Постанова

від 24.05.2019 по справі 423/3507/16-ц

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Архипенко А.В.

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 423/3507/16-ц

Провадження № 22-ц/810/246/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Яресько А.В.

за участю секретарясудового засідання Вовчанської С.В.

учасники справи:

позивач-Державна екологічна інспекція у Луганській області

представник позивача -Науменко Павло Анатолійович

відповідач - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного судув м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

Державної екологічної інспекції у Луганській області

нарішення Попаснянського районного суду Луганської області від 9 січня 2019 року, ухваленого у складі судді Архипенко А.В. в залі судових засідань Попаснянськогорайонногосуду Луганської області в м. Попасна

у справі за позовомДержавної екологічної інспекції у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавствау розмірі 47341,30 грн.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначили, що на підставі матеріалів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області, внесеного до ЄРДР № 12016130530000055 від 25.01.2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України, постанови про закриття кримінального провадження від 18.04.2016 року встановлено факт самовільної порубки дерев при відсутності дозвільних документів (лісорубного квитка) в полезахисній лісосмугі, яка знаходиться на відстані 2 км від вул.Нахімова м.Попасна Луганської області, на території Березівської сільської ради Попаснянського району Луганської області.

Позивач стверджує, що своїми діями, внаслідок незаконної порубки дерев відповідач заподіяв державі збитки, обчисленні на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених Постановою КМУ від 23.07.2008 № 665 на суму 47341 грн. 30 коп.

За викладених обставин, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 47 341 грн. 30 коп. та судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у сумі 1378 грн.

У подальшому Державна екологічна інспекція у Луганській області уточнила позовні вимоги, зазначивши, що з метою уточнення місця вчинення незаконної парубки дерев була зроблена карта - схема (додається), згідно якої місце скоєння правопорушення знаходиться за межами м. Попасна, на землях які згідно до Постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 № 1517-УШ Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж міст Золотого та Гірського Попаснянського району Луганської області відносяться до м. Золоте Попаснянського району.

Кошти за збитки заподіяні державі, підлягають перерахуванню на балансовий рахунок спеціального фонду місцевого бюджету м. Золотого Попаснянського району Луганської області.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 9 січня 2019 року у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, щопозивачем на підтвердження своїх позовних вимог не представлено суду достовірних, належних та допустимих доказів, які б могли бути взяті судом до уваги та свідчили про спричинення відповідачем шкоди (збитків) завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В апеляційній скарзі Державна екологічна інспекції у Луганській області посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 9 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про ненадання доказів вини відповідача та розміру заподіяної шкоди є помилковим. З огляду на доведене, твердження суду, що Інспекція в позові не зазначає, чим підтверджено розрахунок шкоди, у суду викликає сумнівів проведений розрахунок, а саме: на підставі чого (з яких даних) такий розрахунок здійснений, є безпідставним, бо Інспекцією до позовної заяви була надана засвідчена копія розрахунку розміру заподіяної відповідачем шкоди.

ОСОБА_2 представник Державної екологічної інспекції у Луганській області в судовому засіданні апеляційної інстанції, підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

ОСОБА_3 представник ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції, заперечувала проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просила її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріалами справи встановлено, що згідно копії постанови Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 18.04.2016 року, 25.01.2016 року відповідач без дозвільних документів здійснив порубку 12 дерев в лісосмугі, розташованій на відстані 2 км від вулиці Нахімова, м.Попасна, Луганської області, кримінальне провадження за вказаним фактом закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 000087 від 29.04.2016 року складеного Інспекцією у ході розгляду матеріалів які надійшли з Попаснянського відділу поліції ГУНП в Луганській області вбачається, що 25.01.2016 року о 13 годині 00 хвилин відповідач самовільно здійснив порубку дерев у кількості 12 шт. в лісосмугі розташованій на відстані 2 км від вулиці Нахімова, м.Попасна, Луганської області.

Згідно копії постанови № 000087 від 29.04.2016 про накладення адміністративного стягнення,відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. Штраф відповідачем сплачено за квитанцією у повному обсязі.

Згідно розрахунку розміру шкоди, Інспекцією обчислений розмір збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок пошкодження дерев до ступеню припинення росту, на підставі Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за№ 665, який складає 47341 грн. 30 коп.

Інспекцією на адресу відповідача було направлено претензію № 194/01-03-19 від 31.05.2016 року на добровільне відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

До суду разом з позовною заявою наданий розрахунок розміру шкоди, заподіяний державі внаслідок незаконної вирубки дерев в полезахисний лісосмугі розташованій на відстані 2 км від вулиці Нахімова, м.Попасна, Луганської області, за межами населеного пункту, де зазначено, що розрахунок здійснений на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 та листа Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 06.02.2016 № 2005/111/56- 2016. В зазначеному листі поліції вказана кількість зрублених дерев, ступень припинення росту та діаметр.

В постанові про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016130530000055 від 25.01.2016 вказана кількість зрублених відповідачем дерев, ступень припинення росту та діаметр відповідає даним, які викладені у листі поліції від 06.02.2016 № 2005/111/56-2016, на підставі чого був зроблений розрахунок заподіяної шкоди.

Допитаний в якості свідка, у кримінальному провадженні, лісник Попаснянського лісництва ДП Сєвєродонецьке ЛМГ ОСОБА_4 , пояснив, що 25.01.2016 року він був запрошений працівниками поліції Попаснянського відділу поліції для участі в огляді місця події - ділянки лісосмуги, що знаходиться на відстані приблизно в 2 км від ул.Нахімова м.Попасна Луганської області (колишнє с. Богуславське), у напрямку до водоймища БАМ, в якій ростуть дерева ясена та клена звичайного. В ході проведеного огляду працівниками поліції спільно з ним, а також з понятими, в даній лісосмугі, були виявлені незаконно спиляні 12 дерев ясена і 2 гілки з двох інших дерев ясена. Дані дерева були сирозростаючими, що свідчило про свіжі спили на стовбурах і виділеннях соку. Також він пояснив, що дана лісосмуга розташована на землях Березовського сільської ради і не входить до складу Держлісфонду. Дані насадження виконують в основному лісозахисну (противоерозійну) функцію. Ясен звичайний не відноситься до цінних порід дерев і в Червону книгу не занесений. Самовільна порубка була проведена не підряд, а вибірково по території лісосмуги, тому труднощів з подальшому відтворенню даних дерев не виникне, так як молодняк даних дерев може самостійно в подальшому відрости. Також він додав, що істотної шкоди для захисту полів від вітрової та водної ерозії, сприяння накопичення вологи в ґрунті, даними діями не завдано, так як було зрубано лише дванадцять дерев ясена і дві гілки з дерев ясена та їх коренева система не пошкоджена. Визнати збиток від даної незаконної порубки, як істотний, який спричинив тяжкі наслідки екологічному, протиерозійному, захисному, водоохоронному значенням лісу, не можна.

Допитаний в якості ОСОБА_5 , який є головою Камишевахської селищної ради пояснив, що на початку грудня 2014 року в селищну раду з заявою звернувся ОСОБА_1 для видачі дозволу на вирубку сухих та повалених дерев, що знаходяться в районі водойми БАМ , на території Комишувахської селищної ради, для опалення свого житлового будинку. Після чого на виконкомі Комишувахської селищної ради було розглянуто дану заяву та прийнято рішення про видачу дозволу гр. ОСОБА_1 на вирубку сухих та повалених дерев, що знаходяться в районі водойми БАМ , на території Комишувахської селищної ради, для опалення його житлового будинку, а також для опалення адміністративної будівлі Комишувахської селищна рада. Після чого гр. ОСОБА_1 ми видали зазначений дозвіл та викіпіровку з карти території Комишувахська селищної ради, де вказали лісосмугу, в якій ОСОБА_1 міг виробляти дану вирубку. Потім ОСОБА_1 на початку січня 2015 року та на початку грудня 2015 року пару раз привозив до будівлі Комишувахської селищної ради по два куба спиляних сухих дров, які в подальшому були використані для опалення будівлі. Також він виїжджав в зазначену лісосмугу, яку вони визначили ОСОБА_1 і перевіряв, що той дійсно пиляв сухі повалені дерева, що знаходять в лісосмугі, яка починається від водойми БАМ і йде у напрямку с. Олександропілля Попаснянського району. Більш ОСОБА_1 їм дрова не привозив. Так від працівників поліції йому стало відомо, що 25.01.2016 року був виявлений факт, що ОСОБА_1 спиляв сирозростаючі дереваясена, яке виростали в лісосмугі, розташованій поблизу водойми БАМ . Після чого йому була надана викіпіровка карти місцевості з місцем порубки зазначених дерев, на що ОСОБА_6 пояснив, що в даному місці Комишевахською селищною радою ОСОБА_1 дозволу на порубку дерев не видавалося. Крім цього він пояснив, що дана лісопосадка знаходиться не на території Комишувахською селищної ради, а на території Березовського сільської ради, з яким вони межують. Тому він стверджує, що даної порубкою Комишувахській селищній раді збитків не завдано.

Отже, зазначені свідки підтвердили факт здійснення відповідачем незаконної вирубки у лісосмугі 12 дерев ясена і 2 гілок з двох інших дерев ясена, що дерева були сирозростаючими і, що дана лісосмуга розташована на землях Березовського сільської ради. В даному місці Комишевахською селищною радою Поляку І.В. дозволу на порубку дерев не видавалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Лісового кодексу України, ліс - це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 3 ст. 1 ЛК України).

Відповідно до ст. 2 ЛК України лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпорядження лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 4 ЛК України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно до статті 65 Лісового Кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Статтею 66 Лісового Кодексу України передбачене загальне використання лісових ресурсів, тобто громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно статті до 67 Лісового Кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо - виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 68 Лісового Кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок. Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів. Землі, що були порушені під час використання лісових ресурсів, приводяться відповідно до вимог законодавства винними в цьому особами за їх рахунок до стану, придатного для використання за призначенням.

Згідно вимогам статті 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу, регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення. У відповідності до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Стаття 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно статей 68, 69 цього ж Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України крім земель комунальної та приватної власності.

З наявних у справі доказів, письмових пояснень свідків, відповідача, складеного щодо нього протоколу та неоскарженої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається доведеність наявності у його діях підстав для стягнення з нього обчисленої відповідно до ПКМУ № 665 від 23.07.2008 року розміру шкоди.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 9 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Луганській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави збитки заподіяні державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 47341 (сорок сім тисяч триста сорок одна) грн. 30 коп., які підлягають перерахуванню на балансовий рахунок спеціального фонду місцевого бюджету м. Золотого Попаснянського району Луганської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Луганській областіпідлягають задоволенню, то судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь Державної екологічної інспекції у Луганській областісплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1378 грн. та на користь держави судовий збір у сумі 2076 грн., який підлягає сплаті за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376,381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області задовольнити.

Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 09 січня 2019 року скасувати.

По справі постановити нове рішення яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави збитки заподіяні державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 47341 (сорок сім тисяч триста сорок одна) грн. 30 коп., які підлягають перерахуванню на балансовий рахунок № 33114331700416 спеціального фонду місцевого бюджету м. Золотого Попаснянського району Луганської області, код ЄДРПОУ 37928777 ГУДКСУ м. Золотого Попаснянського району Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач - ГУДКСУ в Луганській області, МФО 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області, ЄДРПОУ 37991372, сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1378 ( одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 2076 (дві тисячі сімсот шість) грн., який підлягає сплаті за подану апеляційну скаргу, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Сєвєрод./м.Сєвєрод./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37944909; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 34317206080028; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 травня 2019 року.

Головуючий

Судді: