Постанова

від 22.05.2019 по справі 908/2303/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 року м.Дніпро Справа № 908/2303/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 року, ухвалене суддею Мірошниченко М.В., повний текст якого складений 12.03.2019, у справі № 908/2303/18

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком", м.Запоріжжя

про стягнення 25 094,78 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком", м.Запоріжжя 25094,78 грн. неустойки за період з 15.06.2016 по 31.01.2018 на підставі договору оренди державного нерухомого майна № 2611/д від 18.06.2010, що знаходиться на балансі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди державного майна, в частині його вчасного повернення власнику після закінчення терміну дії договору, що є підставою для нарахування неустойки, передбаченої ст.785 ЦК України за весь період з моменту закінчення терміну дії договору до дати підписання акту приймання-передачі майна (його повернення).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 у справі №908/2303/18 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком" за договором оренди від 18.06.2010 р. № 2611/д неустойку в сумі 25094 грн. 78 коп. до Державного бюджету України (одержувач: державний бюджет м. Запоріжжя (Вознесенівський район), 22080300, код ЄДРПОУ 38025409, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116094008007; стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 20495280).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 1762 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, що виразилось в неправильному тлумаченні норм ст.11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.2 Методики оцінки об"єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що:

- судом невірно розтлумачено статтю 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.2 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, та, на думку скаржника, ці норми безпідставно застосовані судом, оскільки не регулюють спірних відносин;

- судом не враховано положення частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 764 Цивільного кодексу України, 284 Господарського кодексу України, оскільки судом не зазначено жодного доказу, який би свідчив про те, що протягом одного місяця після 15.06.2016 будь-яка із сторін договору зверталась до іншої сторони із заявою (запереченням) щодо припинення дії договору;

- судом не взято до уваги, що відповідачем вчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата та заборгованості з орендних платежів не має, крім того, укладений новий договір оренди на це ж приміщення, в зв`язку з чим підстави для нарахування неустойки відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення скарги заперечував, посилався на законність та обґрунтованість рішення, зазначив, що відповідно до п. 10.1 Договору оренди від 18.06.2010 № 2611/д, укладеного між сторонами, він діяв з 18.06.2010 по 16.06.2013 включно, в подальшому, Договором про зміни №2 від 16.07.2013 Договір продовжено по 14.06.2016 включно; необхідною передумовою для продовження дії Договору, в силу вимог ч.2 ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 2 Методики оцінки об`єктів оренди є проведення нової оцінки орендованого майна з метою визначення нового розміру орендної плати, що є істотною умовою договору. Регіональним відділенням було вжито заходів для проведення оцінки майна, втім, з боку Орендаря (відповідача) не виконано обов`язку щодо підписання та повернення орендодавцю трьох примірників проекту договору на проведення незалежної оцінки на об`єкт оренди та договору про зміни до договору оренди, які отримано останнім 21.07.2016, внаслідок чого, з урахуванням положень ч.2 ст.180 ГК України та п.10.4 договору, договір укладений між сторонами припинив свою дію 14.06.2016.

Також позивач зауважує, що доводи скаржника про чинність договору, у зв`язку з відсутністю заяви орендодавця в місячний термін про припинення Договору, як-то передбачено п.10.4 Договору, є безпідставними, оскільки вказане у п.10.4 Договору правило є необхідною, але недостатньою умовою для продовження дії Договору оренди; ця умова є підставою для продовження договору за відсутності інших перешкод для цього. В той же час, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.09.2018 по справі №908/1435/17 продовження дії договору оренди у спірних правовідносинах було б можливим лише за умови визначення відповідних істотних умов та виконання умов, передбачених приписами статті 11 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", пункту 2 Методики оцінки об`єктів оренди та підписанням відповідних примірників договорів про внесення змін до первісного договору. У даній справі положення вищевказаних норм права не було дотримано, оцінку об`єкта оренди не проведено, відповідні зміни до первісного договору оренди не внесені, до того ж, у справі наявні листи позивача на адресу відповідача від 02.09.2016 №11-13-04937 та від 19.10.2016 №11-22-05753 про припинення терміну дії Договору та необхідності повернути орендоване майно. Зауважує, що майно повернуто орендарем за актом приймання-передавання від 31.01.2018, що спростовує факт про чинність договору, інших доказів продовження спірного договору матеріали справи не містять.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 залишено без руху у зв`язку з неподанням скаржником доказів направлення копії скарги позивачу листом з описом вкладення. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2019 року (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді - Березкіна О.В., Дармін М.О.) відкрито апеляційне провадження у справі; з урахуванням суми спору, розгляд справи вирішено здійснювати у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, сторонам наданий час для подання відзиву, заяв, клопотань.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

18.06.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком" (орендар, відповідач у справі) укладено договір №2611/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрпошта") (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення (Літ. А- ОСОБА_1 , А-ІІ, частина приміщення № 2-1 загальною площею 10,00 кв.м) одноповерхової адміністративної будівлі, реєстровий номер 21560045.800.АААЖЖЖБ120, відповідно до плану та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі (далі - майно), що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_2 смт АДРЕСА_3 Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 106-а (Додаток № 3).

Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку та висновком про його вартість і на дату оцінки - 30.11.2009 р. становить 16959,00 грн. без ПДВ (Додаток № 2) (п. 1.2 договору).

У відповідності до п. 1.3 Договору оренди, майно передається в оренду з метою розміщення телекомунікаційного обладнання для надання послуг з доступу до Інтернет.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта приймання-передавання орендованого майна (Додаток №1).

Орендна плата визначена згідно з протоколом від 04.06.2010 засідання конкурсної комісії регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області з розгляду конкурсних пропозицій щодо розміру орендної плати та визначення переможця конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2010 року - 444,00 грн. (чотириста двадцять чотири гривні 00 копійок).

Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень, квітень, травень місяці 2010 року, та становить без ПДВ - 444,00 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 51 копійка), збільшена на індекс інфляції за червень місяць 2010 року (п. 3.1 договору).

Згідно із п. 5.11 Договору у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов`язується повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що договір укладений строком на 2 (два) роки 364 дні, з 18.06.2010 по 16.06.2013 включно.

Відповідно до п. 10.4 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про зміни, який є невід`ємною частиною договору при наявності згоди органу, уповноваженого управляти переданим в оренду майном.

За умовами п. 10.6 Договору, чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 10.10 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання (припинення) повертається орендарем Балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами за участю Балансоутримувача Акта приймання-передавання. Обов`язок по складанню Акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.11 Договору).

Відповідно до п. 10.12 Договору, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна в термін визначений в п. 10.10 Договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання Акта приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

На виконання умов договору сторони 18.06.2010 підписали Акт прийому-передачі державного нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав орендарю обумовлене Договором державне нерухоме майно.

25.11.2011 між сторонами підписано договір про зміни № 1, відповідно до якого внесено зміни у п.3.1 договору оренди, зокрема, встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, зі змінами та доповненнями, шляхом її збільшення на конкурсну надбавку, скориговану на індекс інфляції за період оренди. Розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди - вересень 2011 року становить без ПДВ - 648,96 грн та діє з 20.09.2011; виключено в п.10.3 договору речення наступного змісту: "Одностороння відмова від Договору не допускається"; орендар зобов`язаний протягом 14 днів з дати підписання договору про зміни № 1 сплатити різницю від збільшення орендної плати, перерахувавши її за період з 20.09.2011 до дати підписання цього договору про зміни № 1.

Договором про зміни №2 від 16.07.2013 сторонами продовжено термін дії договору по 14.06.2016 включно. Також пункт 1.2 договору був викладений в іншій редакції, визначено, що вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку та висновком про його вартість, що затверджений наказом Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області від 09.07.2013 р. № 547 і на дату оцінки 31.05.2013 р. становить 17225,00 грн. без ПДВ. Крім того, було узгоджено, що розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди - червень 2013 року становить без ПДВ 574,17 грн., та діє з 17.06.2013.

Отже, в остаточній редакції строк дії договору оренди визначений сторонами по 14.06.2016 включно.

Листом № 052 від 30.03.2016 ТОВ "Січ-Інфоком" звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України з пропозицією продовжити термін дії Договору.

З листа ТОВ "Січ-Інфоком" від 24.05.2016 за вих. № 067 вбачається, що на виконання листа РВ ФДМУ по Запорізькій області від 13.04.2016 за вих. № 11-13-02053, відповідачем надається необхідний пакет документів щодо подовження терміну дії договору оренди №2611/д.

За поясненнями, наведеними у позові, на підставі наданих документів, Регіональне відділення розпочало процедуру відбору оцінювачів для продовження Договору, внаслідок чого 30.06.2016 відбувся конкурс з відбору суб`єктів оціночної діяльності, за результатами якого відібрано оцінювача та підписано проект договору по об`єкту оренди. Також, підготовлено договір про зміни до Договору, відповідно до якого, термін дії Договору буде продовжено за умови укладання тристороннього договору на проведення незалежної оцінки нерухомого майна з суб`єктом оціночної діяльності та орендодавцем, перерахування орендарем до Державного бюджету України різниці з орендної плати, у разі її збільшення, протягом двох місяців з моменту рецензування звітів з незалежної оцінки об`єкта оренди.

Орендар 21.07.2016 отримав для підписання 3 примірника проекту договору на проведення незалежної оцінки на об`єкт оренди, що підтверджено записом в журналі реєстрації документів на проведення оцінки з майна та копією титульної сторінки журналу реєстрації документів на проведення оцінки майна (а.с.37-38).

Договір на проведення незалежної оцінки на об`єкт оренди та договір про зміни відповідачем підписані не були, до Регіонального відділення не повернуті.

Листом від 02.09.2016 р. вих. № 11-13-04937 позивач повідомив відповідача про припинення терміну дії договору оренди № 2611/д від 18.06.2010 р., оскільки орендарем у встановлений законом (ст. 181 ГК України) двадцятиденний строк не було повернуто на адресу орендодавця підписаного договору про зміни. Також відповідачу, з посиланням на пункти 5.11, 10.10 договору, повідомлено про необхідність повернення об`єкту оренди балансоутримувачу та підписання актів приймання-передавання.

Позивач повторно направив відповідачу лист від 19.10.2016 р. вих. № 11-22-05753 стосовно припинення терміну дії договору оренди № 2611/д від 18.06.2010 р. та необхідності повернення об`єкту оренди.

Відповідач у листах від 16.09.2016 вих. № 118, від 26.10.2016 вих. № 153 проти припинення договору оренди заперечив та зазначив про пролонгацію договору з огляду на відсутність заяви орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди.

Претензією від 28.11.2016 за вих. № 11-22-06548 позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити державне нерухоме майно за договором оренди від 18.06.2010 № 2611/д та сплатити на користь Державного бюджету України 6724,34 грн. неустойки за період з 15.06.2016 по 14.11.2016.

Листом від 15.12.2016 за вих. № 206 відповідач у задоволенні претензії позивача відмовив та зазначив, що зважаючи на відсутність будь-яких заяв від орендодавця про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди, договір є пролонгованим на новий термін, відповідно, відсутні підстави для повернення орендованого майна та нарахування неустойки.

31.01.2018 між позивачем, відповідачем та балансоутримувачем майна підписано тристоронній акт приймання-передавання державного нерухомого майна орендованого за договором оренди від 18.06.2010 № 2611/д.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди у встановленому законом порядку, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 25094,78 грн. неустойки у вигляді подвійної орендної плати за період з 15.06.2016 по 31.01.2018 та звернувся з відповідним позовом до Господарського суду Запорізької області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди державного майна № 2611/д від 18.06.2010 припинив свою дію з 15.06.2016, втім, відповідачем майно повернуто за актом приймання-передачі лише 31.01.2018, що є підставою для нарахування неустойки згідно зі ст.785 ЦК України та умовами п.10.12 договору у розмірі подвійної орендної плати за період з 15.06.2016 по 31.01.2018.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, затвердженого Головою Фонду державного майна України від 19.07.2012, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області є державним органом, що здійснює державну політику у сфері приватизації та оренди державного майна. На Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області покладено захист державних інтересів у цій сфері.

Пунктом 5.3 Положення передбачено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, зокрема, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням.

Аналізуючи відносини сторін, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно визначено, що вони виникли із договору оренди державного майна, тому такі відносини регулюються не тільки главою 58 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, а і Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним нормативним актом, який визначає певні особливості укладення та пролонгації договорів оренди державного майна.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні приписи містяться у ст.759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договором від 18.06.2010 № 2611/д, з усіма змінами до нього, сторонами узгоджено термін дії договору по 14.06.2016 включно.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Разом з цим, згідно зі статтею 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Методикою оцінки об`єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 передбачено, що оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов`язково проводиться перед укладанням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому .

Тобто, необхідною передумовою для продовження дії договору, в силу вимог ст.11 Закону та положень Методики, є проведення нової оцінки орендованого майна з метою визначення нового розміру орендної плати, що є істотною умовою договору.

З огляду на викладене не приймаються доводи скаржника про те, що судом невірно розтлумачено статтю 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.2 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629, та, на думку скаржника, ці норми безпідставно застосовані судом, оскільки не регулюють спірних відносин, оскільки саме вказані норми є спеціальними та регулюють спірні відносини саме щодо питання продовження дії договору оренди державного майна, оцінка об`єкту оренди якого не проводилась понад три роки.

Матеріалами справи встановлено, що листом від 30.03.2016 № 052 Орендар звернувся до регіонального відділення з проханням продовжити термін дії Договору.

Регіональне відділення листом від 13.04.2016 № 11-13-02053 повідомило Орендаря про необхідність надати документи для проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності.

30.06.2016 в Регіональному відділенні відбувся конкурс з відбору оцінювачів, а також позивачем підготовлено договір про зміни до Договору, відповідно до якого, термін дії Договору буде продовжено за умови укладання тристороннього договору на проведення незалежної оцінки нерухомого майна з суб`єктом оціночної діяльності та орендодавцем, перерахування орендарем до Державного бюджету України різниці з орендної плати, у разі її збільшення, протягом двох місяців з моменту рецензування звітів з незалежної оцінки об`єкта оренди; вказаний проект договору на проведення оцінки та проект про внесення змін до договору оренди відповідачем отримано 21.07.2016.

Втім, відповідач не повернув позивачу підписаний проект договору на проведення оцінки об`єкта оренди та договору про зміни, а тому у відповідності до статті 181 ГК України вважається, що сторони не досягли згоди щодо підписання договору на проведення незалежної оцінки на об`єкт оренди та договору про зміни , отже, договір оренди № 2611/д від 18.06.2010 припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Листами від 02.09.2016 №11-13-04937, від 19.10.2016 № 11-22-05753 орендодавець повідомив орендаря про припинення дії договору оренди, оскільки орендарем у встановлений законом двадцятиденний строк не було повернуто на адресу орендодавця підписаного договору про проведення оцінки нерухомого майна, договору про зміни. Також орендарю, враховуючи положення пунктів 5.11 та 10.10 договору, повідомлено про необхідність повернути об`єкт оренди балансоутримувачу, підписати акт приймання-передавання; додано в якості додатку до листа від 02.09.2016 акт приймання-передавання.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об`єкта оренди.

Аналогічний зміст містить стаття 291 Господарського кодексу України, якою передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об`єкту оренди, ліквідації суб`єкта господарювання (орендаря), загибелі (знищення) об`єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Сторонами таке положення передбачено у пункті 10.6 Договору, відповідно до якого чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору.

Оскільки об`єкт оренди був повернутий орендодавцю лише 31.01.2018 року за Актом приймання-передавання державного нерухомого майна, орендованого за договором оренди від 18.06.2010 №2611/д, зі змінами, то господарським судом обґрунтовано задоволено позов про стягнення неустойки в розмірі 25094,78 грн. за період прострочення повернення об`єкта оренди з 15.06.2016 по 31.01.2018.

Доводи апелянта про те, що судом не враховано положення частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 764 Цивільного кодексу України, 284 Господарського кодексу України, оскільки судом не зазначено жодного доказу, який би свідчив про те, що протягом одного місяця після 15.06.2016 будь-яка із сторін договору зверталась до іншої сторони із заявою (запереченням) щодо припинення дії договору не приймаються колегією суддів, з огляду на те, що сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору стосовно оцінки майна, а отже, не визначили таку істотну умову договору як розмір орендної плати, внаслідок чого договір припинив свою дію зі спливом строку, на який його було укладено.

До того ж, відсутність заперечень позивача протягом місяця після закінчення терміну дії договору у відповідності до п. 10.4 договору, є недостатньою умовою продовження дії Договору у зв`язку із прямою нормою закону (ст.11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна), яка передбачає необхідність проведення нової оцінки орендованого майна з метою визначення нового розміру орендної плати, що є істотною умовою договору.

Відповідач був поінформований про спеціальні вимоги законодавства про необхідність здійснення оцінки державного майна, яке не оцінювалося понад три роки, як передумову для укладення договору про продовження дії договору оренди. Але не дотримався визначеної законодавцем процедури щодо узгодження орендної плати за державне майно, яке орендується понад три роки без проведення експертної оцінки його вартості згідно статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та узгодження сторонами розміру орендної плати за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Тобто, необхідність застосування процедури пролонгації спірного договору оренди відповідно до статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", виключає безумовне продовження договорів оренди державного майна, яке не оцінювалося Фондом державного майна України понад три роки.

Щодо посилань скаржника на те, що судом не взято до уваги, сплату відповідачем вчасно та в повному обсязі орендної плати та відсутність заборгованості з орендних платежів, в зв`язку з чим, на його думку, підстави для нарахування неустойки відсутні, укладення нового договору на цей же об"єкт оренди, то такі доводи є безпідставними, оскільки неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення її повернення, а не як відповідальність за наявність заборгованості з орендних платежів.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено закінчення строку дії договору оренди державного майна від 18.06.2010 № 2611/д та не повернення об`єкту оренди орендодавцю у строки, визначені п.10.10 договору за що законом передбачена відповідальність у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати (ст.785 ЦК України).

В свою чергу, відповідачем ні суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів здійснення будь-яких оплат, з метою зменшення суми неустойки на розмір здійснених платежів.

Крім того, доказів укладення нового договору на цей же об"єкт оренди скаржником також не надано, втім, якщо такий договір й укладений, він є новим договором, укладеним на інших, змінених умовах, а тому відсутні підстави вважати, що він фактично є поновленням договору оренди №2611/д від 18.06.2010.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 25094,78 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком", м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 року у справі № 908/2303/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 року у справі №908/2303/18 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Інфоком", м.Запоріжжя за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.05.2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна