Постанова

від 22.05.2019 по справі 347/2011/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/2011/17

Провадження № 22-ц/4808/568/19

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М. І.

Суддя-доповідач Ясеновенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретарів: Мельник О.В. та Бойчука Л.М.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Стопчатівської сільської ради та Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Стопчатівської сільської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та за позовом Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів до ОСОБА_1 та Яблунівської об`єднаної територіальної громади про визнання недійсними та скасування рішень, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області на рішення Косівського районного суду, ухвалене у складі судді Крилюк М.І. 18 лютого 2019 року в м. Косові,

в с т а н о в и в :

24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Стопчатівської сільської ради та Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Стопчатівської сільської ради від 15.12.2015 року №2-2/2015 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.01.2016 року, укладеного між Стопчатівською сільською радою і церковним комітетом церкви Святого Миколая .

В заяві зазначила, що рішенням Стопчатівської сільської ради від 30.03.2012 року №-09/2012 їй було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 14,1186 га та 12,5735 га для сінокосіння та випасання худоби в урочищі Дубовий с. Стопчатів, а рішенням сільської ради від 28.04.2014 року №19 затверджено проект землеустрою та передано вказані ділянки в оренду, однак сільським головою їй неодноразово було відмовлено в укладенні договору оренди.

В подальшому Стопчатівською сільською радою прийнято рішення від 15.12.2015 року № 2-2/2015, яким залишено в оренді церковного комітету церкви Святого Миколая земельну ділянку площею 14,6931 га для випасання худоби терміном на 49 років та вирішено укласти договір оренди та встановлено орендну плату, а 05.01.2016 року укладено договір оренди.

Посилаючись на те, що на момент передачі церковному комітету в оренду спірної земельної ділянки, остання була передана в оренду їй рішенням від 28.04.2014 року, яке ніким не скасовано, та посилаючись на те, що церковна громада не є юридичною особою, а отже могла отримати в оренду земельну ділянку виключно для ведення підсобного господарства і тільки за результатами аукціону, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення Стопчатівської сільської ради від 15.12.2015 року №2-2/2015 та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.01.2016 року, укладений між Стопчатівською сільською радою і церковним комітетом церкви Святого Миколая .

25 квітня 2018 року Релігійна громада церкви Святого Миколая с. Стопчатів звернулась з позовом до ОСОБА_1 та Яблунівської об`єднаної територіальної громади про визнання недійсними та скасування рішень.

В заяві зазначено, що рішенням Стопчатівської сільської ради від 25.05.2010 року церковному комітету церкви Святого Миколая , як виконавчому органу Релігійної громади церкви святого Миколая с. Стопчатів, було передано в оренду земельну ділянку площею 14,6931 га для випасання худоби терміном на 49 років в с. Стопчатів урочище Дубовий.

Однак, незважаючи на наявність вказаного рішення, сільською радою прийнято рішення від 30.03.2012 року, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 14,1186 га та 12,5735 га для передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби в с. Стопчатів, урочище Дубовий, а рішенням від 28.04.2014 року №19 затверджено проект землеустрою та передано вказані ділянки в оренду ОСОБА_1

Оскільки земельна ділянка площею 14,1186 га була передана в оренду ОСОБА_1 без попереднього вилучення земельної ділянки у Релігійної громади церкви Святого Миколая, позивач просив визнати недійсними та скасувати рішення Стопчатівської сільської ради від 30.03.2012 року №-09/2012 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,1186 га та передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби в с. Стопчатів урочище Дубовий, та рішення Стопчатівської сільської ради від 28.04.2014 року № 19 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,1186 га та надання її в оренду.

Ухвалою Косівського районного суду від 12 січня 2018 року до участі у справі за позовом ОСОБА_1 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, церковний комітет церкви Святого Миколая с. Стопчатів Косівського району.

Ухвалою Косівського районного суду від 18 травня 2018 року замінено третю особу - церковний комітет церкви Святого Миколая на співвідповідача - Релігійну громаду церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької Єпархії УГКЦ с. Стопчатів.

Ухвалою Косівського районного суду від 29.08.2018 року позови ОСОБА_1 та Релігійної громади церкви Святого Миколая об`єднані в одне провадження.

Рішенням Косівського районного суду від 18 лютого 2019 року у задоволенні позовів відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Стопчатівської сільської ради від 25.05.2010 року № 24/2010 про надання церковному комітету церкви Святого Миколая в оренду 14,6931 га земельної ділянки для випасання худоби терміном на 49 років в с. Стопчатів урочище Дубовий не скасовано в установленому законом порядку, а відсутність договору оренди не свідчить про неможливість в подальшому набуття церковним комітетом права на оренду спірної земельної ділянки та оформлення такого права. Крім того, суд дійшов висновку про те, що Стопчатівська сільська рада, прийнявши рішення 30.03.2012 року про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та рішення від 28.04.2014 року про надання ОСОБА_1 в оренду цієї земельної ділянки, фактично припинила право церкви Святого Миколая на земельну ділянку.

Суд також дійшов висновку про те, що Стопчатівська сільська рада при прийнятті оскаржуваних рішень та укладенні договору оренди діяла в межах своїх повноважень та не порушила прав сторін.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність рішення суду.

Зазначає, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби, а відповідно до п. г ч. 3 ст. 22 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення сільської ради 25.05.2010 року №24/2010) - такі землі надаються у користування релігійним організаціям і об`єднанням громадян для ведення підсобного сільського господарства. Передача земельної ділянки в оренду релігійній громаді у травні 2010 року повинна була здійснюватися за результатами проведення земельних торгів відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення сільської ради від 25.05.2010 року).

Безпідставним апелянт вважає і твердження суду про те, що в минулому спірна земельна ділянка належала греко-католицькій парафії церкви Святого Миколая с. Стопчатів з посиланням на довідку Яблунівської селищної ради від 23.01.2018 року №23, оскільки зі змісту цієї довідки вбачається, що після 1946 року церковні землі перейшли до організованого після війни місцевого колгоспу, який користувався цими землями до 2004 року. В подальшому земельна ділянка площею 14,6931 га перебувала в оренді фізичної особи. Так, рішенням Стопчатівської сільської ради від 16.10.2005 року дано дозвіл ОСОБА_4 на продовження договору оренди земельної ділянки площею 14,6931 га для випасання худоби в урочищі Дубовий, встановлено орендну плату та зобов`язано продовжити договір оренди. Новий договір оренди від 28.10.2005 року зареєстрований у Косівській філії центру ДЗК 23.02.2006 року за № 040630600003, який розірваний рішенням Стопчатівської сільської ради від 17.11.2009 року.

Не враховано судом і того, що релігійна громада не подала передбачених ч. 5 ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення сільської ради від 25.05.2010 року) документів, що посвідчують право на земельну ділянку, зокрема, зареєстрованого в установленому законом порядку договору оренди.

Апелянт вважає, що оскільки релігійна громада не вчинила жодних дій для належного оформлення права оренди спірної земельної ділянки, тобто, не реалізувала рішення сільської ради від 25.05.2010 року, то речове право на земельну ділянку у неї не виникло. А тому, сільська рада прийняла рішення від 09.08.2012 року № 24/2010, яким скасувала своє рішення від 25.05.2010 року, а також рішення №3-11/2012, яким відмінила рішення від 25.05.2010 року в частині надання в оренду церковному комітету терміном на 49 років земельної ділянки площею 14,6931 га.

Також не враховано судом і того, що рішення Стопчатівської сільської ради від 30.09.2011 року № 06/2011 про надання ОСОБА_1 - директору фермерського господарства Корнівчанка в оренду земельної ділянки площею 14,6931 га для випасання худоби участок Дубовий , яке було оскаржено прокурором, судом незаконним не визнано і не скасовано.

Апелянт вважає некоректним посилання у рішенні суду на п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , оскільки в період з 25.05.2010 року по 09.08.2012 року межі спірної земельної ділянки в натурі релігійною громадою встановлені не були, документу, що посвідчує право на земельну ділянку цим землекористувачем одержано не було та державна реєстрація проведена не була, договору оренди в той період укладено не було, тому релігійна громада не набула в установленому порядку права користування спірною земельною ділянкою, а отже й підстав для її попереднього вилучення у релігійної громади (припинення права користування в порядку ст. 141 ЗК України) не було.

Апелянт зазначає, що Стопчатівська сільська рада перевищила свої повноваження щодо передачі юридичній особі - Релігійній громаді церкви Святого Миколая земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби без проведення земельних торгів, при наявності чинного її ж рішення про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду тієї ж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , та відміни свого попереднього рішення про надання цієї земельної ділянки в оренду релігійній громаді, що є підставою для визнання недійсним та скасування рішення від 15.12.2015 року №2-2/2015.

ОСОБА_1 також вказує на те, що при встановленні факту укладення договору оренди земельної ділянки від 05 січня 2016 року на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, тобто з порушенням вимог ст. 16 ЗУ Про оренду землі та порушення її прав є підстави для висновку про його недійсність на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Суд не встановив, чи прийняте сільською радою рішення від 15.12.2015 року № 2-2/2015 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У разі встановлення незаконності вказаного рішення сільської ради про залишення в оренді церковного комітету спірної земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, то і всі наступні рішення, прийняті з огляду на це рішення, також є незаконними.

Також, на думку апелянта, суд помилково обґрунтував підстави відмови в позові реєстраційними записами щодо спірної земельної ділянки, оскільки право оренди не виникає із реєстраційних дій, а з моменту державної реєстрації цього права, тому відповідні записи у державному реєстрі самі по собі не свідчать про право оренди, так як реєстрація - це не підстава набуття/зміни права, а навпаки - наслідок такого набуття/зміни.

Просить рішення суду в частині відмови в задоволенні її позову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, а в іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Просить також стягнути з Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів та Стопчатівської сільської ради з кожного по 5 000 грн витрат на правничу допомогу.

Релігійна громада церкви Святого Миколая також подала апеляційну скаргу.

Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що релігійною громадою не доведено факту порушення органом місцевого самоврядування своїх повноважень та прав під час винесення оскаржуваних рішень.

Судом не враховано того, що після прийняття сільською радою рішення від 25 травня 2010 року за № 24/2010 релігійна громада звернулась до Стопчатівської сільської ради з проханням укласти попередній договір оренди землі. До цього, ними було сплачено земельний податок за надання в оренду земельної ділянки за 2010 рік, що підтверджено відповідною квитанцією.

Землевпорядник Стопчатівської сільської ради підтвердив у судовому засіданні, що попередній договір оренди ним було підготовлено, однак сільський голова ОСОБА_4 не підписувала його без поважних на те причин.

У зв`язку з такими неправомірними діями сільського голови та у зв`язку з прийняттям Стопчатівською сільською радою 30 вересня 2011 року рішення про надання ОСОБА_1 - директору фермерського господарства Корнівчанка в оренду земельної ділянки площею 14,6931 га в с. Стопчатів, уч. Дубовий, стала неможливою реалізація релігійною громадою рішення сільської ради від 25.05.2010 року щодо оформлення права оренди.

Апелянт зазначає, що рішення сільської ради від 30.03.2012 року № -09/2012 та від 28.04.2014 року №19 є незаконними, оскільки рішення від 30.03.2012 року було прийнято в період, коли ще не було скасовано рішення Стопчатівської сільської ради від 25.05.2010 року про надання церковному комітету земельної ділянки в оренду та коли у Львівському апеляційному адміністративному суді до постановлення ухвали від 30.03.2015 року знаходилась справа щодо перегляду законності постанови Косівського районного суду від 25.12.2012 року щодо рішення Стопчатівської сільської ради від 30.09.2011 року.

Апелянт вважає, що якщо будь-яка зі сторін у справі оспорює наявність у релігійної громади права користування спірною земельною ділянкою, то не слід забувати про наявність в особи законного інтересу, який у майбутньому, у зв`язку з відсутністю будь-яких перешкод з боку третіх осіб, може реалізуватись у відповідне право.

У п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому цим кодексом.

Просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову релігійної громади скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення суду просить залишити без зміни.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній, а апеляційну скаргу релігійної громади не визнав.

Представник релігійної громади свою апеляційну скаргу підтримав, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнав.

Представник сільської ради просив задовольнити апеляційну скаргу релігійної громади та відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги релігійної громади та відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 ЗК України, якими передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Предметом спору у даній справі є земельна ділянка площею 14,6931 га в с. Стопчатів урочище Дубовий Косівського району Івано-Франківської області.

Встановлено, що 17 листопада 2009 року Стопчатівською сільською радою було прийнято рішення за № 3-22/2009 про розірвання договору оренди земельної ділянки в урочищі Дубовий з гр. ОСОБА_4 згідно поданої нею заяви. Цим же рішенням також було відмовлено в наданні в оренду терміном на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки в урочищі Дубовий, яка була в оренді ОСОБА_4 . (т.2 а.с. 50, 61-64)

25 травня 2010 року Стопчатівська сільська рада прийняла рішення №24/2010, яким надала в оренду церковному комітету церкви Святого Миколая земельну ділянку площею 14,6931 га для випасання худоби терміном на 49 років в с. Стопчатів урочище Дубовий. Вирішено також укласти договір оренди та встановлено орендну плату. (т.2 а.с.9)

Згідно даних, які містяться в загальному доступі, ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства Корнівчанка , яке зареєстроване 31 жовтня 2003 року.

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 30 вересня 2011 року надано ОСОБА_1 , директору фермерського господарства Корнівчанка , в оренду земельну ділянку загальною площею 14,6931 га для випасання худоби в с. Стопчатів, урочище Дубовий, встановлено орендну плату та зобов`язано укласти договір оренди та провести його державну реєстрацію.(т.2 а.с.52)

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 30 березня 2012 року №09/2012 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , останній надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 14,1186 га та 12,5735 га та передачу їх в оренду для сінокосіння та випасання худоби в с. Стопчатів урочище Дубовий.(т.2 а.с.10)

На замовлення ОСОБА_1 . приватним підприємством Гектар було виготовлено проект землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок, який погоджено відділом Держземагенства у Косівському районі та межівниками. Земельну ділянку площею 14,1186 га зареєстровано в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер НОМЕР_1 . (т.1 а.с.8-38)

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 28 квітня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду терміном на 20 років ОСОБА_1 земельну ділянку площею 14,1186 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .(т.2 а.с.11)

18.07.2012 року Прокуратурою Косівського району був внесений протест на рішення Стопчатівської сільської ради від 30.09.2011 року про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , як директору фермерського господарства, за результатами розгляду якого Стопчатівська сільська рада 09 серпня 2012 року прийняла рішення № 2/11/2012, яким прийняла протест прокурора до відома та скасувала рішення ради від 25 травня 2010 року про надання в оренду земельної ділянки церковній громаді.

Постановою Косівського районного суду від 25.12.2012 року задоволено адміністративний позов прокурора та визнано незаконним рішення Стопчатівської сільської ради від 09 серпня 2012 року № 2/11/2012 в частині прийняття до відома протесту прокурора та зобов`язано Стопчатівську сільську раду повторно розглянути протест прокурора від 18.07.2012 року.(т.2 а.с.71-74)

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 02.07.2015 року №10-26/2015, прийнятим на виконання постанови Косівського районного суду від 25.12.2012 року, відмінено рішення сільської ради від 30.09.2011 року № 06/2011.(т.2 а.с. 77)

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 15.12.2015 року № 2/2015 повторно розглянуто протест прокурора та скасовано рішення ради від 30.09.2011 року про надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки в с. Стопчатів урочище Дубовий , відмовлено ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки в оренду. Цим же рішенням ради залишено в оренді церковного комітету церкви Святого Миколая земельну ділянку площею 14,6931 га для випасання худоби терміном на 49 років в с. Стопчатів урочище Дубовий, вирішено укласти договір оренди та встановлено орендну плату.(т. 2 а.с.78,80,81)

05 січня 2016 року між Стопчатівською сільською радою та церковним комітетом церкви Святого Миколая був укладений договір оренди земельної ділянки площею 14,1186 га терміном на 49 років, який зареєстрований в Стопчатівській сільській раді 05.01.2016 року за №10/16 (т.2 а.с.173-175).

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 24 квітня 2017 року № 5-12/2017 змінено цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , в с . Стопчатів урочище Дубовий площею 14,1186 га із земель для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08) на землі для ведення підсобного сільського господарства (код 01.04).

Також, 24 квітня 2017 року була укладена додаткова угода до договору оренди № 73815228, якою внесені змін до п. 5 договору, а саме: п. 5.1 викладено в наступній редакції Земельна ділянка передається в оренду для ведення підсобного господарства . (т.2 а.с.83)

Згідно відомостей Коломийського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 17.07.2018 року за період 2012-2017 роки Релігійною громадою церкви Святого Миколая с. Стопчатів здійснено сплату орендної плати за землю 23.03.2017 року в сумі 423 грн. та 10.11.2017 року в сумі 448,79 грн. (т.1 а.с.162)

На підтвердження факту проведення оплати у 2010 році за орендовану земельну ділянку Релігійною громадою церкви Святого Миколая до матеріалів справи долучено виписку із касової книги. (т.2 а.с.240-242)

Рішенням Яблунівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Косівського району за № 21-2/2018 від 30.01.2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення територіальній громаді с. Стопчатів в особі Стопчатівської сільської ради - із земель для сінокосіння і випасання худоби (код 01.08) на землі для ведення підсобного сільського господарства (01.04), площею 14,1186 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: с . Стопчатів урочище Дубовий. (т.2 а.с.224 )

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.04.2014 року цільове призначення земельної ділянки площею 14,1186 га, розташованої в с. Стопчатів, урочище Дубовий, кадастровий номер НОМЕР_1 - для сінокосіння і випасання худоби, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.(т.2 а.с.30)

Витягом з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 73815414 від 24.11.2016 року підтверджено реєстрацію за заявою територіальної громади с. Стопчатів в особі Стопчатівської сільської ради за реєстраційним номером 1093743126236 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 14,1186 га, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби, що в с. Стопчатів Косівського району. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі б/н від 05.01.2016 року, з правом оренди земельної ділянки, строком дії на 49 років, з правом пролонгації. Орендодавець - Територіальна громада с. Стопчатів в особі Стопчатівської сільської ради. Орендар - Українська Греко-Католицька церква Святого Миколая с. Стопчатів. (т.1 а.с.85)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер запису про право власності № 17600402 від 22.11.2016 року земельна ділянка площею 14,1186 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться в с. Стопчатів урочище Дубовий Косівського району є комунальною власністю та належить Яблунівській селищній раді об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області. (т.2 а.с.243)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 17600610 від 22.11.2016 року земельна ділянка площею 14,1186 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення для ведення підсобного сільського господарства, зареєстровано право оренди земельної ділянки згідно договору оренди та додаткової угоди, укладених між Стопчатівською сільською радою та релігійною громадою, строком на 49 років.(т.2 а.с.221)

При таких обставинах справи колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки релігійній громаді рішенням сільської ради від 25.05.2010 року було надано в оренду спірну земельну ділянку, яку в подальшому рішенням сільської ради від 15.12.2015 року залишено в оренді релігійної громади, а 05.01.2016 року щодо цієї ділянки укладено договір оренди, який зареєстрований в установленому законом порядку з внесеними в наступному змінами у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, та враховуючи те, що спірною ділянкою фактично користувалась релігійна громада, суд першої інстанції безпідставно відмовив релігійній громаді у задоволенні позову.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , враховуючи те, її право не порушено, оскільки рішення сільської ради від 30.03.2012 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення сільської ради від 28.04.2014 року про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду спірної земельної ділянки, якою вона фактично не користувалась, було прийнято за наявності не скасованого в установленому законом порядку рішення сільської ради від 25.05.2010 року про надання в оренду земельної ділянки релігійній громаді.

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що релігійній громаді не могла бути надана в користування земельна ділянка з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, не приймаються до уваги, оскільки ОСОБА_1 не має права користування спірною земельною ділянкою, а тому рішення сільської ради щодо розпорядження цією земельною ділянкою не порушують будь-яких прав позивачки. Крім того, в подальшому цільове призначення земельної ділянки було змінено і право оренди релігійної громади було оформлено в установленому законом порядку.

Не беруться до уваги і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що релігійна громада не вчинила жодних дій для належного оформлення права оренди спірної земельної ділянки, тобто, не реалізувала рішення сільської ради від 25.05.2010 року, та відповідно не подала передбачених ч. 5 ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення сільської ради від 25.05.2010 року) документів, що посвідчують право на земельну ділянку, зокрема, зареєстрованого в установленому законом порядку договору оренди, оскільки за наявності прийнятого сільською радою рішення від 30.09.2011 року про надання в оренду спірної земельної ділянки директору ФГ Корнівчанка , яке було скасовано лише 15.12.2015 року, та за наявності прийнятих рішень від 30.03.2012 року та 28.04.2014 року про надання в оренду цієї ділянки ОСОБА_1 , релігійна громада була позбавлена можливості до грудня 2015 року реалізувати рішення сільської ради від 25.05.2010 року та оформити право користування земельною ділянкою.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення в оскаржуваній нею частині.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При таких обставинах справи рішення суду в частині відмови в задоволенні позову релігійної громади підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову. В решті рішення суду слід залишити без зміни.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частинами 1 та 2 зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, покладаються на ОСОБА_1

З ОСОБА_1 на користь Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області слід стягнути 5 638,40 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а апеляційну скаргу Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області задовольнити.

Рішення Косівського районного суду від 18 лютого 2019 року в частині відмови у задоволенні позову Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів до ОСОБА_1 та Яблунівської об`єднаної територіальної громади про визнання недійсними та скасування рішень скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнати недійсним та скасувати рішення Стопчатівської сільської ради від 30 березня 2012 року №-09/2012, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,1186 га та передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби в с. Стопчатів урочище Дубовий.

Визнати недійсним та скасувати рішення Стопчатівської сільської ради від 28 квітня 2014 року № 19, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду терміном на 20 років земельної ділянки площею 14,1186 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області 5 638,4 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 24 травня 2019 року