Ухвала

від 21.05.2019 по справі 461/3227/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3227/19

Провадження № 1-кс/461/4361/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

Слідчим управліннямГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні № 12018140040001163 від 27 квітня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора прокуратури Львівського області ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна: будівля, буд. «А-2», загальною площею: 1833,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1799510746101; будівля, літ. «В-1», загальною площею: 557,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1799471146101; об`єкт нерухомого майна зі складовими частинами об`єкта нерухомого майна: гараж на 150 а/м (літ. «А`-2»), площею 1833,9 кв.м., склад (літ. «В-1»), площею 557,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1539486846101, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 9, а також ремонтна майстерня літ. «Б-1», загальною площею: 205,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1805122646101; ремонтна майстерня літ. «А-1», загальною площею: 158,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1805113546101; ремонтна майстерня літ. «Б(3)», загальною площею: 143,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1805091246101; ремонтна майстерня літ. «Б(4)», загальною площею: 579,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1805075946101, що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 67, що належать та/або належали ТОВ «ЛЬВІВСЬКИЙ МЕХАНІЗАТОР-538» (ЄДРПОУ 01415714), ТОВ «МЕХАНІЗАТОР-ЛВ» (ЄДРПОУ 42086182) та ТОВ «ТРАНСМЕХАНІЗАТОР» (ЄДРПОУ 42826036).

Слідчий клопотання мотивує тим, що в з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладені арешту на вище вказані об`єкти нерухомості.

Слідчий клопотання підтримав з мотивів викладених у ньому, просив таке задоволити.

Вивчивши клопотання про арешт майна, заслухавши думку слідчого, суд прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Крім того, відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з матеріалів клопотання, воно не містить переліку наявних ризиків, що доводять необхідність такого арешту, у клопотанні слідчого відсутні доводи про те, що незастосування заборони у вигляді арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

За змістом положень КПК України обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що не доводить необхідність арешту майна, з метою вказаною у клопотанні, та яке явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 369-372 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду, в порядку, передбаченому ст. 395 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1