Ухвала

від 23.05.2019 по справі 916/1389/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1389/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" про забезпечення позову за вх.№2-2352/19 від 20.05.2019р. по справі №916/1389/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" (68544, Одеська область, Тарутинський район, сільрада Великодолинська, комплекс будівель та споруд, буд. 1)

до відповідача: Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, буд. 1А)

про зобов`язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району, в якій просить суд зобов`язати Білгород-Дністровську квартирно-експлуатаційну частину району укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" договір про використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції та домашньої худоби на умовах, що викладені у проекті договору, доданого до матеріалів справи.

Як вказує позивач в обґрунтування позовних вимог, на протязі 6 років Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" користувалося земельною ділянкою, площею 100 га, яка розташована в межах колишнього військового полігону в Тарутинському районі Одеської області, на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації.

Водночас, рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1934/17 було визнано недійсним розпорядження Тарутинської РДА та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" повернути земельну ділянку Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району, що і було здійснено позивачем у даній справі.

В подальшому, як вказує позивач, 07.11.2018р. ним на адресу Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району було направлено листа з пропозицією укласти договір про вирощування на цій земельній ділянці сільськогосподарської продукції.

28.03.2019р. відповідачем на адресу позивача було направлено лист, яким надано свою згоду на укладання договору 01.05.2019р. на певних умовах, що викладені у проекті договору, доданому до листа.

Листом від 01.04.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" було повідомлено відповідача про погодження запропонованих умов договору.

На думку позивача, внаслідок таких дій між сторонами було укладено попередній договір шляхом обміну листами, в яких визначено основні (суттєві) умови основного договору та строки його укладання.

Як вказує позивач, 22.04.2019р. ним на адресу відповідача було направлено лист №4 разом із підписаним зі своєї сторони проектом основного договору про вирощування сільськогосподарської продукції та запропоновано до 25.04.2019р. підписати цей договір.

Оскільки у запропонований строк відповідачем проект договору підписано не було, позивач був вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Одночасно із позовною заявою до Господарського суду Одеської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" було подано заяву про забезпечення позову (вх.№2-2352/19), в якій просить суд заборонити Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району та її посадовим особам до набрання законної сили рішення у цій справі укладати будь-які договори, предметом яких буде здійснення господарської діяльності з використанням Тарутинського військового полігону (Тарутинський район Одеської області).

За результатом здійснення автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву та заяву про забезпечення позову було розподілено судді Степановій Л.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.05.2019р., приймаючи до уваги перебування судді Степанової Л.В. з 21.05.2019р. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, було призначено повторний автоматичний розподіл заяви про забезпечення позову за вх.№2-2352/19 від 20.05.2019р., за результатом якого дану заяву розподілено судді Щавинській Ю.М.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" про забезпечення позову за вх.№2-2352/19 від 20.05.2019р., суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або використовувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Так, звертаючись із заявою про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або утруднити виконання рішення суду, оскільки відповідач може укласти договори про вирощування сільськогосподарської продукції про, про випас худоби та інші договори, відповідно до яких треті особи будуть мати право здійснювати господарську діяльність на земельних ділянках, користування якими передбачається проектом договору, що є предметом спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М", оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів.

Так заявником не доведено жодними доказами вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення будь-яких договорів.

Крім того звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник фактично просить суд заборонити укладання договорів щодо усіх земель Тарутинського віськового полігону, тоді як предметом спору є укладання договору щодо земельної ділянки, загальною площею 100 га.

Отже заборона Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району здійснювати дії щодо укладання договорів щодо усіх земель Тарутинського військового полігону спричине беззаперечні негативні наслідки для інших осіб, які мають намір використовувати такі землі.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" про забезпечення позову.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-М" про забезпечення позову за вх.№2-2352/19 від 20.05.2019р по справі №916/1389/19.

Ухвала набирає законної сили 23.05.19р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Ю.М. Щавинська