Ухвала

від 14.05.2019 по справі 210/4987/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4987/16-к

Провадження № 1-кс/210/1733/19

У Х В А Л А

іменем України

"14" травня 2019 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42016041440000039 від 02.08.2016 року за ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190 КК України, про проведення обшуку, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2019 року прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що в провадженні другого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42016041440000039 від 02 серпня 2016 року за підозрою колишнього судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 за ч. 2 ст.375 КК України та за фактом шахрайства за ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідування за обставинами винесення завідомо неправосудного рішенні встановлено, що суддя Дніпропетровського районного суду ОСОБА_5 15.02.2016 у робочий час, перебуваючи у своєму робочому кабінеті у приміщенні суду за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.м.т. Слобожанське, вул. Теплична, 7, очевидно усвідомлюючи, що у Позовній заяві не викладено жодних доказів та фактів, якими обґрунтовуються вимоги скасування права комунальної власності на нежитлові приміщення №16, №17, №18 в будинку №16 по вул.Пастера у м.Дніпро, умисно не залучивши Дніпровську міську раду та державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса ОСОБА_6 до розгляду справи, в порушення вимог ст.ст. 212, 213, 214, та 215 ЦПК не дослідивши у судовому розгляді існування обставин, якими обґрунтовуються вимоги скасування права власності, їх підтвердження доказами, та не зазначивши жодної обставини розгляду позовних вимог щодо скасування права власності на майно у описовій та резолютивній частині рішення суду, за відсутності правових підстав припинення права власності, передбачених ст.346 ЦК, постановив завідомо неправосудне заочне судове рішення від 15.02.2016 у цивільній справі 175/207/16-ц, тобто таке, яке є незаконним та завідомо протирічить вимогам матеріального права, а саме ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу від 20.03.1952 №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.346 ЦК України, та вимогам процесуального права, а саме ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.10, 11, 30, 31, ч. 2 ст.35, 114, 115, п.2 ч.1 ст.116, 212-215 ЦПК України; та є необґрунтованим, тобто таким, яке не основане на з`ясованих та досліджених в судовому засіданні обставинах, та не підтверджене доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За вказаними фактами ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.375 КК України.

В ході досудового розслідування також встановлено, що протягом часу з 2012 по 2016 роки невстановлені досудовими розслідуванням особи, вводячи в оману органи судової влади, домоглись на підставі завідомо підроблених документів прийняття судових рішень, на підставі яких заволоділи об`єктами комунального майна нежитловими приміщеннями АДРЕСА_1 , чим спричинили законному власнику майна - громаді міста Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради, майнову шкоду у особливо великих розмірах.

Зокрема 21.01.2016 невстановлені досудовим слідством особи, внесли до позовної заяви за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ПАТ «УкрСиббанк» безпідставні вимоги і про необхідність скасування права власності територіальної громади м.Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлові приміщення №№ 16, 17, 18 в буд. АДРЕСА_2 , з метою прийняття необхідного для себе рішення та можливості подальшого перепродажу майна та формування ланцюга цивільно-правових угод з метою надання кінцевому власнику ознак добросовісного володільця.

На підставі розгляду зазначеної позовної заяви Дніпропетровським районним судом винесено рішення від 15.02.2016 у цивільній справі №175/207/16-ц.

24.05.2016 за заявою відповідача по справі ОСОБА_8 заочне рішення Дніпропетровського районного суду у справі №175/207/16-ц скасовано, та в подальшому 08.06.2016 позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача. Однак, допитаний як свідок ОСОБА_8 показав, що не був обізнаний про існування такого судового позову, заяву про скасування заочного рішення не подавав.

Допитаний як свідок ОСОБА_7 повідомив, що жодних позовних заяв до Дніпропетровського районного суду він не подавав, заяву від його імені від 29.02.2016 про долучення до матеріалів справи поштових повідомлень, листи про виклики сторін до суду, заяву про вручення відповідачам копій рішення та видачу на руки повного тексу рішення суду він підписував.

Допитаний як сідок ОСОБА_9 також заперечив свою обізнаність про вказаний судовий розгляд.

Також встановлено, що на підставі договору оренди №740 від 31.05.2006 та №366-УКВ/08 від 20.08.2008 між Дніпропетровською міською радою та ПП «Сервіс-Буд», код ЄДРПОУ 24606766, останнє отримало в оренду нежитлове приміщення № 17, загальною площею 154,5 кв.м., яке розташоване на 1 поверсі в житловому будинку № 16 по вул. Пастера у м. Дніпро.

Крім того, на підставі договору оренди №137-УКВ/09 від 03.04.2009 між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Правовий центр Феміда», код ЄДРПОУ 35044172, останнє отримало в оренду нежитлове приміщення № 18, загальною площею 276,5 кв.м., яке розташоване на 2 поверсі в житловому будинку № 16 по вул. Пастера у м. Дніпро.

В подальшому від імені службових осіб ПП «Сервіс-Буд» та ТОВ «Правовий центр Феміда» в порушення вимог діючого законодавства про додержання нотаріальної форми посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладені прості письмові договори купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 17, 18 в буд. АДРЕСА_2 фізичним особам, від імені яких на підставі зазначених документів подано судові позови.

На підставі отриманих судових рішень про визнання права власності на площі нежитлових приміщень №17 та №18 в буд. АДРЕСА_2 , невстановленими особами зареєстровано права власності на зазначені об`єкти майна як на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , та сформовано ланцюг цивільно-правових угод з метою надання кінцевим правонабувачам майна ознак добросовісних володільців.

Єдиним засновником та власником ТОВ «Правовий центр Феміда», код ЄДРПОУ 35044172, є ОСОБА_10 .

Єдиним засновником та власником ПП «Сервіс-Буд», код ЄДРПОУ 24606766, є ОСОБА_11 , який є чоловіком ОСОБА_10 .

Встановлено, що ОСОБА_10 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність (свідоцтво №2705, видане Дніпропетровською обласною КДКА 15.10.2012).

21.03.2016 рішення Дніпропетровського районного суду від 15.02.2016 у цивільній справі №175/207/16-ц було надано ОСОБА_10 державному реєстратору приватному нотаріусу ОСОБА_6 разом з заявою про проведення скасування права власності на об`єкти нерухомого майна нежитлові приміщення № 18, АДРЕСА_5 .

На підставі поданих документів 21.03.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_6 скасовано реєстрацію права власності територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на об`єкти нерухомого майна нежитлові приміщення №№16, 17, 18 в буд. АДРЕСА_2 , загальною площею 523 кв. м.

Станом на 15.02.2016, тобто момент прийняття рішення у справі №175/207/16-ц та на дату подачі заяви про скасування права власності на комунальне майно, ОСОБА_10 фактично володіла площами нежитлового приміщення №18, де мешкала з членами своєї родини чоловіком та сином та була зареєстрована власником квартири АДРЕСА_4 , та здійснювала свою адвокатську діяльність та займала нежитлове приміщення АДРЕСА_6 , право власності на яке було оформлено як на квартиру АДРЕСА_3 за цією ж адресою.

Таким чином, досудовим розслідуванням перевіряється причетність до вчинення вказаних злочинів ОСОБА_10 , членів її родини та інших осіб.

Встановлено, що особою, яка причетна до створення ланцюга цивільно-правових угод є син ОСОБА_10 ОСОБА_12 . ОСОБА_13 , який став власником квартири АДРЕСА_4 на підставі нотаріального договору дарування від 20.08.2014. В подальшому 11.09.2015 між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 укладено та посвідчено нотаріально договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_12 подарував ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_4 .

Встановлено, що сину ОСОБА_10 . ОСОБА_12 на праві власності належить частини квартири за адресою АДРЕСА_7 , інша частина квартири ні за ким не зареєстрована. Крім того за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_14 , який є батьком ОСОБА_10 .

Таким чином, є достатні підстави вважати, що у квартирі за адресою АДРЕСА_7 можуть знаходитись документи та чорнові записи щодо підготовки та подачі судових позовів, розгляду у судах справ, переоформлення та реєстрації права власності стосовно нежитлових приміщень АДРЕСА_2 , 17, 18 та квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , документи пов`язані з розглядом у Дніпропетровському районному суді цивільної справи №175/207/16-ц.

Просить надати дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_7 з метою відшукання документів, чорнових записів, матеріальних носіїв інформації, в тому числі комп`ютерної техніки, електронних та магнітних носіїв інформації, мобільних телефонів, які містять вказані документи у електронному вигляді, що стосуються підготовки та подачі судових позовів, розгляду у судах справ, переоформлення та реєстрації права власності стосовно нежитлових приміщень №№16, 17, 18 та квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , документи пов`язані з розглядом у Дніпропетровському районному суді цивільної справи №175/207/16-ц.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що в провадженні другого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42016041440000039 від 02 серпня 2016 року за ч. 2 ст.375, ч.4 ст.190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно зі ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Прокурором наведено, що існують ризики того, що необхідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення можуть бути знищені особами, які користуються вищевказаним житловим приміщенням, тому отримати їх в інший спосіб не є можливим.

Разом з тим, клопотання прокурора в частині надання дозволу на проведення обшуку з метою відшукання матеріальних носіїв інформації, в тому числі комп`ютерної техніки, електронних та магнітних носіїв інформації, мобільних телефонів, які містять вказані документи у електронному вигляді, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні від 7 липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. ЄСПЛ зазначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції.

Пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини «Бук проти Німеччини» від 28.04.2005 року, (Buck v. Germany), заява № 41604/98, ECHR 2005-IV) встановлено, що держави можуть за необхідності вдаватися до проведення обшуку з метою отримання доказів на підтвердження факту вчинення певних правопорушень. При цьому, суду необхідно оцінювати, чи підстави, наведені на обґрунтування проведення обшуку житла та виїмки з нього, є належними та достатніми і чи принцип пропорційності дотриманий (див.: зазначене рішення у справі «Функе проти Франції», пункти 55-57; рішення від 25 лютого 1993 р. «Крем`є проти Франції», № 11471/85, пункти 38-40 тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Клопотання не містить обґрунтувань необхідності вилучення матеріальних носіїв інформації, в тому числі комп`ютерної техніки, електронних та магнітних носіїв інформації та мобільних телефонів.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, вважаю клопотання прокурора таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення цього кримінального провадження, відшукання знаряддя кримінального провадження, необхідно провести зазначену слідчу дію.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 234 - 236, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про проведення обшуку задовольнити частково.

Надати дозвіл прокурорам відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та іншим прокурорам групи прокурорів та слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні на проведення обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_7 з метою відшукання документів, чорнових записів, що стосуються підготовки та подачі судових позовів, розгляду у судах справ, переоформлення та реєстрації права власності стосовно нежитлових приміщень №№16, 17, 18 та квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , документи пов`язані з розглядом у Дніпропетровському районному суді цивільної справи №175/207/16-ц.

В іншій частині клопотання прокурора відмовити.

Строк дії ухвали складає 30 (тридцять) днів з дня її постановлення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1