Постанова

від 23.05.2019 по справі 2а-12820/11/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2019 року

Київ

справа №2а-12820/11/2670

адміністративне провадження №К/9901/31391/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2017 (суддя: Келеберда В.І.) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 (колегія суддів у складі: Кобаль М.І, Епель О.В., Карпушової О.В.) у справі № 2а-12820/11/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Рембуд-1 доДержавної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рембуд-1 звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011 № 0002892311/0.

Позов мотивований тим, що висновки акта № 7068/23-11/32485208 від 14.06.2011 є необґрунтованими та спростовуються наявним матеріалами.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Востаннє постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, задоволено позовні вимоги.

Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентом-постачальником (ТОВ Моней Фарм ), які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Проте реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами встановлені неправильно.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві проведено перевірку ТОВ Рембуд-1 з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2010 по 31.08.2010 по взаємовідносинах з ТОВ Моней Фарм , за результатом якої складено акт № 7068/23-11/32485208 від 14.06.2011, яким встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого завищено суму податкового кредиту, який відображено в рядку 26 декларації з ПДВ на загальну суму 115012 грн.

Виявлені порушення пов`язані з тим, що згідно АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ Моней Фарм не задекларовано податкових зобов`язань за травень, червень 2010 року по контрагенту ТОВ Рембуд-1 ; в ході провадження досудового слідства по кримінальній справі № 51-3099 встановлено, що невстановленими особами в 2007-2009 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно були вчинені дії по створенню та придбанню ТОВ Моней Фарм , яке в подальшому було зареєстроване в Солом`янській районній у м. Києві державній адміністрації, ДПІ у Солом`янському районі м. Києва, державних цільових фондах, отримавши печатку вказаного товариства та відкривши рахунки вказаного суб`єкта господарської діяльності в банківських установах; згідно акта перевірки №10273/15-2/36010626 від 19.07.2010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ТОВ Моней Фарм нараховано штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року в сумі 340 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002892311/0 від 04.07.2011, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ в розмірі 115012,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що між ТОВ Рембуд-1 (Генпідрядник) та ТОВ Моней Фарм (Підрядник) укладено договір № 7/7 від 05.05.2010, згідно з яким Підрядник здійснює ремонт та перепланування квартир під`їздів № 2-4 в житловому будинку № 2 на вул. Довженка в Шевченківському районі м. Києва.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ Моней Фарм виписано ТОВ Рембуд-1 податкові накладні та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2010 року та за червень 2010 року. ТОВ Рембуд-1 перераховані грошові кошти в загальній сумі 582562,24 грн., в т.ч. ПДВ 97 093,70 грн.

Станом на кінець періоду за який проводилася перевірка, кредиторська заборгованість за розрахунками ТОВ Рембуд-1 та ТОВ Моней Фарм становила 418703,03 грн.

Сума ПДВ по вищевказаних податкових накладних була включена до податкового кредиту з ПДВ ТОВ Рембуд-1 за травень 2010 року в розмірі 60427 грн. та серпень 2010 року в розмірі 106451 грн., відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за травень та серпень 2010 року та відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за травень та серпень 2010 року останнього.

Дослідивши названі докази суди встановили, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Моней Фарм підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість , тут і надалі чинного на час виникнення спірних правовідносин, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах а , в , г , д пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до положень Закону України Про податок на додану вартість визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності (підпункт 7.7.1 пункт 7.7 статті 7 цього Закону).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат на підставі податкових накладних виданих контрагентом, який на час здійснення господарських операцій був зареєстрований у встановленому законодавством порядку.

Судами цілком обґрунтовано не прийняті посилання відповідача на наявність кримінальної справи щодо невстановлених осіб, які у 2007-2009 роках створили та придбали ТОВ Моней Фарм , з огляду на відсутність протягом тривалого строку відповідного рішення суду.

Інших переконливих доводів ніж зазначено в касаційній скарзі, в тому числі і в ході розгляду у судах попередніх інстанцій, на підтвердження того, що відомості у первинних документах, складенням яких були опосередковані правовідносини між позивачем та контрагентом, є недостовірними та суперечливими, податковою інспекцією не представлено.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкові повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду