Рішення

від 24.05.2019 по справі п/811/108/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/108/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за адміністративним позовом:

Публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка (код ЄДРПОУ - 05502700, адреса: вул. Євгена Маланюка, 2, м. Кропивницький, 25015)

до відповідача:

Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ - 37471912, адреса: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) від імені якої діє управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (адреса: вул. Дворцова, 28, каб. 303, м. Кропивницький, 25022)

про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Кіровоградська швейна фабрика Зорянка (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (далі - відповідач) в якому, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/2/87 від 12.01.2017 року про накладення на Публічне акціонерне товариство Кіровоградська швейна фабрика Зорянка штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлено порушення ч. 2 ст. 26, ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 5, 11 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт в частині того, що у поданій замовником декларації в частині документів, які підтверджують право власності/користування земельною ділянкою зазначено посилання на норму законодавства, що передбачає її відсутність, в частині яка містить інформацію про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Позивач вказує, що таких порушень вказаного законодавства ним вчинено не було, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Також, представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення до адміністративного позову (а.с.164-165).

В судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги.

Відповідач скористався своїм правом на надання письмового заперечення, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, оскільки наголошує на тому, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області в результаті проведеної перевірки виявлено порушення, які підлягають усуненню та наполягають на правомірності дій контролюючого органу (а.с.106-109).

В судовому засіданні представником відповідача позицію викладену у відзиві підтримано та наголошено на відмові в задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

16.05.2019 року відповідною ухвалою суду керуючись приписами статті 183 КАС України подальший розгляд справи судом вирішено здійснити у порядку письмового провадження на підставі відповідного клопотання сторони.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи у відкритому судовому засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору в даній справі є встановлення правомірності дії посадових осіб управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області при винесенні постанови №1011-3/2/87 від 12.01.2017 року про накладення на Публічне акціонерне товариство Кіровоградська швейна фабрика Зорянка штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство Кіровоградська швейна фабрика Зорянка зареєстроване як юридична особа 20.12.1992 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що посвідчується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.10-11).

Так, ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка є власником на праві постійного користування земельної ділянки площею 1,6125 га, розташованої у м. Кіровограді АДРЕСА_1 , для розміщення швейної фабрики, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.90-91).

Судом встановлено, що 26.12.2016 року начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області видано направлення №1332 на здійснення позапланової перевірки реконструкції котельні публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка по вул. Євгена Маланюка в м. Кропивницькому на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року №976 та перевірка достовірності наведених даних у декларації про початок виконання будівельних робіт №1011/-1.20/1/3.4/4909 від 16.12.2016 року (а.с.110).

В той же час, 26.12.2016 року директору ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка було надіслано відповідне повідомлення про проведення перевірки №1011-1-20/2/1.12/3021 (а.с.13).

За наслідками такої перевірки контролюючим органом видано акт №300/2016ю-Кд від 30.12.2016 року, в якому зафіксовано хід проведеної перевірки та детальний опис виявлених порушень (а.с.14-17).

В свою чергу, 30.12.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області винесено припис №400/2106ю-кд, в якому вказано, що у поданій замовником декларації в частині документів, які підтверджують право власності/користування земельною ділянкою зазначено посилання на норму законодавства, що передбачає її відсутність; в частині, яка містить інформацію про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки зазначено п. 6 наказу Мінрегіону України від 07.07.2011 року №109 (реконструкція автономних котельних установок та їх інженерне забезпечення виконується без зміни зовнішніх геометричних параметрів). В частині основних показників об`єкта будівництва зазначено площу забудови котельні 514,61 та площу забудови окремо стоячого димарю 15,21 кв. м. Перевіряючим зроблено висновок, що замовником наведені недостовірні дані щодо реконструкції об`єкта в межах геометричних розмірів фундаментів існуючої будівлі котельні, що є порушенням ч.2 ст. 26, ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 5, 11 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт . У зв`язку із цим, зобов`язано позивача в термін до 30.01.2017 року усунути порушення вимог законодавства (а.с.18-20).

При цьому, 30.12.2016 року також винесено відповідачем протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №93/2016ю-Кд, за змістом якого відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності його складено відносно ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка (а.с.20-21).

Так, у вказаному протоколі вказано, що за результатами позапланової перевірки реконструкції котельні Публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка по вул. Євгена Маланюка, 2, в м. Кропивницькому, Кіровоградської області будівництво об`єкта здійснює ПП Сервіскуб , проектна документація розроблена ПП Сервіскуб .

В свою чергу, управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області винесено припис №401/2016ю-Кд про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Вказаним приписом з метою усунення порушень зобов`язано негайно зупинити будь-які будівельно-монтажні роботи (а.с.22-23).

При цьому, судом встановлено, що 03.01.2017 року директору ПАТ КШФ Зорянка надіслано супровідним листом №1011-1.20/2/1.12/12 коригування матеріалів справи, у зв`язку із виявленою опискою в акті перевірки №300/2016-Кд від 30.12.2016 року, в частині порядкового номеру, з метою усунення недоліків, надіслано відкоригований примірник акту №1200/2016-Кд від 30.12.2016 року на заміну №300/2016ю-Кд від 30.12.2016 року (а.с.24-28).

Так, з вказаного акту вбачається, що контролюючим органом виявлено порушення позивачем як замовником ч. 2 ст. 26, ч. 8 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пп. 5, 11 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт . Проектною організацією ПП Сервіскуб передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція котельні публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка по вул. Євгена Маланюка, 2 в м. Кропивницький, Кіровоградської області розроблену без вихідних даних - містобудівних умов і обмежень, чим порушено ч. 1 ст. 29 та ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також п.4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (а.с.25-28).

У зв`язку із цим, на підставі вказаних документів головним інспектором будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області 12 січня 2017 року винесено постанову №1011-3/2/87 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Публічне акціонерне товариство Кіровоградська швейна фабрика Зорянка , якою визнано винним вказаного суб`єкта господарювання у вчиненні правопорушення передбаченого абз.4, п. 4, ч.2, ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 144 000,00 грн. (а.с.12).

За таких обставин, вважаючи вказану постанову протиправною, та такою, що суперечать діючому законодавству, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини унормовано, серед іншого, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Згідно з пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п.п.16-22 зазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Так, статті 26 та 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначають, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації;

- виконання підготовчих та будівельних робіт;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначена альтернатива для будівництва - забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, за якої замість будівництва у відповідності до проектної документації його можна здійснювати на підставі будівельного паспорту.

Відповідно до ст. 34 Закону Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що вищевказаним чинним законодавством передбачено чіткий порядок виконання будівельних робіт, у разі недотримання якого суб`єктом господарювання настає відповідальність визначена законом, обов`язок встановлення порушення суб`єктом містобудівної діяльності покладено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Вказаний перелік підстав для проведення позапланової перевірки у сфері містобудівної діяльності визначений чинним законодавством, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, законодавство України про архітектуру та містобудівну діяльність та про відповідальність за порушення у цій сфері, застосовується на певних етапах діяльності суб`єктів, визначених у цих законодавчих актах.

Спірною постановою управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області визначено порушення ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка порушень частини 2 статі 26, частини 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 5, 11 Порядку виконання будівельних і підготовчих робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт (а.с.12).

Натомість, позивач стверджує, що таких порушень чинного законодавства містобудівної діяльності ним вчинено не було, адже реконструкція об`єкту позивача здійснювалась на замовлення, та роботи виконувались замовником.

В матеріалах справи наявний технічний паспорт на комплекс будівель розташований по АДРЕСА_1 , ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка , паспорт виготовлено 28.12.2016 року ТОВ АН Експерт (а.с.30-38).

В матеріалах справи наявні як додаток до договору завдання на проектування перелік основних даних та вимог погоджений із директором ПАТ КШФ Зорянка 15.07.2016 року по реконструкції котельні на підставі для проектування відповідного договору на розробку проектно-кошторисної документації, із вказаного документу вбачається, що генеральним проектувальником виступає ПП Сервіскуб м. Кіровоград (а.с.29).

05.12.2016 року ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка було подано через центр надання адміністративних послуг до управління архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області декларацію про початок виконання будівельних робіт (а.с.39).

Натомість, таку декларацію №1011-1./20/2/1.12/2782 із відповідним супровідним листом від 09.12.2016 року відповідачем було повернуто з огляду на те, що декларація подана та оформлена з порушенням установлених вимог, а саме: не відображено інформації щодо головного інженера проекту, оскільки некоректно вказано найменування наказу №42 від 24.11.2016 року про призначення ГІПа (а.с.40).

Судом встановлено, що усунувши вказані недоліки у поданій декларації, позивачем відповідно подано таку декларацію до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, яка зареєстрована останнім 19.12.2016 року №КД 083163541749 (а.с.45-49).

Згідно з абз.5 ч.1 ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відтак, зазначені документи свідчать, що під час Реконструкції котельні ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка повинні облаштовуватись споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини у вигляді, що є об`єктом будівництва.

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва (ч.1 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч.4 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

За змістом частини 2 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб`єкти містобудування зобов`язанні додержуватись містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Частиною 10 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. Вказані положення кореспондуються із ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині відповідальності замовника за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Статтею 34 цього Закону передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок №466), пунктом 2 якого передбачено, що підготовчими роботами є роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Відповідно до п.4 Порядку №466, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт.

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (п. 5 Порядку №466).

За змістом пункту 11 Порядку №466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що постановою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області від 13.01.2017 року № 1011-3/3/103 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Приватне підприємство Сервіскуб було накладено штраф за правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 29 та ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у сумі 144 000,00 грн. (а.с.131).

З відомостей автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що вказану постанову оскаржено ПП Сервіскуб до Кіровоградського окружного адміністративного суду справа №П/811/107/18.

Так, рішенням суду у вказаній справі від 10.11.2018 року визнано протиправною та скасовано постанову Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області від 13 січня 2017 року про накладення на приватне підприємство Сервіскуб штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 144 000 грн.

Вказане рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 року (а.с.147-151).

У відповідності до положень ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним рішенням суду встановлено, що підприємство не порушило вимог законодавства під час виготовлення проектної документації з огляду на висновок будівельно-технічної експертизи від 22.09.2017 року.

Тобто, обставини, встановлені вказаними судовими рішеннями судів, є преюдиціальними при вирішенні даної справи по суті, таким чином суд приходить до висновку, що у даній справі позивача притягнуто до відповідальності виключно з підстави, за дії іншого суб`єкта містобудування-проектної організації.

Поряд з тим, позивач посилаючись на статтю 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вказує, що право на здійснення архітектурно-будівельного контролю щодо об`єкту будівництва реконструкція котельні ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка належить виконавчому органу Кіровоградської міської ради, яким є управління державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради, а не відповідач.

Такі твердження позивача суд вважає помилковими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 №687-XIV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Також у ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець управління у сфері містобудівної діяльності розмежував на два способи: державний архітектурно-будівельний контроль та державний архітектурно-будівельний нагляд. І у спірних правовідносинах мав місце саме державний архітектурно-будівельний контроль, оскільки відповідачем здійснювались заходи, спрямовані на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, саме суб`єктом містобудування, а не повноваженими органами містобудування та архітектури.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати, що у позивача - Приватного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка відсутні документи, які підтверджують право власності/користування земельною ділянкою та відповідно право вважати, що у поданій ним декларації зазначено посилання на норму законодавства, що передбачає її відсутність та вказівку на п. 6 наказу Мінрегіону України від 07.07.2011 року №109 та прийняття рішення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у формі постанови.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на порядок визначення і фіксації виявлених порушень у співвідношенні із визначенням суб`єкта такого правопорушення, з огляду на власника об`єкта, замовника та відповідно виконавця будівельних робіт, визначений Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 у взаємозв`язку із Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при винесенні спірної постанови, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та без дотримання принципу верховенства права.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.

За змістом положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, позивачем надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, за сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

За змістом частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем фактично був сплачений судовий збір у розмірі 2160,00 грн. (а.с.2), тому вказана сума судового збору, у відповідності з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем по справі.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка (код ЄДРПОУ - 05502700, адреса: вул. Євгена Маланюка, 2, м. Кропивницький, 25015) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ - 37471912, адреса: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) від імені якої діє управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (адреса: вул. Дворцова, 28, каб. 303, м. Кропивницький, 25022) про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/2/87 від 12.01.2017 року про накладення на Публічне акціонерне товариство Кіровоградська швейна фабрика Зорянка штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка (код ЄДРПОУ - 05502700) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ - 37471912) судовий збір в сумі 2160,00 гривень (дві тисячі сто шістдесят гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько