Рішення

від 08.05.2019 по справі 160/680/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року Справа № 160/680/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Постоловській А.О.

за участю:

представника позивача Шмельової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Криворізька південна об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)" (далі - ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)", відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Криворізька південна об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, третя особа), в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви) стягнути з ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)" податковий борг у розмірі 521144,82 грн. на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно інтегрованої картки платника, за позивачем на час звернення до суду рахувався податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 848027,47 грн. За час розгляду справи, податковий борг відповідача зменшився та складає 521144,82 грн. Зазначена заборгованість виникла в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, які самостійно нараховані платником та контролюючим органом. У зв`язку з несплатою податкового боргу, в порядку статті 95 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову та в обґрунтування своїх доводів зазначив, що контролюючим органом штучно збільшено терміни погашення сум податкових зобов`язань відповідача з ПДВ за рахунок того, що сплачені останнім суми податкового боргу минулих років відповідно до графіку погашення розстроченої (відстроченої) заборгованості нараховувались контролюючим органом не за фактичним призначенням. Стягнення за податковими повідомленнями-рішенням від 31.10.2016 року є протиправним, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені до суду, а тому є неузгодженими. Також, відповідач вказав, що стягнення пені у розмірі 38 852,94 грн. є необгрунтованим, оскільки докази несвоєчасної сплати відповідачем податкових зобов`язань відсутні.

27.02.2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.03.2019 року; 11.03.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.03.2019 року; 27.03.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.04.2019 року для надання додаткових доказів; 02.04.2019 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву до 22.04.2019 року; 22.04.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.05.2019 року, у зв`язку з наданням представником позивача заяви про уточнення позовних вимог, а саме про зменшення суми стягнення до 521144,82 грн., у зв`язку з частковою сплатою відповідачем податкового боргу.

Представник відповідача 08.05.2019 року у підготовче засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі. Представник третьої особи у підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

08.05.2019 року закрито підготовче провадження та за письмовою згодою представника позивача судовий розгляд справи відбувся відразу після закриття підготовчого провадження.

В судовому засіданні 08.05.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)" зареєстровано як юридична особа 19.03.1996 року та перебуває на обліку у Криворізькій південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З позовної заяви та інтегрованої картки ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)" вбачається, що станом на час звернення позивача до суду, за відповідачем рахувався податковий борг з ПДВ в загальному розмірі 848 027,47 грн.

Вказаний податковий боргу виник в результаті несплати відповідачем грошових сум, нарахованих контролюючим органом, податкових зобов`язань, нарахованих платником самостійно та пені, а саме:

1) податковий борг у розмірі 610 668,26 грн. виник в результаті несплати платником самостійно нарахованих грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціях:

- декларація №9268564779 від 15.12.2017 року, термін сплати 30.12.2017 (несплачений - залишок складає 50054,26 грн.);

- декларація №9296182487 від 19.01.2018 року на суму 81 641 грн., термін сплати - 30.01.2018;

- декларація №9023213667 від 16.02.2018 року на суму 45 513 грн., термін сплати - 02.03.2018 року;

- декларація №9048034313 від 19.03.2018 року на суму 69 612 грн., термін сплати - 30.03.2018 року;

- декларація №9070944133 від 18.04.2018 року на суму 7 644 грн., термін сплати - 30.04.2018 року;

- декларація №9094797192 від 16.05.2018 року на суму 84 960 грн., термін сплати - 30.05.2018 року;

- декларація №9123919108 від 20.06.2018 року на суму 77 891 грн., термін сплати - 30.06.2018 року;

- декларація №9149802173 від 20.07.2018 року на суму 71 757 грн., термін сплати - 30.07.2018 року;

- декларація №9174857087 від 17.08.2018 року на суму 111 246 грн., термін сплати - 30.08.2018 року;

- уточнюючий розрахунок №9123910434 від 20.06.2018 року на суму 10 350 грн.

2) податковий боргу у сумі 198506,27 грн., виник у зв`язку з несплатою самостійно нарахованих зобов`язань та донарахувань контролюючого органу:

- податкове повідомлення-рішення №0004021201 від 31.10.2016 року у сумі 172 620,68 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0004011201 від 31.10.2016 року у сумі 25 574,59 грн.;

- самостійно нараховані штрафні санкції згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9123910434 від 20.06.2018 року у сумі 311 грн.

3) податковий борг у розмірі 38852,94 грн. виник, у зв`язку з нарахуванням пенсії згідно статті 129 Податкового кодексу України за несвоєчасно сплату самостійно нарахованих зобов`язань по деклараціях, а саме:

- за період з 29.06.2017 по 26.01.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9041985611 від 15.03.2017 року у розмірі 1154,30 грн.;

- за період з 30.07.2017 по 26.01.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9068838053 від 19.04.2017 року у розмірі 2702,54 грн.;

- за період з 30.07.2017 по 23.02.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9068838053 від 19.04.2017 року у розмірі 1752,56 грн.;

- за період з 29.08.2017 по 27.02.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9090977018 від 16.05.2017 року у розмірі 609,75 грн.;

- за період з 29.08.2017 по 26.03.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9090977018 від 16.05.2017 року у розмірі 2609,98 грн.;

- за період з 29.09.2017 по 26.03.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9115970754 від 19.06.2017 року у розмірі 1063,72 грн.;

- за період з 29.09.2017 по 28.03.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9115970754 від 19.06.2017 року у розмірі 622,95 грн.;

- за період з 29.09.2017 по 23.04.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9115970754 від 19.06.2017 року у розмірі 645,34 грн.;

- за період з 29.09.2017 по 24.05.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9115970754 від 19.06.2017 року у розмірі 3027,39 грн.;

- за період з 29.10.2017 по 24.05.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9140905443 від 20.07.2017 року у розмірі 4500,08 грн.;

- за період з 29.10.2017 по 31.05.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9140905443 від 20.07.2017 року у розмірі 74,97 грн.;

- за період з 29.10.2017 по 21.06.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9140905443 від 20.07.2017 року у розмірі 199,45 грн.;

- за період з 29.11.2017 по 23.06.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9163262572 від 15.08.2017 року у розмірі 4129,81 грн.;

- за період з 30.12.2017 по 23.06.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9190077456 від 18.09.2017 року у розмірі 764,70 грн.;

- за період з 30.12.2017 по 24.07.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9190077456 від 18.09.2017 року у розмірі 3815,13 грн.;

- за період з 29.01.2018 по 24.07.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9217246248 від 19.10.2017 року у розмірі 1845,62 грн.;

- за період з 29.01.2018 по 30.07.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9217246248 від 19.10.2017 року у розмірі 478,85 грн.;

- за період з 29.01.2018 по 23.08.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9217246248 від 19.10.2017 року у розмірі 2604,76 грн.;

- за період з 01.03.2018 по 23.08.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9243014590 від 17.11.2017 року у розмірі 5938,01 грн.;

- за період з 31.03.2018 по 23.08.2018 за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум по податковій декларації з податку на додану вартість № 9268564779 від 15.12.2017 року у розмірі 313,03 грн.

22.04.2019 року представником ГУ ДФС у Дніпропетровській області до суду надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що станом на теперішній час (квітень 2019 року) несплачений залишок податкового боргу складає 521 144,82 грн., у зв`язку з частковим погашенням податкового боргу відповідачем. Зазначена сума податкового боргу підтверджується долученими до матеріалів справи витягом з інтегрованої картки платника та розрахунком сум податкового боргу та пені.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Обов`язок платників податків - сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

Відповідно до пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем податкових зобов`язань самостійно задекларованих у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою.

Водночас, суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що контролюючим органом неправомірно зараховані кошти не за призначенням, а в рахунок минулої заборгованості, що також стало підставою для нарахування пені за несвоєчасну сплату узгоджених сум, з огляду на те, що приписами податкового законодавства чітко регламентовано, що контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків згідно до вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Однак, суд вважає доводи представника відповідача про те, що податкові повідомлення-рішення від 31.10.2016 року №0004021201 та №0004011201 є неузгодженими, у зв`язку з їх оскарженням до суду, необгрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року у справі №804/7820/16 у задоволенні позову ДП "Підприємство Криворізької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 80)" до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004021201 та №0004011201 від 31.10.2016 року - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі №804/7820/16.

Відповідачем оскаржено до Вищого адміністративного суду України ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2017 року.

Однак, суд зазначає, що оскарження відповідачем ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2017 року не свідчить про те, що податкові зобовязання за податковими повідомленнями-рішенням від 31.10.2016 року є неузгодженими, оскільки постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року набрала законної сили - 15.09.2017 року.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1статті 59 ПК України).

У зв`язку з виникненням податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 01.10.2014 року №413-25.

Крім того, відповідно до пунктів 129.1.1-129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом, (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів, у разі здійснення платником податків самостійного коригування, відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 521144,82 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, по`вязані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим судові витрати суб`єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)" (адреса: 450041, м. Кривий Ріг, вул. Шиферна, буд.3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08679758), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Криворізька південна об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 50006, м. Кривий Ріг, пр-т Металургів, 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39738998) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)" податковий борг з податку на додану вартість на користь держави у сумі 521144 (п`ятсот двадцять одна тисяча сто сорок чотири) гривні 82 копійки з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 20 травня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар