Ухвала

від 28.08.2019 по справі 761/16605/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАНИ

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 761/16605/19

провадження № 51-3006 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2019 року скасовано арешт майна за клопотанням адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на вищевказану ухвалу слідчого судді.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 , посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 22 травня 2019 року й ухвалу судді Київського апеляційного суду ОСОБА_8 від 06 серпня 2019 року та винести постанову про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних міркувань.

Положеннями статті 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Ухвали слідчого судді про скасування арешту на майно касаційному оскарженню не підлягає. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Прийняте судом рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (пункт 41 рішення у справі «Абрамова проти України» від 18 грудня 2018 року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші).

Згідно з положеннями частини 3 статті 392, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК. Так, статтею 309 КПК передбачений вичерпний перелік рішень слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню на досудовому провадженні.

Як убачається із судових рішень, долучених до касаційної скарги, потерпіла ОСОБА_4 звернулася до Київського апеляційного суду зі скаргою на ухвалу слідчого судді про скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченого.

Разом з тим, вищезазначена ухвала слідчого судді, з урахуванням положень статей 309 КПК, апеляційному оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені норми кримінального процесуального закону, апеляційним судом обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на вищевказану ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2019 року.

Щодо оскарження ухвал слідчого судді, суд зазначає, що встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керується такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Згідно пункту 2 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Суд наголошує, що потерпіла не позбавлена права заявити клопотання про накладення арешту на майно в ході судового розгляду в порядку, передбаченому статтями 170, 171, 172 КПК.

Керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року.

Ухвала Суду остаточна й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3