Постанова

від 23.05.2019 по справі 826/10436/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10436/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року, суддя Шрамко Ю.Т., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Відділ містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Відділ містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 08.02.2018 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №2 від 27.01.2015 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовнв вимоги в повному обсязі.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Відділом містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області 27.01.2015 року надано містобудівні умови та обмеження №2 на забудову земельної ділянки за адресою: Київська область, Броварський район, Калинівська селищна рада на об`єкт: будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею, замовник - ТОВ Селена-Плюс .

Відповідно до наказу Держархбудінспекції України від 16.01.2018 року №45 на підставі направлення від 22.01.2018 року №3 головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки від 27.01.2015 року №2, за наслідком чого складено акт від 08.02.2018 року.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що у складі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки від 27.01.2015 року №2 відсутні викопіювання з топографічно-геодезичного плану М 1: 2000 , фотофіксація земельної ділянки (з оточенням) та викопіювання з містобудівної документації відповідно до вимог п.3.1, п.3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року N 109 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за N 912/19650.

Крім того, встановлено, що під час провадження містобудівної діяльності об`єктом нагляду не здійснено містобудівний моніторинг на територію, яка за місцем розташування знаходиться поза межами, встановленими Генеральним планом с.Калинівка, за відсутності Схеми планування Броварського району Київської області та затвердженого детального плану території, до складу якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 3221283200:05 :003:0011, Відділом в порушення вимог містобудівного законодавства прийнято рішення про надання ТОВ Селена-Плюс МБУО від 27.01.2015 року №2 на відповідний об`єкт, чим порушено вимоги розділу 3 Положення про відділ містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації, діючого на час прийняття рішення про видачу МБУО № 2 від 27.01.2015 року, вимоги п. 7 ст. 2, ч. 1 ст. 14 Закону України Про місцеві державні адміністрації , вимоги ст. 13 Закону України Про основи містобудування , вимоги ч. 2 ст. 5, ч. 1, ч.2 ст. 6, ст. 7, ст. 19, ст. 23, ст. 29, п. 6 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 2.2, п. 3.1, п. 3.6 Порядку проведення містобудівного моніторингу , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 року № 170.

За наслідком проведення вищезазначеної перевірки Департаментом ДАБІ у Київській області прийнято рішення від 08.02.2018 року №1 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №2 від 27.01.2015 року, прийнятого Відділом містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачають, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об 'єкт містобудування.

Згідно зі ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1).

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, яким також передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2 Порядку №698).

Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є:

1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

При цьому, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до наказу Держархбудінспекції України від 16.01.2018 року №45 на підставі направлення від 22.01.2018 року №3 головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки від 27.01.2015 року №2, за наслідком чого складено акт від 08.02.2018 року.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що у складі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки від 27.01.2015 року №2 відсутні викопіювання з топографічно-геодезичного плану М 1: 2000 , фотофіксація земельної ділянки (з оточенням) та викопіювання з містобудівної документації відповідно до вимог п.3.1, п.3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року N 109 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за N 912/19650.

Також перевіркою втановлено, що під час провадження містобудівної діяльності об`єктом нагляду не здійснено містобудівний моніторинг на територію, яка за місцем розташування знаходиться поза межами, встановленими Генеральним планом с.Калинівка, за відсутності Схеми планування Броварського району Київської області та затвердженого детального плану території, до складу якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 3221283200:05:003:0011 .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

В силу положень частини 1 статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

- прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

- взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;

- визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів;

- встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;

- створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів, а також проведення моніторингу забудови; ведення містобудівного кадастру; здійснення контролю у сфері містобудування.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до приписів частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів (ч. 2 ст. 26 Закону №3038-VI).

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно частиною 5 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною 7 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

У відповідності до ч.8 ст.29 Закону у чинній на час прийняття оскаржуваного рішення редакції, встановлено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема, головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №912/19650 (далі - Порядок № 109, у редакції, чинній на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень).

Пунктом 2.1 Порядку №109 визначено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно п.2.2 Порядку, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1: 2000 ; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Таким чином, до повноважень органу містобудування та архітектури при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки віднесено виключно перевірку намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, а не цільовому призначенню земельної ділянки чи іншим законодавчим категоріям.

Матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" 23.01.2015 року до Броварської районної державної адміністрації було подано заяву на видачу містобудівних умов та обмежень, у якій міститься перелік документів, які були додані до неї, а саме: засвідчена в установленому порядку копія державного акту про право власності на земельну ділянку; засвідчена в установленому порядку копія договору купівлі-продажу земельної ділянки; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1: 2000 ; черговий кадастровий план; фотофіксація земельної ділянки; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.3.1 Порядку, Містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Графічна частина містобудівних умов та обмежень, за вимогами п.3.7 Порядку, містить:

а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності);

б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

в) ситуаційний план місця розташування об`єкта будівництва;

г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником;

ґ) викопіювання з містобудівної документації.

Отже, позивачем для отримання містобудівних умов та обмежень було подано до уповноваженого органу викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 та фотофіксація земельної ділянки разом із відповідною заявою, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Броварської РДА Київської області (вх. №55/10-21 та дата 23.01.2015 року).

Згідно з п.7 ч.1 ст.1, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Пунктами 12, 3 ч.1 ст.1 визначено:

- схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин;

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до вимог ч.2 ст.14 Закону, організація розроблення та внесення змін до схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів здійснюється відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та районними державними адміністраціями.

Частиною 1 ст.16 Закону передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Детальний план у межах населеного пункту, згідно з ч.1 ст. 19 Закону, уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до вимог ст.23 вказаного Закону, містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об`єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

Результати містобудівного моніторингу постійно вносяться до містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної документації.

Пунктом 3.6 Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.09.2011 року N 170 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2011 року за N 1268/20006, встановлено, що моніторинг проводиться на територію для актуалізації даних містобудівного кадастру, що необхідні для розроблення або корегування відповідної містобудівної документації.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3221283200:05:003:0011 знаходиться поза межами, встановленими Генеральним планом с.Калинівка, а також відсутність містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях (Схеми планування Броварського району Київської області та детального плану території, до якої входить зазначена земельна ділянка відповідно), та не здійснення містобудівного контролю об`єктом нагляду, то висновки викладенні в Акті перевірки контролюючого органу щодо порушення Відділом містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області при прийнятті МБУО від 27.01.2015 року №2 року вимог відповідних норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є правомірними.

Отже, враховуючи, що відповідачем встановлено невідповідність МБУО від 27.01.2015 року №2 містобудівному законодавству, що відповідно до ч.8 ст.29 Закону, є підставою для скасування відповідних містобудівних умов та обмежень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність оскаржуваного рішення №1 від 08.02.2018 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, тоді як суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.