Постанова

від 01.10.2019 по справі 563/1946/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року

м. Рівне

Справа № 563/1946/18

Провадження № 22-ц/4815/1076/19

Головуючий у Корецькому районному суді: Опришко П.З.

Дата, час і місце ухвалення рішення суду:

13 травня 2019 року об 15 год. 23 хв. м. Корець Рівненської області

Повне рішення складено: 22 травня 2019 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро";

відповідач 1: ОСОБА_1 ;

відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроленд";

представники учасників справи:

позивача - адвокат Сидорук-Серединська Лілія Анатоліївна,

відповідача 1 - адвокат Жолудь Ігор Олександрович;

відповідача 2 - адвокат Дремлюга Юрій Сергійович;

за участі (в апеляційному суді): представників позивача і відповідача-2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроленд" на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 13 травня 2019 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроленд" про визнання недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

В грудні 2018 року в суд звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро" (далі - ТзОВ "Горинь Агро") з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроленд" (далі - ТзОВ "Рівнеагроленд) про визнання договору оренди землі недійсним. Позов мотивовано тим, що 22 січня 2010 року між ним та відповідачем-1 було укладено договір №186 оренди земельної ділянки розміром 2,02 га, кадастровий номер 5623081000:05:006:0035, розташованої на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області, строком на 10 років. 04 грудня 2010 року договір зареєстровано в Корецькому районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК". Даний договір є чинним, ніким не оспорювався та не визнаний недійсним в судовому порядку. Водночас, всупереч діючого договору оренди, ОСОБА_1 повторно уклав договір оренди землі щодо вже орендованої земельної ділянки з іншою юридичною особою - ТзОВ "Рівнеагроленд". Пояснював, що укладення відповідачами оспорюваного договору оренди землі призвело до порушення його переважного права як орендаря щодо користування земельною ділянкою. Крім того, 22 серпня 2018 року ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі №186 від 22 січня 2010 року до 03 грудня 2030 року.

З наведених міркувань просив визнати недійним договір оренди землі б/н від 28 грудня 2017 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ "Рівнеагроленд", строком на 10 років, щодо земельної ділянки розміром 2.0215 га, кадастровий номер 5623081000:05:006:0035, розташованої на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області, та стягнути з відповідачів понесені судові витрати в розмірі 1 762 грн.

У відзиві на позовну заяву ТзОВ "Рівнеагроленд", вважаючи позов необґрунтованим та безпідставним, просило відмовити в його задоволенні повністю. Зазначало, що позивачем не надано доказів того, що право оренди за ним зареєстровано належним чином у відповідності до діючого на той час законодавства. В свою чергу, вважало себе правомірним землекористувачем земельної ділянки, а оспорюваний договір таким, що укладений та зареєстрований з дотриманням норм чинного законодавства, тому підстав для визнання його недійним немає.

14 лютого 2019 року представником відповідача-1 адвокатом Жолудь І.О. подано до суду заяву про визнання позову ТзОВ "Горинь Агро" в частині визнання недійсним договору оренди землі.

Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 19 лютого 2019 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам та/або суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчинювати (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5623081000:05:006:0035.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 13 травня 2019 року позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 28 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ "Рівнеагроленд" строком на 10 років щодо земельної ділянки розміром 2,0215 га, кадастровий номер 5623081000:05:006:0035, розташованої на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ТзОВ "Рівнеагроленд" на користь ТзОВ "Горинь Агро" сплачений при поданні позову судовий збір в сумі по 881 гривні з кожного.

Визначено, що заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 19 лютого 2019 року діють протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Роз`яснено, що якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, то вказані заходи забезпечення позову діятимуть до повного виконання судового рішення.

На рішення суду відповідачем-2 подано апеляційну скаргу, де покликається на його незаконність та необґрунтованість, які полягали у хибному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також неповноті з`ясування обставин, що мають значення для справи.

На її обґрунтування зазначалося про те, що саме договір оренди земельної ділянки від 22 січня 2010 року є неправомірним та посилаючись на положення ст. 202 ЗК України, вказувалося, що державна реєстрація земельних ділянок відповідно до Земельного кодексу України - це реєстрація державних актів та договорів оренди при формуванні земельної ділянки як об`єкта права та внесення записів до Поземельної книги, засади якої визнані наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року №174 "Про затвердження тимчасового порядку ведення державного реєстру земель". Отже, поряд з реєстрацією державних актів та договорів оренди землі у відповідних книгах передбачено реєстрацію права на земельну ділянку у Поземельній книзі. Однак згідно з відповідей на адвокатські запити про надання інформації щодо поземельних книг, в яких мали б вказуватися дані про реєстрацію договору №186 від 22 січня 2010 року, такі записи відсутні, а це дає підстави вважати, що договір не був укладений. При цьому судом попередньої інстанції не було дано належної правової оцінки зазначеним обставинам та вирішено спір виключно з позиції позивача при обмеженні лише тими доказами та доводами, які надавались останнім. Натомість визнаний судом недійсним договір оренди земельної ділянки від 28 грудня 2017 року укладений у відповідності до чинного законодавства і містить усі істотні умови для таких договорів.

З викладених підстав просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийнявши нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ "Горинь Агро" вважало рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу. Тому просить відхилити апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

На його переконання, доводи заявника про вирішення спору виключно з позиції позивача не заслуговують на увагу, оскільки ТзОВ "Рівнеагроленд" не надало жодних доказів, які б їх спростовували. Вважало, що реєстрація укладеного з ОСОБА_1 договору оренди землі на земельну ділянку здійснено відповідно до вимог наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" від 2.07.2003 року № 174. Пояснювало, що Поземельні книги не є належним доказом, які містять інформацію щодо предмету доказування. Зазначало, що суд повно та всебічно з`ясував обставини справи та надав належну оцінку доказом. Адже орендодавець з моменту реєстрації договору з ТОВ "Горинь Агро" не мав права передавати земельну ділянку іншій особі.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи ТзОВ "Рівнеагроленд", колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судом встановлено, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії РВ від 13 січня 2000 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,02 га, кадастровий номер 5623081000:05:006:0035, розташована на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до договору № 186 оренди землі, укладеного між ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 22 січня 2010 року, останній передав в строкове платне користування належну йому земельну ділянку строком на десять років.

Договір зареєстровано в Корецькому районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 грудня 2010 року за № 041059000035.

Разом з тим, в період чинності договору оренди землі №186 ОСОБА_1 28 грудня 2017 року укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТзОВ "Рівнеагроленд" строком на десять років.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при укладанні 28 грудня 2017 року оспорюваного договору оренди землі сторонами договору не додержані вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України та приписи Закону України "Про оренду землі", оскільки цей договір був укладений без попереднього розірвання чи визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між ТОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 Тобто цей договір був правомірним і чинним.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналіз зазначеної норми закону дозволяє зробити висновок, що наявність укладеного в установленому порядку договору оренди земельної ділянки обмежує права власника земельної ділянки у володінні та користуванні предметом договору оренди.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (ст.ст. 215 - 216 ЦК України).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі", яка визначає умови договору оренди землі, не передбачено можливості передання однієї і тієї ж земельної ділянки одночасно в оренду різним орендарям за різними договорами.

Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено підстави припинення, розірвання договору оренди землі. Укладення договору оренди землі з іншим орендарем в період дії та чинності раніше укладеного договору оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем, не є підставою для припинення чи розірвання раніше укладеного договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 186 оренди землі, укладений між ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1. 22 січня 2010 року в судовому порядку недійсним, припиненим або розірваним не визнавався.

Тому відповідач-1, будучи власником земельної ділянки площею 2,0215 га, з кадастровим номером 5623081000:05:006:0035, порушив умови попереднього договору оренди земельної ділянки та норми чинного законодавства, передавши повторно в оренду земельну ділянку іншій особі, не вирішивши питання про припинення попереднього договору оренди земельної ділянки, чим порушив права позивача як орендаря земельної ділянки на володіння та користування нею відповідно до договору.

Згідно з ч. 1 ст. 25, ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право, зокрема самостійно господарювати на землі з дотримання умов договору оренди землі. Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд попередньої інстанції обґрунтовано задовольнив позов та визнав недійсним оспорюваний договір.

Щодо доводів апеляційної скарги про невстановлення судом обставини державної реєстрації договору оренди земельної ділянки №186 від 22 січня 2010 року відповідно до чинного на той момент законодавства, то необхідно зазначити таке.

З 01 січня 2010 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021, якою затверджено "Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" (далі - Порядок). Цей Порядок визначає процедуру ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі - документа суворого обліку, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок. Пунктами 11, 13 Порядку встановлено, що дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку проводиться за місцем розташування земельної ділянки.

З відповіді Управління Держгеокадастру у Корецькому районі Рівненської області Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та наданого останнім додатку видно, що по Великомежиріцькій сільській раді у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею 09 грудня 2010 року за реєстраційним номером 041059000035 зареєстрований договір оренди земельної ділянки площею 2,02 га, кадастровий номер 5623081000:05:006:0005, де сторонами є ТзОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 Таку ж інформацію містить й сам договір, з відміткою про його реєстрацію та вчинення запису в Державному реєстрі.

Стверджувальну інформацію про те, що відповідні записи наявні в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою надано було й Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та його відділом у Корецькому районі представнику ТзОВ "Рівнеагроленд" - адвокату Дремлюзі Ю.С., додатково зазначивши, що розділи Поземельних книг відкривалися згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021.

Отже, суд попередньої інстанції при вирішення спірних відносин володів достатніми доказами в підтвердження факту належного укладення договору між позивачем та ОСОБА_1

Поготів, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про неврахування неналежності реєстрації договору оренди землі №186, укладеного 22 січня 2010 року між ТзОВ "Горинь Ангро" та ОСОБА_1 , то вони на увагу не заслуговують, позаяк предметом оскарження був укладений між відповідачами договір оренди землі б/н від 28 грудня 2017 року, а тому з огляду на засади презумпції правомірності правочину такі покликання автора скарги є надуманими та голослівними.

Заразом безпідставними є покликання в апеляційній скарзі на недодержання судом норм процесуального права.

Згідно з абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові порушення, що потягли би помилкове розв`язання цивільно-правового спору, відповідач-2 не надав, а апеляційним судом здобуто не було.

Інші доводи автора скарги колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Судовий збір, що понесений заявником при поданні апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід віднести на його ж рахунок.

Керуючись ст.ст. 374-375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Рівнеагроленд" залишити без задоволення, а рішення Корецького районного суду Рівненської області від 13 травня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: об 11 год. 45 хв. 01.10.2019

Головуючий С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

С.С. Шимків