Рішення

від 14.05.2019 по справі 520/2390/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 р. № 520/2390/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - Лисенка Д.О.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/2390/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об`єднання "Сільгосптехніка" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об`єднання "Сільгосптехніка" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-9045-17 від 09.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вимога про сплату боргу № Ю-9045-17 від 09.11.2018 підлягає скасуванню, оскільки складена відповідачем без чіткого дотримання вимог діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив, в якому зазначено, що з розрахунку суми податкового боргу вбачається, що в основу оскаржуваної податкової вимоги Ю-9045-17 від 09.11.2018 ввійшли суми нараховані платником самостійно за період травень-жовтень 2018року, а саме: звіт №33259300 від 13.05.2018 року, звіт №36351337 від 18.06.2018 року, звіт №39009413 від 15.07.2018 року, звіт №40992260 від 04.08.2018 року, звіт №46228148 від 17.09.2018 року, звіт №49989651 від 12.10.2018 року. На початок місяця травня у платника рахувався борг за минулі періоди у розмірі 9586,64 грн. Станом на 30.03.2019 року згідно інтегрованої картки платника податку по підприємству лічиться заборгованість по єдиному соціальному внеску (71010000) в сумі 9370,96 грн., що свідчить про відсутність сплати та погашення повної суми наявної заборгованості. На виконання приписів ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464, відповідачем направлена позивачу вимога про сплату боргу від 09.11.2018 року № Ю-9045-17. Відтак приймаючи спірну податкову вимогу відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судовим розглядом встановлено, що заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 25 вересня 2017 року прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0041361302, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% на суму 8020,14 грн. та пеню у розмірі 0,1% на суму 1719,82 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішення позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження та 20 жовтня 2017 року подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

09 листопада 2017 року відповідачем складено та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-9045/17 на суму 9591,26 грн.

24 листопада 2017 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги позивача, яким рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0041361302 скасовано та відкликано з дня прийняття даного рішення, а скаргу ТОВ "Закомельське" НВО "Сільгосптехніка" від 20 жовтня 2017 року №б/н задоволено частково, та зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області прийняти та направити нове рішення, з урахуванням вищезазначеного, згідно вимог чинного законодавства.

09 листопада 2018 року відповідачем складено та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-9045/17 на суму 9575,36 грн.

Позивач не погодившись з винесеною податковою вимогою від 09 листопада 2018 року №Ю-9045/17 на суму 9575,36 грн. подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби від 04.02.2019 №5544/6/99-99-11-05-02-15 вимогу про сплату боргу від 09 листопада 2018 року № Ю-9045/17 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Закомельське" НВО "Сільгосптехніка" без задоволення.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятої відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон); скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою зазначеної статті, затверджено Порядком розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 №178/28308.

Відповідно до ч. 1 розділу II Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, у разі якщо скаржник вважає, що контролюючий орган у районі, місті (крім міста Києва), районі у місті, об`єднаний чи спеціалізований неправильно визначив суму недоїмки або прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені, що суперечить законодавству про загальнообов`язкове державне соціальне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, він має право оскаржити таке рішення у відповідному головному управлінні ДФС в області, місті Києві.

Згідно до ч. 2 Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу скарга на вимоги та на рішення контролюючих органів у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об`єднаних чи спеціалізованих про нарахування пені та накладення штрафу подається відповідно до головних управлінь ДФС в областях, місті Києві в письмовій формі разом з документами, що підтверджують неправильність рішення.

Частиною 4 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачено, що контролюючий орган при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

залишає вимогу або рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу - без задоволення;

скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржується, не задовольняє скаргу в певній частині;

скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу;

направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального контролюючого органу;

залишає скаргу без розгляду.

Приписами ч. 5 Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, у разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу.

Як зазначалось судом вище, рішенням Державної фіскальної служби України від 24 листопада 2017 року скасовано та відкликано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0041361302 від 25.09.2017, та між іншим зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області прийняти та направити нове рішення, з урахуванням вищезазначеного, згідно вимог чинного законодавства.

Однак, жодних дій з боку відповідача щодо виконання покладених на нього обов`язків щодо прийняття відповідного рішення з урахуванням висновків рішення Державної фіскальної служби України від 24 листопада 2017 року не вчинено, наслідком чого стало не вірне формування даних податкового обліку позивача.

Дані обставини підтверджуються даними облікової картки, згідно якої за позивачем обліковується податковий борг без урахування рішення Державної фіскальної служби України.

За таких обставин, спірна податкова вимога є неправомірною, оскільки визначена в ній сума боргу не відповідає наявному.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності винесеної Головним управлінням ДФС у Харківській області вимоги про сплату боргу № Ю-9045-17 від 09.11.2018, що свідчить про недотримання Головним управлінням ДФС у Харківській області приписів діючого податкового законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об`єднання "Сільгосптехніка" є обґрунтованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об`єднання "Сільгосптехніка" (вул. Привокзальна, буд.19, с. Іванчуківка, Ізюмський район, Харківська область, 64322, код 19469107) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 19469107) про скасування вимоги - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу № Ю-9045-17 від 09.11.2018.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" науково-виробниче об`єднання "Сільгосптехніка" (ідентифікаційний код - 19469107) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (ідентифікаційний код - 39599198) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча двадцять одна) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 травня 2019 року.

Суддя А.С. Мороко