Постанова

від 21.05.2019 по справі 540/2471/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2471/18 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пільгової пенсії протиправними та зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву від 20 листопада 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року позовні вимоги було задоволено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить його скасувати в частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов та зарахувати до пільгового стажу роботи період роботи трактористом з червня по жовтень 1980 року.

Також, не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Обставини справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що 20 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п.3 п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, оформленим листом № 2 від 22 березня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п.3 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з тих підстав, що проведеною Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області перевіркою, встановлено, що у книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1980 рік позивач значиться трактористом, за 1983 рік посаду не вказано (акт перевірки від 10 січня 2018 року №18).

Документи колгоспу імені Ватутіна (правонаступник СТОВ «Прогрес"), знаходяться на збереженні в архівному сектору Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області, але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (код ЄДРПОУ 14208555) є діючим підпримством. Спеціалістом Скадовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України України Херсонської області Нехорошевою К.1. зроблено запити керівнику СТОВ імені Ватутіна на видачу пільгової довідки 10 жовтня 2017 № 1679/02, 18 грудня 2017 № 2085/02 . Відповідь не надходила.

Рішенням комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області № 03 від 15 березня 2018 року ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу періоди роботи трактористом з 01 січня 1985 по 31 грудня 1989, з 01 жовтня 1991 по 20 березня 2000 та 301 вихододень у 1984 році в колгоспі , КПСП імені Леніна .

Загальний стаж за наданими документами становить 23 роки 10 місяців 6 днів, пільговий - 13 років 5 місяців 20 днів.

За таких обставин вирішено відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком по заяві від 20 листопада 2017 року відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного загального та пільгового стажу роботи.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що позивач з 28 квітня 1983 року по 26 грудня 1983 року та з 02 листопада 1984 року по 01 липня 2001 року займав посаду тракториста, що надає право на зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу роботи відповідно до п.п.3 п.2 ст.114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон) передбачено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним вище особам пенсії призначають за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого в Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі Інструкція) визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20 Порядку № 637).

Суд зазначає, що спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов`язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до листа-роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам - машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Крім того, єдина назва професії «тракторист-машиніст» , запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Із диплому позивача НОМЕР_1 вбачається, що йому присвоєна кваліфікація тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсара по ремонту сільськогосподарських машин.

Трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджено періоди роботи на посаді тракториста у сільськогосподарських підприємствах, а саме: колгоспі ім.Ватутіна, колгоспі ім.Леніна (перейменоване на КПСП ім.Леніна), ТОВ Агрофірмі Михайлівська .

Також, з аналізу вказаної трудової книжки позивача вбачається, що записи у трудовій книжці позивача є чіткими, розбірливими, скріплені печаткою підприємства із зазначенням документа про прийняття на посаду та звільнення з посади.

З наведеного можна дійти висновку, що позивач з 28 квітня 1983 року по 26 грудня 1983 року та з 02 листопада 1984 року по 01 липня 2001 року займав посаду тракториста, що надає право на зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу роботи відповідно до п.п.3 п.2 ст.114 Закону.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обраного способу захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22 березня 2018 року №2 та зобов`язання зарахувати позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періоди роботи трактористом з 28 квітня 1983 року по 26 грудня 1983 року в колгоспі ім. Ватутіна, з 02 листопада 1984 року по 20 березня 2000 року в колгоспі ім.Леніна (з 1996 року КПСП ім.Леніна), з 20 березня 2000 року по 01 липня 2001 року в ТОВ Агрофірмі Михайлівська та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту "в" статті 13 Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням зазначеного періоду, з дати звернення із заявою про призначення пенсії.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Доводи апеляційних скарг.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу того, що відповідно до трудової книжки позивача, архівної довідки Гончарівської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області від 16 жовтня 2018 року № 751 та акту ГУ ПФУ України у Черкаській області за результатами документальної перевірки достовірності довідки про заробітну плату, поданої для призначення пенсії від 2018 року, заявник (позивач) працював трактористом у Колгоспі ім.Ватутіна із червня 1980 року по жовтень 1980 року , тому слід зарахувати до пільгового стажу роботи період роботи трактористом з червня по жовтень 1980 року, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

З аналізу адміністративного позову, зокрема, в частині обґрунтувань позовних вимог та прохальної частини вказаного позову вбачається, що вказані вимоги по зарахуванню до пільгового стажу роботи період роботи трактористом з червня по жовтень 1980 року позивачем зазначені не були, що унеможливлює їх розгляд в суді апеляційної інстанції.

Наведені висновки також підтверджуються ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, згідно якої предметом розгляду даної адміністративної справи (в суді першої інстанції) була відмова суб`єкта владних повноважень в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, у зв`язку із відсутність необхідного загального та пільгового стажу. Водночас зарахування до пільгового стажу роботи період роботи трактористом з червня по жовтень 1980 року є окремими позовними вимогами, які не були заявлені у позовній заяві.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача за змістом ідентичні до зазначених відзиві, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

Також, доводи апеляційних скарг, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Потапчук В.О. Семенюк Г.В.