Постанова

від 20.05.2019 по справі 826/4485/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4485/18 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Громадської організації Екопарк Осокорки на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації Екопарк Осокорки до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс , Департамент охорони культурної спадщини, Міністерство культури України, Управління охорони нерухомої культурної спадщини та заповідників про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Громадська організація Екопарк Осокорки звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс , Департамент охорони культурної спадщини, Міністерство культури України, Управління охорони нерухомої культурної спадщини та заповідників про скасування дозволу на виконання будівельних робіт Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1,2,2а житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі міста Києва. Перша черга будівництва. Будівництво підстанції ПС 110/10 кВ Аркада з КЛ 110 в„–1151508505330 , виданого товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс Державною архітектурно-будівельною інспекцією України .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що проект будівництва не був погоджений ані Державною службою з питань національної культурної спадщини, ані Міністерством культури України, а тому відповідач повинен був відмовити у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на підставі п/п.1) п.4 ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. Крім того, апелянт зазначив, що проект будівництва ППС 110 не був погоджений у встановленому законом порядку Державним агентством водних ресурсів України. На думку апелянта, при видачі оскаржуваного дозволу відповідач не врахував, що проектна документація, на підставі якої видано дозвіл, суперечить чинному Генеральному плану міста Києва до 2020 року. Зокрема, відповідно до Генерального плану міста Києва до 2020 року (а саме: графічні матеріали п. 10. Озеленені та рекреаційні зони ), затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804, який офіційно оприлюднено та розміщено на сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишів - це територія великої паркової зони загального користування. За переконанням позивача, з цих підстав будь - яка дозвільна містобудівна документація повинна узгоджуватись з вимогами чинного генерального плану міста.

Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що дозвіл на виконання будівельних робіт Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1,2,2а житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі міста Києва. Перша черга будівництва. Будівництво підстанції ПС 110/10 кВ Аркада з КЛ 110 в„–1151508505330 був виданий на підставі поданих замовником будівництва - ТОВ Контактбудсервіс документів. Подані замовником документи відповідали вимогам законодавства. Водночас, на думку Державної архітектурно-будівельної інспекції України, вказаний дозвіл не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов`язків у позивача, а отже не може порушувати його права та інтереси.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Департаменту охорони культурної спадщини просив задовольнити апеляційну скаргу ГО Екопарк Осокорки та скасувати рішення суду першої інстанції.

У судових засіданнях від 03 квітня 2019 року та 10 квітня 2019 року протокольними ухвалами було замінено Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради на його правонаступника Департамент охорони культурної спадщини, а також замінено Державну службу з питань національної культурної спадщини на Міністерство культури України.

Протокольною ухвалою від 24 квітня 2019 року було продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії представника ТОВ Контактбудсервіс Петруні А.В. по заявленню завідомо безпідставного відводу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/4485/18 та залишено без розгляду заяву представника ТОВ Контактбудсервіс Петруні А.В. про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Чаку Є.В. та суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 року №774/3349 затверджено проект відведення земельних ділянок ТОВ Контактбудсервіс для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1,2,3,4,5,6 мікрорайони)у Дарницькому районі м.Києва.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення за умови виконання пункту 3, у довгострокову оренду на 15 років (на період будівництва) передано ТОВ Контактбудсервіс земельні ділянки загальною площею 176,06 га для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення.

05.09.2005 року на виконання рішення № 774/3349 між ТОВ Контактбудсервіс та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 90,6379 га у ж/м Осокорки-Центральні (1,2 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 08.09.2005 року за № 63-6-00282 у книзі записів державної реєстрації; кадастровий номер ділянки - 8 000 000 000:96:001 :0008.

Рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 року № 695/2764 затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, червоних ліній, розташування вулиць і доріг, мікрорайонів багатоповерхової забудови, щільності забудови, подальшого розроблення проектної документації та прийняття рішень щодо розміщення об`єктів містобудування. Також, вирішено питання забудови та відведення земельних ділянок при освоєнні другої черги детального плану території в межах земель, наданих у користування, вирішувати за згодою землекористувачів.

Зі змісту вказаного рішення також вбачається, що територія в межах ДПТ становить 577,5 га, у т. ч. на замовлення ТОВ Контактбудсервіс 176,04 га., тобто, 176,04 га. за договором оренди передано в користування ТОВ Контактбудсервіс для будівництва житлового району Осокорки- центральні.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 року у справі № 910/1977/14 за позовом заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради та ТОВ Контактбудсервіс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договорів оренди, яке набрало законної сили, зазначено, що на виконання вимог ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України та п. 14 рішення Київської міської ради Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві від 15.07.2004 року № 457/1867 (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення № 774/3349) проект відведення спірних земельних ділянок був погоджений з усіма органами, а саме:

-з землекористувачем (згода Київського міського голови на розроблення проекту відведення земельної ділянки ТОВ Контактбудсервіс від 17 травня 2005 року № Д-1145; Дарницької районної в м. Києві ради № 669 від 19.05.2005 року);

-з органом по земельних ресурсах (позитивні висновки Київського міського головного управління земельних ресурсів від 04.07.2005 року № 09-02-4/1807 про погодження проекту відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс земельних ділянок для комплексної забудови з об`єктами житлового і соціального призначення та Головного управління земельних ресурсів);

- з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами (позитивні висновки Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 30.06.2005 року № 06-6-25/2673, Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/2328 від 23.05.2005 року, Київської міської санепідемстанції від 20.05.2005 № 3418, Головного державного санітарного лікаря м. Києві від 19.05.2005 року № 990);

-з органами архітектури та охорони культурної спадщини (позитивні висновки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 05.07.2005 року № 19-5345, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 19.05.2005 року № 001-09/2730).

Також вказаний проект відведення земельних ділянок для комплексної забудови з об`єктами житлового і соціального призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1,2 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 04 липня 2005 року № 829-05, який затверджений Державним комітетом України по земельних ресурсах.

Отже, обставини дотримання ТОВ Контактбудсервіс вимог чинного законодавства щодо погодження з усіма органами проекту відведення земельних ділянок, отриманих за відповідним договором у відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню в рамках справи № 826/4485/18.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл

ТОВ Контактбудсервіс на виконання будівельних робіт Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1,2,2а житлового масиву Осокорки - Центральні у Дарницькому районі міста Києва. Перша черга будівництва. Будівництво підстанції ПС 110/10 кВ Аркада з КЛ 110 КВ ТЕЦ-5-Аркада .

Позивач, не погоджуючись з наданим ТОВ Контактбудсервіс дозволом, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні даного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при видачі зазначеного дозволу Державна архітектурно-будівельна інспекція України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто від 05.07.2014 року) та Законом України Про архітектурну діяльність .

Відповідно до ч. 4-5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 2 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Отже, дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

В даному випадку, громадська організація Екопарк Осокорки вважає, що відповідач зобов`язаний був відмовити ТОВ Контактбудсервіс у видачі дозволу на виконання будівельних робіт Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1,2,2а житлового масиву Осокорки - Центральні у Дарницькому районі міста Києва. Перша черга будівництва. Будівництво підстанції ПС 110/10 кВ Аркада з КЛ 110 КВ ТЕЦ-5-Аркада , оскільки подані ним документи не відповідають вимогам законодавства.

Зокрема, позивач зазначає, що земельна ділянка площею 90,6379 га у ж/м Осокорки-Центральні (1,2 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту.

Перевіривши доводи позивача, колегією суддів встановлено наступне.

16.07.1979 року рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів №920 Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м.Києві було затверджено межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м.Києва та їх статус. Зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером: 8 000 000 00:96:001:0008 на якій ТОВ Контактбудсервіс планував будівництво віднесено до зони охоронюваного ландшафту.

28.03.2002 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації №370/1804 Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року було затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року . Відповідно до додатків до Генерального плану, спірна земельна ділянка розташована в межах території міста Києва, поза межами історичного ареалу міста, але в зоні охоронюваного ландшафту.

17.05.2002 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації №979 Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 року №920 Про уточнення меж історик-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м.Києві внесено зміни в додатки до рішення від 16.07.1979 року №920, а саме с. Осокорки віднесено до зони охоронюваного ландшафту.

27.11.2009 року рішенням Київської міської ради №695/2764 затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому районі міста Києва (з розташуванням вулиць і доріг, мікторайоів багатоповерхової забудови, щільності забудови, подальшого розроблення проектної документації та прийняття рішень щодо розміщення об`єктів містобудування).

Так, згідно ст.1 Закону України Про охорону культурної спадщини об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Зона охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Зона охоронюваного ландшафту - природна чи близька до природної незабудована територія за межами охоронної зони, з якою пам`ятка має активний візуальний зв`язок. Вона визначається для збереження і реабілітації природних утворень, які є характерним історичним середовищем пам`ятки, і відіграє важливу роль в образі населеного місця або окремому пейзажі, що містить пам`ятку. У зоні охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будівель і споруд, шляхові і земляні роботи, що змінюють ландшафт, що охороняється.

Роботи у зоні охоронюваного ландшафту можуть здійснюватися суб`єктами господарювання тільки на підставі проектної документації, погодженої з органами культурної спадщини, і відповідного дозволу такого органу.

В даному випадку належність земельної ділянки з кадастровим номером: 8 000 000 00:96:001:0008 , на якій ТОВ Контактбудсервіс планував будівництво підстанції ПС 110 /10 кВ Аркада з КЛ 110 КВ ТЕЦ-5-Аркада , до території яка є зоною охоронюваного ландшафту підтверджується:

- розпорядженням Київської міської державної адміністрації 28.03.2002 року №370/1804 Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року ;

- витягом з Містобудівного кадастру м.Києва;

- листом Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2018 року № 001-1656.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що відповідач, отримавши документи, подані ТОВ Контактбудсервіс для отримання дозволу на виконання будівельних робіт Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1,2,2а житлового масиву Осокорки - Центральні у Дарницькому районі міста Києва, зобов`язаний був перевірити чи можуть на вказаній території проводитися роботи, зазначені в проектній документації та чи погоджено будівництво з органами культурної спадщини.

У матеріалах справи відсутні докази того, що проект Будівництва підстанції ПС 110/10кВ Аркада 3 КЛ 110кВ ТЕЦ-5-Аркада був погоджений органами культурної спадщини. Відсутність наявності такого погодження підтверджується й Департаментом культури, який у своїх письмових поясненнях зазначив, що інформація стосовно погодження ТОВ Контактбудсервіс вказаного проекту у нього відсутня.

Також, ст.1 Закону України Про планування і забудову територій визначено, що місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Пунктом 2.1.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 року № 11/2587, визначено, що Генеральний план м. Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року (далі - Генеральний план) - це містобудівна документація, яка відповідно до вимог державних будівельних норм "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" ДБН Б.1-3-97 визначає принципові рішення щодо планування, забудови, реконструкції та іншого використання території м. Києва, встановлює в інтересах населення та з урахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку міста, функціональне призначення території, розміщення об`єктів загальнодержавного значення, вулично-дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, заходи щодо інженерної підготовки, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.

Пунктом 2.3.10 вказаних Правил передбачено, що у межах зон охорони пам`яток культурної спадщини, на територіях історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р., суб`єкти містобудівної та інвестиційної діяльності дотримуються режиму використання територій зон охорони пам`яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 року № 920, із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2002 року № 979.

Згідно п. 2.3.15 Правил забудови міста Києва не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об`єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92**.

Згідно п. 5.4 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.

Згідно додатків до Генерального плану міста Києва до 2020 року, межі території, які охоплюються детальним планом території району Осокорки становлять 577,5 га., з яких 176,0426 га за договором оренди передано в користування ТОВ Контактбудсервіс .

З наявних у матеріалах справи графічних матеріалів до Генерального плану міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, вбачається, що територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишів, яка охоплюється земельною ділянкою, на якій ТОВ Контактбудсервіс планував будівництво підстанції ПС 110/10 кВ Аркада з КЛ 110 КВ ТЕЦ-5-Аркада , відноситься до території великої паркової зони загального користування.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів вважає, що надання Державною архітектурно-будівельною інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт без наявності погодження з органами культурної спадщини, і відповідного дозволу такого органу, а також без врахування функціонального призначення території на якій планувалось будівництво, а саме віднесення вказаної території до великої паркової зони загального користування, є порушенням Закону.

Також у апеляційній скарзі апелянт зазначив, що проект будівництва не був погоджений у встановленому порядку Державним агентством водних ресурсів України.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що будівництво, яке здійснюється на підставі виданого дозволу - це будівництво підстанції, яка, згідно з функціональним призначенням, буде перетворювати електричний ток, напругою 110 000 вольт, який передається з об`єкту електрогенерації - ТЕС - 5 , в ток напругою 10 000 вольт, який передається до трансформаторних підстанцій району Осокорки. Дані обставини прямо випливають з назви будівництва, зазначеної в оскаржуваному дозволі. Зазначене перетворення електричної енергії з напруги, яка використовується для транспортування на великі відстані, є частиною лінії транспортування електричної енергії від виробника до споживача. У зв`язку з викладеним, суд вважає, що споруда, призначена для такого перетворення, має вважатися лінійною спорудою, будівництво якої, як і будівництво мостів, об`єктивно має здійснюватися без врахування обмежень щодо наближення до води.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно статті 1 Водного кодексу України прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Статтями 60 Земельного кодексу України та статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг (ст. 61 Земельного кодексу України та ст.89 Водного кодексу України).

Згідно із пунктом 3.9 Державних будівельних норм ДБН А.2.2-3-2014 до лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури належать наземні, надземні або підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Сторонами в судовому засіданні не заперечувався факт того, що будівництво об`єкту заплановано в межах прибережно-захисної смуги озера Небреж, яка складає 50 метрів.

Так, у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки мікрорайонів 1,2,2а житлового масиву Осокорки - Центральні у Дарницькому районі міста Києва, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначено, що земельні ділянки в межах прибережно-захисних смуг необхідно використовувати без права будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, лінійних та інших) з обмеженням відповідно до ст.60,61 Земельного кодексу України; а також запропоновано забезпечити виконання Водного кодексу України (ПЗС озера Небреж) та при проектуванні врахувати прибережно-захисну зону оз.Небреж - 50 метрів.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, до ТОВ Контактбудсервіс не було дотримано умов, зазначених у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки мікрорайонів 1,2,2а житлового масиву Осокорки - Центральні у Дарницькому районі міста Києва, та подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції України був проект Будівництва підстанції ПС 110/10кВ Аркада 3 КЛ 110кВ ТЕЦ-5-Аркада , який передбачав проведення будівництва ПС на відстані 15 метрів від урізу води, а саме в межах прибережно-захисної смуги озера Небреж, яка складає 50 метрів.

Вказані обставини не були враховані Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та не було перевірено чи погоджено у встановленому порядку вказаний проект Державним агентством водних ресурсів України.

Посилання ТОВ Контактбудсервіс на лист Управління водних ресурсів у м.Києві та Київській області від 07.06.2017 року №01-12/479, в якому повідомлено про можливість здійснення будівництва лінійних споруд в прибережній захисній смузі озера Небреж, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки вказаний лист носить рекомендаційний характер та не є погодженням у розумінні ст.86 Водного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач зобов`язаний був відмовити ТОВ Контактбудсервіс в наданні дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва підстанції ПС 110/10кВ Аркада 3 КЛ 110кВ ТЕЦ-5-Аркада з підстав, передбачених п.2,3 ч. 4 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Внаслідок незаконної видачі дозволу на виконання будівельних робіт було порушене законне право позивачів на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване ст. 54 Конституції України.

Щодо твердження Державної архітектурно-будівельної інспекції України про те, що дозвіл на виконання робіт не міг спричинити порушення прав та законних інтересів позивача у публічно-правовій сфері, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2.1. Статуту Громадської організації Екопарк Осокорки основною метою її діяльності є створення та забезпечення функціонування ландшафтного природного парку Екопарк Осокорки на південь від вул. Колекторна в Дарницькому районі м. Києва; захист прав мешканців міста Києва на безпечну екологію; сприяння захисту водно-болотних угідь міста Києва та Київської області; участь в органах влади з питань контролю за екологією та безпекою довкілля; участь у створенні органів контролю за діяльністю органів влади; участь в громадських радах при органах державної влади та місцевого самоврядування.

Завданням та напрямками діяльності Організації є, в тому числі, сприяння охороні й збереженню культурної спадщини, історико - культурного середовища, пам`яток історії та культури (п. 2.2 Статуту).

Статутна ціль діяльності ГО Екопарк Осокорки - це створення/облаштування ландшафтного парку на південь від вул. Колекторна до каналу від Бортничівської станції аерації (який би включав в себе мережу озер Небреж, Тягле, Мартишів, Святаш, боліт та каналів, якими ці озера і болота між собою сполучаються).

18 листопада 2015 року на офіційному веб-сайті Київської міської ради було опубліковано електронну петицію Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків .

Вказана петиція після процесу модерації знайшла підтримку 11155 підписантів, у зв`язку із чим уповноваженою особою секретаріату Київської міської ради на офіційному веб-сайті Київської міської ради була оприлюднена інформація про початок розгляду електронної петиції.

17 травня 2018 року Київською міською радою підписано план заходів, спрямований на реалізацію порушеного в електронній петиції питання від 09.02.2016 року № 713. Громадська організація Екопарк Осокорки є безпосереднім учасником виконання Петиції № 713, а виконання даної Петиції є головною метою створення і реєстрації ГО Екопарк Осокорки .

Колегія суддів вважає, що, в даному випадку, позивач наділений правом звернення до суду, оскільки територія, на якій заплановано та надано відповідний дозвіл на будівництво підстанції ПС 110/10кВ Аркада 3 КЛ 110кВ ТЕЦ-5-Аркада , є територією, що охоплюється запланованим ландшафтним парком, створення якого, вимагає Петиція № 713 та є статутною ціллю позивача.

До того ж рішення у цій справі впливає на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території району Осокорки.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів зауважує, що в адміністративному судочинстві, на відміну від цивільного та господарського судочинства, діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Ця особливість випливає із специфіки завдань адміністративного судочинства і, зокрема, покладає на адміністративний суд обов`язок самому вживати заходи щодо встановлення реального змісту спірних правовідносин, з`ясування питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначення предмету та засобів доказування, встановлення належного способу захисту порушеного права чи встановлення компетенції.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції не повною мірою з`ясував обставини, що мають значення для справи, з огляду на що мають місце підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, та, відповідно, скасування рішення суду першої інстанції, з задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З квитанцій від 19.03.2018 року та 04.02.2019 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 1762 грн.; за подачу апеляційної скарги в сумі 2643 грн. які слід стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Громадської організації Екопарк Осокорки .

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації Екопарк Осокорки - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Громадської організації Екопарк Осокорки до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс , Департамент охорони культурної спадщини, Міністерство культури України, Управління охорони нерухомої культурної спадщини та заповідників про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1,2,2а житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі міста Києва. Перша черга будівництва. Будівництво підстанції ПС 110/10 кВ Аркада з КЛ 110 в„–1151508505330 , виданого товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс Державною архітектурно-будівельною інспекцією України .

Стягнути на користь Громадської організації Екопарк Осокорки (код ЄДРПОУ 41738578) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) судові витрати у розмірі 4405 грн. (чотири тисячі чотириста п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 21.05.2019 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І.Мєзєнцев