Постанова

від 14.05.2019 по справі 905/1234/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1234/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Балицького О. П. (адвокат),

третьої особи - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на рішення Господарського суду Донецької області від 11.10.2018 (суддя Фурсова С. М.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (головуючий - Попков Д. О., судді: Пушай В. І., Стойка О. В.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбізнескомпані",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд",

про визнання правочину недійсним

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", ПАТ "ВіЕйБі Банк", Банк, Первісний кредитор) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбізнескомпані" (далі - ТОВ "Донбізнескомпані", Товариство, Новий кредитор) про визнання недійсним укладеного між сторонами договору про відступлення права вимоги №36/07-14 від 01.07.2014 (далі - договір відступлення №36/07-14), з посиланням на статті 215, 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 36, 38, 47, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що за оспорюваним договором було здійснено відчуження права вимоги позивача на значно гірших умовах в порівнянні з ринковими умовами та в результаті було штучно виведено активи Банку, внаслідок чого останній зазнав збитків у розмірі 7757845,47 грн. (різниця між розміром заборгованості Публічного акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" (ПАТ "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд", Позичальник) перед Банком (15757845,47 грн.) за кредитним договором №2 від 23.01.2008 (далі - кредитний договір №2) та сумою (8000000 грн.), за яку Банком було відступлено Товариству право вимоги щодо вказаної заборгованості.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.10.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 6, 203, 204, 215, 601, 627 ЦК України, статей 20, 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пунктів 14.1.72 та 14.1.219 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктів 1, 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та статей 13, 14, 73, 74, 76, 77, 86, 101, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність позивачем належними і допустимими доказами обставин значної невідповідності (більш як на 20%) вартості відступлених Банком майнових прав, визначеної договором відступлення №36/07-14, у співвідношенні з їх звичайною ринковою ціною, оскільки виключно на підставі звіту про оцінку майна можна стверджувати про відповідність або невідповідність ринковим цінам вартості відчуження майна, тоді як позивачем не проводилися будь-які експертні дослідження з метою встановлення ринкової вартості майнових прав за кредитним договором №2. При цьому судами зазначено, що Банк усвідомлював необхідність надання такої оцінки, проте під час розгляду справи в суді першої інстанції до завершення підготовчого засідання не надав ані відповідних доказів, ані мотивованого клопотання про призначення судової експертизи з цього приводу з наведенням причин неможливості самостійного її проведення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - Уповноважена особа) звернулася з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій статей 215, 216, 236 ЦК України, пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статей 76, 77, 86 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) внаслідок укладення оспорюваного договору ПАТ "ВіЕйБі Банк" зазнало збитків у розмірі 7757845,47 грн., що становить різницю між сумою заборгованості Позичальника перед Банком (15757845,47 грн.) за кредитним договором №2 та сумою (8000000 грн.), за яку Банком було відступлено Товариству право вимоги щодо вказаної заборгованості, тобто за цим договором було здійснено відчуження права вимоги позивача на значно гірших умовах в порівнянні з ринковими умовами та було штучно виведено активи Банку, внаслідок чого Банк став неплатоспроможним і виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало повністю або частково неможливим; 2) судами не надано оцінки тій обставині, що виконання зобов`язань за кредитним договором №2 забезпечувалося Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. 23.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк" (Кредитодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд", правонаступником якого є ПАТ "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" (Позичальник) було укладено кредитний договір №2, за умовами пункту 1.1 якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід`ємну частину договору. Кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 25625200 грн.

9. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №2 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" (Іпотекодавець) були укладені наступні договори іпотеки: 1) іпотечний договір від 01.08.2008, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за №7899; 2) іпотечний договір №2 від 23.01.2008, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за №261, до якого згодом внесені зміни шляхом укладення додаткових угод; 3) договір іпотеки №3 від 08.05.2009, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за №2482.

10. Однак, з матеріалів справи вбачається, що:

- правовідносини за іпотечним договором від 01.08.2008 були визнані припиненими за рішенням Господарського суду Донецької області від 14.01.2014 у справі №905/8384/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2014;

- іпотечний договір №2 від 23.01.2008 було визнано недійсним за рішенням Господарського суду Донецької області від 23.09.2013 у справі №905/2361/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2014;

- договір іпотеки №3 від 08.05.2009 було визнано недійсним рішенням Господарського суду Донецької області від 01.04.2014 у справі №905/8383/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014.

11. Внаслідок фінансової неплатоспроможності ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.11.2010 у справі №42/1676 було порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд", а постановою Господарського суду Донецької області від 09.07.2013 у справі №42/1676 Позичальника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

12. На підставі протоколу №183 від 20.06.2014 засідання Вищого Кредитного комітету ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 01.07.2014 між Банком (Первісний кредитор) та ТОВ "Донбізнескомпані" (Новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги №36/07-14, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.5, 1.6 якого Кредитор передає, а Новий кредитор приймає усі права вимоги щодо виконання зобов`язань за наступними договорами: права вимоги до Боржника за кредитним договором №2 від 23.01.2008, що укладений між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд", з наступними змінами та доповненнями до нього; права вимоги до Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", за договором поруки №2/трест від 06.02.2009. Заборгованість Боржника за Кредитним договором визнана у судовому порядку та відповідно до ухвал Господарського суду Донецької області у справі про банкрутство Боржника №42/1676 від 29.05.2013 та від 06.11.2013 включена до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 15757845,47 грн. відступлення прав вимоги здійснюється на платній основі. Вартість прав вимоги на день укладення цього договору складає 8000000 грн. Права вимоги вважаються відступленими і переходять до Нового кредитора в момент оплат ним вартості прав вимоги, передбаченої цим пунктом, у повному обсязі та/або здійснення заліку (зарахування) зустрічних вимог. Датою відступлення (переходу до Нового кредитора) прав вимоги є дата здійснення Новим кредитором оплати вартості прав вимоги та/або дата здійснення заліку (зарахування) зустрічних вимог. Відступлення прав вимоги за договорами, вказаними в пункті 1.1 цього договору, здійснюється у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги.

13. У пункті 2.1 договору відступлення №36/07-14 сторони узгодили, що сплата за відступлення прав вимоги в розмірі, встановленому в пункті 1.5 цього договору, здійснюється Новим кредитором в наступному порядку: грошові кошти у розмірі 5781331,73 грн. сплачуються Новим кредитором на поточний рахунок Первісного кредитора у строк до 08.07.2014 (включно); грошові кошти у розмірі 2218668,27 грн. у строк до 08.07.2014 (включно).

14. 08.07.2014 сторонами було підписано акт приймання-передачі документів, які підтверджують дійсність та наявність прав вимоги.

15. 01.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбізнескомпані" (Поручитель), ПАТ "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" (Кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Боржник) було підписано договір поруки №37/07-14, за умовами п.1.1, 1.2 якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань, які встановлені договором про спорудження №07-Ф/08 від 01.08.2008, а також підтверджені рішенням Господарського суду Донецької області від 12.11.2013 по справі №905/1713/13-г, що набрало законної сили. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань встановлених договором про спорудження, зі сплати грошових коштів у розмірі 5781331,73 грн.

16. ТОВ "Донбізнескомпані" заявою від 08.07.2014 повідомило ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, на суму 5781331,73 грн., внаслідок чого зобов`язання позивача перед відповідачем, що виникли на підставі договору поруки №37/07-14 від 01.07.2014 щодо сплати грошових коштів у розмірі 5781331,73 грн. є припиненими, як і зобов`язання відповідача перед позивачем за договором відступлення №36/07-14 є припиненими частково - на суму 5781331,73 грн.

17. Залишок несплаченої суми за договором відступлення №36/07-14 в розмірі 2218668,27 грн. було сплачено відповідачем 08.07.2014 за платіжним дорученням №1, що вбачається з банківської виписки та сторонами не заперечується.

18. На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №123 від 20.11.2014р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк", відповідно до якого з 21.11.2014 розпочато процедуру виведення останнього з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

19. На виконання постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №63 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким з 20.03.2015 розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіну М.А.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 №213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та повноваження ліквідатора на два роки до 19.03.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.02.2018 №474 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та повноваження ліквідатора на два роки до 19.03.2020 включно.

Позиція Верховного Суду

20. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

21. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

22. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).

23. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

24. Згідно з пунктами 1, 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

25. Згідно з частинами 2, 3 та пунктом 1 частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду. Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

26. Пунктами 7, 8 Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за №863/28993 (далі - Порядок №826), передбачено, що за наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки. Акт(и) перевірки повинен(ні) бути складений(і) не пізніше останнього дня проведення перевірки. Акт підписується всіма членами Комісії. Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов`язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи. У листі сторонам нікчемного правочину (договору) обов`язково зазначаються: підстава застосування наслідків нікчемності правочину (норма закону); інформація щодо порядку застосування наслідків нікчемності.

27. Здійснюючи повноваження, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час проведення перевірки правочинів Уповноваженою особою визначено, що договір відступлення №36/07-14 від 01.07.2014 є нікчемним з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що стало підставою для звернення Банку з позовом у цій справі. Таким чином, суть спору полягає у доведенні позивачем факту недодержання вимог частини 1 статті 203 ЦК України при укладенні договору відступлення №36/07-14, а саме його нікчемності на підставі приписів пунктів 1, 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

28. Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено та скаржником не спростовано очевидну відсутність визначення у договорі відступлення №36/07-14 умов щодо безплатного відчуження прав вимоги Банку за кредитним договором №2, що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин положень пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в обґрунтування нікчемності оспорюваного правочину.

29. Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

30. Відхиляючи доводи позивача щодо завдання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" збитків у розмірі 7757845,47 грн. внаслідок відчуження за оспорюваним договором на користь Товариства прав вимоги позивача за кредитним договором №2 на значно гірших умовах в порівнянні зі звичайними ринковими цінами, в результаті чого було штучно виведено активи Банку, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши умови договору відступлення №36/07-14 і надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, цілком правомірно виходили з недоведеності позивачем належними і допустимими доказами обставин значної невідповідності (більш як на 20%) вартості відступлених Банком майнових прав, визначеної договором відступлення №36/07-14, у співвідношенні з їх звичайною ринковою ціною, оскільки виключно на підставі звіту про оцінку майна можна стверджувати про відповідність або невідповідність ринковим цінам вартості відчуження майна, тоді як позивачем не проводилися будь-які експертні дослідження з метою встановлення ринкової вартості майнових прав за кредитним договором №2. При цьому судами вірно зазначено, що позивач усвідомлював необхідність надання такої оцінки, вказуючи в позовній заяві про необхідність проведення оцінки ринкової вартості відступленого права вимоги, проте під час розгляду справи в суді першої інстанції до завершення підготовчого засідання Банком не було подано відповідних доказів чи клопотання про призначення судово-економічної експертизи з наведенням причин неможливості самостійного її проведення.

31. Наведене виключає наявність підстав для застосування положень пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в обґрунтування нікчемності оспорюваного правочину.

32. В свою чергу, викладеним спростовується бездоказове припущення скаржника про те, що внаслідок укладення оспорюваного договору ПАТ "ВіЕйБі Банк" зазнало збитків у розмірі 7757845,47 грн., що становить різницю між сумою заборгованості Позичальника перед Банком (15757845,47 грн.) за кредитним договором №2 та сумою (8000000 грн.), за яку Банком було відступлено Товариству право вимоги щодо вказаної заборгованості, тобто за цим договором було здійснено відчуження права вимоги позивача на значно гірших умовах в порівнянні з ринковими умовами та було штучно виведено активи Банку.

33. Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з такої підстави: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

34. Колегія суддів не приймає до уваги передчасне посилання скаржника на зазначену правову норму в обґрунтування нікчемності договором відступлення №36/07-14, оскільки зі змісту договору відступлення №36/07-14 не вбачається прийняття ПАТ "ВіЕйБі Банк" боргових зобов`язань та позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме у зв`язку зі вчиненням та виконанням оспорюваного правочину Банк став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

35. Верховний Суд також зауважує, що матеріали справи не містять доказів дотримання Уповноваженою особою вимог пункту 1 частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та пунктів 7, 8 Порядку №826 щодо оформлення комісійного акта перевірки, підписання відповідного розпорядчого документа та вчинення дій з подальшого повідомлення сторін про нікчемність договору відступлення №36/07-14.

36. Касаційна інстанція не приймає до уваги як таке, що не має істотного значення для правильного вирішення цього спору, твердження скаржника про ненадання судами оцінки тій обставині, що виконання зобов`язань за кредитним договором №2 забезпечувалося Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу", оскільки Банком не обґрунтовано, яким чином вказана умова оспорюваного договору може свідчити про його недійсність чи нікчемність.

37. Ураховуючи вищенаведені положення законодавства і встановлені судами обставини, та зважаючи, що позивач належними доказами не довів нікчемності договору відступлення №36/07-14 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

38. В свою чергу, касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами відповідача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

40. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.

41. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, у зв`язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Щодо судових витрат

42. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 11.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №905/1234/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

І.В. Кушнір