Постанова

від 23.05.2019 по справі 813/7551/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2019 року

Київ

справа №813/7551/13-а

адміністративне провадження №К/9901/27939/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції У Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 (суддя: Клименко О.М.) та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 (колегія суддів у складі: О.О. Большакова, І.В. Глушко, В.Я. Макарик ) у справі №813/7551/13-а (876/2750/14) за позовомКолективного виробничого підприємств Енергомонтаж доДержавної податкової інспекції У Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Колективне виробниче підприємство Енергомонтаж звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000832210, № 0000812210, № 0000822210, № 0000802210 від 03.06.2013.

Позов мотивований реальністю виконання господарських операцій зі спірними контрагентами, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова № 0000832210, № 0000812210, № 0000822210, № 0000802210 від 03.06.2013.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з`ясовані неповно.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку КВП Енергомонтаж з питань формування та відображення в податковому обліку доходів та витрат, а також причин виникнення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, щодо формування та відображення в податковому обліку витрат по придбаних ТМЦ у ТОВ Союзенерго за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, з питань взаємовідносин з ТОВ Металбуд Центр за червень 2011 року, з питань взаємовідносин з ТОВ Сана Прим за червень - липень 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт № 209/22-10/01018671 від 13.05.2013, згідно якого встановлено порушення КВП Енергомонтаж :

- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1014400 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2011 рік на суму 6532699 грн., за 2012 рік на суму 1727155 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2011 року на суму 440559 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 440559 грн.;

- п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2012 року на суму 16787 грн. та завищено податкове зобов`язання за серпень 2012 року на суму 16787 грн.

03.06.2013 ДПІ у Личаківському районі м. Львова було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000832210, яким КВП Енергомонтаж зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 17961 грн.;

- № 0000812210, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкти оподаткування податком на прибуток в розмірі 1727155 грн.;

- № 0000822210, яким визначено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 440560 грн., в тому числі основний платіж - 440599 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.;

- № 0000802210, яким визначено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1063197 грн., в тому числі основний платіж - 1014400 грн., штрафні(фінансові) санкції - 48797 грн.

Виявлені порушення відповідач пов`язує з недоведеністю реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Сана Прим , ТОВ Союзенерго , ТОВ Трговий дім Продсервісторг - Плюс , ПП Галичторг , ТОВ Металбуд Центр . При цьому, контролюючий орган посилається на акти перевірок та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ Сана Прим за договором 02.07.2012 № 0207/12, ТОВ Союзенерго за договором поставки № 010511 від 12.05.2011, ТОВ Трговий дім Продсервісторг - Плюс за договорами купівлі-продажу №020411 від 02.04.2012 та №120312 від 12.03.2012 , ПП Галичторг за договором поставки №190911 від 19.08.2011, ТОВ Металбуд Центр за договором №010611 від 06.06.2011, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками.

Разом з цим, оцінюючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагентів товарів, суди окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладених з контрагентами договорів, також встановили, що придбані у них товарно-матеріальні цінності в подальшому використані ним у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та від`ємного значення з цього податку і податку на прибуток, внаслідок проведення операцій зі спірними контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Натомість, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на актах перевірок та актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, також не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції У Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду