Постанова

від 22.05.2019 по справі 914/1248/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1248/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грак"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019р.

у складі колегії суддів: О. С. Скрипчук - головуючий, О. П. Дубник, О. В. Зварич

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грак"

до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про внесення змін до договору оренди та стягнення 210 188,38 грн.

за участю представників учасників:

позивача: Чернобай С . С.

відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грак" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5556-7 від 14.09.2007р., укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТОВ "Грак", шляхом викладення абзацу 2 розділу 1 та пункту 5.1 розділу 5 договору оренди в редакції вказаній в позовній заяві.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму переплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № Г-5556-7 від 14.09.2007р. в розмірі 210 188,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані частковою втратою (зруйнування) орендованого приміщення та наявністю підстав внесення змін до розміру площі орендованого майна, вартості такого майна, та для зменшення місячної орендної плати у зв`язку з неможливістю використовувати об`єкт оренди в частині зруйнованих площ приміщення.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.11.2018р. у справі №914/1248/18 позов задоволено. Внесено зміни в договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5556-7 від 14.09.2007р., укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТОВ "Грак", і викладено абзац 2 розділу 1 та пункт 5.1 розділу 5 договору оренди в редакції:

"Об`єктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31 , загальною площею 52,6 кв.м, у тому числі: підвал - 0,00 кв.м, третій поверх - 0,00 кв.м, перший поверх - 52,6 кв.м. півпідвал - 0,00 кв.м. мансарда -0,00 кв.м; інше - 0,00 кв.м з індексами приміщень 6-1, 6-2, 7-1, ІІІ, V, відповідно до даних технічного паспорта від 22.12.2017р., виданого ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Вартість без ПДВ об`єкта оренди визначена станом на 01 травня 2007р. становить (305920,00х52,6/85,9) = 187 327,03 грн. (сто вісімдесят сім тисяч триста двадцять сім гривень 3 копійки) відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 31.07.2007р. №357-е".

" 5.1 Розмір місячної орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради 5-ої сесії 3-го скликання №897 від 07.06.2007р. "Про врегулювання питання оренди майна територіальної громади м. Львова" і складає:

187 327,03х0,06/12х1,022х1,006х1,014=976,46 грн. без ПДВ на момент укладення даного договору".

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму переплати за договором оренди нерухомого майна №Г-5556-7 від 14.09.2007р. в розмірі 210 188,38 грн. та 4 993,83 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано доведеністю факту часткової втрати (зруйнування) орендованого приміщення та наявністю підстав внесення змін до розміру площі орендованого майна, вартості такого майна, та для зменшення орендної плати у зв`язку з неможливістю використовувати об`єкт оренди в частині зруйнованих площ приміщення.

Крім того, суд першої інстанції, посилаючись на неможливість позивачем користуватися частиною орендованого приміщення, з незалежних від орендаря обставин, а саме через незадовільний стан орендованого майна, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача переплати орендної плати.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019р. у справі №914/1248/18 скасовано рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2018р. в частині задоволення позову про внесення змін до договору оренди щодо змін до вартості об`єкта оренди, викладення пункту 5.1 розділу 5 договору оренди в редакції, зазначеній в позові та про стягнення з відповідача на користь позивача суму переплати за договором оренди в розмірі 210 188,38 грн.

Прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено.

Судом апеляційної інстанції залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2018р. в частині задоволення позову про внесення змін до договору оренди, шляхом викладення абзацу 2 розділу 1 договору оренди в такій редакції: "Об`єктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31 , загальною площею 52,6 кв.м., у тому числі: підвал 0,00кв.м., третій поверх - 0,00кв.м. перший підвал - 52,6кв.м.; півпідвал 0,00 кв.м.; мансарда 0,00кв.м.; інше 0,00кв.м. з індексами приміщень 6-1, 6-2, 7-1, ІІІ, V, відповідно до даних технічного паспорта від 22.12.2017р., виданого ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки". Здійснено розподіл судових витрат.

Постанова мотивована зменшенням площ орендованих приміщень та наявністю підстав для внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру орендованого приміщення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині внесення змін до договору щодо місячної орендної плати та стягнення з відповідача переплати по орендній платі, вказав на недоведеність позивачем обставин, що він був позбавлений можливості користуватися частиною орендованого майна за цільовим призначенням з незалежних від нього обставин з моменту укладення договору оренди (вересень 2007 року).

Також, апеляційний господарський суд зазначає, що позивач як орендар з серпня 2007 року по червень 2018 року сплатив орендну плату в розмірі, яка передбачена договором оренди, до якого зміни в частині розміру орендної плати та площі орендованого приміщення не вносилися, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Крім того, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого господарського суду щодо внесення змін до розміру вартості орендованого майна, вказав на відсутність оцінки об`єкта оренди.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Грак" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019р. у даній справі в частині скасування рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2018р. про задоволення позовних вимог позивача щодо внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5556-7 від 14.09.2007р. про зміну розміру орендної плати, зміну вартості об`єкта оренди (площею 52,6 кв.м.) та стягнення з відповідача суми переплати за договором оренди в розмірі 210 188,38 грн. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

Скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що позовні вимоги позивача стосуються внесення змін до спірного договору оренди не за минулі періоди, а з моменту набрання рішенням законної сили.

Позивач посилаючись на норми ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вказує на виникнення у позивача права на зміну умов договору в частині розміру орендної плати, оскільки фактично площа орендованих приміщень є меншою ніж визначено договором оренди і таке зменшення площі є незалежним від наймача.

Також, позивач вказує на те, що надані сторонами докази свідчать про фактичне знищення приміщень під індексами 6-3, 6-4, 6-5, оскільки останні знаходяться в незадовільному стані, а саме: між ними відсутні перегородки, вони об`єднані в одне приміщення та не мають стелі, що з урахуванням цільового призначення об`єкта оренди виключає можливість використання таких приміщень за цільовим призначенням.

Крім того, позивач наголошує на тому, що безповоротна втрата частини орендованих приміщень відбулася до укладення договору оренди, тому на підставі норм ст. 762 Цивільного кодексу України позивач звільняється від плати за орендоване майно за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу відповідачем не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

14 вересня 2007 року між ТОВ "Грак" (орендодавець) та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, (орендар) укладено договір оренди №Г-5556-7, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (об`єкт оренди), яке перебуває на балансі ЛКП "Старий Львів".

Відповідно до абзацу 2 розділу 1 договору оренди об`єктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31 , загальною площею 86,30 кв.м., у тому числі: підвал 0,00кв.м., третій поверх - 0,00кв.м. перший підвал - 86,30кв.м.; півпідвал 0,00 кв.м.; мансарда 0,00кв.м.; інше 0,00кв.м. з індексами приміщень 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 7-1, ІІІ, V, відповідно до даних технічного паспорта від 04.01.1988 року, виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Вартість без ПДВ об`єкта оренди визначена станом на 01 травня 2007 року становить (305 920,00х86,3/85,90) = 307 344,54 грн. відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 31.07.2007р. № 357-е.

Пунктом 5.1 розділу 5 договору оренди передбачено, що розмір місячної орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради 5-ої сесії 3-го скликання № 897 від 07.06.2007р. "Про врегулювання питання оренди майна територіальної громади м. Львова" і складає 1 602,07 грн. без ПДВ на момент укладення даного договору.

У зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання цього договору (п. 3.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2017р. представниками управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, ПП "АМ "Атріум", ТОВ "Грак" складено Акт технічного стану пам`ятки (житлового будинку на вул. Староєврейській, 31 у м. Львові), в якому, зафіксовано незадовільний стан нежитлових приміщень загальною площею 86,3 кв.м. (під індексами 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 7-1, ІІІ, V) та зазначено, що приміщення під індексами 6-3, 6-4, 6-5 загальною площею 35,4 кв.м не існує (розібрані у 1997 році через аварійний стан).

За результатами проведення перевірки Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради складено Акт № 958-НП/17 від 27.12.2017р. та встановлено, що частина приміщення, які є предметом договору оренди №Г-5556-7 від 14.09.2007р., перебувають на першому поверсі та знаходяться в аварійному стані, над приміщеннями під індексами 6-3, 6-4, 6-5 відсутня стеля, відсутні стіни перегородки, ці приміщення об`єднанні в одне приміщення.

Відповідно до Технічного паспорту на нежитлове приміщення по вул. Староєврейській, 31 у м. Львові від 28.12.2017р., виготовленого на замовлення ТОВ "Грак", загальна площа нежитлових приміщень становить 52,6 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2017р. між Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (орган охорони) та ТОВ "Грак" (набувач) укладено попередній договір про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (її частину) приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 3 , за умовами якого набувач зобов`язаний використовувати пам`ятку - нежитлові приміщення (перший поверх інд. 6-1, 6-2, 7-1, ІІІ, V, загальною площею 52,6 кв.м. відповідно до даних технічного паспорта від 28.12.2017р., згідно з договором оренди № Г-5556-7 від 14.09.2007р. - 86,3 кв.м. (перший поверх 6-1, по 6-5, 7-1, ІІІ, V) (відповідно до акта технічного стану пам`ятки від 18.12.2017р. приміщення під індексами 6-3, 6-4, 6-5 загальною площею 35,4 кв.м, були розібрані у 1997р. через аварійний стан), які знаходяться в користуванні ТОВ "Грак", згідно з договором оренди № Г-5556-7 від 14.09.2007р. в житловому будинку ХVІІ на вул . Староєврейській, 31 у м. Львові виключно для міні-бару та у спосіб, що забезпечує збереження предмета.

Позивач листом від 06.01.2018р. звертався до відповідача з проханням здійснити перерахунок внесеної ним орендної плати за весь період дії договору та повернути орендарю зайво сплачені гроші.

Галицька районна адміністрація в листі № 31-1445 від 22.03.2018р. повідомила, що при візуальному обстеженні виявлено, що частина нежитлових приміщень під літ. 6-3, 6-4, 6-5 площею 33,7 кв.м. по вулиці Староєврейській, 31 , у місті Львові (частина орендованого нерухомого приміщення) зруйновані; у приміщенні площею 17,5 кв.м. відсутня підлога та вибрано грунт на глибину 2,5 м.

Листом № 1377 від 26.04.2018р. ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" надіслало позивачеві копії сторінок з інвентаризаційної справи на орендоване приміщення, зокрема, копію сторінки "Поетажний план", з якої вбачається напис над приміщеннями, позначеними літ.6-3, 6-4, 6-5: "біжучі зміни, знесено 1997р."). Додано також копію сторінки "Акт біжучих змін", в якому зазначено про повністю зруйновані приміщення літ. 6-3, 6-4, 6-5, провалена підлога.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренд державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 13.3 договору оренди зміни та доповнення до даного договору вносяться у письмовій формі у порядку встановленому чинним законодавством України.

Ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007р. затверджено Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, яке регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду та суборенду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно з п.п. 5.2.20 - 5.2.22 вказаного Положення зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством України. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі порушення істотних умов договору другою стороною та в інших випадках, передбачених договором або законодавством. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підстави для зміни договору визначені ст. 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Судами попередніх інстанцій надано оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам, які надані сторонами, зокрема: акту №958-НП/17 від 27.12.2017р., №504-НП/18 від 05.09.2018р., листу Галицької районної адміністрації від 22.03.2018р. №31-1445, довідці ЛКП "Старий Львів" від 20.12.2017р., акту технічного стану пам"ятки від 18.12.2017р., технічному паспорту ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" та встановлено, що нежитлові приміщення під індексами 6-3, 6-4, 6-5, за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31 загальною площею 33,70 кв.м. зруйновані.

Оскільки площа орендованих приміщень зменшилася, змінилися і індекси приміщень, а площа орендованого майна є однією із ідентифікуючих ознак об`єкта оренди, та відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відноситься до істотних умов договору оренди, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для внесення змін у договір оренди в частині зміни розміру орендованого приміщення, шляхом викладення абзацу 2 розділу 1 договору оренди в такій редакції: "Об`єктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31 , загальною площею 52,6 кв., з індексами приміщень 6-1, 6-2, 7-1, ІІІ, V, відповідно до даних технічного паспорта від 22.12.2017р., виданого ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Частиною 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п. 5.2.5 Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007р., оцінка об`єкта оренди передує укладенню та переукладенню договору оренди з урахуванням вимог ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". У разі якщо на момент внесення змін та доповнень, в договір оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження дії договору оренди, внесення змін та доповнень, укладення додаткових угод щодо договору оренди проводиться оцінка об`єкта оренди.

Оскільки позивач, звертаючись з позовом у 2018 році провів розрахунок вартості об`єкта оренди на основі звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 31.07.2007р. №357-е із врахуванням площі приміщення в розмірі 52,6 кв.м., суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до вартості об`єкта оренди відповідно до такого звіту про експертну оцінку.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

У пункті 5.7 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Частинами 3, 4 ст. 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Враховуючи, що розмір місячної орендної плати залежить від вартості об`єкта оренди, для визначення якої відповідно до п. 5.2.5 Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007р., потрібна оцінка об`єкта оренди, судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено позивачеві в частині внесення змін до договору оренди щодо орендної плати.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Верховний Суд констатує, що для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що він був позбавлений можливості користуватися частиною орендованого майна за цільовим призначенням з незалежних від нього обставин з моменту укладення договору (вересень 2007 року), договір оренди підписаний уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень щодо істотних умов договору, позивач не звертався до відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору щодо розміру орендованого приміщення з вересня 2007 року.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Пунктами 7.3, 7.4 договору оренди сторони передбачили, що орендар зобов`язується використовувати та зберігати об`єкт оренди відповідно до умов договору, утримувати об`єкт оренди у повній справності та нести всі необхідні витрати на його експлуатацію.

Пунктом 7.5 договору на орендаря покладено обов`язок здійснювати поточний ремонт об`єкта оренди.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Оскільки позивач, підписавши договір оренди приміщення погодився зі станом приміщення, тобто, під час укладення договору, сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов, зокрема й щодо стану приміщення, та не звертався до відповідача з 2007 року до дати подання вказаного позову з пропозиціями про внесення змін до договору стосовно розміру орендованого приміщення та сплати позивачем орендної плати, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 210 188,38 грн., як зайво сплаченої орендної плати за відсутності об`єктивної можливості користуватися частиною орендованого приміщення через його незадовільний стан.

З огляду на вищевказане, Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо безповоротної втрати частини об`єкта оренди ще до укладення самого договору оренди.

Також, Верховним Судом відхиляються посилання позивача на п. 3.2 договору оренди та на не підписання між сторонами акта здачі-приймання орендованого майна в оренду, оскільки п. 3.3 договору оренди передбачено, що у зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, тому підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, що стали підставою для часткової відмови в задоволенні позову відповідно до встановлених обставин.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019р. у справі №914/1248/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач