Вирок

від 22.05.2019 по справі 240/340/19

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/340/19 р.

Номер провадження № 1-кп/240/24/19 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка угоду про визнання винуватості від 19 квітня 2019 року, укладену між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 за матеріалами кримінального провадження № 12019050590000041 від 11 березня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Олександрівка, Олександрівського району Донецької області, освіта середня спеціальна, не працюючого, раніше засудженого:

- 25 березня 2010 року Олександрівським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 3 роки;

- 22 березня 2013 року Олександрівським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70,71 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі, звільненого 8 червня 2018 року умовно-достроково на 2 роки 7 місяців 4 дні,

проживаючого в АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

Будучи засудженим вироком Олександрівського районного суду Донецької області від 22 березня 2013 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», не маючи відповідного дозволу, здійснив незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, у перерахунку на суху речовину, вагою 62,31 г, для особистого вживання.

Так, в 20-х числах березня 2019 року, ОСОБА_4 , перебуваючи на пустирі біля села Михайлівка Олександрівського району Донецької області, зірвав без кореневої системи дикорослий кущ коноплі, тобто, здійснив незаконне придбання наркотичного засобу. Зірвану

рослину ОСОБА_4 поклав до поліетиленового пакету, та приніс її за місцем свого проживання, до будинку АДРЕСА_1 , розпочавши,таким чином, незаконне зберігання наркотичного засобу.

22 березня 2019 року, в період часу з 09 години 14 хвилин до 09 години 47 хвилин, працівниками Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено:

-в коридорі,з лівоїсторони привході дожитлового будинку,в поліетиленовомупакеті зламаніфрагменти (листята стебла)речовини рослинногопоходження зеленогокольору,яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 71,62 г, в перерахунку на суху речовину 60,30 г;

-в спальнійкімнаті житловогобудинку,на полиців поліетиленовомупакеті сумішнасіння таособливо небезпечногонаркотичного засобу канабісу,масою 2,11г,в перерахункуна сухуречовину 2,01г.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані зач.1ст.309КК України,оскільки вінсвоїми умиснимидіями незаконнопридбав,та зберігавнаркотичний засіб,«канабіс» загальноювагоювперерахунку насуху речовину 62,31 г, без мети збуту.

19.04.2019 року між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої, ОСОБА_4 , під час досудового розслідування, повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати винуватість в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення. За угодою обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 1 ст. 309 КК України.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді одного року позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Олександрівського районного суду Донецької області від 22 березня 2013 року, та остаточно визначено покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років 9 ( дев`яти) місяців позбавлення волі.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які зрозумілі обвинуваченому та передбачені ст.ст.473, 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що точної дати не пам`ятає, але в кінці березня 2019 року, знаходячись на пустирі с. Михайлівка Олександрівського району, помітив кущ коноплі, який зірвав, поклав у пакет та приніс до себе додому, де зберігав в коридорі жилого будинку для особистого вживання. 22 березня 2019 року працівниками поліції було вилучено поліетиленовий пакет із зірваною коноплею. В судовому засіданні обвинувачений висловив каяття з приводу вчиненого, просив затвердити угоду про визнання винуватості, повністю розуміє свої права у кримінальному провадженні та розуміє наслідки затвердження угоди, його бажання щодо укладення угоди є обміркованим та добровільним. Під час її укладення, були роз`яснені його права, наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо встановлення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України .

Прокурор , обвинувачений та його захисник заявили клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом враховано, що в угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вислухавши думку учасників підготовчого провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого, обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Потерпілих

у кримінальному провадженні немає, вчиненим злочином шкода завдана лише суспільним інтересам. Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання, про що він підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання. Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено прокурором, обвинуваченим та його захисником під час підготовчого судового засідання.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 був ознайомлений з кримінальною відповідальністю, передбаченою ст. 389-1 КК України «Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості».

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та прокурор, визначена в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, не суперечить інтересам суспільства, угода не порушує законні права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст.474 КПК України судом не встановлені.

Згідно ч.5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

У кримінальному провадженні наявні речові докази, долю яких необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Також, у справі наявні витрати на залучення експерта, для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 3/12-288 від 25 березня 2019 року в розмірі 1430 грн., які слід стягнути з обвинуваченого,відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався та відповідне клопотання не було заявлено.

Керуючись вимогами п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні за № 12019050590000041 від 11 березня 2019 року, укладену 19 квітня 2019 року між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 і його захисником ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Олександрівського районного суду Донецької області від 22 березня 2013 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів у сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень .

Речові докази: 4 сейф-пакети з : канабісом ( масою 71,62 г, в перерахунку на суху речовину 60,30 г; та масою 2,11 г, в перерахунку на суху речовину 2,01 г), насінням,шприцом та фрагментами пляшок ,які знаходяться в камері зберігання речових доказів Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, згідно квитанції № 17 - знищити.

Виконання вироку з часу набрання ним законної сили покласти на Олександрівський ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу тридцяти днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя ОСОБА_1