Постанова

від 15.05.2019 по справі 676/1422/15-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/1422/15-ц

Провадження № 22-ц/4820/631/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю: позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/1422/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2018 року (суддя Швець О.Д.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Кам`янець-Подільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибак Степан Йосипович, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, Комунальне підприємство Муніципальна Інспекція Кам`янець-Подільської міської ради, про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на земельну ділянку, договору міни та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та житловим будинком.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

23 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Кам`янець-Подільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибак С.Й., Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, Комунальне підприємство Муніципальна Інспекція Кам`янець-Подільської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.1984 він є власником 13/50 частини житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками будинку є: ОСОБА_7 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 Рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992 між співвласниками домоволодіння був закріплений порядок користування земельною ділянкою: згідно з яким виділено в користування ОСОБА_7 - 837 кв.м., ОСОБА_1 - 837 кв.м., ОСОБА_5 - 778 кв.м., ОСОБА_9 - 538 кв.м.

ОСОБА_5 приватизувала свою земельну ділянку площею 798 кв.м. згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , який видано 10.11.2006. Однак ОСОБА_5 приватизувала земельну ділянку площею та конфігурацією, яка відрізняється від площі та конфігурації земельної ділянки, яка була виділена їй в користування рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992.

Вважає, що державний акт має бути визнаний судом недійсним, оскільки підставою видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 11.10.2006 є договір міни від 11.10.2006, зареєстрований за № 3927, але предметом договору міни, який укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були лише частки земельних ділянок, зокрема, належна ОСОБА_5 частка земельної ділянки площею 0,0133 га із всієї приватизованої нею площі 737 кв.м. на підставі Державного акта на право власності від 10.06.2004, який видано на підставі рішення сесії Кам`янець-Подільської міської ради від 18.09.2003 № 135, та належала ОСОБА_6 - частка площею 0,0194 га, тому вбачається безпідставність видачі Державного акта на земельну ділянку загальною площею 798 кв.м.

Також вбачаються розбіжності в описі меж суміжних землекористувачів із фактичним користуванням, зокрема, зазначено в описі меж, що від літери Г до літер Д землекористувачем є ОСОБА_5 , а фактично землекористувач ОСОБА_1 Крім того, ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 737 кв.м. без погодження меж з позивачем, який є суміжним землекористувачем. З цих же підстав вважає, що рішення Кам`янець-Подільської міської ради № 135 від 18.09.2003 та державний акт від 10.06.2004 мають бути визнані недійсними.

Крім того, ОСОБА_5 створено ряд порушень, які необхідно усунути, зокрема, в порушення добросусідських відносин ОСОБА_5 почала самочинне будівництво прибудову - санвузол, зовнішня стіна якої розташована на відстані 35 см від діючої на теперішній час межі, а відповідно до порядку користування ця відстань має бути 50 см. Окрім того, покрівля прибудови виступає на 60 см від зовнішньої стіни прибудови, у зв`язку з чим покрівля нависає над ділянкою позивача. Відповідачка влаштувала витяжну газову трубу в сторону його житла, а не вгору, як це передбачено будівельними нормами, що порушує вимоги п. 3.17 Б 2.4.-1-94 ДБН Планування та забудова міських та сільських поселень . Відповідно до зазначеного нормативного акта відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни має бути не менше ніж 1,0 м. При цьому має бути забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Також, як зазначає позивач, на відстані менше 8 м до належної йому будівлі відповідачка влаштувала вигрібну яму та два фільтруючі колодязі, які приймають всі стоки від санвузлів в будинковолодінні ОСОБА_5 , включаючи санвузол самочинної прибудови. Влаштування відповідних фільтруючих колодязів та септико-вигрібної ями з підведеними до них санвузлів складають протяжність від першого санвузла до септико-вигрібної ями - 35-36 м. Встановлення таких споруд суперечить п. 3.2.а ДБН 360-92.

За таких обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати недійсними: рішення Кам`янець-Подільської міськради від 18.09.2003 року №135, державний акт на право власності на земельну ділянку, який видано 10.06.2004 року на ім`я ОСОБА_5 ; договір міни від 11.10.2006; державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , який видано 10.11.2006 на ім`я ОСОБА_5 ; зобов`язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та будинковолодінням по АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно побудованої вигрібної ями, фільтруючих колодязів та прибудови.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2018 року замінено третіх осіб: Відділ Держгеокадастру у м. Кам`янці-Подільському, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області належними: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що суд зробив безпідставні висновки про законність отримання у власність земельної ділянки, оскільки ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку без погодження межових знаків, а тому технічна документація не відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 18 Закону України Про землеустрій та ст. 186 ЗК України. Також апелянт не погоджується з висновком суду, що в результаті договору міни ОСОБА_5 на законних підставах набула право власності на земельну ділянку площею 0,798 кв.м., оскільки судом не взято до уваги, що ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 0,0133 га, а отримала від ОСОБА_6 0,0194 га частки земельної ділянки. Крім того, в описі меж неправильно зазначено розташування земельних ділянок суміжних землекористувачів. Приватизувавши земельну ділянку без погодження меж, ОСОБА_5 впродовж межі добудувала до веранди самочинну прибудову, вигрібну яму і для їх обслуговування встановила огорожу в сторону земельної ділянки ОСОБА_1 , яка перебувала у його користуванні згідно з рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу.

Представники відповідачів в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5

Згідно з договором купівлі-продажу від 23.11.1984, ОСОБА_1 є власником 7/25 житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 8-9 т. 1).

Також, власником 7/25 житлового будинку з відповідними надвірними будівлями до нього по АДРЕСА_1 є ОСОБА_10 (а.с.).

В свою чергу, відповідач ОСОБА_5 є власником 13/50 житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 134 т. 1).

Відповідач ОСОБА_6 є власником 9/50 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за АДРЕСА_1 (а.с. 164-166 т. 1).

Рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992 встановлено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 згідно з висновком технічної експертизи, за яким ОСОБА_7 виділено 837 кв.м. (на плані зафарбовано в синій колір), ОСОБА_1 . 837 кв. м. (на плані зафарбовано в червоний колір), ОСОБА_5 - 778 кв.м. (на плані зафарбовано в жовтий колір), і ОСОБА_9 - 538 кв.м. (на плані зафарбовано в зелений колір) (а.с. 4 т. 1).

Згідно із зазначеним у судовому рішенні висновком технічної експертизи в користуванні ОСОБА_1 знаходилась земельна ділянка площею 810 кв. м., 27 кв.м. необхідно було вилучити у ОСОБА_7 . В користуванні ОСОБА_5 знаходилась земельна ділянка площею 640 кв м., 138 кв.м. необхідно було вилучити у ОСОБА_7

З визначеним порядком користування сторони погодились, під сумнів не ставили (а.с. 101 т. 1).

На підставі рішення 13 сесії Кам`янець-Подільської міської ради № 135 від 18.09.2003 ОСОБА_5 було надано у власність земельну ділянку, площею 737 кв.м., по АДРЕСА_1 . 10.06.2004 ОСОБА_5 отримала за зазначену земельну ділянку державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 5 т. 1).

З матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_13 встановлено, що 10.05.2004 року останній передані на зберігання межові знаки в кількості 11 шт., які встановлені по межах земельної ділянки, розташованої на території Кам`янець-Подільської міської ради (а.с. 169-183 т. 1).

Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради № 74 від 04.05.2005 року вирішено передати у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку, площею 538 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. 153 т. 1).

Згідно з проектом землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , 28.03.2005 року було проведено встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землевласнику (а.с. 147 т. 1).

Відповідно до договору міни від 11 жовтня 2006 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 здійснили обмін частинами земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_6 - частиною земельною ділянкою, площею 0,0194 га, по АДРЕСА_1 , що перебувала у її власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 27.02.2006, реєстраційний № 010674400036 , та ОСОБА_5 частину земельної ділянки, площею 0,0133 га, за цією ж адресою, що перебувала у її власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 10.06.2004 № 010474400169 (а.с. 5 т. 1).

На підставі договору міни ОСОБА_5 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 10.11.2006, згідно з яким вона є власником земельної ділянки, площею 798 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_4 (а.с. 6 т. 1).

Відповідачем ОСОБА_5 на належній їй земельній ділянці було здійснено реконструкцію частини житлового будинку та будівництво літньої кухні (а.с. 203-225 т. 1).

10.06.2015 Управлінням ДАБІ у Хмельницькій області було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта частини житлового будинку та літньої кухні по АДРЕСА_1 , замовником по будівництву яких була ОСОБА_5 23.06.2015 державним реєстратором було внесено відомості про об`єкт нерухомого майна 13/50 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 з врахуванням об`єктів будівництва (а.с. 102-103, 135-136 т. 1).

Згідно з висновком судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 68Е-08/15 від 22.10.2015, земельна ділянка, яка належить ОСОБА_5 , не відповідає конфігурації та площі земельної ділянки згідно схеми порядку користування, встановленого рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992, причиною невідповідності є обмін частинами ділянок між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Фактична конфігурація земельної ділянки майже відповідає (незначна невідповідність) конфігурації згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 10.11.2006. Фактична конфігурація земельної ділянки та фактична площа земельної ділянки 0,1023 га, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 не відповідає конфігурації та площі земельної ділянки вказаній в схемі порядку користування, встановленого рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992 (а.с. 2-35 т. 2).

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції експерт Попроцький С.С. пояснив, що фактично у користуванні ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка більшої площі ніж передбачено порядком користування згідно з рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992. Накладення земельної ділянки ОСОБА_5 на земельну ділянку ОСОБА_1 не встановлено. Прибудова ОСОБА_5 розташована на північ від земельної ділянки ОСОБА_1 і його прав не порушує.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення додаткової комплексної судової експертизи в складі будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 30.03.2018, фактичне користування земельною ділянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не відповідає встановленому порядку користування за схемою встановленого рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992 та частково не відповідає Державному акту від 10.06.2004, виданого на ім`я ОСОБА_5

Площа земельної ділянки ОСОБА_5 , яка зазначена в державному акті від 10.06.2004 та державному акті від 10.11.2006 не відповідає площі згідно встановленого порядку користування за рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992 (а.с. 27-59 т. 3).

План встановлення порядку користування земельною ділянкою, затверджений рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992 являє собою схематичне зображення встановлення порядку користування, надати відповідь чи відповідає конфігурація земельної ділянки ОСОБА_5 , яка зазначена в державних актах від 10.06.2004 та 10.11.2006 конфігурації згідно встановленого порядку користування за рішенням Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992 не вбачається можливим.

Крім того, як зазначено у висновку, прибудова санвузла № 2 площею 5,0 кв.м., що належить ОСОБА_5 знаходиться на відстані 0,4-0,43 м від спільної межі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що є порушенням абз. 3 п. 3.25* 360-92** Однак планувальне розміщення даної прибудови погоджене Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин Кам`янець-Подільської міської ради і не порушує вимог Державних будівельних норм.

Відповідно до частини першої ст. 90 ЗК Української РСР, чинного на момент виникнення правовідносин, було визначено, що на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

Особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок.

Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які могли статися у зв`язку з прибудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою.

Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов`язковою і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в спільній власності на цей будинок. (частини перша-третя статті 91 вказаного Кодексу).

Згідно зі статтею 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Згідно зі статтею 55 Закону України Про землеустрій (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Статтею 56 Закону України Про землеустрій (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включаються матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

Відповідно до статті 198 ЗК України, кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Таким чином, процедура погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. При цьому кадастровою зйомкою є комплекс робіт, яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення геодезичних і картографічних робіт, а при їх проведенні суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не впливають на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. З огляду на це, слід вважати, що спір про право у випадку не підписання акта погодження меж відсутній.

У той же час непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, позивач вказував, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_5 порушує його права як суміжного землекористувача та співвласника будинку, оскільки відповідачці передана у власність частина належної йому земельної ділянки згідно з встановленим порядком користування відповідно до рішення Кам`янець-Подільського міського суду від 30.09.1992, і передача земельної ділянки проводилась без погодження з ним меж земельної ділянки. Крім того, вказував, що відповідач ОСОБА_5 здійснила будівництво прибудови - санвузла з порушенням будівельних норм, влаштувала септико-вигрібну яму та два фільтруючі колодязі, що створює перешкоди позивачу у користуванні приватною власністю - будинковолодінням.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів порушення його прав як власника житлового будинку та користувача земельної ділянки і перешкод у здійсненні ним права власності внаслідок проведення відповідачем будівництва прибудови до належної їй частини будинку. А тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

Щодо зроблених висновків суд першої інстанції в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви та обґрунтування, з якими погоджується й апеляційна інстанція, оскільки такі висновки місцевого суду ґрунтуються на вимогах закону та здобутих у справі доказах.

Доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 травня 2019 року.

Суддя-доповідач /підпис/ І.В. П`єнта

Судді: /підпис/ А.П. Корніюк

/підпис/ О.І. Талалай

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П`єнта

Головуючий у першій інстанції - Швець О.Д. Провадження № 22-ц/4820/631/19

Доповідач - П`єнта І.В. Категорія № 47