Рішення

від 20.05.2019 по справі 520/1748/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20.05.2019 р. справа №520/1748/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - Міщенка Д.С., представників відповідача - Лихогляд А.С., Халіка М.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Державного підприємства "Харківське промислово-торговельне підприємство" прозастосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) , -

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, головне управління, управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) зупинення повністю шляхом знеструмлення будівель та споруд з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання до повного усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, роботу Державного підприємства "Харківське промислово-торгове підприємство" за адресою: м. Харків, вул. Тарасівська, буд. 6; 2) зобов`язання керівництва Державного підприємства "Харківське промислово-торгове підприємство" негайно припинити використання будівель за адресою: м. Харків, вул. Тарасівська, буд. 6, з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Підствами позову є доводи про те, що проведений захід контролю показав на існування низки порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач, Державне підприємство Харківське промислово-торгівельне підприємство (далі за текстом - Підприємство, ДП, відповідач), з поданим позовом не погодився у зв`язку з безпідставністю заявлених вимог, стверджуючи про удаваність і помилковість суджень владного суб`єкта.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Порівнюючи суспільну значимість об`єктів захисту згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України з об`єктами захисту згідно з ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 3, 8 Конституції України, суд вважає за необхідне віддати беззаперечний пріоритет інтересу захисту життя та здоров`я людини, а відтак, попри зміст ст. 77 КАС України весь тягар доказування у даному спорі покладає на невладного суб`єкта - відповідача по справі.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Підприємство є балансоутримувачем об`єктів нерухомого майна за адресою: Харківська область, м.Харків, вул. Тарасівська, б.6.

Власником цих об`єктів є держава Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Розпорядником стосовно цих об`єктів є Регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківській області.

При цьому, підприємство як балансоутримувач одержує 30% платежів від орендної плати.

Наказом ГУДСУзНС у Харківській області в особі Слобідського районного відділу у м. Харкові №98 від 19.10.2018 р. була призначена планова перевірка Підприємства з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки.

Даний наказ у судовому або адміністративному порядку не оскаржувався.

ГУ ДСУзНС у Харківській області в особі структурного підрозділу органу - Слобідського районного відділу у м. Харкові була проведена планова перевірка відповідача з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки.

Результати планової перевірки оформлені актом від 26.11.2018 р. року №233 (далі за текстом - Акт).

Дії владного суб`єкта з приводу проведення заходу планового державного нагляду (контролю) у судовому або адміністративному порядку не оскаржувались.

В акті викладені судження владного суб`єкта з приводу вчинення Підприємством низки порушень у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, а саме: 1) приміщення 1-го поверху будівлі Літ А-2-3 не обладнані системами протипожежного захисту; 2) не проведено випробування пожежних гідрантів на тиск та витрати води з оформленням акта; 3) не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; 4) на дверцятах пожежних шафок в приміщеннях будівлі Літ П-2 із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 5) біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесенням на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 6) не проведено технічне обслуговування вогнегасників ВВК-2, ВП-5, та ВП-100; 7) приміщення котельної не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння; 8) пожежна мотопомпа МП-1600 не приведена у повну готовність до виїзду за тривогою, не укомплектована придатним до застосування пожежно-технічним озброєнням, не заправлена пальним, мастильними матеріалами, та не забезпечена запасом вогнегасних речовин; 9) не проведений вимір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 10) не проведена ревізія пристроїв захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 11) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель Літ. А-2-3 не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 12) кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості евакуаційних виходів та шляхів евакуації, не відповідає вимогам: будівля Літ П-2 ; 13) двері на шляхах евакуації будівля літера П-2 відчиняються не в напрямку виходу з будівлі; 14) посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; 15) допускається використання суб`єктами господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) без поданої декларації відповідності матеріально- технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; 16) не всі особи керівного складу об`єкту, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли функціональне навчання; 17) не розроблені графіки проведення спеціалізованих об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту та не узгоджені з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС на 2019 рік; 18) не проводяться спеціальні об`єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту; 19) не забезпечено в повному обсязі працівників засобами захисту органів дихання; 20) не проведено ідентифікацію потенції небезпеки об`єкту.

Акт перевірки підписаний керівником Підприємства без жодних зауважень (а.с. 27).

26.11.2018 р. владним суб`єктом з посилання на Акт було видано припис №233.

Цей припис одержано керівником Підприємства 26.11.2018 р., у судовому або адміністративному порядку не оскаржувався.

Доказів виконання Підприємством вимог згаданого припису матеріали справи не містять.

До відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Оскільки власник комплексу об`єктів нерухомого майна - Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі за текстом - Міністерство) та розпорядник цих об`єктів - РВ ФДМУ в Харківській області (далі за текстом - Регіональне відділення) не мають правового статусу суб`єктів господарювання, то приписи ст. 20 Кодексу цивільного захисту України не поширюються на означених суб`єктів права.

Відтак, усі обов`язки з цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки на комплексі об`єктів за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Тарасівська, б.6 покладені виключно на Підприємство, що виключає участь у розгляді справи як міністерства, так і Регіонального відділення.

Одночасно суд відмічає, що приписи ст. 20 Кодексу цивільного захисту України спростовують усі доводи відповідача стосовно того, що обов`язок з цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки на комплексі об`єктів за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Тарасівська, б.6 покладений на Головне управління.

До фактичних підстав позову

Усі викладені в Акті порушення у даному конкретному випадку підтверджуються як змістом даного офіційного письмового документа, так і відсутністю будь-яких заперечень з боку керівника підприємства (яким Акт підписано без жодних зауважень), а також і фактом неподання відповідачем до суду жодного документу на усунення зафіксованих владним суб`єктом порушень цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки.

Навіть сама по собі подія відсутності на Підприємстві належної кількості справних вогнегасників згідно з законом є достатньою підставою для застосування заходів державного реагування, адже за визначенням п.26 ч.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини;

Відповідно до п. 33 ч. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відтак, відсутність необхідної кількості справних вогнегасників (що підтверджено рапортом працівника Головного управління) явно, прямо та очевидно, поза розумним сумнівом виключає відсутність неприпустимого ризику виникнення і безперешкодного розвитку пожежі (а.с. 45).

При цьому, висловлений відповідачем довід про тривалу (на протязі більш як 7 років) не експлуатацію виробничих приміщень Підприємства лише додатково підтверджує відсутність згаданого ризику.

За таких обставин, суд вважає, що в діяльності відповідача явно та однозначно вбачається факт зневажливого ставлення до людського життя і здоров`я, що прямо суперечить вимогам ст. 3 Конституції України та є неприпустимим з боку будь-якого суб`єкта права на території України.

До юридичних підстав позову

Пунктом 21 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до обов`язків суб`єктів господарювання віднесено забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

За приписами ч. 1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

У силу приписів п. 12 ч. 1 ст. 67, ч. 2 ст. 68, ч.ч. 1 і 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

При цьому, існуючі розбіжності у змісті п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України (де передбачена можливість зупинення експлуатації будівель) та у змісті ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України (де така можливість не передбачена) суд не вважає перешкодою для застосування заходів державного реагування у цілях уникнення загрози життю та здоров`ю людей.

З огляду на наявність підтвердженої матеріалами справи реальної загрози життю та здоров`ю людей від умов діяльності відповідача, суд знаходить підстави для застосування у спірних правовідносинах заходів державного реагування.

До вимоги про зобов`язання утриматись від експлуатації будівлі (припинити використання)

Рішення суду про зупинення експлуатації будівлі за своєю правовою суттю є запровадженням заборони на задіяння даного об`єкту нерухомості у технологічному чи технічному циклах виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг.

Відтак, підстав для постановлення окремого рішення з цього питання суд не знаходить, що зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині.

До вимоги про відключення джерел електропостачання

Рішення суду про зупинення експлуатації будівлі за своєю правовою суттю є запровадженням заборони на задіяння даного об`єкту нерухомості у технологічному чи технічному циклах виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг.

Відтак, підстав для постановлення окремого рішення з приводу знеструмлення суд не знаходить, що зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині.

При цьому, суд додатково зважає, що владним суб`єктом не подано жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об`єктивної неспроможності події відімкнення електропостачання погіршити стан цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Наостанок, суд звертає увагу керівника відповідача, на те, що сумлінне ставлення до виконання обов`язків за посадою, а також турбота про життя та здоров`я людей не виключає, а навпаки, на думку суду, спонукає до написання на адресу позивача заяви про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки з питання стану виконання всіх приписів органів ДСУзНС та повного усунення фактів існування порушень, відображених в усіх актах попередніх перевірок ДСУзНС.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір» .

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зупинити експлуатацію Державним підприємством "Харківське промислово-торгове підприємство" (ідентифікаційний код - 38494092; місцезнаходження - 61068, м. Харків, вул. Тарасівська, буд. 6) будівель та споруд за адресою: м. Харків, вул. Тарасівська, буд. 6, до повного усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, згідно з актом Слобідського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №233 від 26.11.2018р.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 23 травня 2019 року.

Суддя Сліденко А.В.