Ухвала

від 22.05.2019 по справі 761/16605/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16605/19

Провадження № 1-кс/761/11695/2019

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

заявника ОСОБА_3

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2019 р. у справі № 761/8266/19, в межах кримінального провадження № 22018000000000322 від 29.10.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Заявник обґрунтовує клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2019 р. у справі № 761/8266/19, в межах кримінального провадження № 22018000000000322 від 29.10.2018 року, було накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 , яка не має жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження.

Заявник зазначає, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому просить слідчого суддю його скасувати.

Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, та не наполягав на скасуванні арешту з корпоративних прав ОСОБА_4 у статутному капіталі ПП «Максімус II».

Слідчий будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України.

Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження № 22018000000000322 від 29.10.2018 року, вбачається що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2019 року, було накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Отже клопотання подано до належного суду.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що відповідно до вимог ч.2 ст. 170 КПК України арешт зазначеного в клопотанні майна був накладений у зв`язку із можливою конфіскацією майна, як виду покарання.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

З матеріалів клопотання, вбачається, що кримінальне провадження № 22018000000000322 від 29.10.2018 року, здійснюється щодо ОСОБА_5 .

В той же час ухвалою слідчого судді було накладено арешт на майно його дружини ОСОБА_4 .

В клопотанні слідчого про накладення арешту та ухвалі слідчого судді від 28.02.2019 року зазначено, що майно, на яке було накладено арешт зареєстроване на ОСОБА_4 після 15.08.2001 - дати реєстрації шлюбу з підозрюваним, тобто таке майно перебуває у спільній сумісній власності.

Законодавець у ч. 2 ст. 170 КПК України визначив, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до частити 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Тобто та майно особи, яка не має відношення до розслідуваного кримінального провадження не може бути накладений арешт з метою можливої конфіскації майна.

Крім того, посилання слідчого судді на вимоги Сімейного кодексу, що регулюють спільну сумісну власність не відповідають принципу, визначеному ст. 16 КПК України.

Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено під час існування шлюбу, у процесі його розірвання, а також після розірвання шлюбу. Відповідно доч. 1 ст. 69 СК України дружинаі чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Поділ майна подружжя може бути здійснено удобровільному або судовомупорядку.Добровільний порядок застосовується, якщо подружжя домовилося щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшло згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток. Сімейне законодавство встановлює спеціальну форму лише для договору про поділ нерухомого майна подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 69 СК України договір про поділ жилого будинку, квартири, іншого нерухомого майна має бути нотаріально посвідчений. ЦК України передбачає також державну реєстрацію прав на нерухомість та правочинів із нерухомістю (ст. 182 ЦК України), які поширюються також на правочини за участю подружжя.

Умови поділу майна подружжя можуть бути передбачені в спеціальному договорі про поділ майна або визначатися у шлюбному договорі подружжя.

Разом з тим, будь-який договір про поділ майна у подружжя ОСОБА_6 відсутній, а відтак суд не має права самостійно визначити частки права спільної сумісної власності кожного з подружжя.

Також заявником підтверджено факт законності походження арештованого майна, шляхом надання копій договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна.

Отже клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2019 р. у справі № 761/8266/19, в межах кримінального провадження № 22018000000000322 від 29.10.2018 року підлягає задоволенню в частині скасування арешту накладеного на земельні ділянки, житлові будинки та транспортний засіб, який належить ОСОБА_4 .

Разом з тим, враховуючи, що заявник не підтримав вимогу клопотання в частині скасування арешту корпоративних прав ОСОБА_4 . реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у статутному капіталі ПП «Максімус - II» (код ЄДРПОУ 37830302), в задоволенні даної частини клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2019 р. у справі № 761/8266/19, в межах кримінального провадження № 22018000000000322 від 29.10.2018 року задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 28.02.2019р.у справі№ 761/8266/19,в межахкримінального провадження№ 22018000000000322від 29.10.2018року, на:

-земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер - 3223155400:05:078:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1334110332231, за адресою: АДРЕСА_1 , право влатності зареєстроване на дружину підозрюваного - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-житловий будинок загальною площею 458,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1334100932231, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване на дружину підозрюваного - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-земельну ділянку площею 0,1332 га, кадастровий номер - 3223155400:05:028:0130, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 924516532231, за адресою: АДРЕСА_2 , право власності зареєстроване на дружину підозрюваного - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-житловий будинок загальною площею 355,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 13076632231, за адресою: АДРЕСА_2 , право власності зареєстроване на дружину підозрюваного - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-транспортний засіб марки «BMW» модель «Х4», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2015 року випуску, номер кузова - НОМЕР_3 , номер двигуна - НОМЕР_4 , право власності зареєстроване на дружину підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1