Постанова

від 22.05.2019 по справі 826/12840/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12840/18 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року ( повний текст рішення складено 20.03.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби у Харківській області Мєдвєдєвої Інни Миколаївни , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслава Олександровича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі лізинг",Обслуговуючий кооператив "Наш дім - Поділ", Державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондаренко Олександр Сергійович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ "Добродім", ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ТОВ "Мій Будинок", ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 про визнання протиправними та скасування рішень від 22.03.2018 та від 23.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію від 22 березня 2018 року №40261222, прийняте державним реєстратором державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мєдвєдєвою Інною Миколаївною;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію від 22 березня 2018 року №40261365, прийняте державним реєстратором державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мєдвєдєвою Інною Миколаївною;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію від 23 березня 2018 року №40290235, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт вказує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, а звертаючись до суду із позовною заявою зазначала, що оскаржувані рішення є протиправними та порушують право позивача на належне виконання винесеного на її користь судового рішення, а оскаржуваними рішеннями здійснено протиправне втручання в хід виконання судового рішення, ухваленого на її користь, оскільки вибуття майна з власності відповідача ТОВ Пателі Лізинг на користь ОК Наш дім Поділ унеможливило звернення стягнення на таке майно в межах виконавчого провадження, відкритого щодо виконання рішення суду про стягнення з ТОВ Пателі Лізинг коштів на користь позивача.

17.05.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи ТОВ Пателі Лізинг надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали. Вказували на помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача, оскільки оскаржуваними рішеннями порушено її права як стягувача у виконавчому провадження з виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.02.2017, тобто порушено її право на виконання рішення в цивільній справі. Наявність обтяжень на нерухоме майно є гарантією, що буде виконано рішення, яке набрало законної сили.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Пателі лізинг" в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував та зазначив, що відсутнє порушене право позивача, за захистом якого вона звернулася до суду. Зазначив, що на той самий об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі внесено записи про поновлення обтяження, які були чинним до закінчення виконавчого провадження.

Треті особи ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_44 проти вимог апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (станом на 26.03.2018 13:07:48), від імені ОСОБА_46 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління у Харківській області, припинено обтяження №24358284, обтяжувач товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг", згідно рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень №40261222 від 22.03.2018.

Також, від імені ОСОБА_46 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління у Харківській області, припинено обтяження №24114790, обтяжувач -товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг", згідно рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень №40261365 від 22.03.2018.

На підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслава Олександровича, індексний номер:40290235 від 23.03.2018 20:17:50, внесено запис про реєстрацію права приватної власності незавершеного будівництва - об`єкт житлової нерухомості загальною площею 30543,1 кв.м., рік побудови 2014, ступінь будівельної готовності 94%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1419499880000, за Обслуговуючим кооперативом "Наш дім-Поділ".

Вважаючи вказані рішення про припинення обтяжень та рішення про реєстрацію права власності такими, що порушують її права, позивач звернулась з даним позовом в суд.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовним вимог та зазначив, що відповідачами в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, а позивачем не доведено обставин порушеного права внаслідок прийняття та внесення спірних рішень.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу положень ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З системного аналізу зазначених правових норми вбачається, що підставою адміністративного позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав.

При цьому, право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване в інших законах, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав.

В той же час, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Колегія суддів звертає увагу, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема з поміж іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб та чи забезпечить такий спосіб захисту відповідного порушеного права позивача, враховуючи при цьому наступний етап процесу - виконання судового рішення.

Предметом позову в даній справі є правомірність рішень, якими припинено обтяження №24358284 та №24114790, обтяжувач товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг", № 40261222 та № 40261365 від 22.03.2018 та рішення № 40290235 від 23.03.2018 про реєстрацію права приватної власності незавершеного будівництва за Обслуговуючим кооперативом "Наш дім-Поділ".

Обгрунтовуючи наявність порушених прав та інтересів позивач вказує, що протиправними рішеннями відповідачів порушено її право як стягувача на задоволення грошових вимог за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг".

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем оскаржуються дії Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби у Харківській області Мєдвєдєвої Інни Миколаївни, які ним не вчинялися.

Разом з тим, позивачем не доведено, що відповідачами в межах досліджуваних правовідносин приймались будь-які рішення, які б впливали на права та інтереси позивача, та недоведено обставин порушеного права внаслідок прийняття оскаржуваних в межах даної справи рішень.

Позивач не навів суду обґрунтованих доводів, що свідчать про те, що оскарженими рішеннями відповідачів були порушені права позивача у цій справі, оскільки вони не призвели до жодних правових наслідків для неї.

Так, з матеріалів справи вбачається, а саме з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна наявний запис (від 26.03.2018) про обтяження на те саме нерухоме майно - об`єкт житлової нерухомості загальною площею 30543,1 кв.м., рік побудови 2014, ступінь будівельної готовності 94%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.25).

Позивач фактично вбачає порушення свого права в знятті обмежень, а не в позбавленні прав.

При цьому, обтяження припинено та, в подальшому поновлено, на той самий об`єкт нерухомого майна, стягнення на яке не зверталося. Тобто, майнове забезпечення поновлено державним виконавцем, є збереженим.

Наразі, характер правовідносин між позивачем та боржником не змінився, оскільки договірні відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пателі лізинг" і Обслуговуючим кооперативом "Наш дім - Поділ" та між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Пателі лізинг" мають різну правову природу.

При цьому, арешт майна стосується виключно майнового забезпечення як інтересу стягувача, а не характеру правовідносин щодо майна, яке обтяжується, що виникли між третіми особами, їх зобов`язальних відносин тощо.

Відтак, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов`язки, що виключає передумови для здійснення захисту права або законного інтересу позивача шляхом скасування таких рішень.

Наразі, колегія суддів зауважує, що зміст позовних вимог та пояснення представників позивачів дають підстави стверджувати, що в даному випадку має місце твердження про ймовірність порушення прав позивача, а не їх порушення.

Водночас, позивач не скористалася своїм правом на оскарження дій вчинених в межах винавчого провадження з виконання рішення ухваленого в межах цивільної справи або звернення у визначений процесуальними законами спосіб щодо неналежного виконання/невиконання такого рішення, натомість обрала інший спосіб захисту порушеного, на її думку, права, як подання адміністративного позову про скасування рішень, якими припинено обтяження №24358284 та №24114790, обтяжувач товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг", № 40261222 та № 40261365 від 22.03.2018 та рішення № 40290235 від 23.03.2018 про реєстрацію права приватної власності незавершеного будівництва за Обслуговуючим кооперативом "Наш дім-Поділ" .

Також, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22.02.2017 у справі №758/15223/16-ц стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг" на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 1047410,39 грн.

Постановою від 26.05.2017 ВП№54030231 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №758/15223/16-ц, виданого 05.04.2017 Подільським районним судом міста Києва, в рамках якого і накладено арешт на майно, що належить боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг".

В подальшому, постановою Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №758/15223/16-ц рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року скасовано.

У зв`язку з чим, постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренком Олександром Сергійовичем закінчено виконавче провадження №54030231, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішень.

Оскільки відповідачами в межах досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права внаслідок прийняття оскаржуваних рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби у Харківській області Мєдвєдєвої Інни Миколаївни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслава Олександровича про про визнання протиправними та скасування рішень від 22.03.2018 та від 23.03.2018.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року -залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено - 23.05.2019.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В.Безименна,

А.Ю.Кучма