Ухвала

від 22.05.2019 по справі 520/20229/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/20229/18

Провадження № 1-кс/520/5812/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160000000100 від 05.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272, ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018160000000100 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 2 ст. 364 КК України за фактом незаконної діяльності автозаправних станцій та автогазозаправних пунктів на території міста Одеси та області.

Так, досудовим розслідуванням установлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташована автозаправна станція на якій здійснюється діяльність із роздрібної торгівлі паливом під брендом «Алвас» без отримання дозволів Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та з порушенням вимог Правил пожежної безпеки України.

Згідно отриманих під час досудового розслідування відомостей діяльність з незаконної експлуатації автозаправної станції та продажу пального може здійснюватися службовими особами ТОВ «Алвас».

Відповідно до положень ЗУ «Про об`єкти підвищеної небезпеки» об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно ст. 3 вказаного вище Закону, державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких відповідно до закону віднесені питання, зокрема охорони праці.

Так, згідно даних ГУ Держпраці в Одеській області дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також на використання та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки для експлуатації АЗС «Алвас» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5а видавалися, однак строк їх дії завершився у 2017 році.

Також, установлено, що ГУ ДСНС в Одеській області не видавалися документи дозвільного та погоджувального характеру з питань протипожежної безпеки для експлуатації АЗС, що розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5а.

Так, 15.05.2019 на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси слідчим за участю фахівця з ГУ ДСНС в Одеській області проведено огляд території та приміщень АЗС «Алвас», що розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5а. У ході проведення огляду встановлено, що за вказаною адресою господарську діяльність з роздрібної торгівлі паливом без відповідних дозвільних документів у сфері охорони праці, пожежної безпеки та цивільного захисту здійснює ТОВ «Алвас».

Під час проведення огляду в резервуарах АЗС виявлено та вилучено паливо у наступному об`ємі: бензин А-95 -2500 літрів; дизельне паливо 2024 літри; бензин А-92 2008 літрів.

Одночасно з цим, у ході огляду встановлено, що експлуатація АЗС здійснюється без наявності діючих дозволів Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки та на використання та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про охорону праці» та постанови КМУ № 1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки».

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, яке має значення речових доказів та містять в собі відомості, що мають важливе доказове значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, обумовлюється необхідністю збереження речових доказів та їх подальшого використання в доказуванні. У свою чергу, не застосування цього заходу може призвести до знищення, втрати або приховування вилученого майна, його незаконного використання та перешкоджати об`єктивному дослідженню та встановленню усіх обставин скоєного кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник власника майна в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, надавши письмове заперечення, вказавши, що відсутні підстави для накладення арешту на майно, наявні документи, відповідні дозволи, підтверджуючи те, що ТОВ «Алвас» здійснює діяльність законно. Крім того, слідчим не надано будь-яких доказів, які б свідчили про складання контролюючими органами ГУ Держпраці та ГУ ДСНС в Одеській області будь-яких приписів щодо усунення порушень бо зупинення діяльності підприємства.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно положення ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканість житла чи іншого володіння особи, недоторканість права власності.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим за погодженням з прокурором клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

Так, стороною обвинувачення, при складанні клопотання про накладення арешту на майно, не дотримані вимоги ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки у клопотанні не зазначені підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. В клопотанні не обґрунтовано, яким чином вилучене на АЗС паливо відноситься до кримінального провадження, не долучено документів, які б підтверджували належність майна до даного кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу, що обов`язковою ознакою кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 272 КК України, є порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого, проте матеріали клопотання не містять відомостей, які б вказували на зазначені обставини.

Також, слідчий суддя зазначає, що представником власника майна в судовому засіданні були надані документи, зокрема, повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, відповідно до якого сумарна маса небезпечних речовин на АЗС не перевищує норматив порогової маси, що вказує на те, що АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не є об`єктом підвищеної небезпеки, а також документи, що свідчать про дотримання підприємством законодавства про охорону праці та інші відповідні дозволи.

Крім того, в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні. Крім того, арешт палива може призвести до фактичного припиненням господарської діяльності підприємства, необхідність чого сторона обвинувачення в судовому засіданні не довела, а тому законних підстав для накладення арешту цього майна таким способом не встановлено.

Також, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження №12018160000000100 від 05.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272, ч. 2 ст. 364 КК України, триває вже більше одного року, проте станом на день розгляду клопотання жодній особі не повідомлено про підозру.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість та вищевказані недоліки клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.131170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про арешт майна, виявленого та вилученого під час огляду території та приміщень автозаправної станції «Алвас», що розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5а, а саме на: бензин А-95 -2500 літрів; дизельне паливо 2024 літри; бензин А-92 2008 літрів, в рамках кримінального провадження №12018160000000100 від 05.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272, ч. 2 ст. 364 КК України відмовити.

Зобов`язати слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 повернути вилучене майно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1