Рішення

від 24.05.2019 по справі 640/443/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2019 року № 640/443/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Палета УА доДержавної фіскальної служби України Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Палета УА звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просило суд:

- визнати бездіяльність Державної фіскальної служби України у зв`язку з ненаданням відповіді у визначений законом строк;

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації на подану скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Палета УА від 16 листопада 2018 року вх. №3627/6С, відповідно до норм пункту 56.23.4 Податкового кодексу України і визнати подану скаргу повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку на відповідь.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариством надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №19 від 08 жовтня 2018 року, №20 від 09 жовтня 2018 року, №24 від 10 жовтня 2018 року, №24 від 11 жовтня 2018 року, №30 від 12 жовтня 2018 року, №32 від 13 жовтня 2018 року, №36 від 15 жовтня 2018 року, однак реєстрацію вказаних накладних зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та запропоновано підприємству надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивачем надано письмові пояснення з документами, які підтверджують реальність господарських операцій за спірними податковими накладними, проте 08 листопада 2018 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №982279/42403734, №982280/42403734, №982285/42403734, №982284/42403734, №982276/42403734, №982283/42403734, №982281/42403734, якими позивачу відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних з підстав ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції.

Позивач звернувся 16 листопада 2018 року зі скаргою на вищезазначені рішення до Державної фіскальної служби України, проте Державною фіскальною службою України не розглянуто дану скаргу та не надано відповідь у строк, визначений підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, а тому така бездіяльність є протиправною, у зв`язку з чим, на думку позивача, скарга підлягає задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що Державна фіскальна службу України діяла в межах наданих повноважень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з відзивом представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Клопотання обґрунтовано тим, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, на які подано скаргу позивачем 16 листопада 2018 року, прийняті Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року залучено до участі у справі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як співвідповідача.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві надало відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що позивачем надано не повний пакет документів, а тому надані документи не дають можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Палета УА та Товариством з обмеженою відповідальністю Трипільський пакувальний комбінат укладено договір №559-С від 01 жовтня 2018 року на поставку піддонів дерев`яних.

З метою виробництва зазначеної продукції Товариством з обмеженою відповідальністю Палета УА придбано та виконано:

- пиломатеріали обрізні у ДП Вищедубіщанське лісове господарство згідно договору поставки №260 від 01 жовтня 2018 року;

- транспортування пиломатеріалів від лісового господарства до виробництва позивача, та транспортування готової продукції піддонів дерев`яних до покупця - проводилось транспортними компаніями: Товариством з обмеженою відповідальністю Арм-Транс на підставі договору №02/10 від 01 жовтня 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Сузір`я на підставі договору №24/01 від 01 жовтня 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Форте на підставі договору №01/10 від 01 жовтня 2018 року;

- закупівля цвяхів.

Дерев`яні піддони відвантажені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Трипільський пакувальний комбінат , що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оплату вартості поставленої продукції здійснено покупцем у жовтні-листопаді 2018 року.

Позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні №19 від 08 жовтня 2018 року, №20 від 09 жовтня 2018 року, №24 від 10 жовтня 2018 року, №24 від 11 жовтня 2018 року, №30 від 12 жовтня 2018 року, №32 від 13 жовтня 2018 року, №36 від 15 жовтня 2018 року.

Згідно з квитанціями до відповідних податкових накладних, за результатами обробки вищезазначених податкових накладних реєстрацію зупинено, оскільки податкові накладні відповідають вимогам п. 1.6. Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Згідно повідомлень позивачем сформовано та направлено відповідачу пояснення з відповідними підтверджуючими документами, але комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 08 листопада 2018 року прийнято рішення №982279/42403734, №982280/42403734, №982285/42403734, №982284/42403734, №982276/42403734, №982283/42403734, №982281/42403734 про відмову в реєстрації податкових накладних.

Позивач 16 листопада 2018 року подав скаргу до ДФС України на вищевказані рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, Державною фіскальною службою України не розглянуто дану скаргу та не надано відповідь у строк, визначений підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України

За наведених обставин позивач вважає бездіяльність контролюючого органу протиправною та такою, що порушує його права платника податків, а тому звернувся до суду за їх захистом.

Суд звертає увагу, що позивачем не заявлялась позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08 листопада 2018 року прийнято рішення №982279/42403734, №982280/42403734, №982285/42403734, №982284/42403734, №982276/42403734, №982283/42403734, №982281/42403734 комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (комісії регіонального рівня).

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

На виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Кодексу Кабінет Міністрів України прийняв постанову Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 від 21 лютого 2018 року.

В пункті 14 Порядку зазначено, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ №117 від 21 лютого 2018 року передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 даного Порядку).

Відповідно до пунктів 18, 19 цього Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункти 20 і 21 даного Порядку).

Згідно з пунктом 27 Порядку №117, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що 08 листопада 2018 року прийнято рішення №982279/42403734, №982280/42403734, №982285/42403734, №982284/42403734, №982276/42403734, №982283/42403734, №982281/42403734 про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті комісією регіонального рівня в судовому порядку не оскаржено, а подано скаргу до комісії ДФС центрального рівня в порядку адміністративного оскарження.

Пунктом 12 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ №117 від 21 лютого 2018 року, встановлено, що за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

Так, пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

Пунктом 56.23.1 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 56.23.2 статті 56 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 56.23.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Пунктом 56.23.4 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Аналізуючи положення підпунктів 56.23.3, 56.23.4, пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України суд при ходить до висновку, що за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке надсилається платнику податку протягом 10 днів з дня прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивачем 16 листопада 2018 року подано скаргу до ДФС України на рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Строк розгляду даної скарги, згідно зазначеної вище норми Податкового кодексу України, становить 10 днів з дня отримання скарги, тобто останнім днем розгляду скарги відповідачем є 26 листопада 2018 року.

Відповідно до підпункту 56.23.4, пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України відповідач - Державна фіскальна служба України повинен був направити рішення по скарзі позивачу протягом 10 днів з дня прийняття рішення, а саме з 26 листопада 2018 року.

На момент розгляду даної справи, Державною фіскальною службою України не надано доказів в підтвердження факту розгляду скарги позивача від 16 листопада 2018 року та доказів її направлення на адресу позивача.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що при вчиненні бездіяльності щодо не розгляду скарги позивача у встановлений законодавством строк відповідачем порушено загальні принципи податкового законодавства. Протилежного відповідачем не доведено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України у зв`язку з ненаданням відповіді у визначений законом строк підлягають задоволенню.

При цьому, оскільки норми пункту 56.23.4 статті 56 Податкового кодексу України чітко визначають, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку, - підстав для встановлення судом скарги, поданої 16 листопада 2018 року повністю задоволеною, суд не вбачає.

Не обгрунтованою також суд вважає вимогу позивача скасувати рішення комісії ДФСУ , яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації на подану скаргу ТОВ Палета УА від 16 листопада 2018 року вх. №3627/6С , оскільки жодного рішення на подану скаргу ТОВ Палета УА від 16 листопада 2018 року вх.№3627/6С, Державною фіскальною службою України не приймалось. В зв`язку з чим, власне, позивач і просив визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненадання відповіді на подану скаргу у визначений законом строк. Не можливо скасувати рішення, яке не приймалось, а тому позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким вчинено такі протиправні дії, а саме Державною фіскальної службою України.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242 - 246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Палета УА задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Державної фіскальної служби України у зв`язку з ненаданням відповіді на подану 16 листопада 2018 року вх. №3627/6С Товариством з обмеженою відповідальністю Палета УА скаргу у визначений законом строк.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Палета УА (04060, м. Київ, вулиця Ольжича, будинок 29, код ЄДРПОУ 42403734) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко