Рішення

від 30.04.2010 по справі 2-4163/10

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-4163/10

РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - ЮдінаЄ.О.,

за участю секретаря - Ємець О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт. Покотилівка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди,

встановив:

В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся у Харківській районний суд Харківської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області /далі - УПФУ в Харківському районі Харківської області/ про зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди.

В уточнених вимогах вказав, що він є пенсіонером за віком, набув статус "Дитина війни» однак відповідач на порушення Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1У Про соціальний захист дітей війни /далі - Закон № 2195-1 У/ не здійснює доплати /підвищення/ до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на вказані обставини, просив задовольнити позов, відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права і зобов`язати Управління ПФУ в Харківському районі Харківської області здійснити перерахунок такої доплати до пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на її користь за період з 01 січня 2006 року по момент ухвалення рішення по справі.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з`явились, просили слухати справу за їх відсутності.

В зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. статей 1, 6 Закону № 2195-1У дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Даний факт підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 з проставленим в ньому штампом "Дитини війни".

Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув правовий статус Дитина війни і має право на доплату /підвищення/ до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком (а. с. 7, 8).

Законом України від 19 січня 2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", який набрав чинності 15 березня 2006 року, до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону № 2195-1У у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно ст. 7 Закону № 2195-1У фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, надаючи перевагу Законам України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року та "Про внесення змін до Закону України" Про Державний бюджет на 2006 рік " від 19 січня 2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у п. З мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може

бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав повноважень здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15 березня 2006 року дія ст. 6 Закону №

2195-1У була зупинена, а з 15 березня 2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік".

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу підвищення до пенсії за 2007 та 2008 роки, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У Про державний бюджет України на 2007 рік /далі - Закон № 489-У/ дію ст. 6 Закону № 2195-1У зупинено на 2007 рік із урахуванням ст. 111 цього Закону.

Проте Конституційний Суд України Рішенням від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону № 489-У визнав такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність /ч. 2 ст. 152 Конституції України/. Водночас згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Харківському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону № 2195-1У з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

З 1 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону №489-V як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв`язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

До того ж, відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст ст. 6 Закону 2195-1У викладено в новій редакції та зазначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп\2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу З Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Тому, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, з 22.05.2008 родсу УПФУ в Харківському районі Харківської області повинно було нарахувати та сплатити позивачу, як дитині війни, доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону № 2195-1У в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року.

Підстав для проведення перерахунку з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року немає, оскільки УПФУ в Харківському районі Харківської області діяло на-підставі діючого законодавства та в межах своїх повноважень.

Позовні вимоги щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2009 рік підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дію ст. 6 Закону № 2195-1У зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами

України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни, є Закон № 2195-1У. Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону № 2195-1У та провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2009 рік, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Вимоги про здійснення позивачці доплат до пенсії за 2010 рік з 1 січня 2010 року по момент ухвалення рішення по справі також підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 46 Бюджетного кодексу України, витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України. Тобто до прийняття Державного бюджету на 2010 рік, діє попередній бюджет і доплати до пенсії за 2010 рік повинні здійснюватися на підставі Державного бюджету на 2009 рік.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни» , оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача - є Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до повноважень УПФУ в Харківському районі Харківської області відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу, тому суд не повноважний визначати конкретний розмір підвищення до пенсії позивача у грошовому розмірі.

Крім того, статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом № 2195-IV реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов`язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов`язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.

Відповідачем в порушення ч.І ст. 60 ЦПК України не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону № 2195-1 У, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь- яким строком. Тому вирішення питання про відновлення цього строку є безпідставним.

Згідно довідки у 2006 році, 2007 році та з 1 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року виплата цього підвищення до пенсії не проводилася.

З 1 січня 2008 року по 30 квітня 2010 року позивачці виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за кожний місяць, а саме - з січня по березень 2008 року - у сумі 47 грн., з квітня по червень 2008 року - у сумі 48 грн. 10 коп., з липня по вересень 2008 року - у сумі 48 грн. 20 коп., з жовтня 2008 по грудень по квітень включно 2010 року-у сумі 49 80 грн.

Оскільки дії відповідача є незаконними, суд зобов`язує відповідача здійснити перерахунок до пенсії

та провести відповідні виплати ОСОБА_1 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року за відрахуванням суми, яка була нарахована та виплачена позивачці у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за цей період.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.І ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень /ст. 60 ЦПК України.

Доказів заподіяння діями УПФУ в Харківському районі Харківської області моральних страждань позивачці немає.

На підставі ст. 82 ЦПК України, суд, відстрочив позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. Судовий збір повинен бути стягнено судовим рішенням у справі. Виходячи із положень ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Разом з тим, на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року УПФУ в Харківському районі Харківської області звільнений від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 1, 11, ч. 2 ст. 61, 67, 82, 84,209,214, п. 6 ч. 1 ст. 214, 215, 218, 292, 294 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-IV від 28.12.2007р., Законом України „Про Державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008 року, ст.46 Бюджетного кодексу України, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди - задовольнити частково.Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 , з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. І ст. 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009р. по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року з урахуванням виплачених сум.В іншій частині позовних вимог відмовити.Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя