Постанова

від 21.05.2019 по справі 910/6458/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Янчик М.І.,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорбігер Сервіс Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Баранов Д.О.

від 17.09.2018 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Жук Г.А., Дикунська С.Я., Мальченко А.О.

від 22.02.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорбігер Сервіс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавальіс"

про визнання недійсним договору

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 25 травня 2018 року позивач подав позовну заяву про визнання недійсним договору виконання робіт від 10.07.2013 №100713.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оспорюваний договір укладений сторонами без наміру створення правових наслідків з метою незаконного ухилення від оподаткування, тобто, відповідає ознакам фіктивного правочину.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач не довів умисел всіх сторін оспорюваного договору щодо вчинення його без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 20 березня 2019 року позивач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 10 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хьорбігер Сервіс Україна" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавальіс" (надалі - Виконавець) був укладений договір виконання робіт № 100713 (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов`язується виконати роботи та надати послуги з доведення товару Замовника до стану придатного до продажу, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані/надані Виконавцем роботи/послуги.

9. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що за виконані роботи/надані послуги Замовник здійснює оплату Виконавцеві у відповідності з додатковими угодами та/або актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

10. Відповідно до пункту 2.3 Договору розрахунок здійснюється у строки, зазначені договором (специфікації) або (за відсутності додатку (специфікації) протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), в національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

11. Згідно з пунктом 3.1 Договору передача товару Замовника Виконавцю для виконання робіт/надання послуг по Договору здійснюється у місці, заздалегідь погодженому сторонами та оформлюється накладними та/або актами прийому-передачі, в яких вказується найменування, кількість, вартість переданого товару, узгоджена сторонами на випадок псування, знищення/випадкового знищення, пошкодження чи розкрадання та місце зберігання товару. Накладні та/або акти прийому-передачі після підписання сторонами стають невід`ємною частиною Договору.

12. Пунктом 3.4 Договору передбачено, що після виконання робіт/надання послуг Виконавець передає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) з розрахунком вартості робіт/послуг та/або звітними документами.

13. Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 Договору у разі, якщо надані роботи/послуги не відповідають умовам укладеного договору або додатковим угодам до нього, Замовник протягом 3 днів з моменту передання акта зобов`язаний надати аргументовану письмову вимогу про доповнення, усунення недоліків виконаних робіт/надання послуг. Якщо у триденний строк з моменту передання акту Виконавець не отримує аргументовану письмову вимогу про доповнення, усунення недоліків виконаних робіт/наданих послуг або підписаний Замовником акт, послуги вважаються виконаними якісно, у повному обсязі та належним чином згідно умов Договору та прийнятими Замовником.

14. На виконання умов Договору Виконавцем були надані послуги, виконані роботи, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 22.07.2013, № 2 від 22.07.2013, № 3 від 22.07.2013, № 4 від 22.07.2013, № 5 від 22.07.2013, № 6 від 16.08.2013 , № 7 від 12.09.2013, № 8 від 25.09.2013, № 09 від 24.10.2013, № 10 від 25.10.2013, № 11 від 28.10.2013, № 12 від 15.11.2013, № 13 від 21.11.2013, № 14 від 27.11.2013, № 15 від 29.11.2013, № 17 від 19.12.2013, № 18 від 25.12.2013, № 19 від 24.02.2014, № 20 від 04.04.2014, № 21 від 07.05.2014, № 22 від 12.05.2014, № 23 від 16.05.2014, № 24 від 27.05.2014, № 25 від 28.07.2014, № 26 від 12.12.2014, № 27 від 18.12.2014; актами прийому-передачі № 100713: від 15.07.2013, від 18.07.2013, від 06.08.2013, від 29.07.2013, від 29.08.2013, 06.09.2013, від 23.09.2013, від 16.09.2013, від 18.10.2013, від 11.10.2013, від 14.10.2013, від 21.10.2013, від 23.10.2013, від 12.11.2013, від 06.11.2013, від 08.11.2013, від 15.11.2013, від 20.11.2013, від 22.11.2013, від 26.11.2013, від 11.12.2013, від 16.12.2013, від 16.12.2013, від 20.12.2013, від 17.02.2014, від 20.02.2014, від 01.04.2014, від 27.03.2014, від 29.04.2014, від 24.04.2014, від 05.05.2018, від 28.04.2014, від 12.05.2014, від 05.05.2014, від 16.05.2014, від 22.05.2014, від 25.07.2014, від 02.12.2014, від 05.12.2014, від 12.12.2014; актами прийому-передачі (повернення) № 100713: від 17.07.2013, від 19.07.2013, від 16.08.2013, від 05.08.2013, від 05.09.2013, від 12.09.2013, від 25.09.2013, від 20.09.2013, від 23.10.2013, від 17.10.2013, від 18.10.2013, від 25.10.2013, від 28.10.2013, від 22.10.2013, від 17.10.2013, від 14.11.2013, від 11.11.2013, від 14.11.2013, від 20.11.2013, від 22.11.2013, від 26.11.2013, від 28.11.2013, від 29.11.2013, від 18.12.2013, від 16.12.2013, від 19.12.2013, від 25.12.2013, від 19.02.2014, від 24.02.2014, від 03.04.2014, від 31.03.2014, від 07.05.2014, від 29.04.2014, від 12.05.2014, від 05.05.2014, від 16.05.2014, від 12.05.2014, від 27.05.2014, від 22.05.2014, від 28.07.2014, від 25.07.2014, від 05.12.2014, від 12.12.2014, від 08.12.2014, 18.12.2014; товарно-транспортними накладними.

15. У актах здачі приймання-передачі виконаних робіт, підписаних позивачем та відповідачем, сторони підтвердили факт передачі та прийому обладнання у вказаній в актах кількості та зазначили, що Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано приписи статті 234 Цивільного кодексу України.

17. Позивач також зазначає, що суди, у порушення норм процесуального права, при прийнятті оскаржуваних судових рішень не надали належної оцінки об`єктивної можливості виконання відповідачем умов оспорюваного договору.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

18. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

19. Цивільний кодекс України

Стаття 202 частини 1

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 203 частини 1

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 частини 1, 3

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 234 частина 1

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

20. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

21. Суд зазначає, що звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення. За відсутності доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

22. Зокрема, статтею 234 Цивільного кодексу України передбачено визнання недійсним правочину, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (фіктивний правочин).

23. З огляду на положення наведеної правової норми Суд погоджується з наступним твердженням: фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, які передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. При цьому ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину, у зв`язку з чим для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

24. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Договір був укладений сторонами без зауважень та сторонами виконувались умови Договору.

25. Оскільки під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій на підставі наданих сторонами доказів встановили, що на підставі Договору виникли обумовлені ним правові наслідки - відповідач надав послуги та виконав роботи, а відповідач прийняв без зауважень такі робот/послуги, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність ознак фіктивності у Договорі.

26. Суд відхиляє доводи позивача про те, що Договір не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, адже вони спростовуються наведеними обставинами та по суті зводяться до встановлення судом касаційної інстанції інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи.

27. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

29. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

30. Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

31. Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення. За відсутності доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

32. З огляду на положення статті 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, які передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. При цьому ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину, у зв`язку з чим для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хьорбігер Сервіс Україна" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 у справі №910/6458/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець