Постанова

від 17.09.2019 по справі п/811/108/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2019 року м. Дніпросправа № П/811/108/17 суддя І інстанції - Хилько Л.І.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка до Державної архітектурно-будівельної інспекції України від імені якої діє управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/2/87 від 12.01.2017 року про накладення на Публічне акціонерне товариство Кіровоградська швейна фабрика Зорянка штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позову посилається на те, що підприємство не повинно було надавати містобудівні умови та обмеження, оскільки відбувалась реконструкція існуючої котельні без зміни її зовнішніх геометричних розмірів.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України просить скасувати рішення суду першої інстанції з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що на момент перевірки на об`єкті влаштований монолітний залізобетонний фундамент по бетонній підготовці 100 мм з бетону С20/25 під димову трубу розміром 3,9х3,9. Тобто, відбулась не реконструкція існуючої котельні без зміни її зовнішніх геометричних розмірів, а будівництво об`єкта (фундамент під димову трубу) поруч з котельнею, що в свою чергу вимагає наявність містобудівних умов та обмежень. Крім того позивач отримав містобудівні умови та обмеження та сплатив суму накладеного штрафу.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення в межах доводів апеляційної скарги, не знаходить підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка є власником на праві постійного користування земельної ділянки площею 1,6125 га, розташованої у АДРЕСА_1 . Кіровограді, по вул. Євгена Маланюка, 2, для розміщення швейної фабрики, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку.

05.12.2016 року ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка було подано через центр надання адміністративних послуг до управління архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Натомість, таку декларацію №1011-1./20/2/1.12/2782 із відповідним супровідним листом від 09.12.2016 року відповідачем було повернуто з огляду на те, що декларація подана та оформлена з порушенням установлених вимог, а саме: не відображено інформації щодо головного інженера проекту, оскільки некоректно вказано найменування наказу №42 від 24.11.2016 року про призначення ГІПа.

Усунувши вказані недоліки у поданій декларації, позивачем подано таку декларацію до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, яка зареєстрована останнім 19.12.2016 року №КД 083163541749.

26.12.2016 року начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області видано направлення №1332 на здійснення позапланової перевірки реконструкції котельні публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка по вул. Євгена Маланюка в м. Кропивницькому на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року №976 та перевірка достовірності наведених даних у декларації про початок виконання будівельних робіт №1011/-1.20/1/3.4/4909 від 16.12.2016 року.

26.12.2016 року директору ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка було надіслано відповідне повідомлення про проведення перевірки №1011-1-20/2/1.12/3021.

За наслідками такої перевірки контролюючим органом видано акт №300/2016ю-Кд від 30.12.2016 року, в якому зафіксовано хід проведеної перевірки та детальний опис виявлених порушень.

30.12.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області винесено припис №400/2106ю-кд, в якому вказано, що у поданій замовником декларації в частині документів, які підтверджують право власності/користування земельною ділянкою зазначено посилання на норму законодавства, що передбачає її відсутність; в частині, яка містить інформацію про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки зазначено п. 6 наказу Мінрегіону України від 07.07.2011 року №109 (реконструкція автономних котельних установок та їх інженерне забезпечення виконується без зміни зовнішніх геометричних параметрів). В частині основних показників об`єкта будівництва зазначено площу забудови котельні 514,61 та площу забудови окремо стоячого димарю 15,21 кв. м. Перевіряючим зроблено висновок, що замовником наведені недостовірні дані щодо реконструкції об`єкта в межах геометричних розмірів фундаментів існуючої будівлі котельні, що є порушенням ч.2 ст. 26, ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 5, 11 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт . У зв`язку із цим, зобов`язано позивача в термін до 30.01.2017 року усунути порушення вимог законодавства.

30.12.2016 року відповідачем також винесено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №93/2016ю-Кд, за змістом якого відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності його складено відносно ПАТ Кіровоградська швейна фабрика Зорянка .

У вказаному протоколі зазначено, що за результатами позапланової перевірки реконструкції котельні Публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка по вул. Євгена Маланюка, 2, в м. Кропивницькому, Кіровоградської області будівництво об`єкта здійснює ПП Сервіскуб , проектна документація розроблена ПП Сервіскуб .

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області винесено припис №401/2016ю-Кд про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Вказаним приписом з метою усунення порушень зобов`язано негайно зупинити будь-які будівельно-монтажні роботи.

03.01.2017 року директору ПАТ КШФ Зорянка супровідним листом №1011-1.20/2/1.12/12 надіслано коригування матеріалів справи, у зв`язку із виявленою опискою в акті перевірки №300/2016-Кд від 30.12.2016 року, в частині порядкового номеру, з метою усунення недоліків, надіслано відкоригований примірник акту №1200/2016-Кд від 30.12.2016 року на заміну №300/2016ю-Кд від 30.12.2016 року.

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом виявлено порушення позивачем як замовником ч. 2 ст. 26, ч. 8 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пп. 5, 11 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт . Проектною організацією ПП Сервіскуб передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція котельні публічного акціонерного товариства Кіровоградська швейна фабрика Зорянка по вул. Євгена Маланюка, 2 в м. Кропивницький, Кіровоградської області розроблену без вихідних даних - містобудівних умов і обмежень, чим порушено ч. 1 ст. 29 та ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також п.4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

У зв`язку із цим, на підставі вказаних документів головним інспектором будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області 12 січня 2017 року винесено постанову №1011-3/2/87 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Публічне акціонерне товариство Кіровоградська швейна фабрика Зорянка , якою визнано винним вказаного суб`єкта господарювання у вчиненні правопорушення передбаченого абз.4, п. 4, ч.2, ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 144 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № П/811/107/18 від 10.11.2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 року, визнано протиправною та скасовано постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області від 13.01.2017 року № 1011-3/3/103 про накладення на Приватне підприємство Сервіскуб штрафу у сумі 144 000,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 29 та ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Вказаним рішенням встановлено, що підприємство не порушувало вимог законодавства під час виготовлення проектної документації, з огляду на висновок будівельно-технічної експертизи від 22.09.2017 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Згідно з пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п.п.16-22 зазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Статті 26 та 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначають, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації;

- виконання підготовчих та будівельних робіт;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначена альтернатива для будівництва - забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, за якої замість будівництва у відповідності до проектної документації його можна здійснювати на підставі будівельного паспорту.

Відповідно до ст. 34 Закону Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що вищевказаним чинним законодавством передбачено чіткий порядок виконання будівельних робіт, у разі недотримання якого суб`єктом господарювання настає відповідальність визначена законом, обов`язок встановлення порушення суб`єктом містобудівної діяльності покладено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Вказаний перелік підстав для проведення позапланової перевірки у сфері містобудівної діяльності визначений чинним законодавством, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, законодавство України про архітектуру та містобудівну діяльність та про відповідальність за порушення у цій сфері, застосовується на певних етапах діяльності суб`єктів, визначених у цих законодавчих актах.

Згідно з абз.5 ч.1 ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва (ч.1 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч.4 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

За змістом частини 2 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб`єкти містобудування зобов`язанні додержуватись містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Частиною 10 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. Вказані положення кореспондуються із ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині відповідальності замовника за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Статтею 34 цього Закону передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок №466), пунктом 2 якого передбачено, що підготовчими роботами є роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Відповідно до п.4 Порядку №466, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт.

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (п. 5 Порядку №466).

За змістом пункту 11 Порядку №466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області від 13.01.2017 року № 1011-3/3/103 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Приватне підприємство Сервіскуб було накладено штраф за правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 29 та ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у сумі 144 000,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №П/811/107/18 від 10.11.2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 року, визнано протиправною та скасовано постанову Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області від 13 січня 2017 року про накладення на приватне підприємство Сервіскуб штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 144 000 грн.

Вказаним рішенням суду встановлено, що підприємство не порушило вимог законодавства під час виготовлення проектної документації з огляду на висновок будівельно-технічної експертизи від 22.09.2017 року.

Враховуючи положення ч.4 ст. 78 КАС України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що у даній справі позивача притягнуто до відповідальності виключно з підстави, за дії іншого суб`єкта містобудування-проектної організації, а тому накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у формі постанови є безпідставним.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах доводів апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник