірвання (щодо укладення додаткової угоди № 1 до Договору № 28040-01 від 11.07.2008).

На вказані пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» відповіді не отримало, що слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехсервіс» про зміну Договору №28040-01 від 11.07.2018 шляхом внесення запропонованих позивачем змін до договору (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.11.2018).

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто нормами статті 188 ГК України визначено процедурний порядок розгляду сторонами пропозицій щодо внесення змін до договору та передачі спору на розгляд суду у випадку недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору.

Водночас загальні підстави (передбачені нормами матеріального права) внесення змін до договору, в тому числі в судовому порядку, визначені нормами статей 651 , 652 ЦК України .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч.2 ст.652 ЦК України).

Отже, істотна зміна обставин матиме місце виключно за наявності одночасно умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України. При цьому, зміна договору за наявності таких умов у судовому порядку допускається у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору.

Однак, позивачем не підтверджено наявності порушень господарських зобов`язань за договором з боку відповідача або істотної зміни обставин, які мали місце на час підписання сторонами договору, а, відтак, не доведено наявності визначених ст.ст. 651, 652 ЦК України, підстав для зміни договору № 28040-01 від 11.07.2008 в судовому порядку.

З приводу посилання апелянта на відсутність у нього відповідної автотехніки та грошових коштів для придбання такої, як на підставу для зміни договору, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку

Згідно ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

У ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч. 7 цієї ж статті ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відтак, уклавши договір від 25.02.2009 про відступлення права вимоги №07/02-2009, позивач набув не лише прав, але й обов`язків за Договором № 28040-01 від 11.07.2008 та несе ризики, пов`язані із неналежним виконанням зобов`язань за таким договором.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність коштів у позивача на придбання автотехніки для монтажу краново-маніпуляційної установки не є підставами для зміни договору за відсутності згоди на таку зміну з боку відповідача.

Окрім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що з моменту отримання відповідачем пропозиції щодо зміни договору Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія АОС звільнило Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтехсервіс від обов`язку монтажу краново-маніпуляційної установки, а укладений між сторонами договір є зміненим, оскільки за приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, а відповідно до ст. 188 ГПК України неодержання відповіді на пропозицію про зміну договору у встановлений строк не має наслідком автоматичної зміни договору, а лише надає заінтересованій стороні право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Окрім того, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи встановлені у справі обставини, які свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог, позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 у справі №914/1848/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АОС» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Дубник О.П.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.05.2019