Рішення

від 20.05.2019 по справі 915/1331/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Справа № 915/1331/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.

та представників сторін:

від позивача - Сакара Ю.В., ордер від 13.12.2013 № 950;

від відповідача - Бондарєв Р.С., дов. від 04.01.2019 № 30/02.02.01-22/0206/14/19;

від третьої особи представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1331/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАХСУМ» ,

вул. Кірова, 12, м. Миколаїв, 54024;

поштова адреса представника позивача Гриненко Т.В.:

АДРЕСА_1 ;

до Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватне підприємство «Юліана-Сервіс» ,

вул. Потьомкінська, 131/Б-3, м. Миколаїв, 54055;

про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі від 17.04.2006

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «МАХСУМ» пред`явлено до Миколаївської міської ради позов, з урахуванням заяви від 11.03.2019 про уточнення позовних вимог, про визнання, в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі від 17.04.2006 № 4123 (далі - договір).

Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяви позивача від 17.02.2016 та від 26.10.2016 про переоформлення зазначеного вище договору, укладеного відповідачем з приватним підприємством (ПП) «Юліана-Сервіс» , а саме, щодо поновлення договору оренди та заміни орендаря за договором на ТОВ «МАХСУМ» у зв`язку з придбанням останнім, згідно укладеного з ПП «Юліана-Сервіс» договору від 02.12.2015 № 1079 купівлі-продажу нерухомого майна, об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій за договором земельній ділянці. Таке, на думку позивача, є порушенням ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч. 2 ст. 120 ЗК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» .

ТОВ «МАХСУМ» також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 19.12.2018 відкрито провадження в даній справі.

Миколаївська міська рада у відзиві від 16.01.2019, з урахуванням уточнень від 25.03.2019 та пояснень від 18.04.2019, позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

Так, на думку відповідача, ТОВ «МАХСУМ» не набуло право на поновлення договору оренди землі, так як:

1) товариство не є орендарем за договором та, відповідно, стороною цього договору, а тому у нього відсутнє право звернення до Миколаївської міської ради в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ;

2) ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачає можливості заміни сторони по договору оренди та зміни інших умов договору;

3) позивач звернувся до Миколаївської міської ради з повідомленням про намір продовжити договір оренди без дотримання строків, визначених пунктом 3.1 цього договору;

4) позивач не звертався за поновленням договору оренди з поданням проекту додаткової угоди;

5) строк дії договору оренди закінчився 03.05.2016 у зв`язку з чим відсутні підстави для переоформлення цього договору та продовження строку його дії.

Від ПП «Юліана-Сервіс» , належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, представник в засідання не з`явився.

Вислухавши представників сторін, які підтримали доводи, викладені відповідно у позові та відзиві, з урахуванням до них уточнень, пояснень та доповнень, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між ПП «Юліана-Сервіс» (первісним орендарем) та Миколаївською міською радою укладено договір оренди землі від 17.04.2006 № 4123, посвідчений у той же день приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П. та зареєстрований Миколаївською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» 03.05.2006, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040600100278, а в книзі записів договорів оренди - запис за № 4123 (а.с. 10-11).

Умовами договору оренди, з урахуванням до нього «Плану земельної ділянки» , передбачено, що в оренду ПП «Юліана-Сервіс» надано земельну ділянку для розміщення та подальшого обслуговування літнього кафе з навісом, поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 Лазурній АДРЕСА_3 район), загальною площею 1825 кв.м., за кадастровим номером НОМЕР_1 0009 (п.п. 1.1, 2.1 договору).

В договорі зазначено, що він діє протягом 10 років з дати його державної реєстрації (п. 3.1 договору).

У той же день Миколаївською міською радою передано, а ПП «Юліана-Сервіс» прийнято в оренду указану вище земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.05.2006, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін (а.с. 17).

До договору оренди сторони договором від 31.01.2008 внесли зміни в частині нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та розміру орендної плати (а.с. 19).

У подальшому ПП «Юліана-Сервіс» побудовано на орендованій земельній ділянці нерухоме майно - літнє кафе з навісом, та 02.07.2014 за номером запису 6202874 зареєстровано право власності на це майно в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, про що підприємству Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області видано відповідне свідоцтво про право власності від 03.07.2014 № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 398074848101).

Зазначене вище нерухоме майно ПП «Юліана-Сервіс» відчужено ТОВ «МАХСУМ» у відповідності до укладеного між ними договору від 02.12.2015 купівлі-продажу, посвідченого у той же день приватним нотаріусом Миколаївського міського територіального округу Карцевою Н.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1079 (а.с.21-22).

Про набуття позивачем права власності на зазначене вище кафе 02.12.2015 за № 12329913 внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом з названого реєстру від 02.12.2015 № 48916576.

ТОВ «МАХСУМ» через Центр надання адміністративних послуг звернулося до Миколаївської міської ради з заявою від 17.02.2016 про переоформлення договору оренди, а саме, продовження договору оренди землі та заміну сторони договору з ПП «Юліана-Сервіс» на ТОВ «МАХСУМ» , що не заперечується відповідачем та підтверджується описом дозвільної справи від тієї ж дати за вхідним № 000084, із змісту якого випливає, що до заяви позивачем додані копії статуту, договору оренди земельної ділянки, витягу з рішення міської ради, документа, підтверджуючого право власності, технічного паспорту, проект, паспорт опорядження фасаду, топоплан (а.с. 38).

За твердженнями представника позивача, які не були спростовані відповідачем, до заяви від 17.02.2016 товариством, крім інших документів, був доданий проект додаткової угоди до договору оренди землі, визнання якого укладеним в редакції позивача є предметом розгляду в даній справі, підписаний уповноваженими представниками ПП «Юліана-Сервіс» та ТОВ «МАХСУМ» і скріплений їх печатками, проте при оформленні державним реєстратором опису дозвільної справи його позначено як «проект» .

В матеріалах справи наявна подана відповідачем копія службової записки від 19.04.2016 № 17-695 в.о. начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради М.П. Калимкової заступнику міського голови Степанцю Ю.Б., із змісту якої вбачається, що назване управління, розглянувши поданий ТОВ «МАХСУМ» пакет документів, прийшло до висновку про невідповідність цільового використання орендованої за договором земельної ділянки, у зв`язку з чим запропонувало розірвати договір оренди (а.с. 138).

Не зважаючи на документально підтверджений указаним вище листом розгляд Миколаївською міською радою пропозиції товариства та поданого ним пакету документів, жодної відповіді щодо результату цього розгляду позивачу не направлялося, а на даний час, згідно листа від 16.04.2019 № 02-03/1432 управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради, в цьому управлінні заява ТОВ «МАХСУМ» від 17.02.2016 з додатками відсутня.

Представником позивача пояснено, що, не отримавши протягом більше ніж восьми місяців відповіді на свою заяву та бажаючи прискорити розгляд порушеного в заяві питання, товариство вирішило заново подати документи на розгляд відповідачу для чого через Центр надання адміністративних послуг звернулося до відповідача з заявою про повернення пакету документів від 17.02.2016; викладене підтверджується поданою відповідачем разом з клопотанням від 13.05.2019 копією заяви ТОВ «МАХСУМ» від 25.10.2016.

Отримавши документи, товариство наступного ж дня повторно звернулося до Миколаївської міської ради з заявою від 26.10.2016 про поновлення дії договору оренди та його відповідне переоформлення, до якої додано той самий пакет документів; таке не заперечується відповідачем та підтверджується описом дозвільної справи від тієї ж дати за вхідним № 000674, із змісту якого випливає, що до заяви позивачем додані копії статуту, договору оренди земельної ділянки, витягу з рішення міської ради, документа, підтверджуючого право власності, технічного паспорту, проект, топоплан, паспорт опорядження фасаду (а.с. 39-40).

Із змісту пакету документів, поданих відповідачем на вимогу суду, викладену в ухвалі від 12.03.2019, вбачається, що до заяви від 26.10.2016 товариством додано і інші документи, не указані в описі дозвільної справи: ситуаційний план, кадастровий план; проектну документацію; генплан; відомості щодо позивача з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; довідку про відкриття рахунку ТОВ «МАХСУМ» ; наказ від 18.12.2014 № 1 про призначення директора позивача; протокол від 18.12.2014 № 1 загальних зборів засновників ТОВ «МАХСУМ» ; копії паспорта та ідентифікаційного коду директора позивача ОСОБА_1 ; заяву директора ПП «Юліана-Сервіс» міському голові Сенкевичу А.Ф. про надання дозволу на відвід орендованої за договором земельної ділянки позивачу; акт від 04.04.2006 про перенесення меж земельної ділянки на місцевість з прив`язкою кутів повороту земельної ділянки до місцевих предметів; акт від 03.05.2006 приймання-передачі земельної ділянки; витяг від 17.04.2006 з Державного реєстру правочинів; проект додаткової угоди до договору оренди землі, запропонований позивачем, підписаний уповноваженими представниками ТОВ «МАХСУМ» та ПП «Юліана-Сервіс» і скріплений їх печатками.

Згідно поданої відповідачем копії службової записки від 26.04.2017 № 17-5539, 17-5539/3 заступника начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради О.А. Нефьодова, адресованої управлінню земельних ресурсів Миколаївської міської ради, указане вище звернення ТОВ «МАХСУМ» розглянуто управлінням містобудування та архітектури і останнє дійшло висновку про можливість переоформлення правових документів на орендовану земельну ділянку на позивача; при цьому попередні висновки цього ж управління визнано такими, що втратили чинність (а.с. 156).

У відповідності до резолюції на корінці зазначеної службової записки, її 11.05.2017 (майже через півроку після повторного звернення товариства) скеровано для розгляду виконавцям (прізвища зазначені нерозбірливо) в управлінні земельних ресурсів.

Не зважаючи на документально підтверджений указаними вище документами розгляд Миколаївською міською радою повторної пропозиції товариства та поданого ним пакету документів, жодної відповіді щодо результату цього розгляду позивачу також не надійшло.

Викладені обставини позивач вважає такими, що свідчать про бездіяльність Миколаївської міської ради та є підставою для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в редакції позивача в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.ст. 1, 13 ЗУ «Про оренду землі» )

Питання переходу права оренди на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК України та 377 ЦК України, а також Законом України «Про оренду землі» .

Так, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ч. 1 ст. 377 ЦК України).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ст. 120 ЗК України).

Викладене кореспондується і з приписами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» , згідно якої до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Із змісту викладених приписів законодавства випливає, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, натомість має місце заміна сторони в зобов`язанні. При цьому новий власник будівлі набуває право оренди земельної ділянки під придбаною нерухомістю шляхом внесення змін до існуючого договору оренди землі.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 29.08.20.18 у справі № 920/675/17.

Отже, в даному випадку право оренди земельної ділянки за договором автоматично припинилося для ПП «Юліана-Сервіс» та перейшло до ТОВ «МАХСУМ» з моменту державної реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване на цій ділянці, тобто з 02.12.2015.

З урахуванням викладеного суд відхиляє твердження відповідача про те, що у ТОВ «МАХСУМ» відсутнє право звернення до Миколаївської міської ради в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Статтею 182 ЦК України, ст. 125 ЗК України та ст. 3 Закону передбачено обов`язковість державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та виникнення права оренди на земельну ділянку з моменту державної реєстрації цього права.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК України).

Згідно п.1 ч.1 ст. 27 Закону, підставою для державної реєстрації права оренди на землю є відповідний договір оренди землі.

Отже, з набуттям права власності на нерухомість, розташовану на орендованій земельній ділянці, та права оренди зазначеної земельної ділянки, у позивача виник обов`язок зареєструвати таке право шляхом внесення змін до існуючого договору оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України «Про оренду землі» .

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із змісту викладених положень закону вбачається, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору).

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі» , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не пов`язані одна з іншою.

Законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Тобто: а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; б) орендодавець може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому заперечення орендодавця мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

До викладених вище висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2018 у справі № 917/1393/17.

Як зазначалося вище, сторонами договору погоджено строк дії договору оренди - 10 років з дати його державної реєстрації, тобто до 03.05.2016, що визнано представниками сторін; позивач вперше звернувся до Миколаївської міської ради з повідомленням про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк та доданим до нього проектом додаткової угоди 17.02.2016, тобто більше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди, що не спростовано відповідачем.

Ураховуючи викладене, та що до заміни орендаря за договором на позивача до правовідносин, що виникли між товариством та Миколаївською міською радою, підлягали застосуванню приписи земельного законодавства, зокрема, визначений ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» строк для звернення за поновленням договору оренди землі на новий строк (не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі) - суд визнає, що ТОВ «МАХСУМ» своєчасно звернувся до відповідача з повідомленням про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк.

За такого судом відхиляється твердження Миколаївської міської ради про звернення позивача з повідомленням про намір продовжити договір оренди без дотримання строків, визначених пунктом 3.1 цього договору.

З урахуванням наведених обставин, а також того, що Миколаївською міською радою не заперечується факт належного виконання як первісним, так і новим орендарем умов договору оренди; що відповідач протягом місяця після отримання 17.02.2016 повідомлення ТОВ «МАХСУМ» про намір скористатися переважним правом укладення договору оренди на новий строк та доданого до нього проекту додаткової угоди не повідомив товариство про наявність заперечень і своє рішення, - суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Той факт, що ТОВ «МАХСУМ» після закінчення 03.05.2016 строку оренди продовжує користуватися земельною ділянкою, зазначеною в договорі оренди, за відсутності заперечень Миколаївської міської ради проти такого користування та за відсутності відповіді на повторне звернення 26.10.2016 товариства з пропозицією про поновлення договору оренди суд визнає зволіканням відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі та іншою підставою (в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ) для визнання додаткової угоди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Викладеним спростовуються твердження Миколаївської міської ради про відсутність підстав для переоформлення договору оренди та продовження строку його дії у зв`язку з закінченням 03.05.2016 строку дії цього договору.

Суд також відхиляє твердження відповідача про те, що ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачає можливості заміни сторони по договору оренди та зміни інших умов договору - так як у зазначеному приписі законодавства йдеться саме про можливість поновлення договору «на той самий строк і на тих самих умовах» , а заміна орендаря в порядку ч. 1 ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» не є зміною умов договору; із змісту запропонованої позивачем додаткової угоди до договору випливає, що ні строк, ні умови договору оренди цією додатковою угодою не змінюються.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії» встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у

вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Ураховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов ТОВ «МАХСУМ» підлягаючим задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Ураховуючи викладене, витрати ТОВ «МАХСУМ» на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з квитанцією від 03.09.2018 № 34923739 у сумі 1762 грн., належить покласти на відповідача.

У судовому засіданні 20.05.2019, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАХСУМ» задовольнити повністю.

2. Визнати додаткову угоду про заміну орендаря та поновлення договору оренди землі від 17.04.2006 № 4123, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П. та зареєстрованого Миколаївською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» 03.05.2006, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040600100278, а в книзі записів договорів оренди - запис за № 4123, - укладеною в наступній редакції:

«Додаткова угода №

до Договору оренди землі, зареєстрованого у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.05.2006 за № 04060010027 та у Миколаївській міській раді за № 4123 від 17.04.2006 року

м. Миколаїв « » р.

Миколаївська міська рада, в особі міського голови ОСОБА_2 , який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоварядування в Україні» , витягу з протоколу № 1 сесії ММР VII скликання від 24.12.2015р та рішення ММР від 08.06.2016 № 514, надалі «Сторона 1» , з однієї сторони, та

Приватне підприємство «Юліана-Сервіс» в особі директора ОСОБА_3 ОСОБА_4 огли, що діє на підставі Статуту, зареєстрованому виконкомом Миколаївської міської ради 25.01.2006 року, надалі «Сторона 2» з другої сторони, та

Товариство з обмеженого відповідальністю «МАХСУМ» в особі директора Ібаданової Н.Б., яка діє на підставі Статуту та наказу № 2-к від 28.02.2017 року, надалі «Сторона 3» з третьої сторони, (в подальшому разом іменуються «Сторони» , а окремо -«Сторона» ),

1. В порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою, Сторони домовилися про заміну Сторони 2 на Сторону 3 як зобов`язану та управнену сторону у Договорі.

2. Сторона 1 підтверджує згоду на заміну Сторони 2 на Сторону 3 в Договорі в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою.

3. Строк дії Договору з моменту укладення даної додаткової угоди поновлюється на 10 (десять) років.

Інші умови Договору залишаються незмінними.

4. Усі спори, що виникають з цієї Додаткової угоди або пов`язані з нею, вирішуються шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.

5. Ця Додаткова угода складена при повному розумінні Сторонами її умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ СТОРІН

Орендодавець - Сторона 1 Орендар - Сторона 2

Миколаївська міська рада ПП «Юліана-Сервіс»

Код ЄДРПОУ 26565573 Код ЄДРПОУ 22426886

м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 м. Миколаїв,

вул. Потьомкінська, б. 131/Б-З

Орендар - Сторона З

ТОВ «МАХСУМ»

Код ЄРДПОУ 39554052

м. Миколаїв, вул. Кірова, 12 » .

3. Стягнути з Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАХСУМ» , вул. Кірова, 12, м. Миколаїв, 54024, ідентифікаційний код 39554052, грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2019.

Суддя Т.М.Давченко