Рішення

від 22.04.2019 по справі 911/801/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. Справа № 911/801/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Потапчук Ю.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС

до Санаторію Ворзель Служби безпеки України

про стягнення 140383,84 грн.

за участю представників

позивача: Невструєв Л.Б. - предст. за дов. № 292 від 19.04.2019;

відповідача: Лук`яненко І.Б. - предст. за дов. від 09.04.2019 № 49/375.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС (далі - позивач, ТОВ УКР ГАЗ РЕСУРС з позовом до Санаторію Ворзель Служби безпеки України (далі - відповідач, Санаторій) про стягнення 140383,84 грн. заборгованості, яка складається з 137412,26 грн. основної заборгованості, 2068,05 грн. втрат від інфляції та 903,53 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором від 14.02.2018 № 48 про закупівлю природного газу в частині розрахунків за поставлений позивачем природний газ у грудні 2018 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 25.02.2019.

12.04.2019 відповідач подав до суду відзив, у якому зазначає, що оплата за спожитий газ здійснюється лише за фактично поставлений газ на підставі належним чином оформлених постачальником (позивачем) документів - акту приймання-передачі природного газу. Відповідач зауважує, що оскільки Акт від 31.12.2018 № УГР00000806 прийому-передачі природного газу на суму 137412,17 грн. був виставлений позивачем завчасно, до завершення періоду постачання газу, сплата Санаторієм по вказаному Акту свідчила б про здійснення попередньої оплати, що призвело б до порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти . Окремо відповідач звертає увагу на те, що позивачем безпідставно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат з огляду на зміст п. 7.2. договору від 14.02.2018 № 48.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

В судовому засіданні 22.04.2019 представники сторін надали усні пояснення по суті спору, з посиланням на обставини, викладені в заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

22.04.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

14.02.2018 між ТОВ УКР ГАЗ Ресурс (постачальник) та Санаторієм Ворзель Служби безпеки України (споживач) укладено договір № 48 про закупівлю природного газу (газового палива) (далі - договір № 48), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2018 році у терміни, в порядку та на умовах визначених цим договором природний газ (газове паливо, код ДК 021:2015 - 09120000-6 ((Київська обл., смт Ворзель, вул. Захисників України, 5)), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачних даним договором.

У пункті 1.3. договору № 48 встановлено, що постачальник передає споживачу газ в обсягах 232592 куб/м та визначено розмежування обсягів по місяцях. Визначені в даному пункті обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п. 1.7. договору № 48, у випадку неподання споживачем заявки у строк та у порядку, встановлених п. 1.6. цього договору, обсяг газу, що поставлений постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, оформленими згідно з розділом 4 цього договору, та підлягає оплаті споживачем в порядку встановленому цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору № 48 ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладення цього договору, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає - 7875,00 грн., крім того ПДВ - 1575,00 грн. Разом - 9450,00 грн.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, що визначено у п. 2.1. договору на кількість газу, реалізованого у відповідному місяці. Загальна вартість газу за цим договором визначається як сума місячних вартостей газу (п. 2.3. договору № 48).

Будь-яка зміна ціни газу визначаються в додаткових угодах до цього договору (п. 2.5. договору № 48).

Відповідно до п. 3.2. договору № 48 оплата за спожитий газ здійснюється на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично поставлений газ на підставі належним чином оформлених постачальником документів - Акту приймання-передачі природного газу при наявності бюджетних призначень на ці цілі з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.

Пунктом 4.3. договору № 48 обумовлено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Для складання актів приймання-передачі природного газу, споживач до 05 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати постачальнику копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу складеного між споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газу та направляє їх споживачу (пп. пп. 4.3.1.-4.3.2. договору № 48).

Пунктом 4.4. договору № 48 передбачено, що споживач протягом 2 (двох) днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується направити по пошті постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, та у разі необхідності по електронній пошті від сканований варіант такого акту, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Відповідно до пп. 5.1.2. договору № 48 споживач зобов`язався, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 10.1. договору № 48 визначено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання.

Умови цього договору можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди відповідно до діючого законодавства України (п. 10.2. договору № 48).

14.11.2018 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № 48 (далі - додаткова угода № 3), відповідно до п. 1 якої обумовили у розділі ІІ викласти п. 2.1. договору № 48 в наступній редакції: Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає - 10478,60 грн., крім того ПДВ - 2095,72 грн. Разом - 12574,32 грн. .

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 п. 1.3. договору № 48 викладено в новій редакції. Зокрема погоджено, що постачальник передає споживачу газ в обсягах 207259 куб/м та визначено розмежування обсягів по місяцях. Визначені в даному пункті обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони домовились, що умови, передбачені цією додатковою угодою, в частині зміни ціни, застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 01.10.2018 (п. 3 додаткової угоди № 3).

У грудні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 44,055 тис. м 3 на загальну суму 553961,67 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств: № УГР00000804 від 31.12.2018 на суму 416549,50 грн. та № УГР00000806 від 31.12.2018 на суму 137412,17 грн.

За словами позивача, відповідач свої зобов`язання в частині розрахунків виконав неналежним чином та перерахував позивачу лише 416549,41 грн. в якості оплати за природний газ у грудні 2018 року. Таким чином у відповідача утворився борг перед позивачем в розмірі 137412,26 грн.

Відповідач не заперечує факт споживання газу у грудні 2018 року у зазначеному вище обсязі, однак зазначає про те, що не Санаторій не здійснив розрахунки за Актом № УГР00000806 від 31.12.2018, оскільки такий акт виставлено позивачем завчасно до завершення періоду поставки.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено п. 3.2. договору № 48 оплата за спожитий газ здійснюється на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично поставлений газ на підставі належним чином оформлених постачальником документів - Акту приймання-передачі природного газу при наявності бюджетних призначень на ці цілі з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.

За змістом ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Оскільки докази проведення повного розрахунку за спожитий у грудні 2018 року газ в матеріалах справи відсутні, строк оплати за газ на час розгляду справи є таким, що настав, відповідач існування основного богу не заперечив, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 137412,26 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 2068,05 грн. та 3% річних в сумі 903,53 грн., у зв`язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного здійснення розрахунків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. договору № 48 сторони погодили, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір відсотків (процентів) та пені, який підлягає відшкодуванню Службою безпеки України за несвоєчасність грошових розрахунків та прострочення платежу: 0% (нуль відсотків).

За таких обставин в частині стягнення 2068,05 грн. інфляційних втрат та 903,53 грн. 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки сторони в п. 7.2. Договору встановили інший розмір відсотків, а саме 0 (нуль) відсотків.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ УКР ГАЗ РЕСУРС до Санаторію про стягнення 140383,84 грн. підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 137412,26 грн. основного боргу, в решті позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Санаторію Ворзель Служби безпеки України (08296, Київська обл., місто Ірпінь, смт Ворзель, вулиця Захисників України, буд. 5, код ЄДРПОУ 39852527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ 41427817) 137412 (сто тридцять сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 26 коп. заборгованості та 2 061 (дві тисячі шістдесят одну) грн. 19 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.05.2019.

Суддя О.В. Щоткін