Постанова

від 08.04.2020 по справі 347/2011/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 347/2011/17

провадження № 61-11596св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , Релігійна громада церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області,

відповідачі: Стопчатівська сільська рада та Релігійна громада церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , Яблунівська об`єднана територіальна громада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2019 року у складі судді Крилюк М. І. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Стопчатівської сільської ради та Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області (далі - Релігійна громада церкви Святого Миколая с. Стопчатів) про визнання незаконним та скасування рішення Стопчатівської сільської ради від 15 грудня 2015 року № 2-2/2015 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05 січня 2016 року, укладеного між Стопчатівською сільською радою та церковним комітетом церкви Святого Миколая.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Стопчатівської сільської ради від 30 березня 2012 року № -09/2012 їй було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 14,1186 га та 12,5735 га, для сінокосіння та випасання худоби в урочищі Дубовий у с. Стопчатів, а рішенням сільської ради від 28 квітня 2014 року № 19 затверджено проект землеустрою та передано вказані ділянки в оренду, однак сільським головою їй неодноразово було відмовлено в укладенні договору оренди.

Надалі Стопчатівською сільською радою прийнято рішення від 15 грудня 2015 року № 2-2/2015, яким залишено в оренді церковного комітету церкви Святого Миколая земельну ділянку площею 14,6931 га для випасання худоби терміном на 49 років та вирішено укласти договір оренди та встановлено орендну плату, 05 січня 2016 року укладено договір оренди.

Позивач посилалась на те, що на момент передачі церковному комітету в оренду спірної земельної ділянки, остання була передана в оренду їй рішенням сільради від 28 квітня 2014 року, яке не скасовав, а також зазначено, що церковна громада не є юридичною особою, а отже могла отримати в оренду земельну ділянку виключно для ведення підсобного господарства і тільки за результатами аукціону.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення Стопчатівської сільської ради від 15 грудня 2015 року № 2-2/2015, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05 січня 2016 року, укладений між Стопчатівською сільською радою і церковним комітетом церкви Святого Миколая.

У квітні 2018 року Релігійна громада церкви Святого Миколая с. Стопчатів звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та Яблунівської об`єднаної територіальної громади про визнання недійсними та скасування рішень.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Стопчатівської сільської ради від 25 травня 2010 року церковному комітету церкви Святого Миколая як виконавчому органу Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів було передано в оренду земельну ділянку площею 14,6931 га для випасання худоби терміном на 49 років у с. Стопчатів, урочище Дубовий.

Однак, незважаючи на наявність вказаного рішення, сільською радою прийнято рішення від 30 березня 2012 року, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 14,1186 га та 12,5735 га для передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби в с. Стопчатів, урочище Дубовий, а рішенням сільради від 28 квітня 2014 року № 19 затверджено проект землеустрою та передано вказані ділянки в оренду ОСОБА_1 .

Релігійна громада церкви Святого Миколая с. Стопчатів посилалась на те, що земельна ділянка площею 14,1186 га була передана в оренду ОСОБА_1 без попереднього вилучення у неї земельної ділянки.

Релігійна громада церкви Святого Миколая с. Стопчатів просила визнати недійсними та скасувати рішення Стопчатівської сільської ради від 30 березня 2012 року № -09/2012 у частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,1186 га та передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби у с. Стопчатів, урочище Дубовий, та рішення Стопчатівської сільської ради від 28 квітня 2014 року № 19 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,1186 га та надання її в оренду.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2018 року до участі у справі за позовом ОСОБА_1 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - церковний комітет церкви Святого Миколая с. Стопчатів Косівського району.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2018 року замінено третю особу - церковний комітет церкви Святого Миколая на співвідповідача - Релігійну громаду церкви Святого Миколая с. Стопчатів.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської областівід 29 серпня 2018 року позови ОСОБА_1 та Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів об`єднані в одне провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2019 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 та Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення Стопчатівської сільської ради від 25 травня 2010 року № 24/2010 про надання церковному комітету церкви Святого Миколая в оренду 14,6931 га земельної ділянки для випасання худоби терміном на 49 років в с. Стопчатів урочище Дубовий не скасовано в установленому законом порядку, а відсутність договору оренди не свідчить про неможливість надалі набуття церковним комітетом права на оренду спірної земельної ділянки та оформлення такого права.

Також суд дійшов висновку про те, що Стопчатівська сільська рада, прийнявши рішення від 30 березня 2012 року про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та рішення від 28 квітня 2014 року про надання ОСОБА_1 в оренду цієї земельної ділянки, фактично припинила право Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів на земельну ділянку.

Крім того, Стопчатівська сільська рада при прийнятті оскаржуваних рішень та укладенні договору оренди діяла в межах своїх повноважень та не порушила права сторін.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів задоволено.

Рішення Косівського районного суду від 18 лютого 2019 року в частині відмови у задоволенні позову Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів до ОСОБА_1 та Яблунівської об`єднаної територіальної громади про визнання недійсними та скасування рішень скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнано недійсним та скасовано рішення Стопчатівської сільської ради від 30 березня 2012 року № -09/2012, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , у частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,1186 га та передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби в с. Стопчатів, урочище Дубовий.

Визнано недійсним та скасовано рішення Стопчатівської сільської ради від 28 квітня 2014 року № 19, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду терміном на 20 років земельної ділянки площею 14,1186 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2623687201:01:001:0333. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки релігійній громаді рішенням сільської ради від 25 травня 2010 року було надано в оренду спірну земельну ділянку, яку надалі рішенням сільської ради від 15 грудня 2015 року залишено в оренді релігійної громади, 05 січня 2016 року щодо цієї ділянки укладено договір оренди, який зареєстрований в установленому законом порядку з внесеними в наступному змінами у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, та враховуючи те, що спірною ділянкою фактично користувалась релігійна громада, суд першої інстанції безпідставно відмовив релігійній громаді у задоволенні позову.

Разом з тим суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , враховуючи те, що її право не порушено, оскільки рішення сільської ради від 30 березня 2012 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення сільської ради від 28 квітня 2014 року про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду спірної земельної ділянки, якою вона фактично не користувалась, було прийнято за наявності не скасованого в установленому законом порядку рішення сільської ради від 25 травня 2010 року про надання в оренду земельної ділянки релігійній громаді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Стопчатівської сільської ради та Релігійної громади церкви Святого Миколая Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Стопчатівської сільської ради від 15 грудня 2015 року № 2-2/2015 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05 січня 2016 року, укладеного між Стопчатівською сільською радою та церковним комітетом церкви Святого Миколая, а також скасувати постанову апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Віншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що Релігійна громада церкви Святого Миколая с. Стопчатів не набула на підставі статей 124, 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) права оренди на спірну земельну ділянку, оскільки цільове призначення цієї земельної ділянки - для сінокосіння і випасання худоби. Крім того, релігійна громада не вчинила жодних дій для належного оформлення права оренди спірної земельної ділянки, тобто, не реалізувала рішення сільської ради від 25 травня 2010 року та відповідно не подала передбачених частиною п`ятою статті 126 ЗК України документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів в якому вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Стопчатівської сільської ради , в якому вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 листопада 2009 року Стопчатівською сільською радою прийнято рішення за № 3-22/2009 про розірвання договору оренди земельної ділянки в урочищі Дубовий із ОСОБА_2 згідно з поданою нею заявою. Цим же рішенням було відмовлено в наданні в оренду терміном на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки в урочищі Дубовий, яка була в оренді у ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 50, 61-64).

25 травня 2010 року Стопчатівська сільська рада прийняла рішення № 24/2010, яким надала в оренду церковному комітету церкви Святого Миколая земельну ділянку площею 14,6931 га, для випасання худоби, терміном на 49 років в с. Стопчатів, урочище Дубовий. Вирішено також укласти договір оренди та встановлено орендну плату (т. 2, а.с. 9).

ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства Корнівчанка , яке зареєстроване 31 жовтня 2003 року.

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 30 вересня 2011 року надано ОСОБА_1 , директору фермерського господарства Корнівчанка , в оренду земельну ділянку загальною площею 14,6931 га для випасання худоби в с. Стопчатів, урочище Дубовий, встановлено орендну плату та зобов`язано укласти договір оренди та провести його державну реєстрацію (т. 2, а.с.52).

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 30 березня 2012 року № -09/2012 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , останній надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 14,1186 га та 12,5735 га та передачу їх в оренду для сінокосіння та випасання худоби у с. Стопчатів, урочище Дубовий (т . 2 , а.с. 10).

На замовлення ОСОБА_1 приватним підприємством Гектар виготовлено проект землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок, який погоджено відділом Держземагентства у Косівському районі та межівниками. Земельну ділянку площею 14,1186 га зареєстровано в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер 2623687201:01:001:0333 (т. 1, а.с. 8-38).

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 28 квітня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду терміном на 20 років ОСОБА_1 земельну ділянку площею 14,1186 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 2623687201:01:001:0333 (т. 2, а.с. 11).

18 липня 2012 року Прокуратурою Косівського району був внесений протест на рішення Стопчатівської сільської ради від 30 вересня 2011 року про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , як директору фермерського господарства, за результатами розгляду якого Стопчатівська сільська рада 09 серпня 2012 року прийняла рішення № 2/11/2012, яким прийняла протест прокурора до відома та скасувала рішення ради від 25 травня 2010 року про надання в оренду земельної ділянки церковній громаді.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2012 року задоволено адміністративний позов прокурора та визнано незаконним рішення Стопчатівської сільської ради від 09 серпня 2012 року № 2/11/2012 в частині прийняття до відома протесту прокурора та зобов`язано Стопчатівську сільську раду повторно розглянути протест прокурора від 18 липня 2012 року (т. 2, а.с. 71-74).

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 02 липня 2015 року № 10-26/2015, прийнятим на виконання постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2012 року, відмінено рішення сільської ради від 30 вересня 2011 року № 06/2011 (т. 2 а.с. 77).

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 15 грудня 2015 року № 2/2015 повторно розглянуто протест прокурора та скасовано рішення ради від 30 вересня 2011 року про надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки в с. Стопчатів, урочище Дубовий, відмовлено ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки в оренду. Цим же рішенням ради залишено в оренді церковного комітету церкви Святого Миколая земельну ділянку площею 14,6931 га, для випасання худоби, терміном на 49 років у с. Стопчатів, урочище Дубовий, вирішено укласти договір оренди та встановлено орендну плату (т. 2, а.с. 78, 80, 81).

05 січня 2016 року між Стопчатівською сільською радою та церковним комітетом церкви Святого Миколая був укладений договір оренди земельної ділянки площею 14,1186 га терміном на 49 років, який зареєстрований у Стопчатівській сільській раді 05 січня 2016 року за № 10/16 (т. 2 а.с.173-175).

Рішенням Стопчатівської сільської ради від 24 квітня 2017 року № 5-12/2017 змінено цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 2623687201:01:001:0333, у с. Стопчатів, урочище Дубовий, площею 14,1186 га із земель для сінокосіння та випасання худоби (код 01.08) на землі для ведення підсобного сільського господарства (код 01.04).

Згідно з відомостями Коломийського управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 17 липня 2018 року за період 2012-2017 роки Релігійною громадою церкви Святого Миколая с. Стопчатів здійснено оплату орендної плати за землю 23 березня 2017 року в сумі 423 грн та 10 листопада 2017 року в сумі 448 грн 79 коп. (т. 1, а.с. 162).

Рішенням Яблунівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Косівського району від 30 січня 2018 року за № 21-2/2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення територіальній громаді с. Стопчатів в особі Стопчатівської сільської ради - із земель для сінокосіння і випасання худоби (код 01.08) на землі для ведення підсобного сільського господарства (01.04), площею 14,1186 га, кадастровий номер 2623687201:01:001:0333, за адресою: с. Стопчатів урочище Дубовий (т. 2 , а.с. 224 ).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 квітня 2014 року цільове призначення земельної ділянки площею 14,1186 га, розташованої в с. Стопчатів, урочище Дубовий, кадастровий номер 2623687201:01:001:0333, - для сінокосіння і випасання худоби, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (т. 2, а. с. 30).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24 листопада 2016 року за № 73815414 підтверджено реєстрацію за заявою територіальної громади с. Стопчатів в особі Стопчатівської сільської ради за реєстраційним номером 1093743126236 земельної ділянки, кадастровий номер 2623687201:01:001:0333, площею 14,1186 га, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби, що в с. Стопчатів Косівського району. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі б/н від 05 січня 2016 року, з правом оренди земельної ділянки, строком дії на 49 років, з правом пролонгації. Орендодавець - територіальна громада с. Стопчатів в особі Стопчатівської сільської ради. Орендар - Українська Греко-Католицька церква Святого Миколая с. Стопчатів (т. 1, а.с. 85).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер запису про право власності від 22 листопада 2016 року № 17600402 земельна ділянка площею 14,1186 га, кадастровий номер 2623687201:01:001:0333, що знаходиться в с. Стопчатів, урочище Дубовий, Косівського району, є комунальною власністю та належить Яблунівській селищній раді об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області (т. 2, а.с. 243).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22 листопада 2016 року № 17600610 земельна ділянка площею 14,1186 га, кадастровий номер 2623687201:01:001:0333, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, зареєстровано право оренди земельної ділянки згідно з договором оренди та додатковою угодою, укладених між Стопчатівською сільською радою та релігійною громадою, строком на 49 років (т. 2, а.с. 221).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема

ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз`яснено, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК України перелік підстав для цього є вичерпним.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки релігійній громаді рішенням сільської ради від 25 травня 2010 року було надано в оренду спірну земельну ділянку, яку надалі рішенням сільської ради від 15 грудня 2015 року залишено в оренді релігійної громади, 05 січня 2016 року щодо цієї ділянки укладено договір оренди, який зареєстрований в установленому законом порядку з внесеними в наступному змінами у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, та враховуючи те, що спірною ділянкою фактично користувалась релігійна громада, тому наявні підстави для задоволення позову релігійної громади церкви Святого Миколая с. Стопчатів.

Також колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що її право не порушено, оскільки рішення сільської ради від 30 березня 2012 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення сільської ради від 28 квітня 2014 року про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду спірної земельної ділянки, якою вона не користувалась, було прийнято за наявності не скасованого в установленому законом порядку рішення сільської ради від 25 травня 2010 року про надання в оренду земельної ділянки релігійній громаді.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що релігійній громаді не могла бути надана в користування земельна ділянка з цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не має права користування спірною земельною ділянкою, а тому рішення сільської ради щодо розпорядження цією земельною ділянкою не порушують прав позивача. Крім того, надалі цільове призначення спірної земельної ділянки було змінено і право оренди релігійної громади було оформлено в установленому законом порядку.

Крім того, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що релігійна громада не вчинила жодних дій для належного оформлення права оренди спірної земельної ділянки, не реалізувала рішення сільської ради від 25 травня 2010 року, та відповідно не подала передбачених частиною п`ятою статті 126 ЗК України документів, що посвідчують право на земельну ділянку, зокрема, зареєстрованого в установленому законом порядку договору оренди, оскільки за наявності прийнятого сільською радою рішення від 30 вересня 2011 року про надання в оренду спірної земельної ділянки директору ФГ Корнівчанка , яке було скасовано лише 15 грудня 2015 року, та за наявності прийнятих рішень від 30 березня 2012 року та 28 квітня 2014 року про надання в оренду цієї ділянки ОСОБА_1 , релігійна громада була позбавлена можливості до грудня 2015 року реалізувати рішення сільської ради від 25 травня 2010 року та оформити право користування спірною земельною ділянкою.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджується матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2019 року у нескасованій частині та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк