Ухвала

від 13.04.2020 по справі 2-6867/10

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-6867/10

Провадження № 6/265/78/20

У Х В А Л А

13 квітня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Злидіній Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі подання старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Моїсеєнко В. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець Лівобережного ВДВС в місті Маріуполі Моїсеєнко В. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Лівобережному ВДВС знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2-6867 від 23.05.2018 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Азов Сків на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль грошових коштів у сумі 193273,65 доларів США. 11.12.2019 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом. 11.03.2020 державним виконавцем було складено акт про неможливість встановлення місця мешкання боржника ОСОБА_1 Рухомого майна та доходів на території України, на які можливо було б звернути стягнення, боржник не має. Просить вирішити питання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до повного виконання вказаних виконавчих документів.

Державний виконавець Моїсеєнко М., якою внесено подання, до суду не з`явилася, просила вирішувати подання у її відсутність.

Дослідивши викладені у поданні обставини та перевіривши їх наданими документами, суд вважає необхідним відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Суд вважає необхідним зауважити, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям і означає такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні зазначених обов`язків. Їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Крім того, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених положеннями ЗУ Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; наданням у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Отже, в сенсі положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України тягар доказування наявності умислу та обставин, наведених на підставу вимог, покладається у даному випадку на державного виконавця, який звертається до суду.

Наданими матеріалами встановлено, що постановою головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Спіркової А.В. від 11.12.2019 було відкрито виконавче провадження № 60854078 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6867/10, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області від 23.05.2018, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Азов Сків на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль грошових коштів у сумі 193273,65 доларів США.

За інформацією відділу аналітичного забезпечення ДАП Маріупольської міської ради від 06.02.2020, наданою на запит державного виконавця, боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржникові ОСОБА_1 на праві власності належить 1/4 частки будинку АДРЕСА_1 .

Інформацією, наданою низкою компетентних органів, наявність у боржника ОСОБА_1 доходів на території України, а також наявності грошових коштів на рахунках у фінансових установах України, не встановлена.

Актом державного виконавця від 11.03.2020 засвідчено неможливість встановлення місця мешкання боржника ОСОБА_1

Будь-яких інших доказів державним виконавцем не надано із за змістом подання посилань на їх наявність не наведено.

Разом із тим, надані державним виконавцем докази не підтверджують, насамперед, факту інформування боржника про відкриття виконавчого провадження і вручення йому копії відповідної постанови, що виключає подальшу можливість кваліфікування його дії чи бездіяльності як умисне ухилення від виконання певного обов`язку.

Крім того, державним виконавцем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у боржника об`єктивної можливості виконати встановлений судовий рішенням обов`язок і відсутність поважних причин його невиконання.

В сенсі наведених норм та викладених обставин суд приходить до висновку про недоведеність факту свідомого ухилення боржника ОСОБА_1 від покладених на нього судовим рішенням обов`язків, а тому відмовляє у його тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України по суті пред`явленого подання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України , ст. 441 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Моїсеєнко В. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - відмовити.

Дана ухвала на підставі ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Ухвалу складено та підписано 13 квітня 2020 року.

Суддя