Ухвала

від 22.05.2019 по справі 1.380.2019.002543

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002543

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

22 травня 2019 року

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Львів-Енергія про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Львів-Енергія звернулося з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові з вимогами:

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо складання припису, виданого 03.05.2019 р.;

- скасувати припис, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 03.05.2019 р., в якому зазначена вимога зупинити проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вулиці Уласа Самчука, 16 у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення Стрийський парк у м. Львові .

21.05.19 разом із адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просить суд:

- зупинити дію припису, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 03.05.2019 р. , в якому зазначена вимога зупинити проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вулиці Уласа Самчука, 16 у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення Стрийський парк у м. Львові .

Заява мотивована тим, що 15.04.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано наказ №208П про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вулиці Уласа Самчука, 16 у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення Стрийський парк у м. Львові та видано направлення для проведення позапланового заходу №208ПП.

03.05.19 провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові Галянчуком Юрієм Миколайовичем, за результатами позапланової перевірки, проведеної у період з 16 квітня 2019 року по 25 квітня 2019 року на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вул.Уласа Самчука. 16 у межах пам`ятки архітектури садово-паркового мистецтва загально-державного значення Стрийський парк у м.Львові винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Даним приписом встановлено що, роботи на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вул.Уласа Самчука. 16 у межах пам`ятки архітектури садово-паркового мистецтва загально-державного значення Стрийський парк у м.Львові проводяться з відхиленням від затвердженої проектної документації, генпідрядною організацією ПП ПРОМТЕХІМПЕКС здійснено демонтаж частин існуючих фундаментів, в місцях не передбачених проектною документацією та не демонтовано частини фундаментів, які згідно з проектною документацією повинні бути демонтовані, що є порушенням ч.1 ст.9, абз.4 ч.1 ст.27 Закону України Про архітектурну діяльність , абз. 3 ст.5 Закону України Про основи містобудування .

З метою усунення порушень, приписом вимагається зупинити проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вулиці Уласа Самчука, 16 у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення Стрийський парк у м. Львові .

ТзОВ Львів-Енергія не погоджується із зазначеним приписом від 03.05.19, вважає дії відповідача щодо видачі наказу та припису протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Як зазначає позивач, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (надалі - Інспекція) є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали міської ради від 26.05.16 № 505 Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів , Законів України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства , Про регулювання містобудівної діяльності", Про місцеве самоврядування в Україні .

Інспекція є підзвітна і підконтрольна міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкована заступнику міського голови з економічних питань та містобудування, а з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , є підконтрольна Державній архітектурно-будівельній інспекції України (надалі -Держархбудінспекції України).

Таким чином, Інспекція наділена відповідними повноваженнями щодо здійснення державного-архітектурно будівельного контролю в межах м. Львова.

Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.07 визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 № 553.

Як встановлено ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553) закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Щодо підстав позапланової перевірки та видачі Наказу №208 П від 15.04.19 позивач зазначає, що відповідно до п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно до п. 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Окрім того, підстави для проведення позапланової перевірки закріплені в ч.1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Так, зокрема, позапланова перевірка проводиться на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Також позивач зазначає, що згідно ч.1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Проте, всупереч ч. 1 ст 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в наказі Інспекції від 15.04.19 №208 П відсутнє найменування суб`єкту господарювання, щодо якого мало бути здійснено захід, тобто ТзОВ Львів-Енергія код ЄДРПОУ 41214956, ТзОВ Компанія з управління проблемними активами код ЄДРПОУ 38572615.

Враховуючи наведене вище, в Інспекції не було правових підстав для здійснення позапланової перевірки, оскільки відсутнє погодження ДАБІ України у Львівській області на проведення позапланової перевірки, а сам наказ від 15.04.19 №208П видано з порушенням норм чинного законодавства.

Щодо направлення для проведення позапланового заходу від 15.04.19 №208 ПП, у заяві позивач покликається на те, що дане направлення видано на підставі наказу Інспекції від 15.04.19 №208 ПП, натомість для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вул. Уласа Самчука, 16 у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Стрийський Парк у м. Львові , Інспекцією було видано Наказ від 15.04.19 №208П.

Таким чином, номер наказу зазначеного в наказі а також номер наказу, зазначеного в направленні не співпадають, що є порушенням абз. 4 ч.3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

З вищевикладеного вбачається, що відповідач склав наказ на проведення позапланової перевірки від 15.04.19 №208П, направлення для проведення позапланової перевірки від 15.40.19 №208ПП та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 03.05.19 із порушенням вимог законодавства та порядку проведення перевірок, що чим було суттєво порушено законні права ТзОВ Львів-Енергія , як суб`єкта господарювання.

Інспекцією порушено вимоги п. 11 ст. 4 Закону України № 877, п. 9 Порядку №533, жодна уповноважена особа ТзОВ Львів-Енергія не була повідомлена про проведення позапланової перевірки та не була присутньою під час нібито їх проведення, що позбавило позивача можливості ознайомлюватись зі змістом складених документів, надавати свої пояснення, заперечення, тощо. Матеріали, складені за результатом перевірок не були отримані позивачем, що у подальшому позбавило можливості бути присутньою уповноваженої особи позивача при розгляді справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, вирішуючи питання щодо доцільності задоволення заяви про забезпечення позову, керується таким.

Відповідно до частин першої та другої статті КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.08 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч.1 ст.2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, суд приймає аргументи позивача, про те, що припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 03.05.19 винесений відповідачем із порушенням вимог та порядку проведення перевірок, суттєво порушує законні права ТзОВ Львів-Енергія , як суб`єкта господарювання.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відтак, беручи до уваги доводи позивача про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та охоронюваним законом інтересам до ухвалення рішення суду, враховуючи те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд вважає за можливе зупинити дію припису виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 03.05.2019, в якому зазначена вимога зупинити проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вулиці Уласа Самчука, 16 у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення Стрийський парк у м. Львові .

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд,

у х в а л и в:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Львів-Енергія про забезпечення адміністративного позову - задовольнити повністю.

Зупинити дію припису виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 03.05.2019, в якому зазначена вимога зупинити проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва Реконструкція будівлі на вулиці Уласа Самчука, 16 у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення Стрийський парк у м. Львові - до набрання законної сили рішенням у справі №1.380.2019.002543.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.

Згідно з ч.1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя В.М.Сакалош