Постанова

від 07.10.2010 по справі 2-6867/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-6867/10

01 жовтня 2010 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області - Чередниченко В. Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги, суд -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом, згідно з яким просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати йому підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов 'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплатити підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та ч.І ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він, як дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , має право на отримання державної Асоціальної допомоги у підвищеному на 30% мінімальної пенсії за віком розмірі.

Відповідно до наданих до суду письмових заперечень, відповідач позов не визнав посилаючись ца те, що згідно з Законом України Про державний бюджет на 2007 рік відповідних коштів на 2%иплату підвищення дітям війни не передбачається, адже п.12 ст.71 вказаного Закону дію ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни було призупинено та ст.111 Закону України Про державний бюджет на 2007 рік встановлено, що виплата цього підвищення у 2007 році провадиться лише особам, які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України були внесені зміни до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , відповідно до якого з 01.01.2008 року дітям війни проведено перерахунок пенсії. Для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час управління ПФУ не має законних підстав. Крім того в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус "Діти війни".

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, які судом було задоволено - судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм адміністративні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ' янівна ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до абз.1 ч.І ст.1 Закону України Про соціальний захист дітей війни , має статус дитина війни , що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.11).

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист' дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачу у 2007 році, суд виходить з наступного.

Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни на 2007 рік було зупинено гст.111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19 грудня 2006 року (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) у розмірі 50% розміру надбавки,' встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , щодо зупинення на 2007 рік дії ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни № 2195-IV.

Отже, відповідач повинен було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з 01 січня 2007 року до 9 липня 2007 року - були відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття мінімальна пенсія за вікоіц , про яке йдеться у ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , оскільки саме це правове визначення застосовується виключно відповідачем під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов' яз а них з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У Про Державний бз^укет України на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік встановлений у наступному розмірі з 01 січня - 380 грн. , з 01 квітня - 406 грн. , з 01 жовтня - 411 гривень.

У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У Про Державний бюджет України на 2007 рік встановлено, що для визначення мінімально розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацам п`ятим частини першої цієї статті, збільшений на один відсоток.

Крім того, згідно ч.2 ст.85 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XIІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачуєте пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію позивачу починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах :

за 23 дні липня - [ (406 грн. + 1%) х 30%] : 31 х 23 дня = 91,27 грн.; за серпень - вересень [ (406 грн. + 1%) х 30%] х 2 міс. = 246,04 грн.; жовтень-грудень [ (411 грн. + 1%) х 30%] х 3 = 373,60 грн., а всього за 2007 рік необхідно донарахувати 710,91 грн. виходячи з розрахунку : 91,27 грн. + 246,04 грн. + 373,60 грн. = 710,91 грн.

Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, суд вважає, що підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України № 107-VI Про державний бюджет України на рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни № 2195-IV викладено в наступній редакції : дітям війни ^крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту де підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам війни пеноії або щомісячне довічне грошеве утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня 2008 року до 22 травня 2008 року були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 4 70 грн. прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн..

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік від 28 грудня 2007 року, щодо викладення положень ст. 6 Закону України Про соціальний захист цітей війни 2195-IV в новій редакції. Таким чином з 22 травня 2008 року відновлено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни № 2195-IV.

Статтею 58 ЗаконувЂ� України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України прожитковий мінімум для осібг які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі : з 01 січня - 470 грн. , з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачу у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах :

- травень (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 46,55 грн.,

-червень (481 грн. х 30%) - 144,3 грн.

-липень - вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс = 144,6 х 3 = 433,80 грн.

-жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс. = 448,2 грн.,

а всього необхідно було нарахувати та виплатити за 2008 рік - 1072,85 грн. виходячи з розрахунку : 46,55 грн. + 144,3 грн. + 433,80 грн. + 448,2 грн. - 1072,85 грн., однак фактично було виплачено - 357,62 грн., відповідно до наданої відповідачем відомості :

-за десять днів травня - 15,52 грн.

-червень - 48,10 грн.

-липень - вересень - 144,60 грн.

-жовтень-грудень - 149,40 грн.,

тому розмір заборгованості складає : 1072г 85 гри. - 357,62 грн. = 715,23 грн.

Таким чином, суд вважає що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нацистських переслідувань до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 01 квітня 2008 року - 48,10 грн., з 01 липня 2008 року - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року - 49,80 грн., бо ці положення суперечать Закону України Про соціальний захист дітей війни та рішенню Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року.

Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, та за період з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року суд вважає, що підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007-2008 рокам. Тому ^враховуючи, що на 2009 рік та по 31 серпня 2010 року вищенаведені положення Закону України Про соціальний захист дітей війни не були зупинені та мають законну силу, тому права позивача на перерахунок та виплату підвищення пенсії за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року, та за період з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року також були порушені. Крім того згідно ст.54 Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік № 835-VI від 26.12.2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і . демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати № 164 6-ІУ від 20 жовтня 2009 року, встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01 листопада 2009 року - 573 грн.

Суд вважає, що з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачу у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , а саме :

за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року :

- (січень-жовтень) 498 грн. х 30 % = 149,40 грн. х 10 = 1494 грн.

- (листопад-грудень) 573 грн. х 30 % = 171,90 грн. х 2 = 343,80 грн.

а всього необхідно було нарахувати та виплатити за 2009 рік - 1837,80 грн. виходячи з розрахунку : 1494 грн. + 343,80 = 1837,80 грн. однак фактично було виплачено - 597,6 грн., відповідно до наданої відповідачем відомості :

49,80 грн. х 12 міс. = 597,60 грн. тому розмір заборгованості складає : 1837,80 грн. - 597,60 грн. = 1240,20 грн.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного задоволення прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони ^просять. Тому при прийнятті рішення суд враховує що права позивача на перерахунок та виплату * підвищення пенсії за період з часу подання позову до суду 06.09.2010 року по час розгляду справи у суді 07.10.2010 року також були порушені.

Суд вважає, що з 01 січня 2010 року до 31 серпня 2010 року, відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачу у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , а саме :

(січень - березень) 695 грн. х 30 % = 208,5 грн. х 3 = 625,50 грн.

(квітень - червень) 706 грн. х 30 % - 211,8 грн. х 3 = 635,40 грн.

(липень - вересень) 709 грн. х 30 % = 212,7 грн. х 3 = 638,10 грн. за сім днів жовтня 2010 року ((723 грн. х 30%) : 31 днів) х 7 дні = 48,98 грн., а всього необхідно було нарахувати та виплатити за 2010 рік : виходячи з розрахунку : 625,50 грн.' + 635,40 + 638,10 грн. + 48,98 грн. = 1947,98 грн. однак фактично було виплачено - 398,40 грн., відповідно до наданої відповідачем відомості :

- 49,80 грн. х 9 міс. = 448,20 грн.

-за сім днів жовтня - (49,80 грн. : 31 день) х 7 дні = 11,24 грн.,

Всього : 448,20 грн. + 11,24 грн. = 459,44 грн.

тому розмір заборгованості складає : 194 7,98 грн. - 459,44 грн. = 1488,54 грн.

Загальний розмір не донарахованої та невиплаченої позивачу щомісячної соціальної допомоги до пенсії дітям війни (підвищення пенсії) за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 * року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 07 жовтня 2010 року складає : 710,91 грн. + 715,23 грн. + 1240,20 + 1488,54 = 4154,88 грн.

Однак приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд повинен врахувати положення ч.І ст.99 КАС України, щодо можливості подання позову в межах строку звернення до адміністративного суду .

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, були опубліковані в Офіційному віснику України 27.07.2007 року № 52 та 06.06.2008 року № 38 відповідно, і саме з цих дат позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду з адміністративним позовом.

Враховуюче зазначене, суд вважає що підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду немає.

Таким чином, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 06 березня 2010 року включно, з урахуванням того що позивач звернувся до суду з позовною заявою 06 вересня 2010 року, задоволенню не підлягають у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Загальний розмір заборгованості за період з 07 березня 2010 року по 07 -жовтня 2010 року - часу розгляду справи у суді складає : 1490,62 грн. - 350,20 грн. = 1140,42 грн.

- де 1490,62 грн. сума яку необхідно було нарахувати та виплатити за зазначений період, відповідно до розрахунку :

- за двадцять п`ять дні березня ((695 грн. х 30%) : 31 днів) х 25 дні = 168,14 грн.,

(квітень - червень) 706 грн. х 30 % = 211,8 грн. х 3 = 635,40 грн.

(липень - вересень) 709 грн. х 30 % = 212,7 грн. х 3 = 638,10 грн.

за сім днів жовтня 2010 року ((723 грн. х 30%) : 31 днів) х 7 дні = 48,98 грн.,

Всього : 168,14 грн. + 635,40 + 638,10 грн. + 48,98 грн. = 1490,62 грн. де 128 7,90 грн. фактично виплачена сума, відповідно до наданої відповідачем відомосте та розрахунку :

-за двадцять п`ять днів березня - (49,80 грн. : 31 день) х 25 дні = 40,16 грн.,

-квітень - вересень - 49,80 х 6 = 298,80 грн.

-за сім днів жовтня - (49,80 грн. : 31 день) х 7 дні * 11,24 грн.,

Всього : 40,16 грн. + 298,80 грн. + 11,24 грн. = 350,20 грн.

Суд вважає необхідним позов задовольнити частково : визнати неправомірною бездіяльність

управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни" за період з 07 березня 2010 року по 07 жовтня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та частини 1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове

державне пенсійне страхування з 07 березня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з урахуванням суми, яка була виплачена за період з 07 березня 2010 року по 07 жовтня 2010 року позивачу у меншому ніж передбачено зазначеними нормами закону розмірі або не виплачена, а у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Відповідно до ч.І ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,6,8,9,69,94,104,159,160,163 КАС України, ч.2 ст.З, ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст.ст.8,22,46,55 95 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання здійснити нарахування і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з 07 березня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов 'язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 - ОСОБА_3 недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та частини 1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 07 березня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням суми, яка була виплачена.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору суму у розмірі - 3 (три) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 106 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: В.Є. Чередниченко