УХВАЛА
20 травня 2019 року
Київ
справа № 260/1258/18
провадження № К/9901/9809/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
перевіривши касаційну скаргу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кліо до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа - публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліо" звернулось до суду з позовом до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якому просило скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 6 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 52093904 як незаконну та протиправну.
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 11 січня 2019 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, позов задовольнив і скасував спірну постанову відповідача.
При цьому суди встановили, що на виконанні в Ужгородському МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження ВП № 52093904 з примусового виконання виконавчого листа № 2п-7701/10, виданого 15 листопада 2011 року Ужгородським міськрайонним судом, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ "Кліо", ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 691581,31 гривень заборгованості.
6 вересня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа та надано строк для самостійного виконання рішення суду до 13 вересня 2016 року.
21 грудня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна (коштів) боржника, на підставі якої накладено арешт на все майно боржника, копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження та до Головного сервісного центру МВС України ТСЦ 2141 МВС в Закарпатській області для відома та виконання.
16 липня 2018 року на адресу Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області надійшла заява представника АТ Райффайзен Банк Аваль про повернення виконавчого документа за заявою стягувача у порядку пункту 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження . На підставі вказаної заяви 6 листопада 2018 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Також 6 листопада 2018 року державний виконавець на підставі статей 3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження виніс постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ТОВ Кліо у розмірі 69158,13 гривень.
9 листопада 2018 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 57634669 з виконання постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області № 52093904 від 6 листопада 2018 року щодо стягнення з ТОВ Кліо на користь держави виконавчого збору в розмірі 69158,13 гривень.
Поряд із викладеним, у червні 2017 року ТОВ Кліо в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернулось до суду, що видав виконавчий лист, зі скаргою на вказану постанову від 6 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалою від 27 грудня 2018 року у справі № 308/6084/17 скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 6 вересня 2016 року № 52093904, винесену державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Секерня Є. М.
Задовольняючи позов і скасовуючи вказану постанову від 6 листопада 2018 року, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходів із того, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 6 вересня 2017 року № 52093904 скасована в судовому порядку, а тому стягнення виконавчого збору за вказаним виконавчим провадженням є протиправним, а спірна постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу.
Верховний Суд ухвалою від 18 квітня 2019 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Автор скарги усунув недоліки останньої в установлений судом строк.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 260/1258/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кліо до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа - публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2019 |
Оприлюднено | 23.05.2019 |
Номер документу | 81889781 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Смокович М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні