Рішення

від 13.05.2019 по справі 563/1946/18

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/1946/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Опришка П.З.

секретар судових засідань Литвинчук Л.Л.

за участю:

представника позивача Сидорук-Серединської Л.А.

представника відповідача Дремлюги Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Корець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРИНЬ АГРО до Товариства з обмеженою відповідальністю РІВНЕАГРОЛЕНД , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Горинь Агро звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РІВНЕАГРОЛЕНД , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28 грудня 2017 року.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 22 січня 2010 року між ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 укладено договір № 186 оренди земельної ділянки площею 2,02 га., який зареєстровано 04 грудня 2010 року в Корецькому районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК". Даний договір укладено строком на 10 (десять) років з дня його державної реєстрації. Вказують, що даний договір є чинним і на даний час, оскільки ніким не оскаржений та невизнаний в судовому порядку недійсним. Незважаючи на діючий договір оренди землі, відповідачі ТзОВ "Рівнеагроленд" та ОСОБА_1 уклали договір оренди землі щодо вже орендованої ними земельної ділянки, право оренди земельної ділянки зареєстровано 10 квітня 2018 року. Укладення даного договору оренди землі призвело до порушення їхнього права як орендаря щодо користування земельною ділянкою. Крім того, 22 серпня 2018 року між ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду про продовження строку дії Договору оренди землі № 186 від 22 січня 2010 року до 03 грудня 2030 року. А тому, просять суд, визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 28 грудня 2017 року укладеного між відповідачами про передачу в строкове користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а також стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

13 лютого 2019 року ТзОВ "Рівнеагроленд" подало відзив, згідно якого вважає позов необгрунтованим, безпідставним та повністю заперечує щодо його задоволення. Зазначає, що ТзОВ "Горинь Агро" не надало доказів реєстрації права оренди за товариством у Поземельній книзі, а тому оскільки речове право на вказану земельну ділянку незареєстроване, то і правом користування та володіння ТзОВ "Горинь Агро" ненаділене. Натомість, договір оренди між ТзОВ "Рівнеагроленд" та ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 2,0215 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1 укладено із дотриманням норм чинного законодавства, право оренди земельної ділянки зареєстровано, відповідно до ст.3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому підстави для визнання вказаного договору недійсним відсутні.

18 лютого 2019 року представник позивача Сидорук-Серединська Л.А. подала заперечення на відзив, в якому вказує, що відповідач ТзОВ "Рівнеагроленд" безпідставно вважає, що договір, укладений між ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 від 22 січня 2010 року не пройшов державну реєстрацію у порядку встановленому законодавством. Вказаний договір зареєстрований в Корецькому районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що вчинено відповідний запис за №041059000035. Обов`язок державної реєстрації договорів оренди землі покладався виключно на ДП "Центр державного земелнього кадастру" та його територіальні органи шляхом внесення записів до бази даних Державного реєстру земель та вчинення записів у відповідних книгах реєстрації, а в Корецькому районі саме такий обов`язок покладено на Корецький районний відділ Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК". Щодо тверджень стосовно Поземельної книги, що підтверджує право оренди, то вказала, що інформація Державного реєстру земель щодо реєстрації договорів землі міститься саме в Книгах записів реєстрації договорів оренди землі. А в Поземельній книзі знаходиться лише відомості та характеристики про земельну ділянку, тому Поземельні книги не є належним доказом, що містять інформацію щодо предмету доказування.

Представник позивача ОСОБА_2 -Серединська Л.А. в судовому засіданні позов підтримала, просила позов задоволити з підстав викладених у ньому та запереченні на відзив.

Представник ТзОВ Рівнеагроленд в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача адвокат Жолудь І.О. в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про визнання позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

22 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГОРИНЬ АГРО та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого останній передав позивачу в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку площею 2,02 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1 , сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області, строком на 10 (десять) років.

04 грудня 2010 року даний договір зареєстровано в Корецькому районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що вчинено відповідний запис за №041059000035, тобто строк дії договору укладеного між ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 на момент укладення оспорюваного позивачем договору оренди землі від 28 грудня 2017 року не закінчився.

Відповідно до п. 12.5 Договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. (аналогічна норма міститься у ст.31 ЗУ "Про оренду землі").

Договір набирає чинності після підписання сторонами та з дня його державної реєстрації (п.14.1 Договору).

Крім цього, судом встановлено, що 28 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Рівнеагроленд" укладено договір оренди земельної ділянки 2,0215 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1 , сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області, строком на 10 (десять) років.

Згідно із інформаційної довідки № 149630177 від 14 грудня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 10 квітня 2018 року проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки між ТзОВ Рівнеагроленд та ОСОБА_1 від 28 грудня 2017 року.

Відповідно до договору від 28 грудня 2017 року, ОСОБА_1 передав ТзОВ Рівнеагроленд в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку площею 2,0215 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1 , сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області, строком на 10 (десять) років.

Також, судом встановлено, що 22 серпня 2018 року між ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду про продовження строку дії Договору оренди землі № 186 від 22 січня 2010 року до 03 грудня 2030 року.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст.627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного судочинства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено обов`язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ч.1 ст.651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне правило містить і ст.35 Закону України Про оренду землі .

Статтею 27 Закону України Про оренду землі забезпечено права орендаря на орендовану ним земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на момент укладення оспорюваного договору оренди землі від 28 грудня 2017 року між ТзОВ Рівнеагроленд та ОСОБА_1 діяв інший договір оренди тієї ж самої земельної ділянки від 22 січня 2010 року, укладений між ТзОВ Горинь Агро та ОСОБА_1

Тобто, укладенням договору оренди між ТзОВ Рівнеагроленд та ОСОБА_1 , останній в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору і виконання зобов`язань за договором оренди, раніше укладеним з ТзОВ Горинь Агро .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при укладанні 28 грудня 2017 року оспорюваного договору оренди землі, сторонами недодержані вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України та приписи Закону України Про оренду землі , оскільки був укладений без попереднього розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного між ТзОВ Горинь Агро та ОСОБА_1

А тому є всі підстави для визнання договору оренди від 28 грудня 2017 року недійсним.

Посилання представника відповідача про недоведеність позивачем реєстрації ТзОВ "Горинь Агро" прав оренди земельної ділянки з дотриманням діючого на той момент законодавства спростовуються письмовою відповіддю Управління Держгеокадастру у Корецькому районі Рівненської області Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 07 квітня 2016 року вих. №32-1708-0.3-398/2-16, в якому йдеться про те, що договір пройшов державну реєстрацію та є діючим.

Згідно із положеннями ст.ст.125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтями 18, 20 ЗУ Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Підпунктом 6 п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки. Статтею 2 цього ж Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень ст.638 ЦК України, ст.ст.125, 126 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. Такого висновку дійшов Верховний Суд України, виклавши правову позицію із цього питання у постанові від 13 червня 2016 року у справі №6-643цс16, яка відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України; суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Щодо посилань представника відповідача на неподання доказів реєстрації права оренди ТзОВ "Горинь Агро" у Поземельній книзі, то суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 202 ЗК України державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить інформацію про земельну ділянку.

Пунктом 12.3, та пунктом 12.4 "Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", затвердженого Наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174 (чинного на момент укладення договору оренди землі) визначено, що дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.

Внесені дані до Поземельної книги містять інформацію про земельні ділянки (зокрема, кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря чи суборендаря земельної ділянки), проте не містять факту реєстрації договору оренди земельної ділянки. Відомості ж щодо реєстрації договорів оренди землі містяться у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Тож, внесені дані, що містяться в Поземельній книзі не є підставою, аби вважати державну реєстрацію договору оренди землі наявною або відсутньою, оскільки інформація Державного реєстру земель щодо реєстрації договорів оренди землі міститься саме в Книгах записів реєстрації договорів оренди землі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжного доручення, при подачі позову ТзОВ "Горинь Агро" сплачено судовий збір в сумі 1 762 грн.

Тому на підставі ст.141, 142 ЦПК України з відповідачів підлягають до стягнення на користь позивача сплачені судові витрати.

Ухвалою від 19 лютого 2019 року вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам та/або суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчинювати (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 .

А тому за приписами ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом 90 (дев`яноста) днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст.12, 141, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 28 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Рівнеагроленд строком на 10 (десять) років щодо земельної ділянки розміром 2,0215 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1 , розташованої на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроленд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро" сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі по 881 (вісімсот вісімдесят одній) гривні з кожного.

Заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 19 лютого 2019 року діють протягом 90 (дев`яноста) днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, то вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Опришко П.З.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 травня 2019 року.