Постанова

від 21.05.2019 по справі 755/6025/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 755/6025/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/7935/2019 Головуючий у суді першої інстанції: Арапіна Н.Є. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

21 травня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Осінчук Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Лізинг до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за лізинговою угодою, повернення предмету лізингу,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за лізинговою угодою, повернення предмету лізингу, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що ТОВ Оптіма-лізинг є власником автомобіля Skoda Fabia , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , № кузову: НОМЕР_2 .

10 червня 2014 року між сторонами укладено Лізингову угоду № 20131050/1, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав у платне строкове користування транспортний засіб - Skoda Fabia , 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , № кузову: НОМЕР_2 , що підтверджується Актом прийому-передачі № 1 від 10 червня 2014 року.

На момент передачі вартість автомобіля становила 102 000 грн., еквівалент 8 500 доларів США, станом на 17 березня 2015 року вартість становить - 221 000 грн.

Зазначив, що з липня 2014 року відповідач не здійснює платежі за користування автомобілем. У зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 53 149 грн., яка складається із: боргу зі сплати щомісячних платежів у розмірі 19 920,18 грн., штрафу у розмірі 9 846,92 грн., пені у розмірі 997,06 грн., платежу у розмірі чотирьох лізингових платежів у розмірі 22 384,84 грн.

18 серпня та 4 вересня 2014 року позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено вимоги про погашення заборгованості за лізинговою угодою.

7 листопада 2014 року позивачем направлено на адресу відповідача лист-повідомленням № 212 про те, що лізингова угода розірвана з 7 листопада 2014 року у зв`язку з чим вимагали від відповідача повернути транспортний засіб, сплатити борг та штрафи.

Проте, відповідачем вимога позивача не виконана, у зв`язку з чим просив зобов`язати ОСОБА_1 повернути позивачу предмет лізингу за лізинговою угодою №20131050/1 від 10 червня 2014 року - транспортний засіб Skoda Fabia 1.2 МТ, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , стягнути з відповідача заборгованість за лізинговою угодою у розмірі 53 149 грн., яка складається із боргу зі сплати щомісячних платежів у розмірі 19 920,18 грн., штрафу у розмірі 9 846,92 грн., пені у розмірі 997,06 грн., платежу у розмірі чотирьох лізингових платежів у розмірі 22 384,84 грн. та витрати по сплаті судового збору.

23 лютого 2016 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Лізинг до ОСОБА_1 про повернення предмету лізингу, стягнення заборгованості за договором оперативного лізингу транспортного засобу задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_1 повернути предмет лізингу за лізинговою угодою №20131050/1 від 10.06.2014 року - транспортний засіб Skoda Fabia 1.2 МТ 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , № кузову: НОМЕР_3 товариству з обмеженою відповідальністю Оптіма-Лізинг . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Лізинг заборгованість зі сплати щомісячного лізингового платежу - 19 920,18 грн., штраф - 9 846,92 грн., пеня - 997,06 грн. та судовий збір за вимогу немайнового характеру - 243,60 грн., майнового - 307,64 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 6 квітня 2016 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року в частині вирішення позовних вимог про повернення предмету лізингу скасовано та ухвалено нове про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 квітня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Лізинг на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 820 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Лізинг у відшкодування вартості об`єкта лізингу за лізинговою угодою № 20131050/1 від 10 червня 2014 року у розмірі 109 479 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Лізинг на користь держави судовий збір у розмірі 88 грн. 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 851 грн. 19 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 10 червня 2014 року між ТОВ Оптіма-Лізинг та відповідачем ОСОБА_1 укладено лізингову угоду № 20131050/1, за умовами якої лізингоодержувач отримав в платне користування транспортний засіб Skoda Fabia , 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 .

Згідно акту прийому-передачі № 1 від 10 червня 2014 року об`єкт лізингу - транспортний засіб отримано лізингоодержувачем 10 червня 2014 року, датою повернення об`єкту лізингу є 10 червня 2015 року (а.с.22)..

20 червня 2014 року між ТОВ Оптіма-Лізинг та ПрАТ Страхове товариство Стройполіс укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ДД 140620/001, за умовами якого позивач застрахував транспортний засіб Skoda Fabia , 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , в тому числі й на випадок викрадення.

18 серпня та 4 вересня 2014 року позивачем на адресу відповідача направлено вимоги про погашення заборгованості за лізинговою угодою (а.с. 23, 24).

7 листопада 2014 року ТОВ Оптіма-Лізинг направило відповідачу повідомлення про розірвання лізингової угоди з 7 листопада 2014 року, повернення транспортного засобу у строк до 14 листопада 2014 року та сплати заборгованості у зв`язку з невиконанням умов лізингової угоди № 2131050 /1 від 10 червня 2014 року, яке отримано відповідачем 25 листопада 2014 року (а.с. 28, 29).

Згідно бухгалтерської довідки ТОВ Оптіма-Лізинг № 1801/19 від 18 січня 2019 року відповідачем на виконання лізингової угоди № 20131050/1 від 10 червня 2014 року було сплачено сім платежів на загальну суму 8 820,00 грн. (а.с.232-б).

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2014 року відповідач звернувся до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві із заявою про заволодіння транспортним засобом шахрайським шляхом. Слідчим відділом відкрито кримінальне провадження № 12014100040010808 від 19 серпня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, на даний час проводиться досудове розслідування (а.с. 78).

Згідно звіту № 219_18_PZU про оцінку вартості колісного транспортного засобу від 15 листопада 2018 року оціночна вартість автомобіля марки Skoda Fabia , 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , станом на 15 листопада 2018 року становить 109 479,00 грн. (а.с. 214-232-а).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно зі статтею 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підписаний сторонами договір є недійсним в силу закону (нікчемний правочин), оскільки не дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення.

Доводи скаржника, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що автомобіль знаходиться у розшуку СВ Дніпровського РУГУ МВС України в місті Києві про що в матеріалах справи є підтвердження, а саме відповіді РУ ГУ МВС України в місті Києві, не можуть бути прийнятими до уваги з огляду на наступне.

За умовами лізингової угоди ОСОБА_1 отримав у користування автомобіль Skoda Fabia , 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який належить на праві власності позивачу.

Відповідно до п. 10.1 Угоди, лізингоодержувач зобов`язується не прибігати до забороненого використання транспортного засобу, зокрема, не передавати транспортний засіб будь-яким третім особам в користування, оренду, суборенду тощо (п.п. l).

За п. 10.2 лізингоодержувач несе повну відповідальність та компенсує лізингодавцю збитки, які зазнав лізингодавець в результаті порушення лізингоодержувачем п. 10.1 Угоди, у тому числі, пов`язані і з втратою транспортного засобу.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач, він передав даний автомобіль в суборенду невідомій особі, яка в подальшому шахрайським шляхом заволоділа транспортним засобом, по факту чого порушено кримінальне провадження за ст. 190 КК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами договору добровільного страхування від 20 червня 2014 року, викрадення автомобіля шляхом шахрайських дій не є страховим випадком.

Як вбачається з наданої в суді апеляційної інстанції копії рішення, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 жовтня 2017 року задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ Оптіма-Лізинг та визнано лізингову угоду № 20131050/1, укладену 10 червня 2014 року між сторонами недійсною внаслідок нікчемності.

Враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 13 червня 2018 року при перегляді рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 квітня 2016 року, які є обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанції в силу ст. 417 ЦПУ України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 23 травня 2019 року.

Головуючий

Судді